Ухвала

від 15.06.2018 по справі 920/318/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

15.06.2018 Справа № 920/318/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

розглянувши матеріали справи № 920/318/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юність , м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Суми

про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим,

встановив:

До господарського суду звернулось ТОВ Юність з позовом, відповідно до якого просило суд визнати припиненим шляхом його розірвання з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки від 12.12.2014, укладений між ТОВ Юність та ОСОБА_1 міською радою, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2014 за № 8238343; а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.06.2018 позов задоволено; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки від 12.12.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юність (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 19; код ЄДРПОУ 30033020) та ОСОБА_1 міською радою (40000, м. Суми, м-н Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23823253), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2014 за № 8238343, шляхом його розірвання з моменту набрання рішенням законної сили; стягнуто ОСОБА_1 міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23823253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юність (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 19; код ЄДРПОУ 30033020) 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

З документів, доданих до позовної заяви вбачається, що позивачем було здійснено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого до складу судових витрат включені витрати на винагороду послуг адвоката. Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00 грн. і винесення відповідного додаткового судового рішення на підставі ст.129 ГПК України після надання відповідних доказів.

13.06.2018 представником позивача було надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Суд, розглянувши вищевказане усне клопотання представника позивача зазначає наступне:

Відповідно п. 1 до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 124 даного Кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до матеріалів позову додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до якого включені витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 503 від 24.04.2018, а також витрати на оплату послуг з надання правової допомоги у сумі 4000,00 грн. (договір про надання правової допомоги від 23.04.2018).

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено судом, представник позивача у судовому засіданні 07.06.2018 заявляв усне клопотання про відшкодування відповідачем позивачеві витрат на професійну правничу допомогу. Як доказ надання відповідних послуг представником позивача до позову доданий договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання позивачу у справі консультацій та юридичних послуг; представлення інтересів ТОВ Юність з усіма правими, які надано законом позивачу; представлення інтересів ТОВ Юність у Господарському суді Сумської області тощо.

Тобто, із змісту укладеного договору про надання правової допомоги вбачається, що замовником - ТОВ Юність , адвокату надано загальний обсяг повноважень на представництво інтересів замовника у різних сферах суспільних відносин.

13.06.2018 представником позивача до суду надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у якому містяться загальні положення про обсяг робіт, який може бути надано адвокатом при підготовці позовних матеріалів до суду, а також наведені рекомендації ставок адвокатського гонорару згідно рішень Ради адвокатів Харківської області та Ради адвокатів Чернігівської області.

Доказів того, що адвокатські послуги на суму 4000,00 грн., обумовлені договором від 23.04.2018 про надання правової допомоги, надані адвокатом позивачу у справі саме у межах справи № 920/318/18 суду не подані (відповідні акти приймання виконаних робіт, рахунки на оплату послуг, розрахункові документи з оплати цих послуг тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи, що представником позивача не надано суду доказів на підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги саме у межах даної судової справи, а надано лише загальні обґрунтування визначення розміру оплати адвокатських послуг, суд дійшов висновку про залишення без розгляду усної заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Усну заяву представника ТОВ Юність про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.06.2018 та може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Л. Котельницька