Ухвала

від 13.06.2018 по справі 175/688/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/956/18 Справа № 175/688/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

13 червня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпрі, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000001146 від 02 жовтня 2017 року, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повернено прокурору для усунення недоліків.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції посилався на невідповідність обвинувального акта вимогам ст.ст. 291, 293 КПК України.

Так, суд першої інстанції вказує на те, що обвинувальний акт містить відомості про вчинення ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, в той час як виклад фактичних обставин провадження зазначеним даним не відповідає, оскільки має відомості про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Окрім того, сторону захисту ознайомлювали із повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Разом із цим, суд дійшов висновку, що зазначення в обвинувальному акті «уродженець України» також не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що обвинувальний акт містить кваліфікуючі ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, а вимоги щодо посилань на докази не відповідають кримінальному процесуальному закону. Поряд із цим, на переконання прокурора, посилання суду на ознайомлення сторони захисту із повідомленням про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, є безпідставним, оскільки таким чином, суд вдався до оцінки доказів у кримінальному провадженні, що не допускається на стадії підготовчого судового засідання. Крім того, прокурор зазначає, що суд залишив поза увагою ті обставини, що в силу вимог ст.ст. 338-340 КПК України, прокурор уповноважений змінити обвинувачення, висунути додаткове або відмовитись підтримувати державне обвинувачення. Щодо посилань суду на неправильність зазначення анкетних даних, то вони, на думку прокурора, є формальними, оскільки не мають жодного значення для проведення підготовчого судового засідання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, позицію обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В силувимог п.5ч.2ст. 291 КПК України,в обвинувальномуакті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з вказаних вимог кримінального процесуального закону, окрім обставин кримінального правопорушення, в обвинувальному акті підлягає викладенню також й формулювання обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки злочину, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми кримінального Кодексу, тому що саме формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість обвинуваченому у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного кримінального провадження.

З матеріалів провадження вбачається, що обвинувальний акт складено без додержання зазначених вимог.

Колегією суддів встановлено, що викладаючи в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 , прокурор вказує на вчинення останнім злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Між тим, формулюючи обвинувачення, прокурор приходить до висновку про необхідність кваліфікувати дії обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та жодних підстав в обґрунтування своїх висновків не наводить.

На переконання колегії суддів зазначені обставини є такими, що перешкоджають призначенню справи до розгляду, а тому висновки суду є законними та обґрунтованими.

З доводами прокурора про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, колегія суддів не погоджується та вважає їх такими, які під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі обставин не підлягає

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від21березня 2018року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: