Рішення

від 30.05.2018 по справі 808/1040/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 травня 2018 року Справа № 808/1040/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Державної фіскальної служби (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8 )

до Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8 )

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби (далі - відповідач1), до Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації (далі - відповідач2), в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 № 39326/НОМЕР_1 від 11.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 84 від 14.11.2017р.;

-зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 84 від 14.11.2017 з дати подання її на реєстрацію позивачем.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за результатами господарської діяльності позивачем було складено податкову накладну №84 від 14.11.2017, яку було подано 27.11.2017 засобами електронного зв'язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, рішенням відповідача 2 від 11.12.2017 позивачу відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної. Вважає таку відмову неправомірною, а посилання відповідача на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 2710 відсутні у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків необґрунтованим. Крім того, у поданому до суду клопотанні (вх. №13523 від 27.04.2018) позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позов (вх. №151611 від 16.05.2018). Зокрема стверджує, що підставою для прийняття рішення про відмову відповідачем 2 у прийняті податкової накладної поданої позивачем стало ненадання документів щодо залишків товарно-матеріальних цінностей, складські документи (інвентаризаційні описи), переміщення по складу паливно-мастильних матеріалів. Вважає, що у відповідача 2 були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації такої податкової накладної. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 02.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 02.05.2018 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.05.2018 було відкладено розгляд справи на 30.05.2018 без виклику сторін.

Ухвалою суду від 30.05.2018 відмовлено представнику відповідачів у задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи із викликом сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року зареєстрований фізичною особою - підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія НОМЕР_6, яка міститься в матеріалах справи.

З 22.06.2006 позивач зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ № НОМЕР_7, яке міститься в матеріалах справи.

Основними видами господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30) та оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71).

Вказана господарська діяльність здійснюється позивачем на трьох комплексах АЗС, які розташовані за наступними адресами:

АЗС № 1 - м. Мелітополь вул. Ломоносова, 331а (після приєднання до земель Семенівської сільської ради цьому комплексу АЗС була визначена адреса: Мелітопольський р-н с. Семенівка, вул. Миру 72, що підтверджується копією рішення Семенівської сільської ради № 44 від 17.05.2012, яке міститься в матеріалах справи). За цією адресою також розташовано оптовий паливний склад, де знаходяться металеві ємності загальною місткістю 435 м3;

АЗС № 2 - м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 29/1;

АЗС № 3 - м. Мелітополь, вул. О. Невського, 97.

Вказані АЗС та територія оптового складу використовуються позивачем на підставі договорів оренди укладених з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, договір № 1 від 01.07.2017, № 2 від 01.07.2017, № 3 від 01.07.2017) та ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП2525916722 № 4 від 01.07.2017, № 5 від 01.07.2017, № 6 від 01.07.2017), які є власниками вказаних об'єктів у рівних долях, що підтверджується договорами оренди та правовстановлюючими документами, які міститься в матеріалах справи.

Відповідно до штатного розпису, позивач при здійснені своєї підприємницької діяльності використовує працю 17 найманих працівників.

Для транспортування паливно-мастильних матеріалів позивач використовує спеціалізовані транспортні засоби, а саме:

вантажний сідловий тягач марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_3 та спеціалізований напів-причіп, цистерна, марки TRAILOR, реєстраційний номер № НОМЕР_4, які орендується позивачем згідно договору від 04.01.2017 укладеного з ФОП ОСОБА_4, РНОКІШ НОМЕР_5, (копія договору, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, трудового договору з водієм та його водійське посвідчення містяться в матеріалах справи).

06.04.2017 між позивачем (постачальник) та приватним підприємством фірма "КРАЙ" (код ЄДРПОУ 25474348) (Партнер) укладений договір поставки №39-0000058, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а ППФ "КРАЙ" приймає та оплачує паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) на умовах і в порядку, викладеному цим договором. Згідно п. 3.1. цього Договору ПММ постачається партіями, асортимент, кількість, ціна, терміни поставки товару визначається в видаткових накладних.

На виконання умов цього договору складено рахунок-фактуру № 1-00000059 від 14.11.2017 на суму 109852,50 грн., в т.ч. ПДВ 18308,75 грн. з приводу поставки ППФ КРАЙ" дизельного пального в кількості 4850,00 літрів.

Постачання ППФ "Край" дизельного палива у кількості 4850,00 л. на суму 109852,50 грн. підтверджується видатковою накладною №1-00000169 від 15.11.2017, а також довіреністю на отримання ТМЦ серія КР № 408 від 01.11.2017.

Перевезення вказаного товару було здійснено на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 1-0000169 від 15.11.2017 р., складеної за формою № 1-ТТН (нафтопродукт). Згідно цієї ТТН зазначений товар був перевезений самостійно ППФ Край власним транспортом. Товар було відпущено з оптового складу за адресою м. Мелітополь вул. Ломоносова, 331а (Мелітопольський р-н с. Семенівка, вул. Миру 72).

Отримання вказаного товару ППФ "Край" також підтверджується актом взаєморозрахунків за період з 01.11.2017 по 15.11.2017.

Оплату вказаного дизельного палива у сумі 109852,50 грн. ППФ "Край" здійснило 14.11.2017 року на підставі платіжного доручення № 254, що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПКУ за результатами вказаної господарської операції позивачем було складено податкову накладну № 84 від 14.11.2017.

27.11.2017 позивач подав відповідачу 1 засобами електронного зв'язку податкову накладну № 84 від 14.11.2017 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Квитанцією № 1 від 27.11.2017 позивачу було повідомлено, про прийняття документу та зупинення його реєстрації. Зазначено про виявлені помилки: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:2710. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН".

02.12.2017 позивач надіслав електронними засобами відповідачу 2 повідомлення №7 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по відмовленій ПН № 84 від 14.11.2017, до якого були додані письмові пояснення та електронні копії зазначених вище документів, які підтверджують реальність здійснення операції по вказаній податковій накладні, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням відповідача 2 від 11.12.2017 № 39326/НОМЕР_1 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 84 від 14.11.2017 з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття відповідачем 2 рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Не погодившись з рішенням відповідача 2 від 11.12.2017 № 39326/НОМЕР_1 позивач 15.12.2017 подав відповідачу 1 скаргу на це рішення, вихідний № 120 від 15.12.2017, до якої в паперовому вигляді були додані документи на підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій ПН№ 84 від 14.11.2017.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 04.01.2018 № 1235/НОМЕР_1 у задоволенні скарги на рішенням відповідача 2 від 11.12.2017 № 39326/НОМЕР_1 було відмовлено.

Не погоджуючись із такими висновками відповідачів фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень пункту 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків).

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Переліку вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством

Відповідно до положень пункту 201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог пунктів 201.16.1- 201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України та пропозицій, викладених у квитанціях, позивачем надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідачем всупереч вимогам підпункту "в" пункту 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України, не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. "в" п. 201.16.1 ст. 201 ПК України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

З оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача.

Як вже було встановлено судом, в обґрунтування позовних вимог позивачем на підтвердження своїх господарських відносин з ППФ КРАЙ суду були надані відповідні документи: договори із водіями, посвідчення водія, договір поставки нафтопродуктів, видаткові накладні, рахунки - фактури, банківські виписки, паспорти якості, сертифікат відповідності товару, податкові накладні, Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ДФС України не доведено правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними та скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Суд вважає, що ефективним захистом прав позивача у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 84 від 14.11.2017 датою її фактичного надходження - 27.11.2017.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 84 від 14.11.2017, подану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, є дотриманням вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду в установлений судом термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3500 грн., суд вважає, що відсутні підстави задоволення позову в цій частині, у зв'язку з наступним.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 19.03.2018; рахунок на сплату №1 від 02.04.2018 за послугу: підготовка позову, на суму 2000 грн., платіжне доручення №1360 від 04.04.2018 про сплату коштів у сумі 2000 грн.

Згідно ч.ч.1 -3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Перелік послуг які були надані адвокатом це лише складання адміністративного позову. Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України.

Більш того, згідно документів наданих позивачем ним сплачено на користь адвокатського бюро кошти у сумі 2000 грн., проте позивач просить стягнути з відповідача 3500 грн.

Отже, клопотання позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 39326/НОМЕР_1 від 11.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 84 від 14.11.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 84 від 14.11.2017 з дати подання її на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 30.05.2018.

Суддя Н.В.Стрельнікова