Рішення

від 22.11.2007 по справі 2-361/2007

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-361/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2007 року     Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді     Куц Т.О.

при секретарі     Ребриній О.О.

з участю позивача     ОСОБА_1

представника відповідача     ОСОБА_2

третьої особи     ОСОБА_3

адвоката позивача     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до транспортного підприємства «Трансстрой» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, посилаючись на те, що 24.09.2003 р. приблизно о 16 год. 30 хв. на території ВАТ „Полтавський ГЗК" ОСОБА_3, працюючи водієм ТП „Трансбуд", керуючи автобусом „КАВЗЬ державний номер НОМЕР_1, який належить підприємству «Трансбуд», допустив зіткнення з автомобілем марки „Хонда Акорд", який належить йому на праві приватної власності, в результаті чого йому була заподіяна значна матеріальна шкода. Просить відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду в сумі 3 000 та моральну шкоду в розмірі 7000 грн , яка пов»язана з втратою душевного спокою , оформленням відповідних документів , проведенням експертизи , неможливістю поїздки до батьків похилого віку , які потребували його допомоги.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що 24.09.2003 р приблизно о 16 год.30 хв. в м. Комсомольську на території ВАТ «ПЗГК» по дорозі до шламового цеху автомобіль марки „Хонда Акорд", реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який належить йому на праві приватної власності, зазнав пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної події, що сталася з вини працівника відповідача ОСОБА_3, який і сам на місці ДТП визнавав себе винним у скоєнні ДТП. При виїзді на перехрестя , яке знаходиться на підвищенні відносно дороги , побачив як на нього їде автобус , узяв ліворуч , але автобус переднім бампером зачепив задній бампер його автомобіля . Викликали працівників ДАІ , які встановили порушення ПДР в діях водія ОСОБА_3 і склали на нього протокол про адміністративне правопорушення . дав.

На обгрунтування моральної шкоди позивач послався на втрату душевного спокою , в зв»язку з ДТП , оскільки багато часу ним витрачалось на оформлення відповідних документів , проведення експертизи і неможливість поїхати до батьків похилого віку , які потребували його допомоги , а відмова відповідача відремонтувати автомобіль або виплатити відповідні кошти посилила душевні переживання і вимусила його зробити це за позичені кошти .На інші обставини при доведенні факту заподіяння моральної шкоди та обгрунтування її розміру позивач не посилався, відповідних доказів суду не надав.

Представник відповідача позов не визнав повністю. Не заперечуючи факту пошкодження автомобіля «Хонда Акорд» внаслідок зазначеної ДТП та розміру завданої майнової шкоди, представник відповідача наполягав на вині водія ОСОБА_1 в скоєнні ДТП .Посилаючись на недоведеність позовних вимог, грубе порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та відсутність у нього права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням його автомобілю, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову , посилаючись на його необґрунтованість і показав суду, що 24.09.2003 року він, працюючи у відповідача водієм керував автобусом КАВЗ реєстраційний № НОМЕР_3 , який належить відповідачу. На території ВАТ «Полтавський ГЗК » прямуючи по дорозі , що йде вздовж труб , біля перехрестя праворуч він помітив машину , що наближалась з великою швидкістю , він намагався пропустити цей автомобіль , але водій, що керував ним різко крутнув рулем і зачепив його автобус. До перехрестя він під»їзджав плавно , чи був у нього тормозний шлях не пам»ятає , видимість була погана , оскільки з його боку ріс очерет , але автомобіль позивача він бачив. Вважає, що в скоєнні ДТП його вина відсутня ,є вина лише водія ОСОБА_1, а тому просив відмовити йому в позові повністю.

З письмових пояснень ОСОБА_3 , в справі про адміністративне правопорушення , які він давав 24.09.2003 р. після ДТП вбачається, що перед ДТП він побачив легковий автомобіль позивача і

пригальмував біля самого перехрестя , рухаючись на третій передачі , коли він вже зупинився , то автомобіль позивача зачепив автобус під його керуванням за правий бампер .

З письмових пояснень ОСОБА_1, в справі про адміністративне правопорушення , які він давав 24.09.2003 р. вбачається, перед переїздом перехрестя рівнозначних доріг він бачив як рухався автобус КАВЗ , оскільки він знаходився з його сторони ліворуч , проїжджаючи перехрестя він побачив , що цей автобус рухається на його автомобіль і намагаючись увернутись від зіткнення повертаючи кермо в право , але автобус все ж таки зачепив задні двері і бампер його автомобіля. Швидкість з якою він рухався була не більше 5 км/год.

Свідок ОСОБА_5 показала суду , що 24.09.2003 р. в автобусі під керуванням ОСОБА_3 вона поверталась з роботи , не доїжджаючи перехрестя бачила машину , яка їхала праворуч на великій швидкості , автобус зупинився , а машина за нього зачепилася. Вона побачила цю машину , коли вона була далеко метрів за 100 , а потім вона швидко опинилась біля автобусу , хоча дорога була щебенева , пилу не було. Автобус гальмував плавно , коли вони під»їзджали до перехрестя. Автобус стояв , коли вийшло зіткнення , він уступав дорогу машині, яка хотіла проїхати мимо, якраз для цього автобус і зупинявся. Водій машини їхав прямо , траєкторію руху не міняв .Дорога була в нормальному стані , відсипана щебенем і затрамбована , вздовж неї росли невеликі кущі , але оглядовість була гарна (а.с.З 8-41).

Свідок ОСОБА_6 показала суду , що в 2003 р. точну дату вона не пам»ятає , повертаючись з роботи приблизно о 17 годині на перехресті була машина , водій ОСОБА_3 зупинився, пропустив цю машину , але позивач їхав так швидко повз автобус в якому вони їхали , що черкнувся об автобус і зупинився .Позивач побачивши їх автобус призупинив і по каменям його занесло на автобус , який зупинився перед перехрестям .(а.с.35-37).

Свідок ОСОБА_7 - інспектор ДАІ показав суду, що він виїзджав на місце ДТП на території ВАТ « Полтавський ГЗК» в районі шламового цеху на перехресті рівнозначних доріг. Зі слів обох водіїв він встановив місце зіткнення , яке було безпосередньо на перехресті. Протокол про адміністративне правопорушення він склав на водія автобусу «Трансбуд», оскільки в нього була поміха справа і він повинен був уступити дорогу автомобілю «Хонда » ,однак він цього не зробив , внаслідок чого черконув цьому автомобілю бік. З участю Понятих були зроблені відповідні заміри , складена схема ДТП. Водій ОСОБА_3 свою вину в скоєнні ДТП визнавав , але пояснення давав невнятно, то казав що виїхав на перехрестя , то казав , що стояв перед ним . Водій ОСОБА_1 пояснював , що під»їхав до перехрестя і думав , що ОСОБА_3 пропустить його. Згідно ПДД України , під»їзджаючи до перехрестя водій повинен виконати вимоги дорожніх знаків , якщо не має знаків пропустити водія , що знаходиться праворуч , а потім після повної зупинки рухатись далі. Коли я прибув на місце ДТП , було встановлено , ДТП сталося безпосередньо на перехресті , яке не мало обмежень , оскільки знаходилось на території ВАТ «Полтавський ГЗК». Ним з участю понятих були зроблені заміри, після чого він склав протокол огляду місця події та схему ДТП. Було встановлено порушення вимог Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_3, який на місці визнавав свою вину в скоєнні ДТП, погодився із змістом протоколу про адміністративне правопорушення та схемою ДТП.

Свідок ОСОБА_8, та свідок ОСОБА_9, який був понятим при складанні схеми ДТП в судовому засіданні підтвердили обставини скоєння ДТП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ХН № 384476 від 24.09.2003 р. , ОСОБА_3 24.09.2003 р. в 16 годин 40 хвилин на території ПГЗК в районі шламового цеху на автомобілі НОМЕР_4 на перехресті рівнозначних доріг не дав дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч , що спричинило пошкодження транспортних засобів , чим порушив пункт 16.12 ПДР України .

Згідно постанови Комсомольського міського суду від 03.10.2003 р. справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за'ст. 124 КУпАП провадженням було закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Голови Апеляційного суду Полтавської області від 11.11.2003 р. , в зв»язку порушенням прав ОСОБА_1, який належним чином не був повідомлений про день, час та місце розгляду .вищезазначена постанова Комсомольського міського суду від 03.10.2003 р. скасована .

Постановою Комсомольського міського суду від 04.12.2003 р., в зв»язку з закінченням передбаченого ст.38 КпАП України строку розгляду справи про адміністративне правопорушення , провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КпАП України закрито.

З протоколу огляду місця події та схеми до нього, які не заперечувались учасниками судового розгляду, вбачається, що зіткнення транспортних засобів сталося на перехресті рівнозначних доріг.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 465/466 від 30.08.2007 р., в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР України ,а водій ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 16.12 ПДР України . Покази водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині розташування транспортних засобів відносно меж проїзної частини в момент зіткнення є технічно неспроможними. Покази водія ОСОБА_3 в частині розташування транспортних засобів відносно один одного в момент зіткнення є технічно спроможними.

Водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автобусом КАВЗ під керуванням водія ОСОБА_3 шляхом застосування своєчасних заходів гальмування з зупинкою до лінії руху автобуса , в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР України , які б знаходилися , з технічної точки зору в причинному зв»язку з пригодою не вбачається. Технічна можливість запобігти зіткнення зі сторони водія автобуса КАВЗ ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог П.16.12ПДР України і знаходилися з технічної точки зору в причинному зв»язку з пригодою.(а.с. 125-1 30).

За результатами огляду та дослідження автомобіля «Хонда Акорд » реєстраційний номер НОМЕР_5 спеціалістом автотоварознавцем згідно акту № В-7016 від 16.12.2003 p., встановлений розмір завданої майнової шкоди завданої власнику цього автомобіля , яка складає 2700 грн.64 коп. (а.с. 7-9). Позивач і відповідач погоджувались з вищезазначеним висновком спеціаліста , на завищення майнової шкоди не посилались і клопотань про призначення судової авто товарознавчої експертизи для визначення розміру шкоди не заявляли, не зважаючи на те , що судом це право їм роз»яснювалось.

Судом встановлено, що 24 вересня 2003 року внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки - автобуса КАВЗ реєстраційний № НОМЕР_1 , який орендує відповідач на підставі договору оренди автотранспорту (а.с133.134), під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля « Хонда Акорд » реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу і яким керував позивач , автомобілю « Хонда Акорд » було завдано майнову шкоду на суму 2700 грн. 64 коп.

Дану шкоду автомобілю « Хонда Акорд » було завдано з вини працівника відповідача , який виконуючи службові обов'язки допустив недбалість - на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов»язаний дати дорогу транспортним засобам , що наближаються праворуч, однак цю вимогу ПДР України ОСОБА_3 не виконав, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було завдано зазначені матеріальні збитки.

Факт закриття справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3, з нереабілітуючих підстав не спростовує наявність вини в його діях.

Судом встановлено, що власником пошкодженого автомобіля « Хонда Акорд » є ОСОБА_1, який на законних підставах володів даним автомобілем на час події і володіє до теперішнього часу, що доводиться свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу , тимчасовим реєстраційним талоном (а.с. 10,11). Виходячи із положень ст. 48 Закону України "Про власність" щодо захисту права власності суд вважає, що позивач вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної майну, яким він володіє з передбачених законом підстав.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд находить позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Оскільки спірні правовідносини виникли у 2003 році, суд вирішує справу на підставі ст.ст. 440, 440-1, 441, 450, 453,454 ЦК України (1963 p.).

Відповідно до положень ст. 450 ЦК України (1963 року), організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення, зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, заподіяна самим джерелам підвищеної небезпеки, відшкодовується кожним із їх володільців за правилами ст. 440 ЦК України (1963 року) - з урахуванням вини.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування йому моральної шкоди не обгрунтовані і не підлягають до задоволення, оскільки позивач не надавав суду будь -яких доказів на підтвердження факту та розміру заподіяння йому моральної шкоди.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 440-441, 450, 453, 454 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.3, 4, 11, 60, 88,213-215,223, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до транспортного підприємства «Трансбуд» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з транспортного підприємства «Трансбуд » на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки в сумі 2700 грн 64 коп..

В відшкодуванні моральної шкоди та в решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з транспортного підприємства «Трансбуд» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з проведенням авто-техничної експертизи в сумі 871 грн 68 коп та витрати , пов»язані з оцінкою вартості матеріальної шкоди в сумі 44 грн, державне мито в сумі 51 грн(а.с12,131)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 діб апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції.