Ухвала

від 18.06.2018 по справі 922/4818/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"18" червня 2018 р. Справа № 922/4818/15

Суддя - доповідач Гетьман Р.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Златобанк ОСОБА_1 (вх.№1180Х/1 від 14.06.2018) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/4818/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Р.М. Аюпова, суддя В.І. Ольшанченко, суддя О.В. Погорелова., повний текст рішення складено 31.07.2017),

за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Златобанк ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_2 України, м. Київ,

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства Стиль Харківський будинок моделей одягу , м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариства Дніпровський завод мінеральних добрив , м. Дніпро,

2. Фізична особа ОСОБА_3, м. Київ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Златобанк , м. Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Златобанк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства Стиль Харківського будинку моделей одягу , м. Харків, в якому просить суд, в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Дніпровський завод мінеральних добрив за Кредитним договором № 247/12-КLМV від 28.11.2012, що, станом на 14.08.2015 складає:

-17137332,31 дол. США та 1000000,00 євро - заборгованість за кредитом;

- 841012,47 дол. США та 62499,99 євро - заборгованість за процентами;

- 2405435,11 грн. - заборгованість по сплаті пені;

- 5000,00 - штраф за неналежне виконання зобов'язань,

звернути стягнення на предмет іпотеки, вартістю в 16746710,00 грн., що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству Стиль Харківського будинку моделей одягу , шляхом визнання за ПАТ Златобанк права власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху №1-28, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-23 в нежитловій будівлі літ. А-3 , загальною площею 2654,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 17;

- нежитлові приміщення підвалу № 1-46 пл. 1703,5 кв.м., антресолі підвалу № 47, 48, пл. 40,8 кв.м., загальною площею 1744,3 кв.м. в нежитловій будівлі А-3 , що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 17;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №1-5, 2-го поверху № 6-11, в нежитловій будівлі літ. В-2 , загальною площею 146,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 17;

- нежитлову будівлю літ. Д-2 , загальною площею 165,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 17.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/4818/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Ольшанченко В.І., суддя Погорелова О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 17 визнана пам'яткою архітектури. Враховуючи наведене, суд зазначив про неможливість звернення стягнення на предмета іпотеки, який визнано пам'яткою архітектури без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази погодження відповідного органу охорони культурної спадщини відчуження (переходу права власності) на предмет іпотеки, що є об'єктом культурної спадщини - пам'яткою архітектури.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Златобанк . В скарзі з посиланням на неповне дослідження місцевим господарським судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/4818/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 залишено апеляційну скаргу ПАТ Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Златобанк на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/4818/15 без розгляду.

Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що під час судового засідання 29.11.2017 на вимогу суду апелянтом не надано доказів на підтвердження наявності повноважень, а саме довіреності, підписаної керівними органами ПАТ Златобанк на представництво інтересів ПАТ Златобанк , незважаючи на те, що апелянту було відомо про наявність постанов адміністративного та апеляційного адміністративного суду про скасування постанов НБУ та рішень Фонду. Крім того, судова колегія зазначала, що відповідно до статті 81 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку. Отже, ПАТ Златобанк не позбавлений права звернутись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області у даній справі в загальному порядку.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2018 ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі № 922/4818/15 залишено без змін.

Враховуючи вищенаведені обставини Публічне акціонерне товариство Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Златобанк ОСОБА_1 звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомити ухвалою суду, яку направити на адресу апелянта: 02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 49.

Крім того, в апеляційній скарзі, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, посилаючись, по-перше, на встановлене ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 право на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області у даній справі в загальному порядку після усунення недоліків, переглядом та залишенням постановою Верховного Суду від 16.04.2018 вказаної ухвали суду апеляційної інстанції без змін; по-друге, усуненням недоліків, про що свідчать:

- рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1135 від 19.04.2018, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації на два роки з 14.05.2018 по 13.05.2020 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ Златобанк ОСОБА_1 строком на два роки з 14.05.2018 по 13.05.2020 включно;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований станом на 19.04.2018, за яким АТ Златобанк перебуває в стані припинення, керівником є ОСОБА_1.

Також, апелянт надав клопотання про звільнення ПАТ Златобанк від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 по справі №922/4818/15, посилаючись на положення статті 8 Закону України Про судовий збір .

В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що обставини неплатоспроможності АТ Златобанк та важкий фінансовий стан останнього є загальновідомими та не потребують доказування; Уповноважено особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку до 01.09.2015 відносилась до пільгових категорій та була звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір в попередній редакції; зміни до Закону України Про судовий збір щодо позбавлення Уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пільг на оплату судового збору зробили неможливою роботу Фонду щодо захисту прав і законних інтересів вкладників банків, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, що в свою чергу може мати наслідком неефективне та нецільове використання бюджетних коштів; до Верховної Ради України внесено законопроект №3369 від 29.10.2015 щодо доповнення до Закону України Про судовий збір переліку пільгових категорій, що звільняються від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15.12.2017 згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів набув чинності Закон України Про судовий збір у новій редакції.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону в редакції, що діє на момент подання апеляційної скарги, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до Закону України Про судовий збір (в редакції на дату звернення позивача до суду із позовом) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивачем заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нежитлові приміщення, вартість яких визначена у розмірі - 167467710,00 грн.

З даного розміру позовних вимог судовий збір за подання позову у даній справі станом на 26.08.2015 складав - 73080,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги у даній справі складає 109620,00 грн (73080,00 * 150%).

Разом з тим, скаржником не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Натомість, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з мотивів викладених вище.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції, станом на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

По-перше, з аналізу вказаної статті вбачається можливість вчинення судом двох дій- відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

По-друге, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у частині 1 статті 8 Закону України Про судовий збір .

Проте, апелянтом не доведено можливість звільнення від сплати судового збору чи наявність передбачених чинним законодавством умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014 по справі № 902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі №910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України Про судовий збір (в чинній редакції), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Так, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, останнє було обґрунтовано апелянтом тим, що на підставі постанови Правління ОСОБА_2 банку України від 13.02.2015 №105 Публічне акціонерне товариство Златобанк віднесено до категорії неплатоспроможних , а також розпочата ліквідаційна процедура.

Пунктом 6.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 встановлено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору. Статтею 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , визначено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених фондом.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних належних та допустимих доказів, якими підтверджуються обставини, викладенні у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, зокрема, кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в межах якого Уповноважена особа Фонду здійснює заходи з забезпечення процедури ліквідації, в тому числі щодо сплати судового збору, що унеможливило задоволення поданого клопотання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.05.2017 по справі № 911/2973/16).

Зважаючи на те, що до клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору не надано жодного доказу, який би підтверджував, що його матеріальний стан не дає можливості здійснити оплату судового збору в належному порядку та розмірі, зокрема, кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в межах якого Уповноважена особа Фонду здійснює заходи з забезпечення процедури ліквідації, в тому числі щодо сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, відсутність доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, унеможливлює відкриття апеляційного провадження у справі. Вказані обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач,

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Златобанк ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/4818/15.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Златобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Златобанк ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/4818/15 залишити без руху.

3. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Р.А. Гетьман