Постанова

від 22.05.2018 по справі 915/1112/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1112/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка",

кредитор - Сливко Олеся Миколаївна,

ліквідатор Шульга Дмитро Леонідович,

Прокуратура Миколаївської області

прокурор Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В. (посвідчення №049040 від 12.01.2018)

розглянув касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Дмитра Леонідовича

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 05.12.2017

у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Жеков В.І., Лашин В.В.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка"

про банкрутство

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 13.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Одеського апеляційного господарського суду, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульга Дмитро Леонідович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 13.12.2017 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №915/1112/16 в порядку в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 26.12.2017 матеріали справи №915/1112/16 Господарського суду Миколаївської області разом із касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" були направлені до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. 26.03.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 15.03.2018, колегією суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження у справі №915/1112/16 Господарського суду Миколаївської області за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Дмитра Леонідовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 22.05.2018 о 10 год. 15 хв. з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи.

4. 17.04.2018 Прокуратура Миколаївської області поштовою кореспонденцією надіслала відзив на касаційну скаргу.

5. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

6. 18.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" в особі голови ліквідаційної комісії Шульги Дмитра Леонідовича звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство.

7. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2016 заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 31.10.2016.

8. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

9. Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство була встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії заборгованість боржника перед кредиторами на загальну суму 1 020 000 грн.

10. Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Шульгу Д.Л., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру банкрута, надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

11. На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.11.2016 за №37690 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

12. Ухвалою суду від 23.03.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" на загальну суму 1 022 756 грн., в тому числі вимоги першої черги - Сливко О.М. на суму 2 756 грн., вимоги четвертої черги на суму 1 020 000 грн.

13. Станом на 12.05.2017 ліквідатор надав до господарського суду звіт щодо проведення ліквідаційної процедури банкрута, до якого додано ліквідаційний баланс.

14. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" станом на 12.05.2017, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка", провадження у справі припинено, вимоги кредиторів ухвалено вважати погашеними, зобов'язано АТ "Златобанк" закрити рахунок підприємства-банкрута, повноваження ліквідатора Шульги Д.Л. припинено.

15. Судом встановлено, що складений 12.05.2017 проміжний ліквідаційний баланс свідчить про відсутність будь-якого майна банкрута та його неспроможність погасити кредиторські вимоги на суму 1 022 756 грн., активи підприємства відсутні, основні й оборотні засоби відсутні.

16. Ухвала мотивована відсутністю майнових активів у ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка", відсутністю незаконно відчужених активів боржника, які можна було б повернути до ліквідаційної маси в ході проведення ліквідаційної процедури для задоволення включених до реєстру вимог кредиторів, вжиття ліквідатором всіх можливих заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна банкрута, та належним виконанням ліквідатором покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків в ліквідаційній процедурі, відсутністю коштів для задоволення визнаних грошових вимог кредиторів, що відповідно до частини 5 статті 45 Закону про банкрутство має наслідком їх погашення після затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

17. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.05.2017 у справі № 915/1112/16 та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

18. 05.12.2017 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Жеков В.І., Лашин В.В. апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнив, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2017 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №915/1112/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" скасував, матеріали справи №915/1112/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" направив до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

19. Апеляційним судом спростовані твердження ліквідатора про те, що Очаківська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби не має права на оскарження ухвали про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, оскільки не набула статусу кредитора у даній справі, зазначивши, що інспекція має статус контролюючого органу та є учасником даної справи про банкрутство, незважаючи на те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника. В силу положень статей 20, 75, 78 Податкового кодексу України, з огляду на те, що у зв'язку з порушенням справи про банкрутство у контролюючих органів виникають певні обов'язки щодо проведення позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства боржником, то в разі порушення учасниками провадження прав контролюючого органу при здійсненні ним своїх функцій, останній набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

20. Апеляційний суд встановив, що в порушення частин 7, 10 статті 111 ЦК України, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до контролюючих органів документів підприємства, в тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності за останній звітний період для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів. Такі дії ліквідатора позбавили контролюючі органи можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, страхових коштів та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності), як на стадії досудової процедури ліквідації боржника, так і на стадії судової ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

