Рішення

від 30.08.2018 по справі 821/324/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/324/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "РАДУЖНЕ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 16 січня 2018 року, визанння скарги від 22 грудня 2017 року такою, що повністю задоволена,

встановив:

19 лютого 2018 року Приватне акціонерне товариство "РАДУЖНЕ" (далі - позивач, ТОВ "РАДУЖНЕ") звернулось до Херсонського окружного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 16 січня 2018 року № 2450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області (далі - ППР),

- визнати скаргу Приватного акціонерного товариства "Радужне" від 22 грудня 2017 року № 361 на податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби України у Херсонській області від 12 грудня 2017 року № НОМЕР_1 повністю задоволеною на користь платника податків з 16 січня 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наступні обставини. Так, податковим повідомленням-рішенням від 12 грудня 2017 року №0079071205 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 4072561,48 грн. Не погоджуючись із наведеним рішенням, позивач оскаржив ППР до ДФС України, подавши 23 грудня 2017 року скаргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно відмітки про вручення на рекомендованому повідомленні та офіційної відповіді ПАТ Укрпошта від 02 лютого 2018 року, уповноважена особа відповідача під підпис на підставі довіреності отримала наведену скаргу 26 грудня 2017 року. При цьому, відповідно до п. 1 р. 7 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відтак, скарга позивача мала бути зареєстрована в день її надходження саме 26 грудня 2017 року. Так як п. п. 56.8, 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, відповідач повинен був прийняти та надіслати позивачу вмотивоване рішення про задоволення / відмову в задоволенні відповідної скарги або продовження строку її розгляду, ДФС України мала прийняти на направити відповідне рішення товариству до 15 січня 2018 року. Проте, в порушення наведеної норми законодавства, відповідач прийняв та надіслав позивачу рішення про продовження розгляду скарги тільки 16 січня 2018 року, тобто згідно приписів ст. 58 ПК України скарга позивача вважається задоволеною. З урахуванням того, що відповідач не погоджується із наведеною позицією та вважає строки прийняття відповідного рішення не порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 20 лютого 2018 року судом відмолено у відкритті провадження по справі у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Наведену ухвалу залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року.

За результатами оскарження наведеної ухвали суду, 07 червня 2018 року Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду винесено ухвалу, якою скасовано ухвали суду першої та апеляційної інстанцій, та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2018 року, головуючим по даній справі визначено суддю Гомельчука С.В.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 15 серпня 2018 року.

15 серпня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 22 серпня 2018 року, у зв'язку із необхідністю надання часу відповідачу для подання відзиву на позов.

22 серпня 2018 року розгляду справи не відбулось у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, тому підготовче засідання було повторно призначено на 30 серпня 2018 року.

24 серпня 2018 року до суду подано відзив на позовну заяву.

З відзиву вбачається, що відповідач не погоджується із позицією, викладеною у позові, з огляду на наступне. Відповідач стверджує, що отримав скаргу на ППР від 12 грудня 2017 року № НОМЕР_1 тільки 27 грудня 2017 року, тобто згідно приписів п. 56.8 ст. 56 ПК України строк на розгляд скарги та прийняття відповідного рішення закінчився 16 січня 2018 року. Таким чином, прийнявши рішення 16 січня 2018 року за № 1450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження розгляду скарги до 24 лютого 2018 року, відповідач діяв в межах строку, встановленого Податковим кодексом України та жодним чином не порушив його. Відтак, вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання, призначене на 30 серпня 2018 року, сторони з'явилися.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 грудня 2017 року ДФС України прийнято ППР № НОМЕР_1, яким ТОВ "РАДУЖНЕ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 4072561,48 грн.

23 грудня 2017 року позивач подав скаргу на вказане ППР рекомендованим листом з поштового відділення Укрпошти у м. Олешки, Херсонської обл. (відправлення за № 7510003884159).

26 грудня 2017 року уповноваженим представником ДФС України ОСОБА_3 під підпис на підставі довіреності було отримано рекомендований лист позивача за № 7510003884159 від 23 грудня 2017 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення, наявного у матеріалах справи та листом - відповіддю Публічного акціонерного товариства Укрпошта від 02 лютого 2018 року за вих. № 1853-Н-4067 на адвокатський запит представника позивача від 26 січня 2018 року.

16 січня 2018 року ДФС України прийнято рішення № 1450/6/99-99-11-03-01-25, згідно якого розгляд скарги позивача від 22 грудня 2017 року на ППР від 12 грудня 2017 року № НОМЕР_1 продовжено до 24 лютого 2018 року включно. Рішення в той же день було направлено на адресу позивача.

Позивач вважає, що так як строки розгляду скарги порушено, така скарга вважається задоволеною. Відповідач не погоджується із вказаною позицією, що і стало підставою для звернення товариства до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

Процедура оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження визначена Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 (далі - Порядок).

Згідно розділу 7 Порядку реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється (п. 1). Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.2).

Як вже встановлено судом, ДФС України отримала скаргу товариства 26 грудня 2017 року.

Загальні правила документування управлінської діяльності Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням встановлено Інструкцією з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженою наказом ДФС України від 27 листопада 2014 року № 333 (далі - Інструкція в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Кожний документ реєструється ДФС лише один раз - у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час. При передачі зареєстрованого документа з одного структурного підрозділу в інший, повторно реєстрація не здійснюється (п. 3.5.3 Інструкції).

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що скарга позивача від 22 грудня 2017 року, яка отримана уповноваженою особою суб'єкта владних повноважень 26 грудня 2017 року, мала бути зареєстрована в день її надходження до ДФС України, тобто 26 грудня 2017 року.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.56.8 ст.56 ПК України).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (п. 56.9 ст. 56 ПК України).

Наведені норми кореспондуються із п. 4 р. 7 Порядку.

У разі якщо останній день строків, зазначених у пункті 2 цього розділу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 5 р. 7 Порядку).

Враховуючи зазначені приписи законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а також факт отримання уповноважено особою ДФС України скарги позивача саме 26 грудня 2017 року, строк на прийняття та надіслання товариству вмотивованого рішення щодо поданої скарги розпочався 27 грудня 2017 року, а закінчився 15 січня 2018 року (робочий день).

Таким чином, оскільки рішення про продовження розгляду відповідної скарги було прийнято та направлено на адресу відповідача саме 16 січня 2018 року, суд доходить висновку про те, що строк, встановлений приписами п. п. 56.8, 56.9 ст. 56 ПК України був порушений відповідачем, тому згідно положень абз. 2 п. 56.9 ст. 56 ПК України, п. 4 р. 7 Порядку скарга позивача від 22 грудня 2017 року на ППР від 12 грудня 2017 року № НОМЕР_1 вважається задоволеною.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача відносно визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 16 січня 2018 року № 2450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги на відповідне ППР, оскільки встановлений судом факт пропущення строків розгляду скарги позивача від 22 грудня 2017 року є підставою для її задоволення, а тому рішення відповідача про продовження строку розгляду скарги не створює для позивача ніяких юридичних наслідків та не порушує його прав та інтересів, у зв'язку з чим, не підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач довів порушення відповідачем строків, встановлених на розгляд поданої ним скарги.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що має бути задоволеним у повному обсязі.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати скаргу Приватного акціонерного товариства "Радужне" (код ЄДРПОУ 00413601, вул.Полтавська,1 с.Абрикосівка, Олешківський р-н, Херсонська обл., 75134) від 22.12.2017 року на податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) від 12.12.2017 року №0079071205 повністю задоволеною на користь ПАТ "Радужне".

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 вересня 2018 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 8