Постанова

від 04.09.2018 по справі 920/318/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. Справа № 920/318/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Слободін М.М.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - Джепа Г.В., ордер Серія СМ № 0409-18/1 від 03.09.2018 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 247 від 24.11.2006;

відповідача - Хижняк А.В., довіреність № 861/03.02.02-17 від 27.04.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Сумської міської ради (вх. № 1351С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 07 червня 2018 року по справі № 920/318/18

за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність", м. Суми;

до Сумської міської ради, м. Суми;

про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим ,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року ТОВ "Юність" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Сумської міської ради про визнання припиненим шляхом розірвання з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди земельної ділянки від 12.12.2014, укладеного між ТОВ "Юність" та Сумською міською радою та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2014 за № 8238343.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.06.2018 у справі № 920/318/18 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено. Визнано припиненим шляхом його розірвання з моменту набрання рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки від 12.12.2014, укладений між ТОВ "Юність" та Сумською міською радою та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2014 за № 8238343. Стягнуто з Сумської міської ради на користь ТОВ "Юність" 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст зазначеного рішення складено 14.06.2018 та його копію 18.06.2018 отримано відповідачем - Сумською міською радою, що підтверджується особистим підписом представника відповідача на заяві про отримання копії повного тексту судового рішення (а.с. 56).

Відповідач - Сумська міська рада 27.06.2018, тобто в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Сумської області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до п. 5.9 договору оренди земельної ділянки від 12.12.2014 перехід права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на орендованій земельній ділянці, не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (поновлення, припинення) договору оренди земельної ділянки. У такому разі оформлення переходу права на земельну ділянку оформлюється у встановленому законом порядку, однак на момент прийняття оскаржуваного рішення нові власники не оформили право на землю, тому підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.12.2014 відсутні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 920/318/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та встановлено позивачу строк до 23.07.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії відзиву апелянту.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 920/318/18 розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2018 о 10:30 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2018 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№5683 від 23.07.2018), а також його представник у судовому засіданні 04.09.2018 не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідачем ігнорується той факт, що після передачі нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, новому власнику позивач фактично не користується земельною ділянкою, однак відповідач продовжує нараховувати йому орендну плату, тоді як права на земельну ділянку перейшли до інших осіб.

До початку судового засідання 04.09.2018 за вх. №№ 6844, 6845 до суду апеляційної інстанції надійшли заяви ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К", в яких нові власники об'єктів нерухомості, розташованих на спірній земельній ділянці, заперечують проти апеляційної скарги відповідача, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників позивача та відповідача, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, письмових поясненнях доводи відповідача та позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали, 12.12.2014 між ТОВ "Юність", орендарем, та Сумською міською радою, орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2718 га, кадастровий номер 5910136300:15.001:0030, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122. Вказаний договір зареєстрований у Реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції, про що в державному реєстрі прав вчинено запис від 24.12.2014 за № 8238343.

Відповідно до умов договору дана земельна ділянка надана в оренду на підставі рішення Сумської міської ради від 18.06.2014 № 3398-МР під розміщення виробничих приміщень. На спірній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки належали на праві власності позивачу: нежитлове приміщення площею 43,9 м в адмінбудівлі з їдальнею під літерою Е-ІУ та нежитлове приміщення площею 2197,4 м 2 .(а. с. 21-23)

Як свідчать матеріали справи, нежитлове приміщення площею 43,9 м 2 було продане позивачем ТОВ "МТТ" за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.2017. Право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано за новим власником - ТОВ "МТТ", про що до Державного реєстру речових прав внесено відповідний запис.

В свою чергу, нежитлове приміщення площею 2197,4 м 2 , розташоване на орендованій земельній ділянці, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Юність", оформленим протоколом № 47 від 12.02.2018, передано ТОВ "Ейрена-К" (код ЄДРПОУ 41852835) як внесок до статутного капіталу.

На підставі зазначеного рішення загальних зборів та акту приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу від 12.02.2018, укладеного між керівниками ТОВ Юність та ТОВ Ейрена-К та засвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ковтун В.В., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 16.02.2018 про оформлення права власності ТОВ "Ейрена-К" (код ЄДРПОУ 41852835) на нежитлове приміщення площею 2197,4 м 2 , розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122.

Позивач 21.03.2018 звернувся до Сумської міської ради із заявою про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 12.12.2014 та надав до заяви договір оренди, статутні документи, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, протокол загальних зборів №47 від 12.02.2018 ТОВ Юність , протокол загальних зборів №2 від 12.02.2018 ТОВ Ейрена - К , акт приймання-передачі нежитлового приміщення до статутного капіталу ТОВ Ейрена - К від 12.02.2018 тощо.

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом № 06.01-18/2179 від 29.03.2018 повідомив позивачу, що договір оренди земельної ділянки у разі відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на ній, не припиняється в цілому, а повинна відбутись заміна сторони у зобов'язанні, та запропонував разом з новим власником звернутись до Департаменту забезпечення ресурсних платежів для укладення додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач в обгрунтування позову посилається на те, що, виходячи з положень частини 1 статті 377, частини 2 статті 120, пунктів а , е частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала попередньому землевласнику(землекористувачу).

