Рішення
від 06.06.2018 по справі 908/240/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/14/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2018 Справа № 908/240/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" (65104 м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29, каб. 201, код ЄДРПОУ 39348569)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (72310 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 31, код ЄДРПОУ 39376884)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" (65026 м. Одеса, вул. Буніна, буд. 10, корп. 1, код ЄДРПОУ 34598446)

про стягнення 564 211 грн. 64 коп. збитків

за участю

представників позивача: не з'явився

представників відповідача : Рудченко І.І., дов. б/н від 01.03.2018 р.

представник третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

13.02.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях", м. Одеса звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", Запорізька область, м. Мелітополь за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА", м. Одеса про стягнення збитків у розмірі 564 211 грн. 64 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 р., справу № 908/240/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 14.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/240/18, присвоєно справі номер провадження 27/14/18 та призначено підготовче судове засідання на 15.03.2018 р.

Справа № 908/240/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2018 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 10.04.2018 р.

29.03.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та визначити господарський суду Одеської області відповідальним за проведення відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.03.2018 р. судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях", м. Одеса про проведення судового засідання у режимі відео конференції. Забезпечити проведення відеоконференції 10.04.2018. о 12-00 год. доручено господарському суду Одеської області у приміщенні господарському суду Одеської області.

Судове засідання 10.04.2018 р. здійснювалося у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.04.2018 р., відповідно до ст. 177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено та призначено на 10.05.2018 р.

10.05.2018 р. сторони звернулись до суду з письмовою заявою в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заяву сторін в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято. 10.05.2018 р. суд перейшов до розгляду справи по суті. Згідно зі ст. 194 ГПК України - завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

У судовому засіданні 10.05.2018 р. оголошено перерву до 06.06.2018 р., на підставі статті 216 ГПК України про що винесено відповідну ухвалу.

29.05.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та визначити господарський суду Одеської області відповідальним за проведення відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.05.2018 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення, у зв'язку з відсутністю технічної можливості забезпечити проведення відеоконференції в господарському суді Запорізької області та господарському суді Одеської області.

У судовому засіданні 06.06.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику відповідача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 05.06.2018 р. надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без представника позивача, у зв'язку з відсутністю можливості оплатити витрати на відрядження. Позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, в підтвердження чого 06.03.2018 р. надав письмовий відзив.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. 15.03.2018 р. на поштову адресу господарського суду було надіслано клопотання вих. № 4223 від 13.03.2018 р. (вх. 08-08/5185/18 від 15.03.2018 р.), про розгляд справи без участі його представника.

Клопотання третьої особи задоволено судом.

В засіданні суду 06.06.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 06.06.2018 р., на підставі статті 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

15.03.2017 р. між ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" та ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ укладено договір № 1849.

Відповідно до п. 2 договору, предметом договору є надання послуг по організації вантажо-розвантажувальних робіт та інших супутніх робіт , а також надання інших послуг.

Умовами договору № 1849 від 15.03.2017 р. передбачено крім іншого надання ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ в користування контейнерного обладнання.

ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" номіновано КОМПАНІЄЮ Starwood Corporation FZE, Office 235-D, Bldg 11, Ajman, Ajmane, United Arab Emirates на експедирування вантажу - бутилірована сонячна олія.

За дорученням Starwood Corporation FZE з метою перевезення вантажу від ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" отримувачу вантажу ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ" були укладені договори на перевезення вантажу та зроблено ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА заявку на букінг № ОЕА0134937 па судно в Одеському морському торгівельному порту з використанням контиейнерів HJMU1433857, ТRLU7359480, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491.

Позивач вважає, що зазначені контейнери були надані ТОВ Зелений шлях в користування на правовій основі.

З метою завантаження вантажу 03.07.2017 року на територію відповідача завезені 40-ка футові контейнера HJMU433857, ТRLU7359480, а 06.07.2017року ще додатково були завезені 40-ка футові контейнера АРНU/6304136, ЕСМU/9921600, GЕSU5506491.

Відповідачем були своєчасно завантажені контейнера, але з невідомих причин відповідач відмовився випускати контейнери зі своєї території.

Букінг № ОЕА0134937 заявлявся двічі та з метою мінімізації нарахування демереджу, штрафних санкцій та іншого був остаточно скасований позивачем 06.08.2017 р.

Позивач вважає, що своїми діями відповідач в позадоговірному порядку порушило права та законні інтереси позивача, створило перешкоди у здійсненні позивачем підприємницької діяльності.

У зв'язку з неправомірними діями відповідача 31.08.2017 р. позивач звернувся з позовною заявою до ТОВ Мелітопольський олійноекстракційний завод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА ", про вилучення у відповідача та передачу позивачеві 40-ка футових контейнерів HJMU433857, ТRLU7359480, АРНU/6304136, ЕСМU/9921600, GЕSU5506491.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 31.10.2018 р. припинено провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами в справі підписані 11.10.2017 р. акти прийому-передачі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" прийняло: 1 (один) 40ка футовий контейнер ECMU9921600, 1 (один) 40ка футовий контейнер GESU5506491, 1 (один) 40ка футовий контейнер APHU6304136, 1 (один) 40ка футовий контейнер HJMU1433857, 1 (один) 40ка футовий контейнер TRLU7359480. Акти підписані представниками сторін та скріплені круглими печатками юридичних осіб.

Позивач у позові зазначив, що у зв'язку з діями відповідача ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" нарахувало на ТОВ Зелений шлях демередж за несвоєчасне повернення контейнерів на загальну суму 564 211 грн. 64 коп. Нарахування демереджу передбачено договором № 1849 від 15.03.2017 р., укладеним між ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" та ТОВ Зелений шлях .

Зазначена грошова сума демереджу була сплачена ТОВ Зелений шлях у повному обсязі, що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями: № 947 від 05.12.2017 р. на суму 135 999 грн. 98 коп.; № 944 від 04.12.2017 р. на суму 61 388 грн. 48 коп.; № 965 від 12.12.2017 р. на суму 366 156 грн. 93 коп.; № 964 від 12.12.2017 р. на суму 666 грн. 25 коп.

У позові позивач зазначив, що ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" нанесло ТОВ Зелений шлях майнову шкоду у вигляді збитків на загальну суму 564 211 грн. 64 коп., що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Предметом спору у справі що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення збитків, спричинених порушенням відповідачем свого зобов язання в установлені терміни.

Судом встановлено, що між ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" та Starwood Corporation FZE, Office 235-D, Blg 11, Ajman Freezone, Ajinane, united Arab Emirates був укладений контракт S-9022 від 14.06.2017р.

Відповідно до п. 5.3 контракту Starwood Corporation FZE повинно було зробити 100 % платіж вартості товару, завантаженого на транспортний засіб Експедитора.

Згідно п. 5.8 контракту датою оплати є дата зарахування грошових коштів на валютний рахунок відповідача.

Відповідач підтвердив, що контейнера HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480 надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" під загрузку Starwood Corporation FZE, та дійсно були надані покупцем і завантажені під товар для Starwood Corporation FZE, Office 235-D, Blg 11, Ajman Freezone, Ajinane, united Arab Emirates по контракту S-9022 від 14.06.2017 р., що підтверджується оформленими на перевозку CMR на 5 контейнерів та ВМД.

05.07.2017 р. на оплату були виставлені рахунки від 05.07.2017 р. на суму 47 196 доларів США та від 10.07.2017 р. на суму 85 500 доларів США.

Відповідно до п. 4.1 вихід завантаженого транспортного засобу з території продавця здійснюється після надходження 100% оплати на рахунок продавця. При цьому простої транспортного засобу пов'язані з несвоєчасною оплатою за товар сплачує покупець.

Відповідач зазначив, що після завантаження транспорту та оформлення всіх документів на товар - СМR, грошові кошти не надійшли. Відмови від виконання договору від Starwood Corporation FZE також не надійшло.

15.08.2017 р. листом за № 1508-17 директор GREENWAY LOGISTICS LTD звернувся до ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" з вимогою здійснити розвантаження контейнерів та забезпечити безперешкодний виїзд з території заводу транспортних засобів з контейнерами: HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480.

Відповідачем листом від 06.09.2017 р. за № 2173/10 повідомлено GREENWAY LOGISTICS LTD, що контейнера: HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480, надані нам під загрузку експедитором Starwood Corporation FZE дійсно знаходяться на його підприємстві та завантажені товаром для

Starwood Corporation FZE, Office 235-D, Big 11, Ajman Freezone, Ajrnane, united Arab Emirates по контракту S-9022 від 14.06.2017 р., сплата за товар не надійшла, повідомлень про припинення, розірвання контракту від Starwood Corporation FZE також не надійшло.

Компанія перевізник СПД Бессонов Д.О. 16.08.2017 р. та 19.08.2017 р. звернувся до ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" з листами про випуск транспортних засобів - 5 автомашин, з території підприємства, не дочекавшись виконання зобов'язань від компанії Starwood Corporation FZE по оплаті вантажу, розвантажились і залишили територію підприємства.

Заявлена позивачем вимога від 03.08.2017р. не розглянута по суті з огляду на те, що позивачем не надано документів про належність контейнерів саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях". З аналогічною вимогою і аналогічними посиланнями на номінованого експедитора Starwood Corporation FZE 05.08.2017 р. з зверталась компанія Green Way Logistics Limited, Hong Kong.

Слід зазначити, що ТОВ Зелений шлях , як із Green Way Logistics Limited, Hong Kong, ТОВ "Мелітопольський олійноекстракційний завод" не пов'язано будь-якими договірними відносинами.

03.10.2017 р. TOB CMA CGM Shipping Agencies Ukraine листом за вих. № 4098 повідомило директора ТОВ Зелений Шлях Понятнова М.Ю. та директора ПАТ Мелитопольский Олійноекстракційний завод Рудченко С.О. що контейнери HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480, які було надано ТОВ Зелений Шлях 03.07.2017 р. та 05.07.2017 р. на підставі експортного букінгу ОЕА0134937 та договору № 1849 від 15.03.2017 р., до теперішнього часу знаходяться на території ПАТ Мелітопольский олійноекстракційний завод та не повернуті Агенту/Морському перевізнику т вимагало у найкоротший термін повернути контейнерне обладнання, яке належить компанії CMA CGM SA в Одеській порт та сплатити суми демерджу за понаднормативне використання зазначених контейнерів на підставі виставлених на рахунків.

TOB CMA CGM Shipping Agencies Ukraine на дані запити було повідомлено про знаходження п'яти морських контейнера на території підприємства.

Отже, власник контейнерів CMA CGM Shipping Agencies Ukraine або будь-яка уповноважена особа ним могла безперешкодно отримати контейнери: HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480 при наявності листа Starwood Corporation FZE про відмову від контракту № S-9022 від 14.06.2017 р. або письмової декларації про прийняття на себе відповідальності при відмові від взаємовідносин із Starwood Corporation FZE.

Як зазначив відповідач, з його боку не було ані заперечень ані перешкод випустити порожні контейнери з території підприємства, оскільки оплати за товар не було.

Однак, заявник контейнерів мав надати документи, що саме ці контейнери належать йому на законних підставах. Цих документів позивачем надано не було.

Як поясняв представник відповідача у судових засіданнях під технічну фіксацію судового процесу, Господарський суд при розгляді справи № 908/1767/17 неодноразово відкладав справу оскільки позивач в цій справі, ТОВ Зелений шлях не надавав суду докази прав позивача на спірне майно - контейнера: HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480.

08.10.2017 р. від TOB CMA CGM Shipping Agencies Ukraine надійшов лист № 4098 щодо контейнерного обладнання.

11.10.2017р. відповідач актами приймання-передачі передав контейнера HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480 відповідачу.

В актах приймання-передачі зазначено про відсутність будь-яких претензій позивача до відповідача.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 2, 4, 10 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із договору, актів цивільного законодавства, за правовою природою віднесені до зобов'язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Частинами 1-3 ст. 509, частиною 3 ст. 510 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України, абз. 6 ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 224 ГК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно частин 1, 2, 3 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання. Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні зобов'язання.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Разом з тим, ст. 1166 ЦК України не вказана позивачем у підставі позову, наполягав на стягненні збитків.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на ст.ст. 4, 162 ГПК України, ст.ст. 15,16, 22, ЦК України, ст.ст. 42, 43, 44 ,47,49, 136, 144,173, 174, 217,224 ГК України та стверджує, що відповідач наніс майнової шкоди у вигляді збитків у розмірі 564 211 грн. 64 коп., оскільки ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" нарахувало на ТОВ Зелений шлях демередж за несвоєчасне повернення контейнерів на загальну суму 564 211 грн. 64 коп. Нарахування демереджу передбачено договором № 1849 від 15.03.2017 р., укладеним між ТОВ "СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА" та ТОВ Зелений шлях . Зазначена грошова сума демереджу була сплачена ТОВ Зелений шлях у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, збитки позивача лежать виключно в правовому зв'язку з компанією Starwood Corporation FZE, united Arab Emirates, оскільки дана компанія номінувала позивача як експедитора.

Позивач, як експедитор знав про умови укладеного між ТОВ Мелітопольський олійноекстракційний завод та Starwood Corporation FZE контракту № S-9022 від 14.06.2017 р., а саме п. 4.1 контракту, відповідно до якого вихід завантаженого транспортного засобу з території продавця здійснюється після надходження 100% оплати на рахунок продавця. При цьому простої транспортного засобу пов'язані з несвоєчасною оплатою за товар сплачує покупець.

Враховуючи дані умови позивач погодився найняти транспортні засоби, контейнери та поставити їх під навантаження.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи суд доходить висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.04.2013 № 01-06/757/20 Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів , за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова від 22.01.2013 № 5011-71/2684-2012).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Судом встановлено, що позивач не навів склад усіх елементів цивільного правопорушення з боку відповідача, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини.

Як вже зазначалося для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності.

Таким чином, враховуючи відсутність між сторонами договірних зобов'язань, недоведеність протиправності поведінки у діях відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів (повернення контейнерів), повний склад цивільного правопорушення є недоведеним.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві не були доведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 8 463 грн. 17 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", Запорізька область, м. Мелітополь відмовити повністю.

Рішення оформлено та підписано 18.06.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення06.06.2018
Оприлюднено19.06.2018
Номер документу74749689
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/240/18

Постанова від 12.12.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 29.10.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Постанова від 18.09.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Зубченко І.В.

Постанова від 18.09.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Зубченко І.В.

Ухвала від 03.09.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Зубченко І.В.

Ухвала від 23.07.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Зубченко І.В.

Рішення від 06.06.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

Ухвала від 30.05.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

Ухвала від 10.05.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

Ухвала від 10.04.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні