Ухвала

від 02.07.2018 по справі 639/2935/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/1027/18 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа №639/2935/ 18 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 ,

власника майна - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018220180000159, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018220180000159, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор укримінальному провадженніХарківської місцевоїпрокуратури №2 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Харкова від18червня 2018року про відмову в накладенні арешту та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на вказане в клопотанні майно.

В обґрунтуванняскарги прокурорзазначив,що вилученепід часогляду майнота документи,зазначені уклопотанні збереглина собісліди кримінальногоправопорушення,пов`язаного ізвикористанням найманоїпраці безофіційного працевлаштуваннята ухиленнявід сплати податківта зборів,а такожмістять відомості,які можутьбути використаніяк доказфакту таобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадженні.Вказане майнота документивідповідає критеріям,зазначеним уп.п.1,3ч.2ст.167КПК України.Вважав,що вилученемайно ідокументи підлягаютьарешту зметою повного,об`єктивного тавсебічного розслідуваннявсіх обставинвчиненого кримінальногоправопорушення,проведення судовихекспертиз,збереження речовихдоказів,запобігання приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, псуванню, перетворенню, відчуженню майна.

Вислухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018220180000159, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Приймаючи рішенняпро відмовув накладенніарешту намайно,суд першоїінстанції мотивуваврішення тим,що відомостіза вказаноюподією буливнесені доЄРДР НовобаварськимВП ГУНПв Харківськійобласті слідчим ОСОБА_10 ,тому слідчий ОСОБА_11 без внесеннявідомостей доЄРДР немала правопроводити такуслідчу діюяк огляд.Слідчим недоведено використаннятимчасово вилученогомайна якдоказу укримінальному провадженніі відповіднодо п.1.,ч.2ст.170,ч.3ст.170КПК Українине наданодоказів відповідностікритеріям,зазначеним устатті 98КПК України і даних про власника майна. Також в ході проведення слідчих дій наявні процесуальні порушення і не доведена наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав накладення арешту на вилучене в ході огляду 08.06.2018 майно, оскільки слідчим у клопотанні, не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, а матеріали клопотання не містять нових достатніх фактичних даних на підтвердження доводів слідчого щодо мети накладання арешту.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В клопотанні слідчий зазначає, що майно, на яке необхідно накласти арешт може зберігати сліди злочину та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, проте доказів на підтвердження цих припущень до матеріалів клопотанні не додав.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Однак прокурором, як в судовому засіданні суду першої інстанції так і в засіданні апеляційного суду не доведено існування таких обставин, а клопотання в цій частині не відповідає вищезазначеним нормам закону.

Прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та не доведено значення вилучення майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказ у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні.

Оскільки слідчим не доведена можливість використання тимчасово вилучено майна як доказу та для забезпечення у кримінальному, а матеріали клопотанняне містять новихдостатніх фактичнихданих напідтвердження доводівслідчого щодомети накладанняарешту, то слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити. За наведених вище обставин судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора оскільки вони не спростовують висновки ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи клопотання слідчого, які були належним чином досліджені слідчим суддею та цим доводам дана належна оцінка.

Судова колегія приймає до уваги, що ч. 1 ст. 172 КК України передбачає відповідальність за незаконне звільнення працівників з роботи особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ними про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

У клопотанні не зазначено яким чином вказані обставини можуть бути підтверджені вишивальною машинкою та іншим майном, вказаним у клопотанні прокурора про арешт майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для скасування або зміни ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 відхилити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Головуючий-

Судді-