При цьому, у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та розташованими на ній будівлями здійснюють нові власники, то положеннями статті 651 Цивільного кодексу України, пунктів а , е частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, а також умов пункту 5.4 договору оренди земельної ділянки від 12.12.2014 передбачена можливість розірвання такого договору за рішенням суду.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, погодився із доводами викладеними в позовній заяви та задовольнив позов.

Однак колегія суддів не може погодитися із висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача .

Згідно з частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Вказаними нормами встановлено юридичну конструкцію безумовного слідування землі за нерухомістю, відповідно до якої право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Крім того, у разі застосування статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку не впливає на виникнення у набувача нерухомості права власності на таку ділянку.

Як вже зазначалося, нежитлове приміщення площею 43,9 м 2 було продане ТОВ "МТТ" за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.2017. Право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано за новим власником - ТОВ "МТТ", про що до Державного реєстру речових прав внесено відповідний запис.

В свою чергу, нежитлове приміщення площею 2197,4 м 2 , розташоване на орендованій земельній ділянці, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Юність", оформленим протоколом № 47 від 12.02.2018, передано ТОВ "Ейрена-К" (код ЄДРПОУ 41852835) як внесок до статутного капіталу та прийнято ТОВ Ейрена-К , що підтверджено протоколом №2 загальних зборів від 12.02.2018.

На підставі зазначених рішень загальних зборів та акту приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу від 12.02.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 16.02.2018 про оформлення права власності ТОВ "Ейрена-К" (код ЄДРПОУ 41852835) на нежитлове приміщення площею 2197,4 м 2 , розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122.

Отже, у зв'язку з відчуженням позивачем нерухомості ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К" яка, розташована на спірній земельній ділянці, до набувачів у відповідних частинах перейшло право користування вказаною земельною ділянкою.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 11.02.2016 у справі № 6-2цс15.

В той же час Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради запропонувавши у листі № 06.01-18/2179 від 29.03.2018 позивачу та ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К" звернутись до Департаменту забезпечення ресурсних платежів для укладення додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, повно та всебічно не дослідив надані йому документи (договір оренди, статутні документи, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, протоколи загальних зборів, акт приймання-передачі нежитлового приміщення до статутного капіталу), які безумовно свідчать про перехід до ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К" титульних прав користування спірною земельною ділянкою у відповідних частинах та не вжив належних заходів щодо своєчасного оформлення за цими юридичними особами таких прав.

Отже спір про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки від 14.02.2012 напряму стосується титульних прав ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К" щодо вказаної земельної ділянки, у зв'язку з чим рішення у вказаній справі може вплинути на такі права .

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Також, частиною 1 статті 51 ГПК України встановлено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Виходячи зі змісту вказаних норм, позивач при пред'явленні позову, рішення за яким може вплинути на права та обов'язки певної особи, зобов'язаний повідомити про це суд та подати заяву про залучення третьої особи без самостійних вимог, а суд, в свою чергу, у разі наявності достатніх підстав, зобов'язаний залучити таку особу до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Однак позивачем у позовній заяві не було вказано ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К" як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору або інших учасників спору, а судом першої інстанції при вирішенні даного спору не було залучено їх до участі у справі та справу розглянуто без їхньої участі.

Разом з цим і позивачу, і суду першої інстанції було достеменно відомо про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаних осіб, так як позивач серед підстав позову у позовній заяві вказував на обставину переходу права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, від нього до ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К". Про ці ж обставини вказано і в мотивувальній частині рішення місцевого господарського суду.

Частиною 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже прийняття рішення про права, інтереси та обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є безумовної підставою для скасування рішення.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору можливе лише до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання.

В той же час відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених главою 1 розділу IV ГПК України - "Апеляційне провадження .

Вимоги частини 3 статті 252 ГПК України не передбачають підготовчого засідання при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Також, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, частиною 1 статті 267 ГПК України встановлено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1) з'ясовує питання про склад учасників судового процесу;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, суд апеляційної інстанції зв'язаний доводами та вимогами апеляційної скарги та не наділений повноваженнями залучати до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, а лише перевіряє законність складу учасників процесу, сформований в суді першої інстанції.

Таким чином, позивачем було подано позов у даній справі без зазначення ТОВ "МТТ" та ТОВ "Ейрена-К" як учасників процесу, тоді як судом першої інстанції було розглянуто такий позов та прийнято рішення без залучення вказаних юридичних осіб до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, а також підставою для прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 12.12.2014, договір укладено строком до 18.06.2019.

Згідно з умов п. 5.3 зазначеного договору, договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його укладено;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом;

ліквідації юридичної особи - орендаря.

При цьому в зазначеному переліку підстав припинення договору оренди відсутня така підстава, як зміна власника нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Отже, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Судові витрати в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 129, 240, пунктом 2 частини 1 статті 275, пунктами 1, 4 частини 1 та пунктом 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, статтями 281 - 284 колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 07 червня 2018 року по справі № 920/318/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 19; код ЄДРПОУ 30033020) на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23823253) 2643,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарського суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10.09.2018.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Слободін М.М.