Рішення

від 19.06.2018 по справі 814/1612/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р. Справа № 814/1612/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМУС.АРТ", вул. 4-а Поздовжня, 78,Миколаїв,54028 до відповідача:Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 про:скасування податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017р. № НОМЕР_1, від 14.06.2017р. № НОМЕР_2, від 14.06.2017р. № НОМЕР_3, ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМУС.АРТ (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 22.01.2018 року, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 14.06.2017 року № НОМЕР_1 в частині суми 291850,00 грн. та № НОМЕР_2 в частині суми 592221,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки факти та висновки є такими, що засвідчують довільне тлумачення податковим органом норм податкового законодавства та не можуть вважатися обґрунтованими, не підтверджені допустимими доказами та не відповідають дійсним обставинам справи. Враховуючи викладене, податкові-повідомлення рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначив, що станом на дату закінчення перевірки підприємством не надано документів про якість, зокрема сертифікатів. Перевіркою встановлено, що у позивача відсутні технічні можливості, власні або орендовані фонди для здійснити транспортування, завантаження та розвантаження товарів. Товариством в бухгалтерському обліку не відображено взаєморозрахунків з перевізниками, зазначеними у товарно-транспортних накладних. По ланцюгу постачання ТОВ ДАНГРАНІЯ до ТОВ ДОМУС.АРТ наявна нереальність господарських операцій. Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Позивачем зменшено позовні вимоги.

У відзиві на заяву про зменшення позовних вимог відповідач вказав, що реальність господарських операцій з придбання товарів має підтверджуватись належним чином оформленими документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі. Копії первинних документів про подальшу реалізацію товару, надані позивачем, не є безпосереднім підтвердженням придбання товару саму у ТОВ ДАГРАНІЯ .

Позивач у запереченні на вказаний відзив зазначив, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. Виходячи із змісту заяв Відповідача по суті справи та акта перевірки, контролюючим органом не надано жодного належного спростування фактам господарської діяльності, які засвідчені поданими Позивачем первинними документами.

Ухвалою від 11.08.2017 року суд відкрив провадження у справі.

15.12.2017 року набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції.

Згідно п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 22.01.2018 року суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі на 21.02.2018 року.

Ухвалою від 22.02.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ ДОМУС.АРТ є юридичною особою, яка зареєстрована 21.07.2000 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Одним з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля металами та металевими рудами (код за КВЕД 46.72).

Для здійснення господарської діяльності позивач використовує працю найманих праців ників, про що свідчить штатний розклад, а також: на підставі договору № 32-13 від 20.11.2013 року здачі в оренду основних засобів Дочірньо го підприємства Укоопспілки Кременчуцький експериментально-механічний завод , ТОВ ДОМУС.АРТ орендує основні засоби, які знаходяться за адресою: м. Кременчук, вул. Деонова, 96, а саме: цех нестандартного устаткування площею 500 кв.м. та надає право користуватися земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі; приміщення в будівлі адміністративно-побутового корпуса площею 24,0 кв.м.; на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2013р. укладеного з ПП ТЕХСТРОИ-99 , ТОВ ДОМУС.АРТ орендує нежитлове приміщення та складську терито рію за адресою: м. Миколаїв, 4-та Повздовжня, 78 для розміщення офісу площею 54,3 кв.м. і для використання під склад готової продукції площею 957 кв.м.

Для навантаження та розвантаження металевих конструкцій, в орендованих Позивачем приміщеннях обладнані крани-балки, що призначені для переміщення вантажів у будь-яких приміщеннях: закритих і відкритих складах; виробничих приміщеннях і цехах; на будівельних майданчиках; в логістичних комплексах.

У період з 28.04.2017 року по 23.05.2017 року спеціалістами ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ДОМУС.АРТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Результати перевірки оформлені Актом від 30.05.2017 року № 482/14-29-14-02/35786634 (далі та раніше - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 499716,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 239271,00 грн.;

- п. 20.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних.

На підставі акту перевірки відповідачем було оформлено та надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення від 14.06.2017 року:

- № НОМЕР_1, яким ТОВ ДОМУС.АРТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 239271,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59818,00 грн.;

- № НОМЕР_2, яким ТОВ ДОМУС.АРТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 499716,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 124929,00 грн.;

- № 00115514025, яким до ТОВ ДОМУС.АРТ застосовано штраф у розмірі 8858,00 грн.

Заявою від 22.01.2018 року позивач зменшив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2017 року № НОМЕР_1 в частині суми 291850,00 грн. та № НОМЕР_2 в частині суми 592221,00 грн.

Приймаючи рішення у справі судом враховано наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 статті 138 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що на формування валових витрат впливає наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення бухгалтерського обліку.

В рамках основного напрямку діяльності позивач у період, що перевірявся, здійснював за купівлю труб, металопрокату з подальшою їх реалізацією.

Так, 24.10.2013 року між позивачем та ТОВ ДАНГРАНІЯ (код ЄДРПОУ 38191391) укладено договір № 93/13, відповідно до умов якого продавець (ТОВ ДАНГРАНІЯ ) зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених договором, передати покупцю товар (труби, металопрокат), а покупець (ТОВ ДОМУС.АРТ ) зобов'язаний оплатити та забезпечити приймання товару.

Умови договору покупцем та продавцем були додержані у повному обсязі, що підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною № РН-0000008 від 13.01.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000008 від 13.01.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 122448,10 грн.; видатковою накладною № РН-0000010 від 14.01.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000010 від 14.01.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 133631,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000015 від 20.01.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000015 від 20.01.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 62995,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000016 від 20.01.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000016 від 20.01.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 135435,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000020 від 21.01.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000020 від 21.01.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 74503,25 грн.; видатковою накладною № РН-0000026 від 24.01.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000026 від 24.01.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 73537,75 грн.; видатковою накладною № РН-0000040 від 06.02.2014р., товарно-транспортною накладною № 0000040 від 06.02.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 136749,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000043 від 07.02.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000043 від 07.02.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 134992,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000052 від 11.02.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000052 від 11.02.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 134992,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000071 від 14.02.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000071 від 14.02.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 138105,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000075 від 18.02.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000075 від 18.02.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 136210,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000123 від 18.03.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000123 від 18.03.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 153442,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000134 від 20.03.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000134 від 20.03.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 104006,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000166 від 27.03.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000166 від 27.03.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 152493,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000770 від 24.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000770 від 24.07.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 108749,25 грн.; видатковою накладною № РН-0000781 від 25.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000781 від 25.07.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 164137,25 грн.; видатковою накладною № РН-0000843 від 07.08.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000843 від 07.08.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 188654,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000842 від 17.08.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000842 від 07.08.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 91494,50 грн.; видатковою накладною № РН-0000935 від 28.08.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000935 від 28.08.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 156036,60 грн.; видатковою накладною № РН-0000996 від 16.09.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000996 від 16.09.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 233928,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000997 від 16.09.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0000997 від 16.09.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 237298,75 грн.; видатковою накладною № РН-0001049 від 06.10.2014 року, товарно-транспортною накладною № 0001049 від 06.10.2014 року на поставку труб г/к профільних загальною вартістю 220577,75 грн.; податковими накладними та банківськими виписками.

Придбаний металопрокат позивачем було реалізовано наступним покупцям, що підтверджується наданими до матеріалів справи належним чином оформленими податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками за період з лютого 2014 по березень 2015 року.

Крім того, виходячи зі змісту акту перевірки, відповідачем не наведено жодного спростування фактам господарської діяльності, яка засвідчена поданими позивачем первинними документами. А кредитна заборгованість, не включена до суми доходу, позивачем визнана та не оскаржується відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Висновки податкового органу про нікчемність укладених правочинів також базуються на відкритому кримінальному провадженні №1-кс/201/2626/2017, що перебуває у провадженні слідчого відділу ФР ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. При цьому обставини конкретних правочинів, що вчинялись позивачем із вказаними контрагентами під чає перевірки не встановлювались, а факти безтоварності відповідних правочинів не перевірялись в іншій спосіб. Досудовим слідством, відповідно до акту перевірки, встановлено, що до реєстрації підприємства ТОВ ДАНГРАНІЯ мали відношення невстановлені слідством особи, які без дійсного наміру здійснювали діяльність; в тому числі товариство документально оформляло неіснуючі операції з метою незаконного формування податкового кредиту на додану вартість.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Крім того, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008 року у справі №21-500во08, від 01.06.10 року у справі №21-573во10 та від 31.01.11 року у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09 року в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

В акті перевірки відсутні посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо притягнення посадових осіб учасників правочину до кримінальної відповідальності, як і відсутнє посилання на судові рішення, що набрали законної сили щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України право на формування податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання по першій події. Підставою для формування податкового кредиту є перш за все податкова та видаткова накладна, оформлена належним чином і зареєстрована в Реєстр податкових накладних. Ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи відповідачем не доведено факт неналежного оформлення даних документів або їх відсутність.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи те, що позивачем надано усі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарської операції з його контрагентами за перевірені періоди, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору в загальній сумі 15456,02 грн. Переплата судового збору становить 1467,14 грн. Позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 48521,00 грн. За таких обставин, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 13261,06 грн.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 78, 194, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМУС.АРТ (вул. 4-а Повздовжня, 78, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 35786634) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 14.06.2017 року № НОМЕР_1 на суму 291850,00 грн. (сума основного платежу - 233480,00 грн., сума штрафних санкцій - 58370,00 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 14.06.2017 року № НОМЕР_2 на суму 592221,00 грн. (сума основного платежу - 473777,00 грн., сума штрафних санкцій - 118444,00 грн.).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМУС.АРТ (код ЄДРПОУ 35786634) судовий збір у розмірі 13261,06 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 06 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська