Постанова

від 13.06.2018 по справі 812/98/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року справа №812/98/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представника відповідача Резніченко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 р. у справі № 812/98/18 (головуючий І інстанції Ірметова О.В. ), яке складено в повному обсязі 28 березня 2018 року у м.Сєвєродонецьку, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-ЕНЕРГО-А" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2017 № Ю-715-17 ,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СХІД-ЕНЕРГО-А"(далі - позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі- відповідач, апелянт) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2017 № Ю-715-17.

В обґрунтування позову зазначили, що спірна вимога є незаконною, оскільки відповідно до вимог п. 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Крім того, позивач зазначає, що зареєстрований та здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, та відповідно на нього розповсюджуються норми п. 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року по теперішній час.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 11.12.2017 № Ю-715-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 17895,57 грн. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція (м.Сєвєродонецьк), яка на даний час триває. А отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, що згідно ч.12 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зазначена сума боргу складається з щомісячних нарахувань позивача відповідно до поданої ним звітності за період 28.03.2017 по 28.11.2017, а саме за лютий 2017 року - 6279,57 грн., березень 2017 року - 726 грн., квітень 2017 року - 726 грн., з травня по листопад 2017 року - 1452 грн.

Отже, станом на 30.11.2017 позивач мав заборгованість зі сплати ЄВ, у зв'язку з чим ГУ ДФС у Луганській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2017 № Ю-715-17 на суму заборгованості 17895,57 грн., яку направлено позивача.

Відповідач вважає, що правомірно сформував вимогу про сплату боргу з єдиного соціального внеску.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив доводи подібні, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення та підтримав доводи апеляційній скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах суд розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилась.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Схід-Енерго-А є: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 4 (а.с. 13).

ТОВ Схід-Енерго-А поштою отримано від Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області від 11.12.2017 № Ю-715-17 у розмірі 17895,57 грн. Крім того, з 17.11.2015 підприємство зареєстровано за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул.Курчатова, 4. До цього був зареєстрований у м. Старобільськ, вул.. Жовтнева, 36.

21.12.2017 звернувся з заявою до ГУ ДФС у Луганській області з вимогою звільнення від сплати ЄСВ з дати постановки на облік в Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 20 травня 2015 року до закінчення АТО, списання недоїмки та повернення фактично сплаченого єдиного внеску.

Суд перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Спірні правовідносини регулюються Законами України: "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території про ведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідніположення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а самепідпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідніположення" булодоповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансовісанкції, передбаченіцим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №2191 "Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідніположення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (ВідомостіВерховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону Українивід 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911 від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону №1669, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону №1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тоді як змін безпосередньо до цього Закону щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто, на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII не прийнято.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до цього переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м.Сєвєродонецьк, на території якого розташований податковий орган, де позивач перебуває на обліку.

Таким чином, позивачперебуває на обліку в контролюючомуоргані, розташованому на територіїнаселеного пункту, де проводилась антитерористичнаоперація (м. Сєвєродонецьк), яка на даний час триває. А отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також відвідповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що не потребує додаткового подання заяв про звільнення відвідповідальності, а також засвідчення факту настання форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Саме до такого висновку дійшов Верховний суд в рішенні від 30 січня 2018, № К/9901/1145/17 805/3401/16-а.

Суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи спірнувимогупро сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2017 № Ю-715-17, відповідач перевищив межі повноважень, визначених Законами України, та діяв необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу податковий орган не надав доказів спростовуючи зазначений факт.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст постанови складений 15 червня 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/98/18- залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/98/18- залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття року та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

М.Г.Сухарьок