Ухвала

від 15.11.2018 по справі 915/1112/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

15 листопада 2018 року Справа № 915/1112/16

м. Миколаїв

Кредитор: ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка", площа Центральна, буд. 1, село Таборівка, Вознесенський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 34851890.

Ліквідатор : Шульга Дмитро Леонідович, АДРЕСА_2.

Прокуратура Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030

Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області , вул. Старофортечна, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57508

Суддя Ржепецький В.О.,

(без повідомлення учасників провадження у справі)

суть спору : про банкрутство,

встановив:

13.11.2018 на адресу господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Д.Л., яким ліквідатор просить: 1) повернути ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" в особі ліквідатора Шульги Дмитра Леонідовича (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 13780,00 грн.; 2) повернути ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" в особі ліквідатора Шульги Дмитра Леонідовича оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 13780,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Шульгу Д.Л., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру банкрута, надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.11.2016 за №37690 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 23.03.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" на загальну суму 1022756 грн., в тому числі вимоги першої черги - ОСОБА_1 на суму 2756 грн., вимоги четвертої черги ОСОБА_1 на суму 1020000 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" станом на 12.05.2017, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка", провадження у справі припинено, вимоги кредиторів ухвалено вважати погашеними, зобов'язано АТ "Златобанк" закрити рахунок підприємства-банкрута, повноваження ліквідатора Шульги Д.Л. припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задоволено, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2017 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №915/1112/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" скасовано, матеріали справи №915/1112/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" направлено до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №915/1112/16 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Дмитра Леонідовича залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №915/1112/16 залишено без змін.

Ухвалою суду від 13.11.2018 провадження у справі №915/1112/16 про банкрутство ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" закрито на підставі того, що справа не підлягає розгляду в господарських судах України.

Зазначена ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею - 15.11.2018.

Клопотанням від 13.11.2018 ліквідатор ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" арбітражний керуючий Шульга Д.Л. просить суд повернути судовий збір в сумі 13780,00 грн. та оригінал квитанції про сплату судового збору посилаючись на норми ст. 123 ГПК України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Застосовуючи положення зазначеної норми Закону України "Про судовий збір" до правовідносин у цій справі, суд виходить з таких міркувань.

Із загального змісту та правового призначення норм частини першої статті 7 Закону, судовий збір повертається у разі, якщо відсутня процесуальна потреба оцінки обставин справи і наданих сторонами доказів, а розгляд справи по суті фактично не відбувається.

При цьому, виняток з правила щодо повернення судового збору, пов'язаний із відмовою позивача від позову, свідчить на користь наведеного висновку, оскільки передбачає необхідність покладення сплати судового збору на особу, яка допустила неналежне звернення до суду.

Не можна не визнати це справедливим, оскільки наведеній особі, як правило, або відомо про зазначені обставини, або існувала об'єктивна можливість дізнатися про певні юридичні факти без порушення провадження у господарській справі.

Як встановлено ухвалою про закриття провадження у справі, в матеріалах справи на момент її порушення були відсутні докази надання ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, внесків.

Вищезазначене свідчить про недотримання Ліквідаційною комісією ТОВ "Сільськогосподарське науково - дослідне підприємство "Вороновка" приписів ч. ч. 7 та 10 ст. 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків та права заявити свої претензії боржнику в досудовій процедурі ліквідації боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, розгляду в господарських судах за цією процедурою підлягають заяви ліквідатора (ліквідаційної комісії) про порушення справи про банкрутство юридичної особи, якщо вартості майна останньої недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

При цьому, відповідно до частини другої наведеної норми, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Як витікає зі змісту зазначеної норми, недотримання боржником цієї обов'язкової умови, тобто невиконання тих чи інших положень законодавства України, якими визначено порядок ліквідації юридичної особи, унеможливлює розгляд справи про банкрутство цього боржника в господарському суді.

Таким чином, враховуючи, що розгляд цієї справи відбувся, тривав два роки, було б доцільним визнати ці обставини такими, що свідчать про необхідність покладення судового збору на особу, яка допустила необґрунтоване порушення провадження у справі про банкрутство, внаслідок чого решта учасників також понесли певні витрати.

Однак, редакція статті 7 Закону України "Про судовий збір", єдиною підставою для повернення судового збору визнає сам лише факт закриття провадження та не допускає розширеного тлумачення винятків з правила про повернення судового збору у разі закриття провадження у справі.

Не передбачено таких винятків або інших спеціальних норм і Законом про банкрутство.

Крім того, відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року), судом визначаються три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Зазначені критерії оцінюються послідовно, внаслідок чого дослідження питання законності втручання у право володіння майном передує будь-яким міркуванням щодо справедливості, пропорційності тощо.

Отже, господарський суд підсумовує: законом визначено випадки, у яких судовий збір підлягає поверненню; обставини, викладені заявником відповідають положенням цього закону; отже заявник має право на отримання судового збору, сплаченого за квитанцією №1152 від 13.10.2016.

Відповідно до ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції ).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123-130, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 83 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , статтею 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" Шульги Дмитра Леонідовича від 13.11.2018 про повернення судового збору - задовольнити.

2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" в особі ліквідатора Шульги Дмитра Леонідовича (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн., сплачений згідно з квитанцією №1152 від 13.10.2016.

3.Оригінал квитанції №1152 від 13.10.2016 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" в особі ліквідатора Шульги Дмитра Леонідовича.

4.Примірники ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

5.Примірник ухвали та оригінал квитанції №1152 від 13.10.2016 надіслати ТОВ "Сільськогосподарське науково-дослідне підприємство "Вороновка" в особі ліквідатора Шульги Дмитра Леонідовича.

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя В.О.Ржепецький