Постанова

від 14.06.2018 по справі 810/827/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2018 року

Київ

справа №810/827/17

адміністративне провадження №К/9901/48213/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2018 року (суддя Харченко С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення Про відмову у прийнятті податкової звітності від 19 липня 2016 року №949/10/10-13-11-02-10 та зобов'язання прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - червень 2016 року з додатками та доповненням до неї з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 15 липня 2016 року.

Ухвалою від 27 лютого 2017 року Київський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху в зв'язку з недоданням до неї доказів сплати судового збору в належному розмірі (оскільки, на думку суду, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, тоді як судовий збір сплачено лише за одну) та надав Товариству десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення її недоліку.

Копію зазначеної ухвали позивачем було отримано 04 квітня 2017 року та в межах наданого для усунення недоліків позовної заяви строку надіслано до суду заяви про роз'яснення постановленої ним ухвали та про продовження в зв'язку з цим строку для усунення недоліків.

Ухвалою від 19 квітня 2017 року Київський окружний адміністративний суд продовжив Товариству встановлений ухвалою від 27 лютого 2017 року строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів, що обчислюються з дня отримання ним копії ухвали від 19 квітня 2017 року, а ухвалою від 20 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, відмовив в задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали від 27 лютого 2017 року.

При цьому, копію ухвали від 19 квітня 2017 року Товариство отримало 14 грудня 2017 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, позовну заяву разом з доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто особі, що її подала, в зв'язку з неусуненням останньою у встановлений судом строк її недоліку.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив вказані рішення судів скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновку судів про заявлення ним в позовній заяві двох окремих позовних вимог немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, враховуючи, що вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії спрямована лише на реалізацію захисту права позивача, порушення якого встановлюється при вирішенні першої вимоги (про визнання протиправним й скасування рішення).

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу суду не надав.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом статті 7 КАС України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах , зокрема, було визначено: верховенство права; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Вимоги до позовної заяви було встановлено статтею 106 КАС України, згідно із частиною 3 якої до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно із частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 3 статті 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його прийняти рішення чи вчинити дії за своєю суттю є способом захисту права особи, спрямованим на припинення його порушення, яке має бути встановлене при розгляді передуючої вимоги як передумови для його застосування, а отже сплата судового збору повинна здійснюватись як за одну вимогу немайнового характеру.

При цьому, спосіб захисту має враховувати суть допущеного суб'єктом владних повноважень правопорушення та забезпечувати повне відновлення спричиненого внаслідок такого правопорушення права особи - позивача у справі.

Як вже вказувалось в цій постанові, звертаючись до суду з позовом у даній справі, Товариство просило визнати незаконним та скасувати рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області Про відмову у прийнятті податкової звітності від 19 липня 2016 року №949/10/10-13-11-02-10 та зобов'язати останню прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - червень 2016 року з додатками та доповненням до неї з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 15 липня 2016 року, а отже сплаті підлягав судовий збір в сумі 1600,00 грн. як за одну вимогу немайнового характеру.

Проте, суд першої інстанції, прийшовши до помилкового висновку про необхідність сплати Товариством судового збору за дві позовних вимоги немайнового характеру, безпідставно залишив подану ним позовну заяву без руху та в подальшому - повернув особі, що її подала, в зв'язку з невчиненням нею у встановлений судом строк дій по його сплаті.

Вказаний недолік суду першої інстанції апеляційним судом також усунутий не був.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвали судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам зазначеної статті.

Згідно із частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного та враховуючи положення пункту 3 частини 1 статті 294 та частини 2 статті 328 КАС України, які надають особам право оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачеві (не передбачаючи такої можливості щодо ухвал про залишення позовної заяви без руху), ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та ухвала апеляційного суду про залишення її без змін підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду