Постанова

від 14.06.2018 по справі 904/299/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/299/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.

при секретарі: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/10-114 від 17.01.2018 р., представник;

від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність №10/13-806 від 28.12.2017 р., представник;

представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2018 року у справі № 904/299/18

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання укладеним договору про пайову участь замовників на орозвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст. 275-282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2018 року у справі № 904/299/18 ( суддя Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволено.

Суд визнав укладеним Договір про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у редакції позивача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що чинне на момент будівництва і переобладнання законодавство не містило жодних імперативних обов'язкових вимог пайової участі інших осіб, які не були замовниками, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, а тому неможливо застосовувати до спірних правовідносин, які виникли у 2007-2008 роках законодавство, яке не діяло у період будівництва та переобладнання.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не дослідивши та не надавши належної оцінки поданим позивачем доказам - судовому рішенню про визнання за відповідачем права власності на об'єкти нерухомості без додаткових актів вводу в експлуатацію, витягу про реєстрацію права власності, листи, в яких відсутня вимога про сплату пайової участі.

Апелянт посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки позивачу було відомо ще у 2007 році про будівництво та переобладнання відповідачем адміністративних будівель.

Вищезазначене на думку апелянта є підставою для скасування рішення по даній справі та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31 травня 2018 рік колегією суддів у складі головуючого судді та доповідача: Березкіна О.В. (доповідач), судді -Іванов О.Г., Дармін М.О.

У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_3 у відпустці, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів №1 від 25.04.16р. (зі змінами), розгляд справи № 904/299/18, призначеної на 31 травня 2018 року не відбувся ( інформаційна довідка а.с.202-203).

Після усунення зазначених обставин, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 року розгляд справи було призначено на 14.06.2018 рік о 10 годині30 хвилин колегією суддів у складі головуючого судді Березкіної О.В., суддів: Іванов О.Г., Дарміна М.О.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - Дніпровська міська рада проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду залишити без змін, зазначаючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" ( апелянт) в порушення вимог чинного законодавства не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладання відповідного договору ( а.с.193-201).

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( поштове повідомлення а.с.192), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надав, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без його участі.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживаня чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з вищевикладених положень Господарського процесуального кодексу України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, колегія суддів вважає відповідача належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, що надає суду право розглянути справу без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2005 року, ТОВ Дім-Інвест придбав у власність адміністративні будівлі по проспекту К.Маркса буд. 71, літ А-4 загальною площею 3 375,5 кв.м./вул. Леніна буд. 15, літ Б-4 загальною площею 1 154,5 кв.м., рік побудови - 1955.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007 року за ТОВ Дім-Інвест визнано право власності на об'єкти нерухомості за даними: адміністративні будівлі по проспекту К.Маркса буд. 71, літ А-4 загальною площею 3 559,1 кв.м./вул. Леніна буд. 15, літ Б-4 загальною площею 1 165,7 кв.м., без додаткових актів вводу в експлуатацію.

При прийнятті рішення, суд встановив, що площа об'єктів нерухомості, належних ТОВ Дім-Інвест , збільшилась на загальну площу -194, 8 кв.м. внаслідок виконаного ТОВ Дім-Інвест будівництва та переобладнання об'єктів нерухомості.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.03.2008 року, на підставі відповідного рішення суду здійснено реєстраційний напис за номером 12859539.

19.01.2016 року ТОВ Дім-Інвест звернувся із клопотанням до Дніпровської міської ради про надання доручення відповідним службам підготувати проект рішення міської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки по проспекту Карла Маркса, 71- вул.Леніна,15, для передачі земельної ділянки у спільну оренду по фактичному розміщенню адміністративної будівлі.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради було підготовлено проект рішення міської ради "Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького (просп. ОСОБА_4), 71 - вул. Воскресенський (вул Леніна), 15 у спільну оренду ТОВ "Дім-Інвест" по фактичному розміщенню адміністративних будівель".

Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради зазначено що на стадії візування проекту рішення міської ради, забудовнику необхідно врегулювати питання щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради.

На лист зауважень щодо проекту рішення міської ради ТОВ "ДІМ-ІНВЕСТ" направлено лист № 49 від 28.12.2016 про надання роз'яснення щодо сплати пайової участі, не сплаченої за збільшення площі приміщення літ.А-4 на 183,6 кв. м.

Листом № 5К-525 від 28.02.2017 постійна комісія рекомендувала департаменту економіки, фінансів та міського бюджету укласти з ТОВ "ДІМ-ІНВЕСТ" Договір про пайову участь на збільшену площу об'єкту за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 71 - вул. Воскресенська, 15.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про визнання укладеним Договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, позивач - Дніпровська міська рада, посилався на те, що ТОВ "ДІМ-ІНВЕСТ" в порушення вимог чинного законодавства не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, а тому просив визнати такий договір укладеним у редакції позивача з визначенням величини пайової участі у сумі 131 665,32 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухилився від покладеного на нього законом обов'язку щодо участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, оскільки здійснив будівництво та переобладнання об'єкту нерухомості - адміністративних будівель, за адресою: пр. ОСОБА_5 (просп. ОСОБА_4) 71 - вул. Вознесенська (вул. Леніна), 15, а тому така участь є обов'язковою в силу вимог закону.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Так, за приписами ч. 2 зазначеної статті Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

Звертаючись із позовом до відповідача, позивач посилався саме на приписи означеного Закону, і саме з посиланням на даний Закону суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги.

Проте, означений закон від 17.02.2011 року, набрав чинності 12.03.2011 року, в той час, як будівництво і переобладнання були здійснені відповідачем ще у 2007 році, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007 року, яким за ТОВ Дім-Інвест визнано право власності на об'єкти нерухомості за даними: адміністративні будівлі по проспекту К.Маркса буд. 71, літ А-4 загальною площею 3 559,1 кв.м./вул. Леніна буд. 15, літ Б-4 загальною площею 1 165,7 кв.м., без додаткових актів вводу в експлуатацію.

На підставі означеного рішення, в розгляді якого брав участь представник Дніпропетровської міської ради, яке набрало законної чинності та не було оскаржено сторонами, 5 березня 2008 року Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ Дім-Інвест на нерухоме майно, яке було переобладнано та перебудовано.

Таким чином, є слушними доводи апелянта про те, що вищезазначений закон "Про регулювання містобудівної діяльності" не може розповсюджувати свою дію на правовідносини, що виникли до набрання ним законної чинності.

На час реєстрації за відповідачем права власності на перебудоване майно, діяв Закон України Про планування і забудову територій , який встановлював правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, і який на час реєстрації за позивачем права власності на перебудову, не передбачав обов'язок замовника будівництва брати участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву , який набрав чинності 14.10.2008 року, Закон України Про планування і забудову територій доповнено статтею 27- 1 та доповнено статтю 1.

Відповідно до статті 1 Закону, замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування

Відповідно до статті 27-1 Закону, створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

об'єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати:

10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);

5 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:

розмір пайового внеску;

терміни (графік) оплати пайового внеску;

відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об'єкта містобудування в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом".

Тобто, на час здійснення та реєстрації перебудови, обов'язок замовника приймати участь у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не був передбачений законодавством.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Тобто, неможливо зобов'язати відповідача, який здійснив перебудову належного йому на праві власності майна, що було зареєстровано у відповідності до діючого законодавства, взяти участь у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту на підставі Закону, який набрав чинності після здійснення відповідних дій щодо перебудову та реєстрації прав.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який набрав чинності майже через чотири роки з дня виникнення між сторонами спірних правовідносин.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги Дніпровської міської ради задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про те, що відповідач здійснив забудову під час дії Закону України Про регулюванням містобудівної діяльності , що підтверджується реєстрацією таких відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.03.2017 року, є безпідставними, оскільки позивачем не доведено здійснення відповідачем будівництва, перебудови, перепланування належного йому нерухомого майна після 5.03.2008 року з огляду на наступне.

З технічного паспорту на адміністративні будівлі, належні відповідачу на праві власності, який знаходиться в інвентаризаційній справі № 24230, та виготовлений станом на 22.11.2007 року( л.с. 68) вбачається, що відповідачем було здійснено самовільне приєднання частини підвалу, та переобладнано із зносом та встановленням перегородки з гіпсокартону, внаслідок чого загальна площа по частини літ. А-4 складає - 3559,1 кв.м.

Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007 року ( з урахуванням ухвали від 15.02.2008 року про виправлення описки), за відповідачем визнано право власності на об'єкт нерухомості за даними: адміністративні будівлі по проспекту К.Маркса буд. 71, літ А-4 загальною площею 3 559,1 кв.м., підвал ( під літ.А-4) загальною площею 290,7 кв.м., ганок ( літ.а1), ганок (літ.а2), ганок ( літ.а3), ганок ( літ. А4)ганок ( літ. А5), приямок ( літ. А6), балкон, лоджія; адміністративна будівля ( літ.Б-4) по вул. Леніна буд. 15, загальною площею 1 165,7 кв.м., підвал (під літ.Б-4), загальною площею 208,5 кв.м., ганок ( літ. Б), вхід в підвал з навісом ( літ.б1), вхід в підвал з навісом ( літ. Б2), вхід в підвал ( літ.б3), приямок ( літ.б4-б7), балкони, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ вул. К.Маркса 71,вул. Леніна 15 без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Жодного доказу того, що відповідач після реєстрації 05.03.2008 року права власності на підставі означеного рішення здійснював будь-які дії щодо забудови земельної ділянки, яка йому не надавалась у користування, позивач не надав.

З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , і відсутній обов'язок відповідача взяти участь у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту на підставі Закону, який не регулював спірні правовідносини на момент їх виникнення.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, дав неналежну правову оцінку доказам у справі, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 277 ГПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2643 грн. підлягає стягненню на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ"- задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2018 року у справі № 904/299/18- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" про визнання укладеним договору про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра - відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-ІНВЕСТ" 2643 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.06.2018року

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін