Ухвала

від 14.06.2018 по справі 905/2275/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2275/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Берднік І.С., Кушніра І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Дирекція по капітальному будівництву та реконструкції міжнародного аеропорту Донецьк"

про стягнення заборгованості у сумі 839 579,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 касаційна скарга Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" була повернута на підставі пункту 1, 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що до скарги не надано доказів на підтвердження повноважень підписанта скарги - генерального директора, доказів направлення копії касаційної скарги сторонам у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2017 касаційна скарга Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" була повернута на підставі пункту 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що до скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги сторонам у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2017 касаційна скарга Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" була повернута на підставі пункту 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що до скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги сторонам у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 відмовлено Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відмовлено Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" у відкритті касаційного провадження на хвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2017.

27.04.2018 Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" звернулась із касаційною скаргою через Донецький апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, заявник подає касаційну скаргу з такими ж недоліками, що мали місце при попередніх зверненнях, про які було зазначено в ухвалах суду касаційної інстанції, а саме, не додано доказів на підтвердження повноважень підписанта скарги - в.о. генерального директора Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком", доказів направлення копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" а також доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційну скаргу Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" підписано в.о. генерального директора ОСОБА_5

Згідно із частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особи, які можуть бути представниками визначені у статті 58 Господарського процесуального кодексу України, а саме, представником у суді може бути адвокат або його законний представник

Відповідно до частини дев'ятої статті 60 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

До касаційної скарги заявника додано роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено, що ОСОБА_5 - керівник з 06.09.2017 та підписант (директор з виробництва згідно статуту).

Разом з тим, ні матеріали касаційної скарги, ані матеріали справи не містять відомостей та доказів щодо наявності у ОСОБА_5 повноважень діяти від імені Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" як в.о. генерального директора.

Приписами статті 291 Господарського процесуального кодексу України на заявника касаційної скарги покладено обов'язок щодо надання до касаційної скарги доказів надіслання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачу у справі.

Також у тексті касаційної скарги заявник зазначає, що підприємство на даний час знаходиться у важкому фінансовому стані та враховуючи значний розмір судового збору за подання скарги не має змоги його сплатити, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма є загальновідомою, а отже скаржник повинен був усвідомлювати ту обставину, що він не підпадає під наведений у вказаній нормі права перелік осіб.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 15.03.2018 було зазначено, що заявнику було повернуто тричі касаційну скаргу з таких же підстав які наведено вище, та відхилено клопотання про відстрочення судового збору, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин у клопотанні важкого фінансового стану не було додано. Суд дійшов висновку про те, що органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення конституційного принципу, що є не припустимим.

У зв'язку із поданням у даній справі процесуальних документів із значними недоліками без додержання вимог форми і змісту касаційної скарги відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу, тривалий час дана справа не розглядається по суті, що не може бути залишено без реагування касаційного суду.

За приписами частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

За приписами частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Чергове звернення Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" із завідомо відомими недоліками касаційної скарги Суд визнає зловживанням процесуальними правами, спрямованим на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8810,00 грн.

Керуючись статтями 43, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі №905/2275/15 залишити без розгляду.

2. Стягнути з Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Бахчиванджи, будинок 2, код ЄДРПОУ 34604365) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень) штрафу.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. С. Берднік

І. В. Кушнір