Постанова

від 13.06.2018 по справі 826/1016/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №826/1016/16

адміністративне провадження №К/9901/37853/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 (суддя Шулежко В.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (судді Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.)

у справі № 826/1016/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зв'язокТелекомБуд

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Зв'язокТелекомБуд (далі - позивач, ТОВ Зв'язокТелекомБуд ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд скасувати рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.10.2015 № 0037451706 про сплату штрафу в сумі 9188,45 грн. та пені в сумі 1311,08 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2015 по 20.04.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені стала недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка виникла на підставі звітів від 20.02.2015 № 1508964707 та від 20.03.2015 № 1511044757.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ Зв'язокТелекомБуд здійснило нарахування заробітної плати за січень 2015 року працівникам на загальну суму 109 883, 31 грн., з яких: 1 231, 46 грн. - це заробітна плата інваліда 3 групи (в т.ч. 141, 99 грн. є відпускними за січень 2015 року, сума по яким була включена у звіт за грудень 2014 року), 3 881, 58 грн. - заробітна плата сумісників. Ставка єдиного внеску встановлена позивачу складала 38,52 %.

Нарахований підприємством єдиний внесок за січень 2015 року склав 45 912, 07 грн. (108 651, 85 x 38,52 % + 1 231, 46 x 8,41 % + 109 883, 31 x 3,6 %), але у зв'язку з тим, що підприємством були виконані критерії, визначені чинною редакцією Закону на момент здійснення розрахунку, до нарахованої суми єдиного внеску позивачем був застосований понижуючий коефіцієнт в розмірі 0,4 і таким чином було нараховано єдиного внеску в сумі 21 697, 56 грн. ((108 651, 85 - 3 881, 58) х 38, 52 % х 0,4 + 3 881, 58 x 38, 52 % + 1 231, 46 x 8,41 % + 109 883, 31 x 3,6 %).

Вищевказана сума нарахованого єдиного внеску за січень 2015 року була своєчасно та в повному розмірі сплачена позивачем до податкового органу 20.02.2015. На підтвердження сплати єдиного внеску за січень 2015 року до матеріалів справи долучено платіжні доручення від 20.02.2015.

20.02.2015 позивачем подано до контролюючого органу засобами електронного зв'язку звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року.

При цьому, як стверджує позивач, у звіті за січень 2015 року у програмі m.e.doc , за допомогою якої звіт відправляється до ДПІ, помилково було сформовано автоматичний розрахунок полів, через що після закриття звіту програма самостійно перерахувала звіт згідно проценту нарахування, встановленому для підприємства, без врахування понижуючого коефіцієнта 0,4, тобто податковий орган отримав звіт з помилковими показниками.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку надіслано до ДПІ звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року, у якому останній виправив помилки, допущені у звіті за січень 2015 року, та надав пояснення про зміст допущених помилок.

19.10.2015 заступником начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення № 0037451706 від 19.10.2015, яким на позивача накладено штраф у розмірі 9 188, 45 грн. та нараховано пеню у розмірі 1 311, 08 грн. за період з 21.02.2015 року по 20.04.2015 року.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За приписами пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при складанні позивачем Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період січня 2015 року була допущена технічна помилка, а саме не було враховано понижуючого коефіцієнту 0,4.

Зокрема, після закриття звіту програма самостійно перерахувала звіт та при розрахунку суми єдиного внеску було зазначено суму єдиного внеску в розмірі 38,52 % без врахування понижуючого коефіцієнта 0,4.

17.04.2015р. позивачем засобами електронного зв'язку надіслано до ДПІ звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року, у якому останній виправив помилки, допущені у звіті за січень 2015 року, та надав пояснення про зміст допущених помилок.

Отже, позивачем було помилково завищено суму єдиного внеску у зв'язку з не врахуванням понижуючого коефіцієнта 0,4. Сплата позивачем єдиного внеску підтверджується наявними в справі копіями платіжних доручень від 20.02.2015 № 56, № 4057, № 4052, № 4053.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Технічна помилка, допущена у звіті з єдиного внеску з юридичних осіб, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI, оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк та у повному обсязі. Помилка, яка виникла при обрахунку сум ЄСВ без врахування понижуючого коефіцієнту, що призвело до автоматично неправильного розрахунку по ЄСВ, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ. При цьому, правомірність застосування позивачем понижуючого коефіцієнту відповідачем не заперечується.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі № 826/1016/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко