Ухвала

від 18.06.2018 по справі 820/537/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2018 року

м. Київ

справа №820/537/17

адміністративне провадження №К/9901/52730/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/537/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод рентгенівського обладнання Квант до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод рентгенівського обладнання Квант звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області 06.06.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Також, відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст оскаржуваного судового рішення було складено в повному обсязі 02.03.2018.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку, з урахуванням вихідних та святкових днів, був день із датою 02.04.2018, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем до Верховного Суду 06.06.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що 30.03.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №820/537/17. Проте, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору, можливість своєчасної сплати за подання касаційної скарги у даній справі та надання суду платіжного доручення разом з касаційною скаргою у відповідача була відсутньою. Відтак, після надходження бюджетних асигнувань на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області відповідачем було сплачено судовий збір та 17.05.2018 направлено на адресу Верховного Суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Однак, листом №6740/0/58-18 від 30.05.2018 Верховний Суду повернув заявнику наданий платіжний документ із зазначенням того, що згідно даних реєстрації вхідної кореспонденції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, станом на час надання відповіді, касаційна скарга та матеріали по справі №820/537/17 до суду не надходили.

На підтвердження доводів викладених у вказаній заяві щодо своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі 820/537/17 відповідач надає копію витягу з електронного пошуку поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (www.ukrposhta.com), який дозволяє перевірити факт надсилання та отримання поштового відправлення. Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) відправлення за №6105238152168, було направлено відповідачем 30.03.2018 та вручене адресату 02.04.2018. Також, на підтвердження вказаної інформації заявником надано копію фіскального чеку від 30.03.2018.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, суд зазначає, що посилання податкового органу про своєчасність звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою по справі №820/537/17 та відсутність інформації щодо реєстрації вказаної справи у Верховному Суді не може бути належним доводом на підтвердження поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, адже належних доказів, які б достовірно підтверджували звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою по даній справі суду не надано.

Копія витягу з електронного пошуку поштових відправлень офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) та копія фіскального чека не можуть бути належними доказами, які б достовірно підтверджували звернення відповідача 30.03.2018 з касаційною скаргою саме по справі №820/537/17, адже Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області є державним органом, що реалізує свою владну компетенцію, а тому кількість справ по яких відповідач виступає скаржником в суді касаційної інстанцій, що в свою чергу передбачає надсилання кореспонденції до Верховного Суду, є множинною.

Також, суд зазначає, у заяві про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення (після сплати 11.05.2018 судового збору за подання касаційної скарги у даній справі) до суду касаційної інстанції в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/537/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод рентгенівського обладнання Квант до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду