Постанова

від 13.06.2018 по справі 826/623/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №826/623/13-а

адміністративне провадження №К/9901/453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інкотекс-Україна

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013 (суддя Качур І.А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 (судді Міщук М.С., Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

у справі № 826/623/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інкотекс-Україна

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інкотекс-Україна (далі - позивач, ТОВ Інкотекс-Україна ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 № 0027361520.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки та прийнятті податкового-повідомлення рішення податковим органом було порушено процедуру для проведення такої перевірки, оскільки проведення камеральної перевірки не передбачає перевірку первинних документів платника податків, а здійснюється виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральна перевірка податкової звітності проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, а відтак проведення камеральної перевірки податкової звітності за грудень 2011 року у грудні 2012 року є безпідставним. Крім того, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки господарських операцій позивача з ТОВ Майвін та безпідставно зроблено висновок про нереальність господарської операції позивача з вказаним контрагентом.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011року Товариства з обмеженою відповідальністю Інкотекс - Україна , за результатами якої складено акт в результаті чого встановлено порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 6372,0 грн. за основним платежем та 1593 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, лише дотримання встановлених податковим законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання, процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

У силу приписів пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відтак, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Зважаючи на вимоги наведених норм права, у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність сплати позивачем податків, з огляду на господарські відносини з контрагентом-постачальником, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Викладене свідчить, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно вдалися до аналізу обставин щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Майвін , покладених в основу спірних донарахувань, у рамках даного судового провадження, оскільки межі судового контролю в даній справі передбачають дослідження правомірності донарахування платнику податків податкових зобов`язань за результатами камеральної перевірки.

Вказана правова позиція вже була викладена Верховним Судом в постановах від 22.05.2018 (провадження К/9901/34999/18, від 23.05.2018 (провадження К/9901/3230/18).

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у справі немає необхідності встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо необхідності скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інкотекс-Україна задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/623/13-а скасувати.

Позовні вимоги задовольнити: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 № 0027361520.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко З оригіналом згідно