Постанова

від 14.06.2018 по справі 923/958/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/958/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів: Величко Т.А., Таран С.В.

секретар судового засідання Безпалюк А.В.

розглядаючи апеляційні скарги Комунального підприємства «Міськжитлобуд» м. Генічеськ та Генічеської міської ради

на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р.

по справі № 923/958/17

за позовом Комунального підприємства «Міськжитлобуд» м. Генічеськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Генічеськ

про розірвання договору оренди та стягнення боргу в сумі 16 630,77 грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

місце ухвалення рішення: 06.2.2018 р., м. Херсон, вул.. Театральна 18, Господарський суд Херсонської області, зал судових засідань № 209

повний текст складено та підписано: 16.02.2018 р.

За участю представників сторін:

Від КП "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради - ОСОБА_3

Від Генічеської міської ради - ОСОБА_4

Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційними скаргами Комунального підприємства "Міськжитлобуд" м. Генічеськ та Генічеської міської ради на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Міськжитлобуд" м. Генічеськ та Генічеської міської ради розглянуті в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В жовтні 2017 р. Комунальне підприємство "Міськжитлобуд" м. Генічеськ звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 м. Генічеськ про розірвання договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщеня), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 14 803,61 грн., пені в сумі 1 235,65 грн., інфляційних нарахувань в сумі 453,61 грн. та 3% річних в сумі 137,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в порушення п. 3.2, п. 5.2 договору оренди нерухомого майна, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положень ст. 530 ЦК України фізична особа - підприємець ОСОБА_5 своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати з моменту укладення договору і по дату подання відповідного позову не виконувала.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17 Комунальному підприємству "Міськжитлобуд" м. Херсон у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення обґрунтоване тим, що укладений між Комунальним підприємством "Міськжитлобуд" м. Херсон та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, є недійсним, оскільки укладений з порушенням приписів ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Вказане порушення полягає в тому, що відсутнє рішення конкурсної комісії про набуття відповідачем права оренди саме на нежитлове приміщення площею 49,9 кв. м. у будинку по вул. Центральній, 9 у м. Генічеську, а тому є безпідставним посилання у п. 1 договору на те, що орендар приймає у користування приміщення площею 49,9 кв. м. відповідно до Порядку про проведення конкурсу на право оренди об'єктів комунального майна територіальної громади міста та протоколу конкурсної комісії від 18.11.2016 р. № 3.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17, Комунальне підприємство "Міськжитлобуд" м. Херсон оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

Доводи апеляційного скарги позивача полягають в тому, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Одночасно з позивачем рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17 оскаржила Генічеська міська рада, яка стверджує про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, недоведеність матеріалами справи доводів відповідача та висновку місцевого господарського суду щодо незадовільного стану орендованого приміщення та відсутності у фізичної особи - підприємця ключа від нежитлового приміщення.

В своїх апеляційних скаргах Комунальне підприємство "Міськжитлобуд" м. Херсон та Генічеська міська рада наполягають на скасуванні рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17 та задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Міськжитлобуд" м. Херсон.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 у поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційні скарги стверджує про те, що протягом трьох місяців не мала доступу до нежитлового приміщення, оскільки не отримала ключів від нього від позивача, наполягає на тому, що приміщення перебуває у непридатному для використання за цільовим призначенням стані, і тому вважає ці обставини достатньою підставою для звільнення її від обов'язку сплачувати орендні платежі, вносити будь - які зміни до договору оренди цього приміщення та вести будь - яке листування з позивачем з цього приводу.

Відповідач наполягає на тому, що у Генічеської міської ради відсутнє право на оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17, оскільки останнім не вирішено питань про права, свободи, інтереси та обов'язки органу місцевого самоврядування. До того ж Генічеська міська рада статусу учасника справи не набула.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги додані до апеляційного скарги Комунального підприємства "Міськжитлобуд" м. Херсон копії документів, оскільки позивач не обґрунтував причини їх не подання суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників Комунального підприємства "Міськжитлобуд" м. Херсон та Генічеської міської ради, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступні обставини.

Як встановлено місцевим господарським судом, вбачається з матеріалів справи і ці обставини не заперечуються її учасниками, 09.12.2016 р. між Комунальним підприємством "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності, № 6.

За умовами п. 1.1 цього договору фізична особа - підприємець ОСОБА_5 приймає в строкове платне користування окреме індивідуально - визначене нерухоме майно - частину нежитлового приміщення загальною площею 49,9 кв. м., розташоване за адресою: м. Генічеськ, вул. Центральна, 9. Майно перебуває на балансі Комунального підприємства "Міське житлове будівництво". Вартість майна визначена згідно акту оцінки і становить 211 672,70 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору орендна плата визначається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії і становить за кожний день 1 411,15 грн.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, передбаченому законодавством, і становить 282,24 грн.

Всього сума щомісячної орендної плати за оренду майна складає 1 693,39 грн.

Орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві на вказаний у договорі розрахунковий рахунок у повному обсязі у безготівковому вигляді до 25 числа кожного місяця та протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 5.1-5.6 договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Утримувати майно, що орендується в порядку, визначеному чинними санітарними та протипожежними нормами, правилами та вимогами, запобігати його пошкодженню та псуванню.

Самостійно вести господарську діяльність та вирішувати спірні питання, що виникають при користуванні орендованим майном в інстанціях та установах.

Своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

Протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному законодавством.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені в ст. 509 ЦК України.

За приписами цієї норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII (зі змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, фізична особа - підприємець ОСОБА_5 жодного разу своїх зобов'язань в частині щомісячної сплати орендних платежів не виконала, орендоване майно не застрахувала.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

З огляду на викладені обставини та приписи наведених вище норм, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Комунального підприємства "Міське житлове будівництво" м. Генічеськ та Генічеської міської ради про наявність правових підстав для розірвання укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, та стягнення заборгованості по орендним платежам в сумі 14 803,61 грн., яка виникла за період з 25.12.2016 р. (позивачем при обчисленні орендної плати за грудень 2016 р. враховано, що майно перебувало у користуванні фізичної особи - підприємця не повний місяць) по 25.08.2017 р.

Пунктом 3.4 договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, передбачено нарахування пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство" правильність обчислення позивачем пені в сумі 1 235,65 грн., інфляційних в сумі 453,61 грн. та 3% річних в сумі 137,90 грн., погоджується з вимогами Комунального підприємства "Міське житлове будівництво" м. Генічеськ і в частині стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 пені, інфляційних та трьох відсотків річних в загальній сумі 1 827,16 грн.

Відповідно до ч. 1-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічні за змістом положення містяться в ст. 74 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про те, що вона не мала можливості приступити до використання приміщення магазину внаслідок того, що воно перебувало у непридатному для використання стані і вона не отримала ключів від цього приміщення, оскільки жоден з цих доводів не підтверджено належними та допустимими доказами.

Більш того, доказом фактичної передачі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 приміщення магазину площею 49,9 кв. м., розташованого за адресою: м. Генічеськ, вул. Центральна, 9, є наявний в матеріалах справи акт приймання - передачі від 09.12.2016 р.

Наявний в цьому акті перелік зауважень фізичної особи - підприємця щодо стану майна (приміщення знаходиться у незадовільному стані, підлога потребує заміни, скло в правому вікні з тріщиною - потребує заміни, електропостачання зі слів попереднього користувача в належному стані, ролети на вікнах в наявності (правий без замка), вхідні двері в наявності, електричний облік є) не свідчить про неможливість використання приміщення магазину за призначенням.

В свою чергу, умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди передбачено, що здійснення поточного та іншого видів ремонтів орендованого майна є обов'язком саме фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, є недійсним суд апеляційної інстанції зазначає про те, що статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За приписами цієї норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6, в установленому порядку.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Матеріали справи не містять доказів звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 з позовом про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6.

Отже, місцевий господарський суд при вирішенні спору в межах цієї справи зробив висновок про недійсність правочину, фактично не визнавши його недійсним, що суперечить законодавчо закріпленій презумпції правомірності правочину.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради та Генічеської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 06.02.2018 р. по справі № 923/958/17 скасувати.

Позов Комунального підприємства "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради задовольнити.

Розірвати укладений між Комунальним підприємством "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності від 09.12.2016 р. № 6.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (75500, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, інші відомості відсутні) на користь Комунального підприємства "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Колективна, 17, ЄДРПОУ 03355695, р/р 26007060251185 в ХФКБ "Приватбанк", МФО 352479) заборгованість по орендній платі в сумі 14803,61 грн., пеню в сумі 1 235,65 грн., інфляційні в сумі 453,61 грн., 3 % річних в сумі 137,90 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (75500, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, інші відомості відсутні) на користь Комунального підприємства "Міське житлове будівництво" Генічеської міської ради (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Колективна, 17, ЄДРПОУ 03355695) судовий збір в сумі 3 200 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 4 800 грн. за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (75500, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, інші відомості відсутні) на користь Генічеської міської ради (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Міська, 8, ЄДРПОУ 35248359, інші відомості відсутні) судовий збір за перегляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 4 800 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст складено 19.06.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді: Т.А. Величко

ОСОБА_6