21. Апеляційним судом зазначено, що згідно з відомостями у балансі (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва) станом на 30.06.2016, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (код рядка 1125) на початок звітного року склала 19,8млн.грн., а на кінець звітного року вже містяться відомості про відсутність дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

22. З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що ліквідатором не досліджувались обставини відсутності відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку боржника та обґрунтованість її можливого списання в ході ліквідаційної процедури, наданий проміжний ліквідаційний баланс не може підтверджувати стану активів та пасивів боржника і в зв'язку з цим не дає підстав для висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника, суд першої інстанції не надав жодної оцінки зазначеним обставинам.

23. З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про неповноту вчинених ліквідатором боржника дій в ході ліквідаційної процедури ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка", передчасність подання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу про завершення ліквідаційної процедури і, як наслідок, неналежне припинення юридичної особи боржника з припиненням провадження у справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ліквідатора боржника Шульги Д.Л.)

24. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження матеріалів справи, що призвело до встановлення судом помилкових за своєю суттю фактів щодо невжиття ліквідатором вичерпних заходів з пошуку та повернення майна банкрута (звернень до контролюючих органів) та порушенням вимог статей 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017.

25. Скаржник аргументував, що в порушення приписів статей 33, 53 ГПК України, апеляційний суд при прийнятті апеляційної скарги прокурора до провадження та відновленні строку на апеляційне оскарження належним чином не проаналізував причину пропуску строку та її поважність, що призвело до помилкового відновлення строку, чим порушив права боржника та порушив принцип правової визначеності, який висвітлено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Рябих проти Росії" та "Пономарьов проти України".

26. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду винесена з порушенням статті 98 ГПК України, за відсутності арбітражного керуючого Шульги Д.Л., який не був належним чином повідомлений про судове засідання, оскільки ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 про призначення справи до розгляду на 05.12.2017 отримана тільки 13.12.2017, тобто через 8 днів після судового засідання, в якому винесено оскаржувану постанову.

27. Скаржник доводив, що апеляційним судом при прийнятті апеляційної скарги прокурора не враховано, що її підписано першим заступником прокурора регіональної прокуратури, який не брав участі у справі, що є перевищенням повноважень та порушенням приписів статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру".

28. Скаржник аргументував, що відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це компетентний державний орган. Апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що прокурор не звертався до податкової інспекції до подачі апеляційної скарги з повідомленням про здійснення представництва.

Доводи інших учасників справи

29. Прокуратура Миколаївської області у відзиві на касаційну скаргу погодилася з висновками суду апеляційної інстанції, а доводи касаційної скарги ліквідатора банкрута вважає необґрунтованими.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

30. Конституція України

Стаття 55 - кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 1 частини 1 статті 129 - однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пункт 8 частини 2 статті 129 -основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

31. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Частина 1 статті 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

32. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011

Стаття 1 - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частина 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

33. Цивільний кодекс України

Пункт 1 частини 1 статті 110 - юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частина 3 статті 110 - якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом.

Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, яка припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідація) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

34. Податковий кодекс України

Стаття 20 - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.

Пункт 78.1.7 частини 78.1. статті 78 - документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушення провадження у справ про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

З5. Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014

Частина 1 статті 23 - представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частина 3 статті 23 - прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частина 4 статті 23 - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

36. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Частина 1 статті 91 - сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (стаття 106 ГПК України).

Частини 1 - 3 статті 53 - за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом, яка може бути оскаржена.

Пункт 4 частини 1 статті 97 - апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Стаття 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права, а саме щодо застосування статей 110, 111 ЦК України, статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, можуть бути предметом касаційного розгляду, разом з тим, доводи скаржника з посиланням на неправильну оцінку доказів та необхідність їх переоцінки касаційним судом є неприйнятними як такі, що виходять за межі повноважень касаційного суду

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів та мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

38. У статті 129 Конституції України та статті 4-2 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. За приписами частини 1 статті 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

39. У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, N 93, та Рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

40. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

41. Колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що апеляційним судом не досліджено обставини наявності у першого заступника прокурора Миколаївської області підстав для представництва інтересів держави в суді та належне їх обґрунтування порушенням прав та інтересів податкового органу, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Також, Суд зазначає, що податковий орган неналежно виконував покладені на нього повноваження, оскільки внаслідок допущених ним недоліків в роботі, податкова перевірка боржника з моменту введення процедури самоліквідації за рішенням зборів засновників 20.07.2016 та внесення про це даних в ЄДР так і не була проведена, що є додатковою підставою представництва прокурором інтересів державного органу.

42. З огляду на таке, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та їх відповідне обґрунтування у поданій апеляційній скарзі. Доводи скаржника про те, що відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор був зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це компетентний державний орган, колегія суддів вважає необґрунтованими, такими, що спростовані апеляційним судом, а оцінка факту наявності чи відсутності порушеного інтересу держави, а також порушень норм чинного законодавства лежить у площині вирішення судом спору по суті, тому апеляційна скарга прокурора прийнята до розгляду з дотриманням норм процесуального законодавства.

43. У даній справі провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" порушено на підставі статті 95 Закону про банкрутство, частина друга якої передбачає обов'язкове дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, за участі податкових органів, яким боржник зобов'язаний не тільки надати податкову звітність, але й відповідні документи податкового обліку для обов'язкової перевірки відповідно до статей 105, 110, 111 ЦК України.

44. Частиною 7 статті 111 ЦК України визначено обов'язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасне надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, в межах процедури самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків до надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов'язки з проведення перевірки суб'єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства.

45. З огляду на встановлення апеляційним судом фактів невчинення ліквідатором всіх обов'язкових дій, передбачених законом для голови ліквідаційної комісії у процедурі ліквідації відповідно до статей 105, 110, 111 ЦК України, невчинення дій головою ліквідаційної комісії Шульгою Д.М. з виправлення своїх помилок в судовій процедурі ліквідації, встановлення апеляційним судом за даними бухгалтерського обліку значних активів боржника на початок ліквідаційної процедури та невжиття заходів щодо стягнення ліквідатором зазначеної заборгованості в ході ліквідації, Суд погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про передчасність затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника з припиненням провадження у справі про банкрутство, доведення прокурором порушення прав контролюючого органу головою ліквідаційної комісії у процедурі як досудової ліквідації, так і на стадії судової ліквідаційної процедури у справі про банкрутство товариства та вважає необґрунтованими доводи ліквідатора про належне проведення ним ліквідаційної процедури як такі, що спрямовані на переоцінку доказів касаційним судом та виходять за межі повноважень касаційного суду.

46. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження апеляційним судом обставин справи при перегляді ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження апеляційним судом обставин справи та обґрунтування прийнятого ним рішення про передання справи про банкрутство ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури до суду першої інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з виконанням апеляційним судом обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків про неповноту вчинення ліквідатором всіх дій в ході ліквідаційної процедури, порушення ним балансу інтересів боржника та кредиторів та не вбачає порушення апеляційним судом норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятого апеляційним судом рішення.

47. Доводи скаржника про неналежне повідомлення апеляційним судом ліквідатора боржника про судове засідання, на якому прийнято оскаржувану постанову, чим порушено його права, Суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2017, яка отримана ліквідатором Шульгою Д.Л. 30.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а ухвала 04.12.2017 прийнята судом з метою поінформувати учасників про зміну складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням судді Лавриненко Л.В. у відрядженні, внаслідок чого за повторним автоматизованим розподілом судової справи сформовано склад колегії Богатир К.В., Жеков В.І., Лашин В.В., однак, час і місце розгляду справи згідно з ухвалою від 20.11.2017 не змінювався судом.

48. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог статей 33, 53 ГПК України при прийнятті апеляційної скарги прокурора до провадження та поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, що призвело до помилкового відновлення строку, Верховний Суд зазначає, що статтею 53 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, суд, здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності та враховуючи баланс суспільного та приватного інтересу, дійти висновку про можливість відновлення строку на апеляційне оскарження.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Д.Л. без задоволення та залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №915/1112/16 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

50. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови суду апеляційної інстанції, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Дмитра Леонідовича залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №915/1112/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк