КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
"14" червня 2018 р. Справа№ 911/2403/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюк О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Іоннікової І.А.
за апеляційною скаргою Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018, підписано 01.02.2018
у справі № 911/2403/17 (суддя Бабкіна В.М.)
винесеної за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на дії Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
у справі № 911/2403/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",
Селянського (фермерського) господарства "Антоненко В.П."
про стягнення 43 865,57 грн.
ВСТАНОВИВ
Рішенням господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі № 911/2403/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та до Селянського (фермерського) господарства Антоненко В.П. задоволено повністю; солідарно стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Антоненко В.П. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс 8 217,17 грн. пені, 30 311,76 грн. інфляційних втрат, 5 336,64 грн.; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Антоненко В.П. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 1 100,00 грн. витрат на адвокатські послуги, 800,00 грн. судового збору та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 1 100,00 грн. витрат на адвокатські послуги, 800,00 грн. судового збору.
03.11.2017 на виконання рішення від 22.09.2017 Господарським судом Київської області видано відповідні накази.
26.12.2017 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга № 23-1/12 від 23.12.2017 (вх. № 282/17 від 26.12.2017) на дії Криворізького РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо примусового виконання наказів від 03.11.2017 у даній справі у вигляді винесення повідомлень про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23.11.2017 на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки до заяв про примусове виконання рішення стягувачем було надано копії квитанцій про сплату авансового внеску, що, на думку Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, є неналежним доказом підтвердження сплати авансового внеску, і, як наслідок, є підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" № 23-1/12 від 23.12.2017 (вх. № 282/17 від 26.12.2017) на дії Криворізького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі № 911/2403/17 задоволено. Визнано неправомірними дії Криворізького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо примусового виконання наказів від 03.11.2017 у справі № 911/2403/17, котрі виразились у винесенні повідомлень від 23.11.2017 про повернення наказів від 03.11.2017 без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Криворізького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом скасування повідомлень від 23.11.2017, якими повернуто накази Господарського суду Київської області у справі № 911/2403/17 від 03.11.2017 стягувачеві без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , та прийняття до примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2403/17 від 03.11.2017. Стягнуто з Криворізького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 700,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Криворізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ГПК України підлягає залишенню без руху.
Як вбачається з апеляційної скарги, Криворізьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не додано доказів сплати судового збору, натомість, у прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17.
Відповідно до п.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник вказує на те, що останній є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету України та станом на 01.03.2018 платіжне доручення не отримано Криворізьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Однак, наведені обставини не можуть вважатись підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абзац 3 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору у справі № 911/2403/17, не підлягає задоволенню, виходячи із принципу рівності сторін.
Отже, прохання скаржника врахувати те, що скаржник є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету України та станом на 01.03.2018 платіжне доручення не отримано Криворізьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, не може вважатись підставами для відстрочення сплати судового збору у справі № 911/2403/17.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду: апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", скаржник має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17 у розмірі 1 762,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17. Апеляційну скаргу Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17 залишено без руху. Запропоновано Криворізькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 911/2403/17 у розмірі 1 762,00 грн. Роз'яснено Криворізькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Згідно із ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як вбачається із витягу із сайту "Укрпошта", скаржником отримано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 у справі № 911/2403/17 (поштове відправлення за № 0411622315076) 24.05.2018.
Таким чином, враховуючи норму, закріплену у ст. 174 ГПК України щодо того, що строк усунення недоліків апеляційної скарги, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, останнім днем виправлення недоліків є 04.06.2018.
Скаржником, як вбачається із відбитку поштового штемпеля відділення зв'язку, 08.06.2018 подано клопотання про долучення квитанції про сплату судового збору, яке надійшло на адресу Київського апеляційного господарського суду 13.06.2018.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Отже, враховуючи обмеження нормами Господарського процесуального кодексу строку на усунення недоліків апеляційної скарги, сплив 04.06.2018 строку на усунення недоліків апеляційної скарги, те, що скаржником протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надано до Київського апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17 у розмірі 1 762,00 грн., а надано клопотання про долучення квитанції про сплату судового збору лише 08.06.2018, із пропуском строку на усунення недоліків, апеляційна скарга Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підлягає поверненню скаржнику.
Слід зазначити, що згідно із ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 118, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Повернути Криворізькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області апеляційну скаргу та додані до скарги матеріали на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 911/2403/17.
2. Справу № 911/2403/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді С.А. Гончаров
І.А. Іоннікова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2018 |
Оприлюднено | 15.06.2018 |
Номер документу | 74691575 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гаврилюк О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні