Постанова

від 14.06.2018 по справі 709/2131/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/809/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 19, 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

представника

СТОВ Канівці адвоката ОСОБА_3

директора СТОВ Канівці ОСОБА_4

представника ТОВ Гранекс-Черкаси ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси , державного реєстратора виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_7, третя особа - відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 01 липня 2007 року СТОВ Канівці , як орендар, і ОСОБА_8, як орендодавець, уклали договір оренди землі загальною площею 3,093 га, у тому числі рілля 3,093 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0064), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради, який був зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському відділі Черкаської філії Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779700494, і з цього періоду у позивача як орендатора виникло право оренди земельної ділянки.

Сторони договору також погодили усі його істотні умови, зокрема домовились, що згідно п. 8 договір укладено терміном на 10 років. Після закінчення строку договору Товариство має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі СТОВ Канівці , як орендар, повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У квітні 2017 року СТОВ Канівці стало відомо, що ОСОБА_8 померла, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_6

Товариство скористалось переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк та заздалегідь, 26 квітня 2017 року, направило власнику земельної ділянки лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на оренду, крім того надало проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, але 25 квітня 2017 року ОСОБА_6 за наслідками розгляду заяви надав письмову відповідь, за змістом якої конструктивної відмови чи пропозиції змінити умови додаткової угоди Товариство не отримало.

У зв'язку з чим, СТОВ Канівці продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою і після 02 липня 2017 року як сумлінний орендар. При цьому протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі ОСОБА_6 не звертався до СТОВ Канівці з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та в подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою.

17 серпня 2017 року Товариство звернулось до Миколаївської районної державної адміністрації із заявою про надання інформації щодо земельної ділянки, в результаті чого позивачу стало відомо, що між ОСОБА_6 та ТОВ Гранекс-Черкаси укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 24 березня 2017 року на строк 10 років, державна реєстрація якого здійснена Державним реєстратором ВК Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_7

Укладання спірного договору оренди створило Товариству перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Отже, при здійсненні реєстрації договору оренди земельної ділянки державним реєстратором ВК Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_7 були порушені вимоги чинного законодавства, що призвели до порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, що була об'єктом реєстрації.

З огляду на викладене позивач вказує, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ Гранекс-Черкаси порушує його права на володіння та користування землею на умовах договору оренди землі, переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

На підставі викладеного СТОВ Канівці просило суд визнати недійсним договір оренди землі за кадастровим номером 7125181600:03:000:0064, укладений 24 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ТОВ Гранекс-Черкаси ; скасувати рішення прийняте державним реєстратором ВК Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 34987711, від 28.04.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею, 3, 093 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0064) та ТОВ Гранекс-Черкаси ; визнати поновленим договір оренди землі від 01 липня 2007 року, укладений між СТОВ Канівці та ОСОБА_6, зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779700494, на той самий строк, а саме на 10 років, і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року закрито провадження у цивільній справі за даним позовом в частині позовних вимог про:

- визнання недійсним договору оренди землі за кадастровим номером 7125181600:03:000:0064, укладеного 24 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ТОВ Гран екс-Черкаси ;

- скасування рішення, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 34987711, від 28.04.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею, 3, 093 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0064).

Повернуто СТОВ Канівці частину судового збору у розмірі 3200 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №150 від 27 вересня 2017 року на рахунок №31214206700501 ГУДКСУ у Черкаській області, отримувач УДКС у Чорнобаївському районі Черкаської області, код 36782468.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року у задоволенні позову про визнання договору оренди землі поновленим - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що за наявності письмового повідомлення позивача про намір реалізувати переважне право ОСОБА_6 повідомив останнього про небажання продовжувати договір оренди земельної ділянки та уклав інший договір оренди земельної ділянки з ТОВ Гранекс-Черкаси , на умовах більш вигідних, ніж запропонував позивач, а тому порушення переважного права позивача на укладення договору оренди земельної ділянки не відбулося.

Не погоджуючись з даним рішенням суду СТОВ Канівці подало апеляційну скаргу в якій вказуючи на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, не дослідження судом та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяння судом повному, об'єктивному та неупередженому розгляду, у зв'язку з чим рішення є незаконним та необ'єктивним, просило суд його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на обставини викладені ним в позовній заяві та крім того вказує на те, що пропозицію СТОВ Канівці про продовження дії договору ОСОБА_6 отримав 04.05.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а про намір не продовжувати договір оренди землі надав 25.04.2017 року, у зв'язку з чим позивач приходить до висновку, що орендодавець не мав завідомо наміру продовжувати дію договору та проігнорував переважне право Товариства.

Також позивач вказує, що у наданій відмові не зазначено жодної обґрунтованої підстави прийнятого рішення, оскільки непогодження з розміром орендної плати або з іншими істотними умовами договору надавало б змоги СТОВ Канівці досягти відповідної домовленості, тобто з'ясування питання, з якої саме конкретно підстави відповідач відмовився від укладення договору оренди на новий строк є визначальним для даної справи.

Зазначає, що неврахування судом переважного перед іншими особами права орендаря, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди, на укладення договору оренди на новий строк свідчить про ігнорування національним судом практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у справі Стрейч проти Сполученого Королівства , суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях ст. 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Гранекс-Черкаси вказує, що позивач у своїй позовній заяві стверджував, що товариство 18 квітня 2017 року направило листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на оренду, як доказ додає листа-вкладення, квитанцію про оплату поштових послуг. Проте самого листа-повідомлення та проекту додаткової угоди для ОСОБА_6 суду не було надано, про зміст листа та проекту додаткової угоди, які були надіслані невідомо.

Крім того, ТОВ Гранекс-Черкаси стверджує, що позивач не надав доказів, які б підтверджували факт сумлінного виконання ним зобов'язань у відповідному процентному співвідношенні відповідно до умов договору оренди землі.

Позивач підтвердив, що він отримав письмову відмову на його пропозицію листом 27.04.2017 року з тексту якої слідує, що орендодавець, відмовляє у поновленні договору оренди СТОВ Канівці та просить повернути належну йому земельну ділянку.

Також твердження апелянта, що останньому стало нещодавно відомо про реєстрацію оспорюваного договору, проте вказане не відповідає дійсності, так як листом за №134 від 01.08.2017 року ТОВ Гранекс-Черкаси подав до СТОВ Канівці перелік орендодавців, які уклали договори з даним товариством, до яких входив і ОСОБА_6

ТОВ Гранекс-Черкаси , крім іншого, звертає увагу, що позивач запропонував укласти з ОСОБА_6 додаткову угоду з орендною платою 8%, тоді як орендодавець підписав договір із ТОВ Гранекс-Черкаси з орендною платою 9,5%.

У рішенні ОСОБА_9 Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії від 23.10.1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідно рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. …право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України .

А тому враховуючи наявність відповіді-відмови від орендодавця законних сподівань в розумінні вказаного рішення ЄСПЛ у позивача не виникло.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає даним вимогам закону.

Згідно з вимогами ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_8 на підставі рішення Великоканівецької сільської Ради народних депутатів від 27 липня 2002 року №7-2 набуто право приватної власності на земельну ділянку площею 3,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №019519 (а.с. 9).

01 липня 2007 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Канівці , як орендар, і ОСОБА_8, як орендодавець, уклали договір оренди землі загальною площею 3,093 га, у тому числі рілля 3,093 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0064), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради, строком на 10 років, який був зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040779700494 (а.с. 6-7).

У зв'язку із смертю ОСОБА_8 вказана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_6

Пунктом 8 Договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років, початок дії договору 01 липня 2007 року, закінчення 01 липня 2017 року. Після закінчення строку договору орендар має право переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З метою скористатися своїм переважним правом, СТОВ Канівці 26 квітня 2017 року направили орендодавцю заяву-повідомлення та проект додаткової угоди, що вбачається з опису цінного листа (а.с.42).

Вказане повідомлення та додаткову угоду ОСОБА_6 отримав 04 травня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41).

24 квітня 2017 року ОСОБА_6 направив СТОВ Канівці відмову у поновленні (укладенні) договору оренди землі, в якій зазначив, що не має намір укладати договір оренди землі із СТОВ Канівці чи поновлювати вже існуючий договір шляхом підписання додаткової угоди (а.с. 50).

24 березня 2017 року на підставі договору оренди землі ОСОБА_6 передав ТОВ Гранекс-Черкаси в оренду земельну ділянку площею 3,0930 га, яка розташована в адмінмежах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 48-49).

Частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків за договором оренди землі та відсутні на це будь-які посилання з боку відповідача у справі ОСОБА_6

Позивачем належним чином підтверджено та доведено факт завчасного надсилання орендодавцю повідомлення разом із додатковою угодою про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, та отримання 04.05.2017 року даного листа орендодавцем.

Крім того суд звертає увагу, що даний лист із проектом додаткової угоди було отримано ОСОБА_6 04 травня 2018 року, натомість як заява-повідомлення, яку він адресував СТОВ Канівці із відмовою про поновлення договору була ним підписана 24 квітня 2017 року, тобто до того періоду часу, коли він міг ознайомитися із умовами додаткової угоди, які були запропоновані позивачем.

Як підтверджується матеріалами справи, ще під час строку дії договору оренди землі укладеного між СТОВ Канівці та ОСОБА_6, який закінчувався 01 липня 2017 року, між відповідачами 24 березня 2017 року було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки, що свідчить про те, що орендодавець заздалегідь не мав наміру на продовження договору оренди із СТОВ Канівці , хоча в подальшому 02.01.2018 року між цими ж сторонами було укладено угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 24.03.2017 року.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Зазначене узгоджується із правовою позицією ВСУ у справі №6-2540цс16 від 23 листопада 2016 року.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

Сторони попереднього договору оренди, і в першу чергу орендодавець, має право на перегляд умов попереднього договору при укладенні нового. Це право прямо передбачено ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Але ці нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий та конкретний вибір: прийняти ці умови і скористатися своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитися від таких умов і на цьому його переважне право припиняється.

Баланс захисту прав орендодавця та орендаря в тому і полягає, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати свою земельну ділянку в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк, а орендар, в свою чергу, який належно виконував обов'язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами.

Як встановлено судом позивач на виконання умов укладеного договору оренди землі, а саме п. 8, з метою реалізації свого переважного права, письмово повідомив відповідача ОСОБА_6 про намір укладення договору оренди на новий строк, проте відповідач, направивши заяву-повідомлення про відмову у поновленні (укладенні) договору оренди землі не зазначив жодної підстави такої відмови.

Тобто, з'ясування питання, з якої саме конкретно підстави (або непогодження з якими істотними умовами договору) відповідач відмовився від укладення договору оренди на новий строк, є визначальним для даної справи, а саме встановлення судом чи було порушено переважне право позивача.

Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності, що висвітлено у справі Стрейтч проти Сполученого Королівства , в якій суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (п. 35).

Вказане також узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 січня 2018 року у справі №910/12017/17.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку з зазначеними обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що відмова у продовженні дії договору, без зазначення конкретних та чітких її підстав, порушує право орендаря на реалізацію переважного права, передбаченого ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі було порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря є недобросовісною.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам встановленим у справі.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Крім того, статтею 7 Закону України Про судовий збір передбачено повернення суми сплаченого судового збору, у разі його сплати в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, позивачем було подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду, а тому оскільки матеріали справи витребовуються та надсилаються до суду після відкриття апеляційного провадження, на вимогу суду апелянтом було здійснено сплату судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом, а саме за три немайнові вимоги, замість однієї. Як було встановлено апеляційним судом при надходженні матеріалів справи по двом вимогам ухвалою суду першої інстанції було закрито провадження. Тому є підстави для повернення зазначеної переплати судового збору апелянту.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди землі від 01 липня 2007 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Канівці та ОСОБА_6, зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040779700494.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці судовий збір у розмірі 4036 гривень.

Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Канівці судовий збір, сплачений згідно із платіжним дорученням №1322 від 18 квітня 2018 року в сумі 4764 гривні: платник - СТОВ Канівці , отримувач - УК у м. Черкасах/Черкаси/22030101.

Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Канівці оригінал платіжного доручення №1322 від 18 квітня 2018 року з відповідною її заміною копією, завіреною належним чином.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 14 червня 2018 року.

Судді: