Постанова

від 18.09.2018 по справі 908/240/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 справа № 908/240/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 (доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача: від третьої особи:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» , м.Одеса на рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2018р. (повний текст підписано 18.06.2018р.) у справі№908/240/18 (суддя Дроздова С.С.) за позовомОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» , м.Одеса до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , м.Мелітополь Запорізької області ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Сма ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» , м.Одеса простягнення 564211,64грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» , м.Одеса, позивач, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , м.Мелітополь Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Сма ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» , м.Одеса про стягнення 564211,64грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним утриманням відповідачем на своїй території та несвоєчасним поверненням контейнерів, що були завезені позивачем з метою завантаження товару для наступного його транспортування покупцю, у зв'язку з чим власник контейнерів (третя особа) нарахував позивачу демередж у розмірі, що заявлений до стягнення з відповідача в якості збитків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.06.2018 р. (повний текст підписаний 18.06.2018 р.) у справі №908/240/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" відмовлено повністю. Господарський суд дійшов висновку про недоведеність протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та заподіяною шкодою, що виключає склад правопорушення та унеможливлює застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Не погодившись із рішенням господарського суду Запорізької області, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому зазначає про невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так, в якості підстав для скасування рішення апелянт називає сукупність наступних обставин:

- суд помилково зазначив, що в позовній заяві відсутнє посилання на норми ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки останнє не відповідає дійсності;

- спростовуючи доводи суду щодо недоведеності протиправної поведінки та вини відповідача в нанесенні збитків, стверджує наступне: в наданих суду CMR накладних чітко зазначено, що перевізником товару є позивач, з огляду на що відповідач був обізнаний, що контейнери знаходяться у володінні позивача; позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про розвантаження контейнерів та їх повернення, які залишені без задоволення; зазначення в актах приймання-передачі про відсутність претензій з боку позивача свідчить лише про відсутність претензій до технічного стану контейнерів;

- розмір збитків є доведеним, оскільки демередж нараховано на підставі договору та сплачено позивачем у повному обсязі;

- посилання суду на те, що експедитор був обізнаний з умовами контракту №S-9022 від 14.06.2017р., не свідчить про наявність перешкод у відповідача для розвантаження контейнерів та повернення їх позивачу.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи від 19.07.2018р. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2018р. у справі №908/240/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Зелений шлях на рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2018р. (повний текст підписано 18.06.2018р.) та зобов'язано відповідача та третю особу до 13.08.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу, за стислим змістом якого відповідач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, внаслідок чого просить залишити його без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

У зв'язку перебуванням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду, для вирішення питання щодо призначення справи до розгляду, за протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 03.09.2018р. визначено наступний склад судової колегії: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 03.09.2018р. призначив справу №908/240/18 до розгляду на 18.09.2018 р. об 11:40год., задовольнивши клопотання ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 18.09.2018р. представник відповідача у визначений ухвалою суду час (11:40год.) до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області для проведення судового засідання в режимі відеоконференції не прибув. Представники позивача та третьої особи в судове засідання також не з'явились. У зв'язку з викладеним судова колегія не знайшла підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції. На електронну адресу суду від ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» отримано заяву про відкладення розгляду справи, яка не скріплена електронним цифровим підписом, у зв'язку з чим не приймається судовою колегією до розгляду. Крім того, судова колегія звертає увагу, що заява не містить доказів на підтвердження викладених у ній обставин.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком, з огляду на належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що позиція позивача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, а позиція відповідача - у відзиві на неї, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, виходячи обмеженість процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» за наявними матеріалами справи.

За приписами ст.269 ГПК України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст. 222, 223 ГПК України та п. 17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 18.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , як продавець, уклало з Starwood corporation FZE, Office 235-D, Blg 11, Ajman Freezone, Ajinane, United Arab Emirates (далі - покупець), контракт №S-0922 від 14.06.2017р., за умовами якого відповідач зобов'язався поставити і передати у власність покупця олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки «П» ДСТУ 4492:2005, в ПЕТ пляшках об'ємом 5 л виробництва ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його вартість в установленому контрактом порядку (п.1.1 контракту №S-0922 від 14.06.2017р.).

За умовами п.4.1 контракту №S-0922 від 14.06.2017р. (далі -Контракт) товар, зазначений в п.1.1 контракту в кількості, номенклатурі та за цінами і на умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, повинен бути відвантажений зі складу продавця на транспортний засіб транспортної компанії (експедитора). Вихід завантаженого транспортного засобу з території продавця здійснюється після надходження 100% оплати на рахунок продавця. При цьому простої транспортного засобу, пов'язані з несвоєчасною оплатою за товар, сплачує покупець.

Пунктом 5.3 контракту №S-0922 від 14.06.2017р. передбачено, що платежі за цим контрактом здійснюються шляхом прямого термінового банківського платежу в розмірі 100% вартості партії товару, завантаженого на транспортний засіб експедитора протягом 2 банківських днів на підставі наданих продавцем покупцю по факсимільному/електронному зв'язку копій наступних документів: інвойсу із зазначенням у платіжних документах номера та дати цього контракту; митної декларації; сертифіката походження; сертифіката якості.

Датою оплати, за п.5.8 контракту, вважається дата зарахування грошових коштів на валютний рахунок продавця.

За договором транспортної експедиції від 01.07.2017р., укладеним позивачем з Greenway Logistics Limited, Hong Kong, ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» зобов'язалось за винагороду та за рахунок Greenway Logistics Limited, Hong Kong (далі - замовник), організувати виконання послуг з перевезення вантажу - олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П» - в п'яти 40-футових рефрижераторних контейнерах за завданням замовника за маршрутом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72310, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Гетьмана Сагайдачного, б. 31) - порт Jebel Ali (Джебель-Алі), Дубай, ОАЕ. Пунктами 1.2 - 1.3 зазначеного договору транспортної експедиції передбачено, що строк доставки вантажу в порт Jebel Ali (Джебель-Алі), Дубай, ОАЕ, обумовлений контрактом між Starwood corporation FZE та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» ; отримувач вантажу - компанія Starwood corporation FZE (Office 235-D, Blg 11, Ajman Freezone, Ajinane, UAE).

15.03.2017р. позивач уклав договір №1849 з третьою особою - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Сма ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» (далі - агент), предметом якого відповідно до п.2.1.1 визначено права та обов'язки сторін, що виникають у зв'язку з переданням позивачем ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Сма ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» , як агенту компанії CMA CGM S. A. (Марсель, Франція), грошових коштів (фрахту та супутніх додаткових зборів), а також демереджу у випадку несвоєчасного вивантаження ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» (далі - експедитор) товарів з контейнерного обладнання для подальшого їх перерахування на користь компанії CMA CGM S. A. (Марсель, Франція). Крім цього, вказаним договором передбачено також надання третьою особою за дорученням та за кошти позивача за відповідну винагороду послуг з організації завантажувально-розвантажувальних робіт та інших супутніх робіт щодо зовнішньоторговельних вантажів експедитора або вантажів, що ним експедируються по території України, у тому числі: щодо організації завантажувально-розвантажувальних робіт контейнерного обладнання (порожніх або завантажених), щодо організації зберігання контейнерного обладнання, обслуговування рефрижераторних контейнерів, інших робіт та/або послуг щодо зовнішньоторговельних вантажів ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» або вантажів, що ним експедируються по території України (п.2.1.2 договору №1849 від 15.03.2017р.).

За додатковою угодою №1, укладеною 15.03.2017р., до договору №1849 від 15.03.2017р. сторони погодили, що експедитор несе відповідальність перед агентом за схоронність переданого йому контейнерного обладнання, своєчасне перерахування агенту всіх платежів, передбачених договором №1849, а також за своєчасне повернення агенту контейнерного обладнання.

За поясненнями позивача, ним зроблено заявку агентові на букінг №ОЕА0134937 на судно в Одеському морському торгівельному порту з використанням контейнерів HJMU1433857, ТRLU7359480, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491. З метою завантаження вантажу 03.07.2017р. на територію відповідача завезені 40-ка футові контейнери HJMU433857 та ТRLU7359480, а 06.07.2017р. додатково були завезені 40-ка футові контейнери АРНU/6304136, ЕСМU/9921600, GЕSU5506491. Апелянт зазначає, що відповідачем були своєчасно завантажені контейнери, але він відмовився випускати контейнери зі своєї території з огляду на відсутність оплати завантаженого товару з боку покупця за контрактом №S-0922 від 14.06.2017р. Позивач вказує, що букінг №ОЕА0134937 заявлявся двічі та з метою мінімізації нарахування демереджу, штрафних санкцій та іншого був остаточно скасований позивачем 06.08.2017р.

15.08.2017р. листом за №1508-17 директор GREENWAY LOGISTICS LTD звернувся до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" з вимогою здійснити розвантаження контейнерів та забезпечити безперешкодний виїзд з території заводу транспортних засобів з контейнерами: HJMU1433857, АРHU6304136, ЕСМІU9921600, GЕSU5506491, ТRLU7359480.

Вимогою №03/08 від 18.08.2017р. до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» звернувся позивач та просив терміново провести розвантаження контейнерів та забезпечити безперешкодний виїзд транспортних засобів з контейнерами з території відповідача.

У відповідь на вказану вимогу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» повідомило (листом вих. №2154/23 від 04.09.2017р.) про неможливість її розгляду по суті з огляду на відсутність документів, що підтверджують правовідносини між позивачем, як експедитором, та Starwood Corporation FZE.

Господарським судом Запорізької області, з яким погоджується колегія судів, встановлено, що 11.10.2017р. сторонами підписано акти прийому-передачі, відповідно до яких ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" передало, а ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" прийняло: 1 (один) 40ка футовий контейнер ECMU9921600, 1 (один) 40ка футовий контейнер GESU5506491, 1 (один) 40ка футовий контейнер APHU6304136, 1 (один) 40ка футовий контейнер HJMU1433857, 1 (один) 40ка футовий контейнер TRLU7359480. Акти підписані представниками сторін та скріплені круглими печатками юридичних осіб. Крім вказаного, акти прийому передачі, складені сторонами 11.10.2017р., містять вказівку про передання відповідачем контейнерів в належному, працездатному стані, без видимих дефектів та пошкоджень. При цьому, в актах зазначено про відсутність претензій до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» .

Відповідно до наявних у матеріалах справи рахунків ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «СМА ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» №UAIM0290507 від 01.08.2017р., №UAЕХ0033754 від 24.10.2017р. та №UAЕХ0033847 від 30.10.2017р. виставлено до сплати позивачу демередж на загальну суму 564211,64грн.

При цьому, матеріали справи містять також докази сплати позивачем відповідних сум демереджу за виставленими рахунками у повному обсязі, що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями: №947 від 05.12.2017р. на суму 135999,98грн.; №944 від 04.12.2017р. на суму 61388,48грн.; №965 від 12.12.2017р. на суму 366156,93грн.; №964 від 12.12.2017р. на суму 666,25грн.

Оскільки нарахування третьою особою демереджу за несвоєчасне повернення контейнерів на загальну суму 564211,64грн., на думку позивача, пов'язано з протиправними діями ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» , позивач вважає сплачені ним грошові кошти завданою майновою шкодою, що підлягає відшкодуванню відповідачем, як збитки. Вказане стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2, 3 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Судова колегія погоджується з встановленими господарським судом першої інстанції обставинами, що між ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Зелений шлях та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Мелітопольський олійноекстракційний завод відсутні договірні зобов'язання.

Загальні правила відшкодування шкоди, в тому числі завданої деліктним (позадоговірним) зобов'язанням, визначено у ст.1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Донецький апеляційний господарський суд також зауважує, що правовідносини, що склались між сторонами, зокрема, правила поведінки, права, обов'язки та підстави виникнення відповідальності експедитора та вантажовідправника, який не є стороною договору експедирування, не врегульовані чинним законодавством України.

За таких обставин визначити імперативно встановлений порядок дій вантажовідправника (ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Мелітопольський олійноекстракційний завод ) у даному випадку не є можливим, з огляду на що неможливо і визначити протиправність (неправомірність) поведінки відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента. Апеляційна інстанція також враховує обізнаність позивача з умовами контракту № S-9022 від 14.06.2017 р., відповідно до п.4.1 якого вихід завантаженого транспортного засобу з території продавця здійснюється після надходження 100% оплати на рахунок продавця. При цьому простої транспортного засобу пов'язані з несвоєчасною оплатою за товар сплачує покупець.

Крім цього, Донецький апеляційний господарський суд зауважує, що в якості підтвердження розміру завданих позивачу збитків, останній надає рахунки ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «СМА ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» на сплату демереджу №UAIM0290507 від 01.08.2017р., №UAЕХ0033754 від 24.10.2017р. та №UAЕХ0033847 від 30.10.2017р. на загальну суму 564211,64грн.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що рахунок №UAIM0290507 від 01.08.2017р. виставлений третьою особою за букінгом №THD0420841 за контейнер CMAU1117634. За наявними матеріалами справи, контейнер з такими ідентифікаційними даними не надавався позивачем для його завантаження відповідачу, а заявлення букінгу за №THD0420841 в межах правовідносин, з яких виник предмет спору, позивачем не обґрунтовано. Також апеляційним судом встановлено, що за відповідними актами прийому передачі 40-ка футові контейнери ECMU9921600, GESU5506491, APHU6304136, HJMU1433857 та TRLU7359480 були передані позивачу 11.10.2017р., втім рахунки від ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «СМА ОСОБА_6 Ем Шиппінг Едженсіз Україна» на сплату демереджу розраховані за періоди по 25.10.2017р. для контейнерів APHU6304136 та HJMU1433857, по 13.10.2017р. для контейнеру TRLU7359480, по 14.10.2017р. для контейнеру ECMU9921600 та по 15.10.2017р. для контейнеру GESU5506491. За таких обставин Донецький апеляційний господарський суд вважає, що розмір збитків, заявлений позивачем до відшкодування, не обґрунтований належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, прийшов до вірного висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 564211,64грн., вини відповідача у заподіянні збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи з положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і Першого протоколу та протоколів N2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950р.) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006р. та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі та в інших заявах по суті справи, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі та не спростовують висновків господарського суду Запорізької області.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається, а доводи апеляційної скарги зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Зелений шлях на рішення господарського Запорізької області від 06.06.2018 р. (повний текст підписано 18.06.2018 р.) у справі №908/240/18 задоволенню не підлягає, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. За змістом ст.129 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» , м. Одеса, на рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2018р. (повний текст підписано 18.06.2018р.) у справі №908/240/18 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2018р. (повний текст підписано 18.06.2018р.) у справі №908/240/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 18.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - третій особі; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО