Постанова

від 18.06.2018 по справі 756/3892/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 червня 2018 року

м. Київ

справа № 756/3892/15-ц

провадження № 61-13982св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року у складі судді: Прокопчук Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_8, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_5, звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху. Визначено строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку. Попереджено, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків апеляційної скарги щодо звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_5 отримав копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху 24 січня 2018 року. Станом на 07 лютого 2018 року, на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, жодних дій з боку ОСОБА_5, не вчинено. Жодних клопотань про поновлення строку на звернення до суду із апеляційною скаргою до Апеляційного суду м. Києва не надходило, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження надані не були, а відтак, вимоги, зазначені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, не виконано

У березні 2018 року ОСОБА_5 звернувся із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2018 року, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати і направити справу для подальшого розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд обмежив можливість ОСОБА_5 на судовий захист та на надання доказів.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Заява може бути відхилена у зв'язку із зловживанням, якщо її свідомо обґрунтовано неправдивими фактами (MUSHTA v. UKRAINE, N 8863/06, § 30, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Згідно пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_5 отримав копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху 24 січня 2018 року. Станом на 07 лютого 2018 року жодних клопотань про поновлення строку на звернення до суду із апеляційною скаргою до Апеляційного суду м. Києва не надходило, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження надані не були.

Встановивши, що вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2018 року не виконанні, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без додержанням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

Оскільки оскаржена ухвала залишена без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель