Рішення

від 15.06.2018 по справі 556/1847/15-ц

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/1847/15-ц

Провадження № 2/565/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковтуновича М.І.,

з участю секретаря судового засідання Руднік Л.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визнання заповітів недійсними,

в с т а н о в и в :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визнання недійсними заповітів її матері ОСОБА_7, складених та посвідчених виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області: 29.10.2001р. - на користь ОСОБА_4 та 02.11.2001р. - на користь ОСОБА_3

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не вчиняла опорюваних заповітів, так як на момент складання заповітів вона перебувала в іншому місці. Позивач стверджує, що вищевказані оспорювані заповіти не були і не могли бути підписані ОСОБА_7, оскільки на час складання заповітів ОСОБА_7 перебувала у м.Харкові. Тому, вважає, що волевиявлення ОСОБА_7 про заповіт свого майна не було, а заповіти є недійсними у зв'язку з недодержанням форми заповіту.

Покликається ОСОБА_1, як на підставу для визнання заповітів недійсними, і на ту обставину, що особа, яка посвідчила оспорювані заповіти - секретар Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області ОСОБА_8, не мала на це повноважень.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18.01.2016р. скасовано ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 04.12.2015р. про закриття провадження у розглядуваній справі, так як суд апеляційної інстанції не визнав даний спір тотожним зі спором, з приводу якого ухвалене рішення Володимирецьким районним судом Рівненської області від 20.06.2014р. Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області передано дану справу на розгляд до Кузнецовського міського суду Рівненської області. 07.12.2017р. за результатами повторного автоматизованого розподілу, після задоволення ухвалою суду від 07.12.2017р. заяви представника позивача від 03.03.2017р. про відвід судді, справа передана для розгляду судді Ковтуновичу М.І. Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16.02.2018р. було надано доручення у порядку збирання доказів Дергачівському районному суду Харківської області, Жовтневому та Дзержинському районним судам м.Харкова.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю. З її пояснень, що стосуються предмету та підстав позову, слідує, що оспорювані заповіти були складені фіктивно. ОСОБА_7 таких заповітів не підписувала, а коли були складені від її імені заповіти, то спадкодавець перебувала в цей час у м.Харкові, у позивача. В період 20.10.2001р. - 03.11.2001р. ОСОБА_7 перебувала у ОСОБА_1, 04.11.2001р. її перевезли до ОСОБА_6

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні акцентувала, що позов грунтується на двох підставах. По-перше, що заповідач не могла підписувати оспорюваних заповітів, так як в той час не перебувала за місцем свого проживання та на території сільської ради. По-друге, не було дотримано нотаріальної форми заповітів, оскільки посадова особа - секретар виконкому Красносільської сільської ради не вправі була посвідчувати заповіти.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 підтримувала пояснення, надані позивачем.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позову не визнали повністю.

Згідно з поясненнями ОСОБА_4, у другій половині листопада 2001р. він забирав матір ОСОБА_7 до Харківської області на обстеження. Заповіти були написані ОСОБА_7 до того, коли відповідач мав привезти її до Харкова. 29.10.2001р. і 02.11.2001р. ОСОБА_7 перебувала в себе вдома у с.Липно. ОСОБА_4 не був присутній при складанні ОСОБА_7 заповітів. Спадкодавець йому говорила, що землю переписала на нього, але відповідач тоді заповіту не дивився. Заповіт до нього потрапив від ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7

ОСОБА_3 по суті давала пояснення, подібні за змістом до пояснень ОСОБА_4, покликаючись, що у листопаді 2001р. ОСОБА_4 забирав ОСОБА_7 і мав покласти її в лікарню. У дні, вказані датами складення заповітів ОСОБА_7 перебувала у с.Липно. Відповідач не була присутньою при складанні заповітів. У 2010р. вона від ОСОБА_7 отримала заповіти.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 теж зазначала про невизнання позову. Посилалася на те, що позов безпідставний, заповіти були складені і посвідчені в установленому порядку.

Представник Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області в судове засідання не з'явився. Від них надійшли клопотання про розгляд справи у їхню відсутність та вбачається невизнання позову ОСОБА_1

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши та оцінивши інші докази у справі суд приходить до висновку про задовольнення позову.

У судовому засіданні із наданих копій заповітів встановлено, що: 29 жовтня 2001р. від імені ОСОБА_7 складено заповіт, згідно із яким сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №003941 спадкодавець заповідає своєму синові ОСОБА_4; 02 листопада 2001р. від імені ОСОБА_7 складено заповіт, відповідно до якого все своє майно, а саме житловий будинок (дерев'яний) з надвірними будівлями спадкодавець заповідає своїй дочці ОСОБА_3 Обидва оспорювані заповіти посвідчено секретарем виконкому Красносільської сільської ради ОСОБА_8, місцем складення заповіту зазначено с.Липне Володимирецького району Рівненської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.

Учасниками справи визнається і не оспорюється тих обставин, що вони: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є рідними дітьми заповідача ОСОБА_7

Згідно із рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 20.06.2014р. Позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_6 задоволені частково і в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 визнано за ОСОБА_3 (за заповітом) право власності на ? частини, а за ОСОБА_1 і ОСОБА_6 (як обов'язкова частка у спадщині) - по 1/8 частини за кожною, - житлового будинку з погосподарськими будівлями по вул.Л.Українки №10 в с.Липне Володимирецького району Рівненської області. У частині вимог про визнання заповітів недійсними (з підстав неможливості ОСОБА_7 особисто прочитати і підписати заповіти через неграмотність, а заповіту від 02.11.2001р. - і через перебування у Харківській області ОСОБА_7 у день складання заповіту) - відмовлено.

Із наданих суду копій письмових доказів (копії трудової книжки, рішення Красносільської сільської ради №20 від 25.01.2000р.) слідує, що особа, яка посвідчила оспорювані заповіти - ОСОБА_8, на час їх посвідчення працювала на посаді секретаря виконкому Красносільської сільської ради та була обрана секретарем тієї ж ради.

Копією листа архівного відділу Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області від 25.04.2014р. №139/01-16 підтверджено, що у рішеннях сесій та виконавчого комітету Красносільської сільської ради Володимирецького району за 1996-1999р.р. відсутнє рішення про покладення обов'язків на посадову особу сільської ради із вчинення нотаріальних дій. Аналогічно, копією листа Красносільської сільської ради Рівненської області від 12.05.2014р. №187 стверджується, що за період з 2000р. до 02.11.2001р. рішень виконкому і сесій про покладення обов'язків на посадову особу сільської ради із вчинення нотаріальних дій немає.

Згідно із показаннями свідка ОСОБА_9 в кінці вересня - на початку жовтня 2001р. ОСОБА_7 поїхала на лікування у м.Харків і повернулася весною 2002р. Де саме перебувала ОСОБА_7 в дні складення заповітів - 29.10.2001р. та 02.11.2001р. свідок не знає.

Із показань свідка ОСОБА_10 слідує, що 20.10.2001р. ОСОБА_4 привіз ОСОБА_7 до Харківської області і вона довго, цілу зиму там проживала, то у позивача, то у сестри позивача.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_11, у двадцятих числах жовтня 2001р. її бабусю ОСОБА_7 привезли до позивача і вона проживала до весни у позивача, у тітки. Другого-третього листопада ОСОБА_7 поїхала до ОСОБА_6 в м.Дергачі. До дядька свідка в м.Мерефу ОСОБА_7 привезли раніше, можливо у вересні, точно свідку не відомо.

У своїх показаннях свідок ОСОБА_12 повідомляла, що 20.10.2001р. ОСОБА_7 привіз ОСОБА_4 до ОСОБА_1 у м.Харків із Рівненської області. Потім, третього листопада ОСОБА_7 привезли до сім'ї свідка. З показань свідка ОСОБА_12 слідує, що у дні, зазначені датами складання заповітів ОСОБА_7 перебувала в Харкові.

Свідок ОСОБА_8 давала суду показання про те, що деталей посвідчення заповітів ОСОБА_7 вона не пам'ятає. Обидва оспорювані заповіти були посвідчені саме нею, у Красносільській сільській раді. Особисто ОСОБА_7 тоді була присутньою при складанні заповітів. Текст заповітів записувала ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_7 Остання прочитала заповіт, а також заповіт зачитувала ОСОБА_8 Також свідку не відомо щодо наявності рішення сільської ради про покладення повноважень щодо посвідчення заповітів, але сесія сільської ради делегувала ведення всієї документації секретарю.

Із показань свідка ОСОБА_13 слідує, що у 2001р. в період із 15 до 20 листопада (після октябрської ) ОСОБА_4 забирав ОСОБА_7 на Харківщину для медичного обстеження.

Застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми ЦК УРСР, Закону України Про нотаріат , Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, у редакції норм, що були чинними на момент посвідчення оскаржуваних заповітів - 29.10.2001р. та 02.11.2001р.

Відповідно до норми ст.541 ч.1 ЦК УРСР заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Положення ст.47 ч.1 ЦК УРСР визначає, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Згідно із нормою ст. 37 ч.2 п.1 Закону України Про нотаріат врегульовано, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи

виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних

депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті,

вчиняють також такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти.

Нормою п.2 Інструкції Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. N 22/5) встановлено, що нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій .

У пункті 16, підпункт в , Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними N 3 від 28.04.78р. (чинної на час посвідчення спірних заповітів) роз'яснено, що у разі посвідчення угоди не тим органом або службовою особою, на яких покладено здійснення нотаріальних функцій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.

Отже, на підставі наведених обставин та норм законодавства, суд приходить до висновку про визнання оскаржуваних заповітів від 29.10.2001р. та 02.11.2001р. недійсними, так як наданими суду доказами не доведено, що на посадову особу - секретаря виконавчого комітету Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області станом на зазначені дати складання спірних заповітів, було б за рішенням виконавчого комітету Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області покладено вчинення нотаріальних дій. Більш того, стороною позивача доведено, що таких рішень виконкому вказаної сільської ради немає ні у архівному відділі, ні у виконкомі сільської ради.

Наведене означає, що оспорювані заповіти були посвідчені службовою особою - секретарем виконавчого комітету Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області ОСОБА_8, яка у встановленому законом порядку не була уповноважена на вчинення нотаріальних дій, так як не було, станом на дати посвідчення заповітів, рішення виконавчого комітету цієї сільської ради про покладення здійснення нотаріальних функцій на секретаря виконавчого комітету сільської ради.

Саме з цієї підстави суд визнає, що заповіти від імені ОСОБА_7, складені та посвідчені секретарем виконавчого комітету Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області: 29.10.2001р. - на користь ОСОБА_4 та 02.11.2001р. - на користь ОСОБА_3, є такими, що оформлені без належного додержання нотаріальної форми і, тому, через недодержання нотаріальної форми заповіту, мають бути визнані недійсними.

В той же час, суд визнає недоведеною доказами другу із підстав обгрунтування вимог про визнання заповітів недійсними - те, що ОСОБА_7 особисто не підписувала заповітів, так як у той час перебувала у м.Харків. Суд вважає неспроможними для доведення зазначеної обставини показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 про те, що до дати складання заповітів ОСОБА_7 восени 2001р. поїхала у Харківську область і перебувала там до весни 2002р. Показання таких свідків мають узагальнений характер, без достатньої конкретики, а свідок ОСОБА_9 в суді зазначила про необізнаність де перебувала ОСОБА_7 саме у дні посвідчення заповітів - 29.10.2001р. та 02.11.2001р. Перевіряючи на предмет достовірності показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 суд керується тим, що показання цих свідків стосуються обставин понад шістнадцятирічної давнини, при тому, що важливе значення може мати рахунок часу на дні. Покликання свідків на те, що обставину часу приїзду ОСОБА_7 до Харкова чи Харківської області в 2001р. вони пов'язують із святкуваннями ювілейних дат Днів народження ОСОБА_1, ОСОБА_6 є непереконливими, так як не підтверджені іншими доказами, що не викликали б у суду сумніву, та, зокрема, свідок ОСОБА_12 зазначала про перенесення святкування Дня народження ОСОБА_1 Представлені стороною позивача дані із медичної картки (копія кардіограми), датовані 01.11.01р. не дають можливості встановити особу, яка пройшла таке обстеження, а тому, теж не доводять обставини перебування у цей час ОСОБА_7 у Харківській області. Судове рішення не може грунтуватися на сумнівних доказах, тому показання цих свідків не покладаються судом в основу рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсними заповіти ОСОБА_7, складені та посвідчені секретарем виконавчого комітету Красносільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області: 29.10.2001р. - на користь ОСОБА_4 та 02.11.2001р. - на користь ОСОБА_3.

ОСОБА_1: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; ОСОБА_6: місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2; ОСОБА_4: місце проживання за адресою: АДРЕСА_3; ОСОБА_3: місце проживання за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3; Красносільська сільська рада Володимирецького району Рівненської області: місцезнаходження за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, с.Красносілля, код ЄДРПОУ 04388260.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я :