Рішення

від 30.03.2018 по справі 810/3987/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року м. Київ № 810/3987/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду- Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вершки та корінці"(код ЄДРПОУ 41370111, с. Нові Петрівці Вишгродського району Київської області, пров.1 Травня, 49-а) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (код ЄДРПОУ 37471912, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання протиправними та скасування приписів та постанов,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Вершки та корінці" звернулось до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування приписів відповідача від 01.11.2017 р. №С-1111/5; №С-1111/ та постанов від 15.11.2017 р. №№3-1511/1-10/10-22/1511/08/01 та 3-1511/2 -10/10-22/1511/08/01, обґрунтовуючи вимоги відсутністю факту вчиненого правопорушення, а відтак і безпідставністю рішень, які прийняті як санкція за його вчинення.

В судовому засіданні 03.03.2018 р., суд, згідно із п.10 Розділу VII Перехідних положень КАСУ, ухвалив рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику осіб.

30.03.2018 р., від Департаменту ДАБІ надійшов відзив на позовну заяву із додатками, зі змісту якого вбачається невизнання заявлених вимог та надання доказів на їх спростування.

Дослідивши наявні у справи докази та документи, встановивши фактичні обставини справи з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з урахуванням такого:

у період з 04.10.2017 р. по 18.10.2017 р. та з 31.10.2017 р. по 01.11.2017 р. на підставі наказу Департамента ДАБІ від 25.09.2017 р. №205П та направлень на перевірку від 27.09.2017 р. №786 17/01, 786 17/01/п для перевірки достовірності даних, зазначених в повідомленні про початок виконання будівельних робіт (вх.№10/10-2209/15/п від 22.09.2017 р.) у позивача була проведена позапланова перевірка об'єкту будівництва - тепличного комплексу з складськими та адміністративними приміщеннями, розташованими за адресою пров.1 Травня, 49-а в с. Нові-Петрівці Вишгородського району Київської області.

Під час проведення позапланового заходу був присутній представник позивача Салтановський М.С. За наслідками проведення контролюючого заходу був складений акт №Т-0111/2 від 01.11.2017 р., яким встановлені порушення ст.ст.29,31-32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наказу №45 від 16.05.2011 р. "Про затвердження порядку розроблення проектної документації"; ст.37 цього ж Закону, наслідком чого стало винесення приписів від 01.11.2017 р. №С-1111/5; №С-1111/, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанов від 15.11.2017 р. №№3-1511/1-10/10-22/1511/08/01 та 3-1511/2 -10/10-22/1511/08/01.

За наявною в протоколах про виявлені порушення інформацією, перевіряючими було встановлено, що тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями за адресою: с. Нові-Петрівці, пров.1 Травня, б/н (відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів за класом наслідків (відповідності) належить до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 22.09.2017 р. №10/10-2209/15/п. Будівництво об'єктів здійснює ТОВ "Сервіс СтолицяІнновейшн"; технійчний нагляд- Чупрій О.В. під час перевірки було виявлено незабезпечення замовником будівництва здійснення авторського нагляду позивачем; не надано журналу авторського нагляду, чим порушено с.11 Закону України "Про архітектурну діяльність".

За даними протоколу про порушення 1-Л-З-0111/6 замовником будівництва - позивачем виконувались будівельні роботи без дозволу наїх виконання.

Обгрунтовуючи прийняті рішення відповідач зазначив, що п. 5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення передбачено площу приміщень не менше 6 м 2 на робоче місце працівника. Відповідно до проектної документації позивача площа адміністративної будівлі складає 441,2 м 2, кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті, визначена за формулою N1=441,2/6=74. Відповідно до таблиці 1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва та ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об'єкт будівництва Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями за адресою: Київська область, Вишгородський район с. Нові Петрівці пров. 1-го Травня, б/н, (відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками CCI від 22.09.2017 року № 10/10-2209/15/П поштова/будівельна адреса: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, 49-а) кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_1 3221886000:03:166:0107відноситься до класу наслідків відповідальності) СС2.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін в деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-19 були внесені зміни до визначення складності об'єктів будівництва.

З дня набрання чинності цим Законом об'єкти будівництва III-IV категорії складності належать відповідно до об'єктів із середніми (СС2) наслідками. За змістом п.4.6.1 ДБН А.2.2-3-*2014 склад та зміст проектної документації на будівництво для об'єктів І та II (CCI) категорій складності проектування здійснюється:1)в одну стадію - робочий проект (РП);2 у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно - транспортної інфраструктури - техніко - економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

4.6.2 Для об'єктів ІІІ (СС2) категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:1) проект (П); 2) робоча документація (Р). Під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю було надано для огляду проектну документацію розроблену у дві стадії: проект (П) та робоча документація (Р), що дає підстави визначити перевіряємий об'єкт як об'єкт з середнім класом наслідків СС2.

Відповідно до п.1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 32 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності усі об'єкти будівництва поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - ССЗ

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було встановлено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу окрім Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Відповідач також стверджує, що крім іншого встановлено, що проектна документація розроблена ОСОБА_2 на об'єкт будівниитва Тепличного комплексу з складськими та адміністративними приміщеннями за адресою: Київська область. Вишгородський район с. Нові Петрівиі пров. 1-го Травня, б/н. (49-а) кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_1 НОМЕР_2 не в повному об'ємі для об'єктів виробничого призначення наведеному у додатку Е. ДБНА.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівниитво . Без отримання вихідних дата (технічні умови (ТУ) щодо інженерного забезпечення об'єкта відсутні ТУ на водопостачання, водовідведення. електропостачання, газопостачання). Проектувальником не розроблено техніко-економічний розрахунок (ТЕР) відповідно до ДБН А. 2.2-3- 2014 Склад та зміст проектної документації на будівниитво обов'язково для об'єктів виробничого призначення. Крім того, відстуні інженерні вишукування: інженерно - геодизичні, інженерно - геологічні , тому дану проектну документацію не можна вважати такою яка розроблена у відповідності до вимог містобудівного законодавства, а тому будівництво об'єкта здіяснюється за відсутності належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, у зв'язку з чим його віднесено до класу наслідків (відповідальності) - СС2, враховуючи ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, позивачем для здійснення будівництва даного об'єкту необхідно було отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Відповідальність за дане порушення передбачена абз.2 п. ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказане стосується незабезпечення авторського нагляду та не надано журналу авторського нагляду.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін в деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-19 з дня набрання чинності цим Законом об'єкти будівництва І та II категорій складності належать відповідно до об'єктів з незначними наслідками (CCI) ; ІП та IV категорій складності належать відповідно до об'єктів з середніми (СС2) наслідками; V категорії складності належать відповідно до об'єктів із значними (ССЗ) наслідками.

Відповідно до п.4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво для об'єктів І та II (CCI) категорій складності проектування здійснюється: 1) в одну стадію - робочий проект (РП); 2)у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно - транспортної інфраструктури - техніко - економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

Для об'єктів III (СС2) категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:1) проект (П); 2) робоча документація (Р).

Під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю перевіряючому було надано для огляду проектну документацію розроблену у дві стадії: проект (П) та робочий проект (Р), що автоматично дає підстави вважати шо об'єкт який перевірявся відноститься до об'єкта з середнім класом наслідків СС2.

Крім того, відповідач акцентував увагу суду на тому, що порядок укладення договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт пов'язаних з капітальним будівництвом об'єктів на законодавчому рівні врегульовано постановою КМУ №668 від 01.08.2005р. Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві , п.2 якої визначені загальні умови обов'язкові для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).У відповідності до п.29 Постанови №668 замовник зобов'язаний зокрема надати підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду.

Відповідно до п.З Постанови №668 договірна документація - договір підряду та інша документація (проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду.

Здійснення заходу Державного архітектурно-будівельного контролю відбувалося у присутності інженера - проектувальника ОСОБА_3, який відповідно до наказу від 01.08.2017року №175/1-ОД підписаного генеральним директором ТОВ Сервіс столиця іновейшн Т.В. Пачина призначений відповідальною особою за виконання будівельних робіт, яким і було надано проектну документацію, яка зазначалася вище. Таким чином, за результатом проведених контрольних заходів з урахуванням виявлених під час їх проведення порушень і були застосовані заходи реагування у вигляді припису та постанов.

Надаючи правової оцінки спірним відносинам, суд зауважує на таке: спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування є Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" та Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ст.1 Закону України № 2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Стаття 5 Закону України № 2780-XII визначає основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством. Відповідно до ст. 7 Закону № 2780-XII державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, -ст. 41 Закону № 3038-VI. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4 Закону України №208/94-ВР). Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі -Порядок).

Відповідно до пункту 11 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно з пунктом 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України № 3038-VI, постанови інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури або до суду.

Як свідчить аналіз норм чинного законодавства, суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися при будівництві вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки. За невиконання або неналежне виконання зазначених вимог, суб'єкти містобудування несуть відповідальність, передбачену законом.

Як убачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме, здійснення будівельних робіт на об'єкті будівництва Тепличний комплекс з складськими та адміністративними приміщеннями , який належить до класу наслідків СС2, без отримання Дозволу на початок будівельних робіт.

У наданих суду запереченнях на позов відповідач стверджує, що при визначенні класу наслідків об'єкта позивача посадові особи Департаменту керувалися Таблицею ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва та п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення . При цьому, клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва було встановлено за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. Зазначив, що головним критерієм для визначення класу наслідків була загальна площа адміністративної будівлі - 441.2 м2. Беручи до уваги приписи п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010, згідно з якими площа на одне робоче місце працівника не може бути менша ніж 6 м2, кількість осіб, які постійно перебуватимуть на об'єкті (441,2:6) становить 74 особи. А це, у свою чергу, змінює клас наслідків, зазначеним позивачем із СС1 на СС2. А тому, перед початком будівельних робіт позивач зобов'язаний був отримати Дозвіл на виконання робіт.

Позивач вказані доводи спростовує тим, що відповідно до проектної документації, штатна чисельність працівників на об'єкті становитиме не більше 50 осіб, а тому, на його думку, відповідачем безпідставно, в залежності від кількості працюючих, змінено клас наслідків, який, у свою чергу, передбачає отримання такого Дозволу.

Крім цього, зазначив, що застосування відповідачем формули для визначення наслідків відповідальності об'єкта будівництва жодним нормативним актом не передбачена, тому такий розрахунок здійснений без законних на це підстав.

Суд погоджується з доводами позивача в цій частині та не знаходить у наданих запереченнях на позов будь-яких спростувань таких тверджень.

Відповідно до ст. 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб. Частиною 6 цієї статті передбачено, що віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Згідно із ч. 7 цієї статті визначено, що правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.

Положеннями ч.8 ст. 32 цього Закону передбачено, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Так, відповідно до статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Статтею 37 вказаного Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва визначення категорії складності об'єктів будівництва слід визначати на підставі класу наслідків (відповідальності) у відповідності з Таблицею. При цьому, основними показниками для визначення класу наслідків є кількість людей, які постійно та періодично перебувають на об'єкті, знаходяться ззовні; економічні витрати. У цій же Таблиці, також, наведено орієнтовний перелік об'єктів по класах наслідків, згідно із яким парники та теплиці відносяться до класу СС1. (а.с. 105-107, том 2).

При цьому, суд звертає увагу на те, що п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення визначають лише мінімальну площу для одного працівника управління не менше ніж 6 м2, а для працівника інваліда, який користується інвалідним кріслом-коляскою - не менше ніж 7,65 м2, однак він не обмежує ні замовників, ні проектувальників правом передбачати більшу ніж 6 м2 площу для одного працівника.

Отже, висновок посадових осіб відповідача про віднесення об'єкту будівництва до класу наслідків СС2, з огляду на можливість постійного перебування на цьому об'єкті більше ніж 50 осіб, не ґрунтується на встановлених фактах, які б свідчили про потенційну можливість фактичного перебування там 74 особи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо віднесення об'єкту позивача до класу наслідків СС2, який передбачає отримання Дозволу на проведення будівельних робіт, та, як наслідок, порушення позивачем вимог статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, під час розгляду справи, не встановлено і порушення позивачем статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність та п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , що виявилося у порушенні ним ведення виконавчої документації, а саме: відсутності актів на закриття прихованих робіт, сертифікатів на матеріали та конструкції, використання несертифікованих матеріалів, відсутній Проект на виконання робіт, Загальний журнал робіт не пронумеровано та не прошнуровано, з огляду на наступне.

Відповідач також у своїх запереченнях стверджує, що позивачем не забезпечено здійснення авторського нагляду. У якості правової неспроможності цього висновку позивач послався на наявність журналу авторського нагляду, який під час перевірки не витребовувався.

Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). Результати авторського нагляду фіксуються в журналі. Відповідачем не аргументовано чому його працівниками не досліджувався журнал авторського нагляду.

Також працівниками відповідача у висновках зазначено про здійснення будівельних робіт без дозволу на їх виконання. Позивач стверджує з наданням відповідних документів, що право на виконання будівельних робіт у нього як замовника будівництва виникло після подання повідомлення про їх початок та є чинним до завершення будівництва, якщо це право не припинено відповідачем у визначеному законом порядку. Даних про припинення цього права або його скасування на момент розгляду справи не встановлено.

При прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується також і те, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не взято до уваги фактичну наявність виконавчої документації, відсутність якої покладено в основу оскаржуваних рішень. На думку суду, це свідчить про необ'єктивне ставлення відповідача до проведення перевірки, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначені у ч.3 ст. 2 КАС України. За наведених обставин, суд вважає необґрунтованими висновки акту перевірки 01.11.2017 №Т-0111/2, а тому прийняті на їх підставі оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 01.11.2017 р. № С-0111/5, № С-0111/6.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 15.11.2017:№№3-1511/1-10/10-22/1511/08/01; 3-1511/2-10/10-23/1511/08/01,

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вершки та Корінці" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області судові витрати у сумі 13 948,00 (тринадцять тисяч дев'ятьсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.