ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/2171/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги ОСОБА_4
на ухвалу Господарського суду Львівської області
(суддя - Мороз Н.В.)
від 24.10.2017
та постанову Львівського апеляційного господарського суду
(головуючий - Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Данко Л.С.)
від 07.12.2017
у справі № 914/2171/17
за позовом ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень",
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
Державного реєстратора відділу Державної реєстрації Трускавецької міської ради
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державних реєстрацій, витребування майна з чужого незаконного володіння, переведення прав і обов'язків покупця, визнання єдиним учасником товариства,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 у справі №914/2171/17 позовну заяву ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Державного реєстратора відділу Державної реєстрації Трускавецької міської ради про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державних реєстрацій, витребування майна з чужого незаконного володіння, переведення прав і обов'язків покупця, визнання єдиним учасником товариства повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України в редакції до 15.12.2017, оскільки порушено правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 у справі №914/2171/17 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 914/2171/17 ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Львівської області.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли невірного висновку про те, що позовні вимоги у даній справі є непов'язаними між собою та ґрунтуються на різних підставах, оскільки підставою кожної з позовних вимог у даній справі є порушення прав ОСОБА_4 як учасника товариства та незаконне його усунення від участі у справах товариства та від участі у загальних зборах товариства. Позовні вимоги у даній справі є похідними одна від одної.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старий Відень", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Державний реєстратор відділу Державної реєстрації Трускавецької міської ради не скористались правом подати до суду касаційної інстанції свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Баранця О.М., ОСОБА_8 13.03.2018 передано касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 914/2171/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., ОСОБА_8 22.03.2018 касаційну скаргу прийнято до письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.04.2018, у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/2171/17.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.04.2018 для розгляду справи № 914/2171/17 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Стратієнко Л.В.
Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017 встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.
Дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
Право об'єднати вимоги в одній позовній заяві надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.
Пославшись на порушення правил об'єднання вимог в своїх судових рішеннях, господарські суди, в той же час, не обґрунтували, чим саме розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору.
Також суди попередніх інстанцій не врахували те, що об'єднання вимог за підставами виникнення означає, що вони походять від загальних для всіх вимог підстав. В позовній заяві підстави виникнення вимог одні і ті ж в кожному випадку, а саме порушення прав позивача, як учасника товариства, його виключення, усунення від участі в справах товариства та від участі у загальних зборах товариства. При цьому, кожна із позовних вимог ґрунтується на цих підставах позову.
Враховуючи, що вимоги позивача поєднані між собою підставами виникнення та одними й тими ж доказами, з метою процесуальної економії, ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права та унеможливлення винесення різних рішень за однакових обставин, ці позовні вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві.
Отже, суди попередніх інстанцій необґрунтовано повернули матеріали позовної заяви на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017, з підстави порушення позивачем правил об'єднання вимог.
Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано застосовано пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №914/2171/17 скасувати, а справу №914/2171/17 передати на розгляд Господарського суду Львівської області.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2018 |
Оприлюднено | 18.06.2018 |
Номер документу | 74720760 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні