Постанова

від 13.06.2018 по справі 805/1520/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №805/1520/17-а

адміністративне провадження №К/9901/42080/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 (суддя Кошкош О.О.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (судді Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.)

у справі № 805/1520/17-а

за позовом Приватного акціонерного товариства Курдюмівський завод кислотривких виробів

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство Курдюмівський завод кислотривких виробів (далі - позивач, ПАТ Курдюмівський завод кислотривких виробів ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Костянтинівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просило суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2016 № 0000971201 та № 0000981201.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що питання оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України. Враховуючи те, що позивачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції з підстав, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин непереборної сили, оскільки наявні у підприємства сертифікати Торгово-промислової палати України не звільняють від відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з земельного податку.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанції, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ Курдюмівський завод кислототривких виробів зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 00293545, знаходиться на обліку в Костянтинівській ОДПІ.

19 лютого 2014 року до податкового органу подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок) за 2014 рік відповідно до якої відповідач повинен сплатити земельний податок у розмірі 2130,66 грн. (по 177,56 грн. щомісячно з січня по листопад, а у грудні 177,50 грн.).

19 лютого 2014 року подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок) за 2014 рік з визначеною сумою податку у розмірі 40 765,66 грн. (по 3397,14 грн. щомісячно з січня по листопад, а у грудні 3397,12 грн.).

Відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ПАТ Курдюмівський завод кислототривких виробів з питання своєчасності подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з земельного податку за земельні ділянки по терміну сплати за 2014-2015 року, за результатами якої складено акт від 25.08.2016 № 1101/05-14-12-01-00293545.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ Курдюмівський завод кислототривких виробів термінів подання податкових декларацій з земельного податку та орендної плати з земельного податку за 2015 - 2016 року, визначених пунктом 286.2 статті 286 Податкового Кодексу України; порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового Кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.09.2016: №0000971201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 142,03 грн. за затримку на 235 календарних днів грошового зобов'язання з плати за землю; №0000981201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 2717,71 грн. за затримку на 235 календарних днів грошового зобов'язання з плати за землю.

З акту перевірки встановлено, що штрафні санкції позивачу нараховані за загальний період прострочення, починаючи з 30.10.2014 (дата першого нарахування простроченого зобов'язання) до 22.06.2015 (дата погашення останнього простроченого зобов'язання).

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 грудня 2016 року за результатом розгляду скарги позивача, спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10 березня 2017 року за результатом розгляду скарги позивача, спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Сертифікатами (висновками) № 1095 та № 1096 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.10.2014 Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 - ПАТ Курдюмівський завод кислототривких виробів при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 56.11 статті 56 Податкового Кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків і які є узгодженими з дати подання декларацій.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. До цього переліку входить і с. Попів Яр, і с. Іванопілля (Костянтинівський район Донецької області), на території якого знаходяться земельні ділянки, орендовані позивачем.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , від 05 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053 ), с. Попів Яр, і с. Іванопілля (Костянтинівський район Донецької області) також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

У межах спірних правовідносин накладення штрафу відбулося за період з 30.10.2014 по 22.06.2015, тобто за період проведення антитерористичної операції, без врахування положень Закону, який звільняє від обов'язку сплати орендної плати за землю, а відтак застосування штрафних санкцій за прострочення сплати грошових зобов'язань, від сплати яких позивач звільнений, є протиправним.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідності до положень спеціального Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач як суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнений від обов'язку сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності з 14 квітня 2014 року. Доводи податкового органу, що наданий позивачем контролюючому органу сертифікат Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, не звільняє від відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з земельного податку, є неприйнятними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від сплати земельного податку відповідно до положень статті 6 Закону № 1669, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 805/1520/17-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко