Рішення

від 11.06.2018 по справі 822/1566/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1566/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участі:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - Олійника Ю.П. представника відповідача - Дмитрієвої А.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.08.2017 №0006401209 за формою "Р" на суму 166250 грн в повному обсязі.

2. Стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 56, 133, 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проведеною Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області документальною позаплановою невиїзною перевіркою ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, встановлені хибні висновки щодо порушення позивачем вимог пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України. Стверджує, що реальність господарських операцій Житлово-будівельного кооперативу "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" з ТОВ "Валіо Груп", попри заперечення відповідача, підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. Також зазначає, що відповідачем незаконно застосовано пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України до податкового періоду з 01.01.2015 по 12.08.2015. Позивач також стверджує, що відповідач безпідставно в акті перевірки застосовує інформацію як джерело своїх висновків з матеріалів, які не стосуються періоду перевірки та покази фізичних осіб - не посадових осіб - підписантів укладених договорів підряду.

Позивач не погоджується з винесеним відповідачем за результатами проведеної перевірки податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 18.08.2017 №0006401209 за формою "Р" на суму 166250 грн, вважає його протиправним, вказує на відсутність підстав прийняття рішення та просить суд його скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на адміністративний позов. Зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством. А тому, з підстав викладених у відзиві просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач - Житлово-будівельний кооператив "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" зареєстрований Хмельницьким міськрайонним управлінням юстиції Хмельницької області 04.10.2013, код ЄДРПОУ - 38925075, основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів.

У період, що підлягав перевірці, позивач був зареєстрований як неприбуткова організація, ознака неприбуткової установи (організації) - 0015 - житлово-будівельні кооперативи, співвласники багатоквартирних будинків.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №2230 від 04.08.2017, посадовими особами відповідача у період з 08.08.2017 по 09.08.2017 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" (ПН 38925075) з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" (ПН 39200771) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України (в редакції з 13.08.2015) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 166250 грн в т.ч.:

- серпні 2015 року в сумі 20448 грн;

- три квартали 95236 (в т.ч. за ІІІ квартал 2015 року в сумі 95236 грн);

- рік 2015 в сумі 145802 грн (в т.ч. за ІV квартал 2015 року в сумі 50566 грн).

На підставі вказаного акта Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006401209 за формою "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 166250 грн.

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2017 №0006401209 за формою "Р", позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Скарга ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" ДФС України на податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006401209 залишена без розгляду.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням відповідача від 18.08.2017 №0006401209 позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представник відповідача зазначає, що досудовим розслідуванням у рамках кримінальних проваджень встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних "фіктивних" підприємств, а саме: ТОВ "Валіо Груп" та інших, вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ "Валіо Груп" з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів "конвертаційного центру", вилучено печатку ТОВ "Валіо Груп", чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ "Валіо Груп".

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників ТОВ "Валіо Груп", з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_3, який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі №758/1592/17).

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ТОВ "Валіо Груп" ОСОБА_3 від 24.10.2016, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Валіо Груп", жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

В акті перевірки і поясненнях наданих суду, контролюючий орган вказує, що використав матеріали Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС України у Хмельницькій області та інших кримінальних проваджень, копії яких було надано суду, а саме пояснення ОСОБА_4 від 09.08.2016 та від 10.08.2016, ухвал слідчого судді Солом'янського районного суду Києва від 24.01.2017 №760/10922/16-к (№1-кс/760/1476/17), від 30.01.2017 №760/10922/16-к (№1-кс/760/1636/17), ухвал слідчого судді Подільського районного суду Києва від 17.06.2015 у справі №758/6798/15-к, від 18.01.2017 у справі №758/506/1, від 21.03.2017 у справі №758/3789/17, ухвали слідчого судді Печерського районного суду Києва від 14.12.2015 у справі №757/45833/15-к, ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду Києва від 25.05.2016 у справі №761/19190/16-к (провадження №1-кс/761/11900/2016).

Судом досліджені письмові докази, що надані представником відповідача в підтвердження вищевказаних тверджень, однак суд критично оцінює як належні та допустимі докази в межах даної адміністративної справи, з огляду на наступне.

Частинами 2 - 4 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Доказами фіктивності первинних документів та операцій, що були складені за участі допитаних як свідків осіб та осіб, у яких відбирали пояснення, відповідно до положень глави 5 КАС України, може бути висновок експерта чи пояснення свідків, які б підтвердили факт неможливості підписання зазначених документів вказаними особами в певний час та у певному місці.

Однак, питання фіктивності первинних документів не є предметом розгляду у даній справі та не є предметом оскарження. Дане питання має бути з'ясовано в ході окремого судового розгляду із ухваленням рішення суду про визнання чи не визнання первинних документів фіктивними, або шляхом ухвалення вироку в кримінальній справі.

Водночас, вищевказані ухвали слідчих суддів стосуються: тимчасового доступу до речей і документів, накладення арешту на кошти.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПК України, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, способами визначеними у ст. 62 ПК України, а тому існування кримінальних проваджень та наявність ухвал суду, що стосуються процесуальних дій у цих кримінальних провадженнях не є належними доказами в цій адміністративній справі. Крім того, вирок суду стосовно вищевказаних обставин на час розгляду даної адміністративної справи - відсутній.

Суд встановив, що 04.05.2015 Житлово-будівельний кооператив "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" та ТОВ "Валіо Груп" уклали договір підряду на виконання будівельних робіт від 04 травня 2015 року №4/05-11п, відповідно до якого ТОВ "Валіо Груп" зобов'язане на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Також, вказаним договором передбачено: п. 2 Відомості про роботу, що виконується Підрядником: роботи, передбачені кошторисною документацією, на будівельному майданчику обслуговуючого кооперативу ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б; п. 3 Вимоги Замовника до предмету підряду: роботи передбачені кошторисною документацією. Якість предмету підряду повинна відповідати вимогам законодавства, державних будівельних норм та умовам договору; п. 4.1 - роботи виконуються із матеріалів Замовника за винятком тих, які за умовами договору надав Підрядник; п. 5.1-5.2 - підрядник зобов'язується розпочати роботи протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації. Підрядник зобов'язується виконати роботу до 31.12.2015 року з правом дострокового виконання; п. 6.1-6.4 - вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток №1 до договору). Витрати Підрядника відшкодовуються із винагороди, що виплачуються Замовником. Термін оплати протягом 3 днів з моменту підписання договору - аванс у розмірі 100% вартості виконання робіт. Вид розрахунків безготівковий (п. 6.4).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач на підтвердження позовних вимог надав: договір підряду, довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, актів приймання виконаних робіт КБ-2, акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ "Валіо Груп", банківські виписки. Однак, позивачем не надано до суду додатків, передбачених договором, а саме: Додаток №1 до договору (кошторис), проектну документацію, інших необхідних документів для виконання будь-якого виду будівельних робіт, так як зі змісту договору не вбачається які саме роботи мало виконувати TOB "Валіо Груп" та вартість виконуваних робіт. Також, не надано документального підтвердження письмового повідомлення заявника про готовність об'єкту до здачі, відповідно до пункту 5.3 Договору.

Крім того, суд встановив, що у ТОВ "Валіо Груп" відсутні виробничі потужності, наймані працівники, жодних доказів, що свідчили про самостійне виконання робіт або залучення для їх виконання третіх осіб (субпідрядників) суду не надано.

Відповідно до витягів з сайту Держархбудінспекції України, декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до ІІІ категорії складності за грудень 2015 року містить інформацію про генерального підрядника, яким виконувалось будівництво об'єкта: будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (будинок №1; Вінницька область, м. Вінниця, вул. Свердлова, 116) - ТОВ "Укрінжинірбуд" (ПН 39205460).

Однак, в ході судового розгляду судом не встановлено, а сторонами не надано жодного доказу, що свідчив би про залучення до виконання договору підряду, укладеного між позивачем та ТОВ "Валіо Груп" третіх осіб (субпідрядників).

З врахуванням наведеного вище і встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Валіо Груп" по договору підряду №4/05-11п на виконання будівельних робіт фактично не відбувались.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача стверджує, що відповідач незаконно застосував до позивача пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України до податкового періоду з 01.01.2015 по 12.08.2015, у зв'язку відсутністю цієї норми в законодавстві або аналогічної їй в цей період та без прямої вказівки про можливість такого застосування у Прикінцевих положеннях Закону України від 17 липня 2015 року №652-VІІІ, яким ця норма введена в дію, а саме з 13.08.2015.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача, суд зазначає наступне.

З 01.01.2015 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 17.07.2015 № 652-VIII внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015.

До 13.08.2015 ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Згідно з пп. 133.4.1. п. 133.4 ст. 133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Відповідно п. 133.4 ст. 133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

За правилами пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим підпункту 133.4.1 і підпунктом 133.4.2 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов'язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Відповідно до пп. 133.4.4. п. 133.4 ст. 133 ПК України, встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 цього пункту, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм цього Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

За таких обставин суд зазначає, що до 12.08.2015, чинне на той момент законодавство не містило п. 133.4 ст. 133 ПК України, що унеможливлює застосування контролюючим органом будь-яких правових наслідків за її порушення.

Згідно з розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового законодавства за результатами перевірки ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б", ПН 38925075, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 донараховано податку на прибуток:

- з 01.01.2015 по 31.08.2015 в сумі 20448 грн;

- за ІІІ квартал 2015 в сумі 95236 грн;

- за ІV квартал 2015 в сумі 50566 грн.

Однак, з матеріалів справи встановлено, сторонами в судовому засіданні не заперечується, що починаючи з 13.08.2015 по 31.08.2015 (останній день місяця, в якому допущено нецільове використання коштів), загальна сума платежів на користь ТОВ "Валіо Груп" становить 113600 грн, що стверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Таким чином, в ході судового розгляду судом встановлено, що рядок податкового розрахунку який зазначено як "період з 01.01.2015 по 31.08.2015" містить суму податкового зобов'язання виключно за період з 13.08.2015 по 31.08.2015 (а саме 18% (ставка податку на прибуток) від суми 113600 грн, що складає 20448 грн) та не включає в себе період з 01.01.2015 по 12.08.2015.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Враховуючи встановлений факт безтоварності господарських операцій Житлово-будівельного кооперативу "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" та його контрагентом - ТОВ "Валіо Груп", застосування контролюючим органом до позивача податкових зобов'язань з податку на прибуток за період з 13.08.2015 є правомірним та таким, що відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПК України, а тому сума податку на прибуток, що визначена в податковому розрахунку контролюючого органу відповідає дійсним обставинам справи.

Стосовно обґрунтування позивачем протиправності оскаржуваного податкового рішення-повідомлення тим, що при процедурі адміністративного оскарження скарга позивача протиправно, на його думку, була залишена без розгляду, суд зазначає, що контролюючий орган вчасно надіслав відповідне рішення. При цьому, саме поштове відділення, яке отримало для відправлення конверт зі скаргою позивача 29 серпня 2017 року, проставило на ньому відмітку 30 серпня 2017 року.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" - відсутні.

На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу "Місто-сад восьмий будівельний 4Б" (код 38925075, вул. Володимирська, 109, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (код 39492190, вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 червня 2018 року

Головуючий суддя О.О. Михайлов