Справа №639/2935/18
Провадження №1-кс/639/1460/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2018 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури 2 ОСОБА_3 про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 01.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221080000159, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Клопотання мотивоване тим, щоу провадженні Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221080000159 від «01» червня 2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Харківською місцевою прокуратурою №2.
Під час досудового розслідування, будучи допитаним в якості свідка, заявник підтвердила показання викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушенні та пояснила, що в період з 27.11.2017 року по 23.01.2018 року, вона працювала в швейному цеху у роботодавця ФОП ОСОБА_6 на посаді закрійника. В період роботи як вона і співробітники, з якими вона працювала, займалися виготовленням трикотажних піжам і футболки для дорослих і дітей, дитячих спортивних костюмів під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », виготовлялися дорогі сукні в мінімальних тиражах і одиничних екземплярах. Так само в цеху проводиться вишивка імен на махрових рушниках. Фактичними керівниками цього виробництва є: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Швейний цех розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До роботи у швейному цеху за цією адресою допускаються особи у кількості від 25 осіб без офіційного працевлаштування, чим грубо порушується законодавство про працю.
Виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме використання найманої праці осіб, які працюють без укладання трудових договорів на ФО-ГІ ОСОБА_6 можливо було лише під час проведення огляду.
08.06.2018 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2018 проведено огляд за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 6.
За результатами проведеного огляду встановлено, що на першому поверсі нежитлової будівлі у приміщенні №1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено обладнання, за допомогою якого вівся виробничий процес з пошиття одягу торгової марки «F.ОХУ».
Під час огляду приміщення №2 у тій же нежитловій будівлі було виявлено обладнання за допомогою якоговівся виробничий процес з пошиття одягу торгової марки «F.ОХY». На момент проведення огляду у приміщенні №2 за швейними машинками працювали чотири жінки, які проводили роботи з пошиття одягу торгової марки «Р.ОХУ», які на пропозицію співробітників поліції не надали трудової угоди або будь який інший документ, що підтверджує їх офіційне працевлаштування.
Крім того у приміщенні №2 під час огляду виявлено діючий договір реалізації №1 від 13.12.2017 строком дії до 31.12.2018, укладений між ФОП ОСОБА_6 та ПП «Ранок-пошта», де зазначено ФОП ОСОБА_6 як «Продавець» та далі по тексту як «Постачальник», та зазначено у договорі адресу Постачальника - АДРЕСА_1 .
Вказане свідчить про те, що вказані приміщення за вказаною адресою використовуються саме ФО-П ОСОБА_6 для здійснення своєї господарської діяльності, для якої остання використовує найману працю осіб офіційно не працевлаштованих, та відповідно тим самим вчиняє кримінальне правопорушення, пов`язане з грубим порушенням законодавства про працю, яке виражене в ухиленні від внесення відомостей до трудових документів для обчислення стажу працівників, мінуючи оформлення офіційних трудових документів, а також в отриманні прибутків від незаконного використання найманої праці, та без укладання трудових договорів, дозволяє працювати без офіційного працевлаштування за грошову винагороду.
Виявлене та вилучене вказане майно під час огляду є підтвердженням здійснення господарської діяльності ФО-П ОСОБА_6 , яка на момент проведення огляду будь-яких дозвільних документів на ведення господарської діяльності із використанням офіційно найманої праці з продукцією торгової марки «F.ОХУ» не надала. Вказане свідчить про вчинення кримінального правопорушення пов`язаного із порушенням Законодавства про працю в частині використання найманої праці без офіційного працевлаштування та ухилення від сплати податків та зборів особою, що входять в систему оподаткування.
Таким чином, під час проведення огляду було виявлено речі та документи, зазначені у клопотанні, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення пов`язаного із використання найманої праці без офіційного працевлаштування та ухиленням від сплати податків та зборів, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів, та з метою підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на зазначене у клопотанні майно та документи.
Власник вилученого майна ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, пояснивши, що вилучене майно належить не ФО-П « ОСОБА_6 », а ТОВ «КАТ ЕНД ПАК», яке на законній підставі здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , та не має жодного відношення до кримінального провадження за ч. 1 ст. 172 КК України, в рамках якого було проведено огляд місця події з вилученням майна. Таке вилучення істотно шкодить підприємницькій діяльності товариства. Крім того, вважали, що огляд та вилучення майна проводилося слідчим, який не зазначений у витягу з ЄРДР, що не є законним. Також вважали пропущеним строк подання клопотання. Адвокатом ОСОБА_5 також подані письмові заперечення проти клопотання, в яких, зокрема, зазначено, що на момент виконання ухвали слідчого судді, ознайомившись з її змістом, директором ТОВ Кат Енд Пак ОСОБА_4 було повідомлено, що перший поверх нежитлового приміщення № 6 по пров. Сімферопольський, 6 м. Харкова, Літ Т-3, використовується саме ним на підставі договору оренди від 02 травня 2018 року № 01/05/18-1 укладеного між ТОВ Веста та його підприємством.
На підтвердження даних фактів та обставин директором було надано відповідний договір та вказано, що на першому поверсі даного приміщення діяльність здійснюється лише його підприємством.
Адвокатом ОСОБА_5 , як представником ТОВ Кат Енд Пак, особисто було передано слідчому ОСОБА_9 копію договору оренди нежитлового приміщення.
Однак не дивлячись на факт відсутніх правових підстав стосовно огляду приміщення, слідчий повідомив, що має намір його оглянути.
Оглядаючи приміщення слідчим було прийнято рішення вилучити певну кількість продукції, яку вона вважала такою, яка належить ФОП ОСОБА_10 , певні журнали та швейне обладнання.
Зі сторони директора ТОВ Кат Енд Пак було повідомлено, що майно та обладнання на відповідних правових підставах належить товариству, що підтверджується відповідними договорами, які слідчому надано для огляду.
Так, відповідно до Договору оренди обладнання № 0204-1 від 02 квітня 2018 року та акту приймання передачі, ТОВ Кат Енд Пак орендує у ФОП ОСОБА_11 швейне обладнання, перелік якого визначений актом приймання-передачі до Договору від 02.04.2018 року.
Договір позички обладнання № 010518/п від 01 травня 2018 року підтверджує факт надання в користування ТОВ Кат Енд Пак частини обладнання - верстату лазерної обробки. На підставі акту приймання-передачі дане обладнання було передано 01 травня 2018 року. При цьому Позикодавець - ТОВ Ранок-Креатив на підставі Договору № СТ 100717 від 10 липня 2017 року було придбано в ТОВ Професійні Технології та Обладнання та є добросовісним набувачем даної продукції.
Факт знаходження продукції, на пакуванні якої зазначено дані ФОП ОСОБА_10 обумовлюється існуючим договором № 0304-18/1 від 03 квітня 2018 року на виконання робіт, де виконавець - ТОВ Кат Енд Пак зобов`язується виконати роботи по виготовленню наборів для творчості, а Замовник зобов`язується сплатити вартість виконаних робіт та прийняти готову Продукцію, згідно умов цього Договору. В свою чергу умови даного договору передбачають можливість надання матеріалів зі сторони Замовника на давальницькій схемі. Відповідно до актів приймання-передачі давальницьких матеріалів Замовником було передано частину тканин та картонна упаковка під набір для творчості. Однак, виходячи зі змісту Договору на виконання робіт право власності на готову продукцію переходить до Замовника з моменту передачі такої продукції, тобто шляхом підписання акту приймання-передачі чи видаткової накладної. За таких умов вилучена готова продукція з логотипом F.ОХУ є власністю ТОВ Кат Енд Пак та не могла бути вилучена з урахуванням фактів та обставин викладених в запереченнях.
Вказуючи про незаконні дії стосовно вилучення майна, представником власника було викликано правоохоронні органи та в заяві про вчинення кримінального правопорушення викладені факти незаконного вилучення продукції та втручання в господарську діяльність Товариства.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
В свою чергу збирання відомостей про обставини кримінального правопорушення обумовлені його предметом, кваліфікацією та диспозицією статті, відомості про яку зазначено в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Диспозиція частини ч. 1 ст. 172 КК України передбачає відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Об`єктом злочину є трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану заробітну плату, право на відпочинок.
Таки чином обставини, які підлягають встановленню, виходячи з положень статті 91 КПК України, повинні визначатись виходячи з вищевказаних критеріїв та в будь-якому випадку повинні стосуватись діяльності ФОП « ОСОБА_10 ».
Частина 7 ст. 237 КПК України зазначає, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частина 1 ст. 170 КПК України зазначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 2 ст. 170 КПК України зазначає про мету арешту, серед якої є збереження речових доказів.
Саме для збереження речових доказів прокурор звернувся з клопотання про накладення арешту на майно вилученого в ході огляду приміщення.
При цьому, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу, виходячи зі змісту клопотання, прокурор не зазначив жодного з критеріїв визначених ст.98 КПК України, яким би відповідало майно вилучене в ході проведення огляду. Як доказ вищевикладеного свідчить відсутність постанови слідчого про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом. Це свідчить про те, що фактично огляд майна на предмет відношення його до кримінального провадження не проводився та оцінка даним фактам не надавалась. В свою чергу викликає сам подив необхідності накладення арешту на майно, з урахуванням правової кваліфікації, яким чином швейне обладнання повинно зарадити вирішенню завдань кримінального провадження відомості про яке внесено за ч. 1 ст. 172 КК України.
Крім того, адвокат вказує про порушення строку звернення з клопотанням про арешт майна. В клопотанні про арешт майна прокурор зазначає, що строк зі зверненням передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України не сплинув, оскільки строк звернення з клопотанням закінчувався в вихідний день, а тому у відповідності до положень статті 115 КПК України оскільки останнім днем звернення до суду є вихідний день, тому граничний строк звернення до суду є перший робочий день.
Однак дана позиція є хибною так як строк визначений ч. 5 ст. 171 КПК України обраховується годинами. Частина 1 та 2 ст. 115 КПК України зазначає, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
Виходячи зі змісту протоколу огляду від 08.06.2018 року останнім граничний строк звернення до слідчого судді задля вирішення питання арешту на майно є 16:00 година 10.06.2018 року, перенесення даного строку, виходячи з положень процесуального закону не передбачено. З клопотанням про подовження строку на звернення з клопотанням на арешт майна прокурор не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, в тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру,'а ^також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування.
Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 р., № 139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» до Реєстру підлягають внесенню відомості про прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.
Виходячи з витягу з ЄРДР долученого до клопотання про арешт майна, органом досудового розслідування є Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області, а слідчим в даному провадженні є ОСОБА_12 .
Таким чином, слідчий ОСОБА_9 без внесення відомостей до ЄРДР не мала право проводити слідчу дію огляд.
При цьому слід акцентувати увагу на постанові заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області від 08.06.2018 р. про створення слідчої групи. Відомості про слідчих слідчої групи до ЄРДР внесено не було, необхідності участі слідчого іншого органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження не обґрунтовано, постанова винесена в день проведення огляду, який відбувся 08.06.2018 року в 11 год. 25 хв., а тому слідчий навіть не був достеменно обізнаний з матеріалами справи. Все вищезазначене вказує про порушення основних принципів кримінального провадження де ст. 7 КПК України зазначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться і принцип законності.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи факт належності майна іншим особам, які не мають відношення до кримінального провадження, відсутності обумовлених критеріїв визначених ст. 98 КПК України, адвокат ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в зв`язку з його безпідставністю.
Заслухавши думку учасників провадження, перевіривши доводи поданого клопотання, заперечень, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучення.
Оскільки строк на подання клопотання протягом 48 годин після вилучення майна закінчився 10.06.2018, тобто у вихідний день, клопотання прокурором було подано наступного за ним робочого дня, тобто11.06.2018.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_13 від 11.06.2018 р. первісне клопотання повернуто прокурору на 72 години для усунення недоліків клопотання. Після чого клопотання було подане до суду 14.06.2018 р. Таким чином, слідчий суддя вважає, що строк на подання клопотання прокурором було пропущено з поважних підстав, відтак, є підстави для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України,з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Так, судовим розглядом встановлено, що у провадженні Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221080000159 від «01» червня 2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Харківською місцевою прокуратурою №2.
08.06.2018 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2018 проведено огляд за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 6.
За результатами проведеного огляду встановлено, що на першому поверсі нежитлової будівлі у приміщенні №1 за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 6 було виявлено обладнання, за допомогою якого вівся виробничий процес з пошиття одягу торгової марки «F.ОХУ».
Під час огляду приміщення №2 у тій же нежитловій будівлі було виявлено обладнання за допомогою якоговівся виробничий процес з пошиття одягу торгової марки «F.ОХY». На момент проведення огляду у приміщенні №2 за швейними машинками працювали чотири жінки, які проводили роботи з пошиття одягу торгової марки «F.ОХY», які на пропозицію співробітників поліції не надали трудової угоди або будь який інший документ, що підтверджує їх офіційне працевлаштування.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З приписів ч. 3ст. 170 КПК Українивбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Разом з тим, матеріали клопотання, надані до суду, не містять будь-якої постанови про визнання вилученого в ході огляду майна речовими доказами. Не наведено і інших передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України ознак майна, яке може бути вилучено.
Слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне провадження ініційоване за заявою ОСОБА_14 щодо грубого порушення законодавства про працю в діяльності ФОП « ОСОБА_6 »
Надані власником майна та його представником документи безумовно свідчать про законне володіння ТОВ «Кат Енд Пак» речами, які були вилучені в ході огляду. Натомість, будь-яких даних про причетність вказаних речей до діяльності ФОП « ОСОБА_6 » суду не надано. Доданий до клопотання договір від 13.12.2017 р. між ФОП « ОСОБА_6 » т ПП «Ранок-пошта» ніяким чином не свідчить про володіння вилученим майном саме ФОП « ОСОБА_6 ». Не надано і доказів того, що вилучене майно є знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення, яке є об`єктом кримінального провадження.
Інші наведені представником власника майна доводи, що обґрунтовані в запереченнях проти клопотання, також опосередковано, в комплексі з наведеним вище, свідчать про наявні процесуальні порушення в ході слідчої дії.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на майно та постановляє повернути вилучене майно законному власнику.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.132,167-174 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 задовольнити частково.
Поновити прокурору строк на подання заяви про арешт майна.
У задоволенні заяви прокурора про арешт майна відмовити.
Майно, вилучене 08.06.2018 р. в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, пров. Симферопільській, 6, згідно з протоколом огляду від 08.06.2018 р. - повернути особі, у якої воно було вилучені, а саме ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на слідчого, прокурора.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2018 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 74773141 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Харкова
Макаров В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні