Постанова

від 12.06.2018 по справі 500/477/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 500/477/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого - ОСОБА_1,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, треті особи: міськрайонне управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2015 року ТОВ Інга-Старт звернулось з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 27.03.2014 року за № 284 Про затвердження акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 року , а також визнати протиправними дії комісії зі складання акту про визначення та відшкодування збитків власників землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що рішенням Ізмаїльської міської ради Про надання земельної ділянки в оренду № 1778 V від 31.10.2008 року ТОВ Інга-Старт надана земельна ділянка за адресою: м. Ізмаїл, вул. Покровська (колишня назва Комсомольська), 29, для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу.

12.03.2014 року відбулося засідання комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створеної виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, де було розглянуто питання щодо визначення та нарахування збитків ТОВ Інга-Старт за користування земельною ділянкою, на якій розміщено його нерухоме майно. 27.03.2014 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області прийнято рішення № 284, яким затверджено акт про визначення та відшкодування збитків власників землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 року. Як зазначено позивачем в позові та в заяві про уточнення позовної заяви, вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, а дії комісії з визначення та нарахування збитків є протиправним оскільки, формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Винесення в натурі (на місцевості) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до державного земельного кадастру. Таким чином, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. На сьогоднішній день земельна ділянка по вул. Покровська (Комсомольська), 29 не сформована, кадастровий номер їй не присвоєний, та відповідно вона не може бути об'єктом цивільних прав, тобто предметом орендних правовідносин. Даний факт, в тому числі, підтверджується у листі відділу Держземагенства у м.Ізмаїлі Одеської області від 19.02.2014 року за № 28-01-10/426.

В оскаржуваному акті вказувалось, що ТОВ Інга-Старт ухиляється від вчинення дій спрямованих на підписання договору оренди земельної ділянки. Разом з тим, комісією не встановлено жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач ухиляється від укладення договору оренди. 12.04.2007 року ТОВ Інга-Старт придбало нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Покровська (Комсомольська), 29 та одразу ж звернулось до Ізмаїльської міської ради з заявою про переоформлення прав на земельну ділянку з метою оформлення договору оренди. Рішенням Ізмаїльської міської ради № 1778 V від 31.10.2008 року встановлений порядок передачі земельної ділянки ТОВ Інга-Старт . Пунктом 4.1 зазначеного рішення зобов'язано ТОВ Інга-Старт виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки. На виконання даного рішення ТОВ Інга-Старт звернулося до спеціалізованого підприємства ПП Геоінформсервіс для вирішення питання щодо виготовлення технічної документації із землеустрою. Під час проведення геодезичних робіт була встановлена інша площа земельної ділянки, ніж та, яка зазначена в рішенні № 1778- V. В подальшому ТОВ Інга-Старт неодноразово зверталось до Ізмаїльської міської ради з проханням затвердити площу земельної ділянки відповідно до топографо геодезичних матеріалів, оскільки невідповідність кадастрового плану земельної ділянки рішенню № 1778 V унеможливлює подальше виготовлення технічної документації без внесення Ізмаїльською міською радою нового рішення про надання земельної ділянки в оренду. Таким чином, ТОВ Інга-Старт з об'єктивних причин, які не залежать від його волі та відомі відповідачам до виникнення спірних правовідносин, не може оформити договір оренди земельної ділянки, що також порушує його законні права та інтереси.

На момент складання акту № 1 від 12.03.2014 року між ТОВ Інга-Старт та Ізмаїльською міською радою договір оренди земельної ділянки не укладався. Відповідно, встановлена рішенням № 1778-V ставка орендної плати не може бути належною та достатньою підставою для стягнення орендної плати за землю до укладення відповідного договору. В тому числі, не може бути покладена в основу нарахування будь-яких інших платежів, пов'язаних з користуванням земельною ділянкою.

Крім того, комісією при розрахунку збитків не прийнято до уваги той факт, що надана в довідці відділу Держземагенства грошова оцінка 1 кв.м. землі по місту Ізмаїл, рішення щодо затвердження якої визнано незаконним та скасовано у судовому порядку. Таким чином, в порушення вимог статті 23 Закону України Про оцінку земель відділ Держземагенства в м. Ізмаїлі вчинив дії, направлені на видачу заздалегідь невірної довідки про розмір грошової оцінки 1 кв. м. земель.

Представника ТОВ Інга-Старт було лише запрошено на засідання комісії, однак не включено до складу комісії. Крім цього, позивачем зазначається, що комісія безпідставно розрахувала доходи від неодержаної орендної плати, сплата якої повністю залежить від укладення договору оренди, замість розрахунку доходів, які відповідач отримав би при використанні земельної ділянки, яка була зайнята позивачем, на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам замість Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару, ґрунту) .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТОВ Інга-Старт подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.04.2007 року за № 486, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт належать нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комсомольська, 29. Однак земельна ділянка орієнтовною площею 0,1424 га належним чином не оформлена, правовстановлюючі документи відсутні.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 29.08.2006 року за № 187 V Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев'ять) років торгівельно-виробничій фірмі Інга для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольській, 29 надано в довгострокову оренду терміном на 49 років торгівельно-виробничій фірмі Інга земельну ділянку площею 0,1424 га, забудованих земель житлової та громадської забудови із земель запасу для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольській, 29.

На підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 31.10.2008 року за № 1778 V Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт в довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев'ять) років для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольська, 29 , припинено торгівельно-виробничій фірмі Інга право користування земельною ділянкою площею 0,1424 га по вул. Комсомольська, 29. Надано товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт в довгострокову оренду терміном на 49 років без зміни цільового призначення земельну ділянку площею 0,1424 га, раніше надану торгівельно-виробничій фірмі Інга для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольська, 29.

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області від 19.02.2016 року за № 57-р, вулицю Комсомольську перейменовано у вулицю Покровську.

Земельна ділянка за вказаною адресою належить територіальній громаді м. Ізмаїла в особі Ізмаїльської міської ради.

27 березня 2014 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було прийнято рішення за № 284 Про затвердження Акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 р. .

Вказаним рішенням виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради на підставі розгляду документів, представлених комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджено збитки, нанесені товариством з обмеженою відповідальністю Інга-Старт за час фактичного користування земельною ділянкою площею 0,1424 га, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, вул. Покровська, 29 у зв'язку з ухиленням від укладення договору оренди землі, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 рік в розмірі 291274 грн. 91 коп. та затверджено Акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 року.

В акті про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №1 від 12.03.2014р. зазначається, що товариством з обмеженою відповідальністю Інга-Старт завдано збитки власнику землі або землекористувачу відповідно до фактичного використання земельної ділянки, що визначається відповідно до розрахунку розміру втрат місцевого бюджету, який проведений фінансовим управління Ізмаїльської міської ради і складає 291274,91 грн. та встановлено строк сплати завданих збитків у місячний термін. Розмір втрат місцевого бюджету визначено згідно відповідного Розрахунку - додатку до акту №1. На засіданні комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам від 12.03.2014 року представник ТОВ Інга-Старт був присутній, однак від підпису акту відмовився, за його участю й був складений вищезгаданий акт № 1 від 12.03.2014 року. Крім цього, те що представник був присутній на засіданні комісії позивачем не заперечується.

У зв'язку із прийняттям вказаного рішення, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт надіслано повідомлення голови комісії з питань визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам в місті Ізмаїлі, в якому, зокрема, визначено про необхідність відшкодування збитків, спричинених у зв'язку з використанням земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, законодавства про плату за землю та невиконання умов договору сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за № 114 від 16.06.2011 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що складаючи акт №1 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Земельного кодексу України, Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, право розпоряджатися землями територіальних громад, надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно до вимог статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

На підставі 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

На підставі частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 року № 963-IV, самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Водночас, набуття позивачем на праві власності нежитлових будівель, що знаходяться в м. Ізмаїлі по вул. Покровській (Комсомольська), 29 не надає позивачу права користуватися земельною ділянкою без сплати за неї. Таким чином, законодавством покладено обов'язок здійснювати оплату за користування визначеною земельною ділянкою, що не заперечується сторонами.

Згідно частини 1 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

На підставі 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Проте, у зв'язку з тим, що між позивачем та органом місцевого самоврядування договір оренди не укладався та він не зареєстрований у відповідності до вимог закону, договірні відносини з приводу використання земельної ділянки в м. Ізмаїлі, по вул. Покровській (Комсомольській), 29, між власником земельної ділянки Ізмаїльською міською радою та позивачем, відсутні.

Згідно частини 1 статті 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам визначено постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, відповідно до пункту 1 якого власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно пункту 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть к відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Порядком визначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Разом з тим, за змістом наведених норм Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, а точніше вже порушене.

Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір по суті, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.

Таким чином, акт про визначення розміру збитків це службовий документ, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, та в даному випадку не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є індивідуальним актом у розумінні частини першої статті 19 КАС України, та при цьому не створює обов'язків для позивача, як землекористувача.

Акт від 12 березня 2014 року № 1 містить у собі лише виклад обставин, встановлених під час проведення перевірки отримання Ізмаїльською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ Інга-Старт земельною ділянкою по вул. Покровській (Комсомольській), 29 в м. Ізмаїлі за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2013 р., розмір визначеного збитку. У свою чергу рішенням від 27 березня 2014 року № 284 було затверджено зазначений акт та запропоновано позивачу відшкодувати збитки у добровільному порядку.

Вказані акт та рішення не належать до документів, на підставі яких збитки можуть бути відшкодовані у примусовому порядку.

Питання щодо наявності підстав для стягнення збитків з позивача не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, його належить вирішувати у порядку господарського судочинства під час розгляду справи про стягнення збитків.

Таким чином, самі по собі оскаржувані акт та рішення, а також дії щодо їх складання безпосередньо не впливають на права та обов'язки позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Аналогічний висновок за наслідками вирішення спору викладений у постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2016 року у справі № 500/2776/14-а, номер судового рішення в ЄДРСРУ 62588542

Водночас також не підлягає задоволенню вимога позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту № 1 про визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам від 12 березня 2014 року, з огляду на те, що виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області наділений такими повноваженнями згідно чинного законодавства, у тому числі Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам. Таким чином складаючи вказаний акт №1 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на тривалість розгляду справи з метою недопущення судом порушень прав позивача щодо юридичної визначеності та ефективного захисту ( див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Сутяжник проти Росії ( Sutyazhnik v. Russia) від 23 липня 2009 року (скарга N 8269/02), суд не оговорює питання юрисдикції

Доводи апеляційної скарги.

Суд відхиляє доводи апелянта з того приводу , що на час вирішення спірних правовідносин земельна ділянка не сформована, оскільки у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 291.2 статті 291, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України власник земельної ділянки або землекористувач є платником земельного податку. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 24.11.2015 року, справа № 826/14703/13-а, номер судового рішення в ЄДРСРУ 54688775.

Натомість предметом спору у справі , що розглядається є рішення суб'єтка владних повноважень щодо затвердження розміру збитків за час фактичного використання земельною ділянкою.

Доводи апелянта (позивача) щодо не включення його у склад відповідної комісії, колегія суддів також відхиляє, оскільки представник позивача був запрошений до роботи комісії , а відтак не вбачає в цьому порушення принципу права особи на участь у процесі прийнятті рішення ( пункт 9 частина 2 статі 2 КАС України).

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт залишити без задоволення, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року у справі № 500/477/15-а - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 14 червня 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3