Ухвала

від 01.08.2018 по справі 820/537/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2018 року

Київ

справа №820/537/17

адміністративне провадження №К/9901/52730/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/537/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод рентгенівського обладнання Квант до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод рентгенівського обладнання Квант звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області 06.06.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку податковий орган посилається на те, що Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №820/537/17 раніше. Проте, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору, можливість своєчасної сплати за подання касаційної скарги у даній справі та надання суду платіжного доручення разом з касаційною скаргою, у відповідача була відсутньою. Відразу після надходження бюджетних асигнувань на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області заявником було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі та 17.05.2018 направлено на адресу Верховного Суду оригінал платіжного доручення.

Листом №6740/0/58-18 від 30.05.2018 Верховний Суду повернув заявнику платіжний документ із зазначенням того, що згідно даних реєстрації вхідної кореспонденції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, станом на час надання відповіді, касаційна скарга та матеріали по справі №820/537/17 до суду не надходили.

На підтвердження доводів викладених у вказаній заяві щодо своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №820/537/17 відповідач надає копію витягу з електронного пошуку поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (www.ukrposhta.com), який дозволяє перевірити факт надсилання та отримання поштового відправлення. Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) відправлення за №6105238152168 було направлено відповідачем 30.03.2018 та вручене адресату 02.04.2018. Також, на підтвердження вказаної інформації заявником надано копію фіскального чеку від 30.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам 332 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з тим, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки не підтверджені належними доказами. Заявнику встановлено строк на усунення вказаних недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження з доказами на їх підтвердження. При цьому, судом зазначено, що неналежними доказами на підтвердження поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження є докази, які б достовірно підтверджували факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у даній справі в межах встановленого статтею 329 КАС України строку.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 22.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5105713359015.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку зазначено аналогічні підстави вказані податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні останнім 06.06.2018 з касаційною скаргою до Верховного Суду. При цьому, інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження з доказами на їх підтвердження відповідачем не наведено.

Доводи податкового органу про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що 30.03.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №820/537/17, проте, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору, можливість своєчасної сплати за подання касаційної скарги у даній справі та надання суду платіжного доручення разом з касаційною скаргою, у відповідача була відсутньою. Відразу після надходження бюджетних асигнувань на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області заявником було сплачено судовий збір, про що свідчить платіжне доручення №919 від 11.05.2018, та 17.05.2018 направлено на адресу Верховного Суду його оригінал.

Втім, 30.05.2018 Верховний Суду листом №6740/0/58-18 повернув заявнику надісланий на його адресу платіжний документ із зазначенням того, що згідно даних реєстрації вхідної кореспонденції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, станом на час надання відповіді, касаційна скарга та матеріали по справі №820/537/17 до суду не надходили.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 закінчився 02.04.2018, а факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку касаційного оскарження не підтверджено належними доказами, для обґрунтування поважності підставі пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази, які б достовірно підтверджували звернення відповідача 30.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у даній справі.

Втім, таких доказів податковим органом суду не надано.

Копія витягу з електронного пошуку поштових відправлень офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) та копія фіскального чека не можуть бути належними доказами, які б достовірно підтверджували звернення відповідача 30.03.2018 з касаційною скаргою саме по справі №820/537/17, адже Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області є державним органом, що реалізує свою владну компетенцію, а тому кількість справ по яких відповідач виступає скаржником в суді касаційної інстанцій, що в свою чергу передбачає надсилання кореспонденції до Верховного Суду, є множинною.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Харківській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/537/17.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Харківській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/537/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод рентгенівського обладнання Квант до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду