Рішення

від 06.06.2018 по справі 205/7843/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

06.06.2018 Єдиний унікальний номер 205/7843/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/7843/17 2/205/34/18

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Панюти В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансферт , треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, у якій просить стягнути на його користь збитки, завдані у зв'язку з пошкодженням належного йому майна, у розмірі 675 000,00 грн. та компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 155 000,00 грн.

Позов мотивований тим, що в результаті ДТП, яка сталась 03.10.2017р., внаслідок зіткнення належного позивачу автомобіля марки Renault Master , д.н.з. НОМЕР_9, з автомобілем, належним відповідачу під керуванням ОСОБА_2, позивачу як власнику транспортного засобу було завдано матеріальну шкоду, що полягає у витратах, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, а також моральну шкоду. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2017р. визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Представником відповідача надано суду клопотання, у якому він посилаючись на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки аналогічна справа знаходиться на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська, просить суд застосувати наслідки, передбачені ст.44 ЦПК України та залишити позов без розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте його представником надано суду заяву, у якій він просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву не надав.

Треті особи у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2017р., яка набрала законної сили 07.11.2017р., визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.25).

Вищевказаною постановою встановлено, що 30.10.2017р. о 14:00 годині ОСОБА_4 у м Дніпрі на перехресті вул. Полтавське шосе та вул. Березанівська керував автомобілем DAF , д.н.з. НОМЕР_10 із напівпричепом KRONE д.н.з. НОМЕР_3, та порушивши вимоги п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, під час зміни напрямку руху та перестроюванні не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Master , д.н.з. НОМЕР_9, під керуванням водія ОСОБА_3 та з автомобілем Man д.н.з. НОМЕР_11 із напівпричепом TRAILER д.н.з. НОМЕР_12, під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті чого відбулось перекидання та далі, в неконтрольованому русі здійснив наїзд на автомобіль Nissan д.н.з. НОМЕР_13 під керуванням водія ОСОБА_6, який був припаркований на узбіччі, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля Renault Master , д.н.з. НОМЕР_9, є ОСОБА_1 (з.а.с.46), а отже вона є належним позивачем у справі за вимогами про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом посилається на те, що ОСОБА_2 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, а відтак останній повинен відшкодувати позивачу матеріальну та моральну шкоду.

В обґрунтування даної обставини, позивач посилається на наявні в матеріалах справи копії документів, які підтверджують те, що власником автомобіля DAF , д.н.з. НОМЕР_10, є ОСОБА_7, який відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є співзасновником ТОВ Д-Трансферт (а.с.17-21), видом основної економічної діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт .

Окрім того, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1307749 від 13.10.2017р. страхувальником автомобіля DAF , д.н.з. НОМЕР_10, є ТОВ Д-Трансферт (а.с.22).

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, за змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач довів факт належності автомобіля DAF , д.н.з. НОМЕР_10, співзасновнику ТОВ Д-Трансферт , тоді як відповідач не надав жодних доказів на спростування даної обставини, а також доказів того, що під час ДТП ОСОБА_2 не виконував свої трудові (службові) обов'язки, суд доходить висновку, що ТОВ Д-Трансферт є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом пункту 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до експертного товарознавчого дослідження щодо визначення майнової шкоди від 09.11.2017р. № ZU011117 розмір збитків, завданих власнику пошкодженого при ДТП автомобіля Renault Master , д.н.з. НОМЕР_9, складає 465 310,49 грн. (з.а.с. 48).

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення завданої позивачу майнової шкоди у розмірі 675 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 155 000,00 грн., посилаючись на моральні страждання, завдані йому внаслідок вчинення ДТП з вини ОСОБА_2, пошкодження автомобіля та байдужість винних осіб.

Згідно з вимогами ч.3 ст.23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Повно та всебічно дослідивши причини виникнення і характер обставин, які спричинили завдання моральної шкоди позивачу, розміру і глибину душевних страждань позивача, пережитих останнім у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу та зміною звичайного укладу життя, взявши до уваги необхідність позивачу докладати зусилля для захисту і поновлення своїх прав у судовому порядку, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у сумі 50 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не бере до уваги клопотання представника відповідача, щодо застосування судом наслідків, які передбачені ст.44 ЦПК України, оскільки до такого клопотання всупереч вимогам ст.81 ЦПК України не надано жодних доказів, які б підтверджували викладені в ньому обставини.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22, 23, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст.4,6,10,12,13, 81-83, 141, 247, 263-264 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансферт , треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансферт (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд.12, кв. 285; ЄДРПОУ 33612951) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_8) 465 310,49 грн. (чотириста шістдесят п'ять тисяч триста десять гривень 49 коп.) на відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансферт (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд.12, кв. 285; ЄДРПОУ 33612951) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_8) 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч 00 коп.) на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Трансферт (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд.12, кв. 285; ЄДРПОУ 33612951) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_8) судовий збір у розмірі 5 153,10 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду, яка відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 червня 2018 року.

СуддяН.В. Басова