Постанова

від 19.06.2018 по справі 908/344/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

19.06.2018 справа №908/344/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: справу розглянуто в порядку письмового провадження без виклику учасників справи Стойка О.В., Попков Д.О., Чернота Л.Ф.

розглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018р. (повний текст складено та підписано 24.05.2018р.) у справі№908/344/18 (суддя - Боєва О.С.) за позовом до проПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ Комунального підприємства "Лукашівське" Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с.Лукашеве, Запорізька область стягнення суми у розмірі 2593,09 грн.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Позивач) з позовною заявою до Комунального підприємства "Лукашівське" Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с.Лукашеве, Запорізька область (далі - Відповідач) про стягнення 1585,24 грн. пені, 293,72 грн. 3 % річних та 714,94 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на думку Позивача застосування Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. № 1730-VIII до спірних правовідносин є неправомірним у зв'язку з тим, що для врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії особа, яка має право на таку процедуру, повинна вчинити відповідні дії для включення її до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, однак, Відповідачем не надано доказів включення останнього до вищезазначеного реєстру.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №908/344/18 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018р. та встановлено строк учасникам справи по 15.06.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою також повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч.10 ст.270 цього Кодексу, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Станом на 18.06.2018р. відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні обставини:

- укладення 06.12.2013 між сторонами Договору купівлі-продажу природного газу № 661/14-БО-13, відповідно до умов п.1.1 якого Позивач зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України", за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Відповідач -прийняти та оплатити газ на умовах договору;

- факт укладання між сторонами Додаткових угод № 1 від 28.01.2014, № 2 від 29.04.2014, № 3 від 20.05.2014, № 4 від 13.06.2014, № 5 від 10.09.2014, № 6 від 12.11.2014, №7 від 15.12.2014 до Договору купівлі-продажу природного газу № 661/14-БО-13 від 06.12.2013 про зміну ціни газу шляхом внесення змін до п.5.2. Договору;

- підписання сторонами актів прийому-передачі природного газу в період січня - березеня 2014року та листопада-грудня 2014року на загальну суму 171768,84 грн.;

- факт оплати Відповідачем вартості поставленого природного газу у повному обсязі 30.12.2014р.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасного внесення оплати за поставлений природний газ внаслідок чого, Позивачем нараховано на суму заборгованості пеню в розмірі 1585,24 грн. за загальний період прострочення з 15.02.2014 по 24.12.2014 (нарахування здійснено за кожним актом окремо), а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 293,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 714,94 грн.

Відповідач у суді першої інстанції заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, що заборгованість за договором № 661/14-БО-13 від 06.12.2013 за спожитий до 01.01.2015 природний газ відсутня, оскільки останній здійснив повне її погашення як власними коштами, так і відповідно до вимог постанови КМУ № 217 від 18.06.2014 та постанови НКРЕКП про затвердження відсотку розподілу коштів, що надійшли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для розрахунків за природний газ з ПАТ "НАК Нафотогаз України". Також, зазначав, що необхідність застосування положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізо ваного водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р. №1730-VIII до спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача відсутні підстави для стягнення пені у розмірі 1585,24 грн., 3 % річних у розмірі 293,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 714,94 грн. за Договором купівлі-продажу природного газу № 661/14-БО-13 від 06.12.2013 року, нарахованих на суму основної заборгованості з огляду на те, що до спірних правовідносин застосовуються приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", відповідно яких суми пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, стягнення яких є предметом спору у цій справі, підлягають списанню.

Відмова у задоволенні позовних вимог стала підставою для звернення Позивача з апеляційною скаргою до суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з вимог позовної заяви, Позивачем на підставі п. 7.2. Договору завялено до стягнення суму пені в розмірі 1585,24 грн. за загальний період прострочення з 15.02.2014 по 24.12.2014 (нарахування здійснено за кожним актом окремо), а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 293,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 714,94 грн.

Разом із тим, 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. № 1730-VIII (далі - Закон), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 2 Закону, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Статтею 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 3 ст. 7 Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, за висновком суду першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зазначеною нормою передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.

При цьому, оскільки ч. 3 ст. 7 вказаного вище Закону є нормою прямої дії, додаткові умови, крім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом, для звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання (не нарахування або списання сум неустойки, інфляційних нарахувань та відсотків річних) при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні висновки містяться зокрема у Постановах Верховного суду у справах №908/2110/16 від 18.04.2018р., 908/2113/16 від 25.04.2018р., 905/3272/16 від 10.05.2018р.

Відповідно до ліцензій на виробництво теплової енергії серії АЕ №263887 та ліцензії на постачання теплової енергії серії АЕ № 263886, зі строком дії до 09.10.2018. Комунальне підприємство "Лукашівське" Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області є теплопостачальним та теплогенеруючим підприємством та використовує газ, придбаний за спірним Договором виключно на виробництво теплової енергії.

За таких обставин, враховуючи, що станом на 30.11.2016р. заборгованість відповідача погашена у повному обсязі, тобто до набрання чинності Законом України № 1730-VIII, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями січня - березеня 2014року та листопада-грудня 2014року.

Таким чином, будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 у справі № 908/344/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 у справі № 908/344/18- залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2018.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: Д.О.Попков

Л.Ф. Чернота