Рішення

від 19.06.2018 по справі 474/260/18

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/260/18

Провадження № 2/474/125/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.18року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

представника позивачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання пропущеного строку звернення з листом-повідомленням про поновлення договору оренди водного об'єкта таким, як пропущений з причин, що не залежали від орендарів, визначення додаткового строку для звернення до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди водного об'єкту, -

встановив:

30.03.2018р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулася до суду із позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації, в якому просять:

- визнати пропущений ними (як орендарями) строк звернення до Миколаївської обласної державної адміністрації (як орендодавця) з листом-повідомленням про поновлення договору № 5/2007 на оренду земель водного фонду (водного об'єкту) від 26.12.2007р. (зі змінами та доповненнями), таким, як пропущений з причин, що не залежали від позивачів;

- визначити їм (орендарям) додатковий строк в 3 (три) місяці для звернення до Миколаївської обласної державної адміністрації (як орендодавця) з листом-повідомленням про поновлення терміну дії договору № 5/2007 на оренду земель водного фонду (водного об'єкту) від 26.12.2007р., зареєстрованого в Миколаївській регіональній філії «Центр ДЗК» , запис в Державному реєстрі земель від 28.12.2007р. (зі змінами та доповненнями); земельна ділянка кадастровий номер 4822384500:02:000:0694, місце розташування: Миколаївська область, Врадіївський район, Сирівська сільська рада, площею 3,4014 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, категорія земель: землі водного фонду, форма власності - державна, який було укладено між Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області та громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

Позов обґрунтований тим, що 26.12.2007р. між Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (орендар) було укладено строком на п'ять років договір № 5/2007 на оренду земель водного фонду (водного об'єкту) та прибережної смуги (далі - договір оренди земель водного фонду).

Згідно з додатковою угодою № 2/2012, укладеною 20.12.2012р. (далі - додаткова угода № 2/2012), строк дії договору оренди земель водного фонду був продовжений на п'ять років.

На підставі розпорядження голови Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 317-р від 22.12.2016. додатковою угодою № 1/2017 від 01.03.2017р., включено стороною до договору оренди земель водного фонду як орендаря, громадянина ОСОБА_3.

Враховуючи зміни до законодавства в частині переходу повноважень районних державних адміністрацій до обласних державних адміністрацій щодо об'єктів розташованих за межами населених пунктів, позивачі маючи намір продовжити термін дії договору оренди земель водного фонду, у червні-липні 2017 року звернулися до відповідача з проханням надати роз'яснення щодо порядку продовження терміну дії договору та узгодити питання щодо його продовження. На що отримали перелік документів, які подаються до відповідача для продовження дії договору.

Як зазначають позивачі, навиконання узгодження між сторонами, щодо продовження строку дії договору оренди земель водного фонду, ними у Південно-Бузькому басейновому управлінні водних ресурсів було замовлено паспорт водного об'єкта (ставок площею 2,0808 га розташований за межами села Болгарка Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області), який отримано та направлено на погодження до Державного агентства водних ресурсів України (лист від 27.10.2017р. № 2173/18-05-9/6-17). Даний Паспорт водного об'єкта після погодження 24.11.2017р. листом № 6716/3/11-17 від 24.11.2017р. був відправлений на адресу відповідача.

Два примірники згаданого вище паспорта водного об'єкта були передані позивачам орендодавцем лише в грудні 2017 року.

Позивачі також замовили в Державному підприємстві «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут Землеустрою» виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була виготовлена 12.09.2017р.

17.10.2017р. позивачі звернулися із заявою до Врадіївської районної ради Миколаївської області про включення до порядку денного та винесення на розгляд чергової сесії районної ради питання про затвердження технічної документації, до якої було додано один примірник оригіналу технічної документації та висновок державної експертизи землевпорядної документації, про що свідчить відповідна відмітка на заяві.

В подальшому, як зазначають позивачі, не дочекавшись рішення Врадіївської районної ради щодо результатів розгляду зазначеної вище заяви, та у зв'язку в тим, що календарний строк дії договору оренди земель водного фонду спливав, 20.12.2017р. вони звернулися до відповідача із заявою про продовження терміну дії договору оренди земель водного фонду. До заяви було додано: 3 копії установчих документів орендарів; оригінал та 3 копії раніше укладеного договору оренди; оригінал та 3 копії додаткової угоди від 22.10.2010р. до договору оренди; оригінал та 3 копії додаткової угоди від 20.12.2012р. до договору оренди; оригінал та 3 копії додаткової угоди від 01.03.2017р. до договору оренди; 3 копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.03.2017р.; оригінал та 3 копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; Витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; оригінал Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та оригінал Паспорту водного об'єкта.

В лютому 2018р. позивачі отримали від відповідача лист № Т-1533-17 від 30.01.2018р., згідно якого договір оренди вищевказаної земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом діяв до 20.12.2017р. і за станом на цей час є припиненим та поновленню не підлягає.

З огляду на вищевикладене позивачі зазначають, що між сторонами була попередня домовленість про продовження діючого договору оренди водного об'єкта, яка мала місце ще за чотири місяці до закінчення строку дії договору і за три місяці до граничного строку подачі заяви відповідачу про намір продовження договору оренди, про що можуть свідчити дії, вчинені сторонами в ході виконання попередніх узгоджень: розроблення та погодження паспорта водного об'єкта зі сторони орендодавця, виготовлення та затвердження технічної документації зі сторони орендарів тощо.

На думку позивачів, основними непередбачуваними причинами пропуску граничного строку подачі заяви про продовження строку дії договору оренди земель водного фонду є те, що: два примірники паспорта водного об'єкта погодженого 24.11.2017р., а рішення про погодження технічної документації вони отримали лише 22.12.2018р., тобто вже після закінчення граничного строку подачі заяви.

Таким чином, посилаючись на приписи ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 759-765, 770, 777 ЦК України, ст. 33 ЗК України, ст. 51 ВК України, позивачі вважаю, що діями відповідача порушенні їх права, які підлягають захисту в спосіб визначений у позовній заяві.

08.05.2018р. від відповідача на адресу суд надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, з огляду на те, що в червні-липні 2017 року позивачі не зверталися щодо поновлення договору оренди земель водного фонду, а заява позивачів про продовження терміну дії договору оренди земель водного фонду надійшла 20.12.2017р., в той час, коли вказаний договір був припиненим, а отже не підлягав поновленню.

Отже, на думку відповідача, позивачі не скористалися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, так як не виконали передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» обов'язок, а саме не повідомили відповідача у строк не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі про свій намір щодо його поновлення.

Відповідач також зазначив, що посилання позивачів на зміни чинного законодавства, як підставу поважності пропуску строку звернення із заявою про продовження терміну дії договору оренди земель водного фонду, не заслуговують на увагу, оскільки вказані зміни були внесенні ще у 2013 році, а відтак не могли вплинути на підготовку позивачами матеріалів, необхідних для вирішення питання щодо продовження строку дії договору.

Крім того відповідач вказує, що чинним законодавством не передбачено підстав для визнання поважності причин пропуску, встановленого законодавством строку для повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі, а також можливості встановлення додаткового строку для поновлення договору оренди землі.

04.06.2018р. представник позивачів подав до суду відповідь на відзив та письмові обґрунтування щодо обрання позивачами способу захисту цивільних прав та інтересів, в яких зокрема зазначив, що дійсно офіційно в червні-липні 2017 року позивачі не зверталися до відповідача щодо поновлення договору оренди земель водного фонду, а це питання вирішувалося «у робочому порядку» , та що відповідачем не спростовано обставин щодо розробки та погодження паспорта водного об'єкта.

Представник позивача, посилаючись на приписи ст.ст. 4, 6, 8 ЦК України, також вказує про необхідність застосування, в даному випадку аналогії закону, а саме положення ст. 1272 ЦК України щодо наслідків пропущення строку для прийняття спадщини та загальні правила щодо зупинення, переривання та поновлення строків, тобто фактично вказує про застосування аналогії права.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі позивачів та представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

26.12.2007р. між Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області та позивачем ОСОБА_2 укладено договір № 5/2007 на оренду земель водного фонду (водного об'єкту) та прибережної смуги. Даний Договір зареєстровано у Миколаївській регіональній філії «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2007р.

За умовами пункту 1.1. договору оренди земель водного фонду, об'єктом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) із земель державної власності в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Згідно пункту 3.1. договору оренди земель водного фонду, він укладений на 5 (п'ять) років і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

У пункті 3.2. договору оренди земель водного фонду зазначено, що зміни та доповнення до договору вносяться на підставі додаткових угод, які укладаються сторонами у письмовій формі.

Пунктом 3.3. договору оренди земель водного фонду, крім іншого, передбачено, що дія договору може бути припинена після закінчення строку, на який його було укладено.

Додатковою угодою № 2/2012 до договору оренди земель водного фонду, укладеною між Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області та позивачем ОСОБА_2 20.12.2012р., договір оренди земель водного фонду був продовжений на новий строк, строком на 5 (п'ять) років.

Окрім зазначеного вище, пунктом 2 даної додаткової угоди були внесені наступні зміни до договору оренди земель водного фонду, а саме:

- пункт 1.1. розділу 1 «Предмет договору» викладено у новій редакції: «Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб у комплексі із земельною ділянкою з кадастровим номером 4822384500:02:000:0694, площею 3,4014 га, в тому числі: під водоймищем 2,0808 га, під гідротехнічними спорудами 0,1146 га, під пасовищами 0,4117 га та 0,5156 га, під низинними заболоченими землями 0,2787 га який розташований в межах Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області» .

-пункт 2.1. розділу 2 «Об'єкт оренди» викладено у новій редакції: «Об'єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об'єкта площею 2,0808 га; у тому числі земельна ділянка під водним об'єктом 2,0808 га; земельна ділянка під гідротехнічною спорудою 0,1146 га; земельна ділянка під пасовищами 0,4117 га та 0,5156 га; земельна ділянка під низинними заболоченими землями 0,2787 га.

Загальна площа земельної ділянки 3,4117 га, кадастровий номер 4822384500:02:000:0694 - (далі - земельна ділянка)» .

Розділом 3 даної додаткової угоди договір оренди земель водного фонду був доповнений наступними пунктами:

- 9.1. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.

- 9.2. Дія Договору припиняється у разі: - закінчення строку на який його було укладено.

На підставі розпорядження голови Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 317-р від 22.12.2016р., додатковою угодою № 1/2017 від 01.03.2017р, укладеною між Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області та позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до договору оренди земель водного фонду внесено зміни, а саме: «відповідно до поданої заяви та розпорядження голови Врадіївської райдержадміністрації від 22.12.2016 № 317-р, включено стороною до Договору як орендаря, громадянина ОСОБА_3, за взаємною згодою сторін. На Орендаря ОСОБА_3 розповсюджуються такі самі права і обов'язки передбачені Договором оренди як на ОСОБА_2А» .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об'єкту оренди № 82691691 від 17.03.2017р. строк дії договору оренди земель водного фонду зазначено до 20.12.2017р.

Позивачами у Південно-Бузькому басейновому управлінні водних ресурсів було замовлено паспорт водного об'єкта (ставок площею 2,0808 га розташований за межами села Болгарка Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області), який отримано та направлено на погодження до Державного агентства водних ресурсів України (лист № 2173/18-05-9/6-17 від 27.10.2017р.). Даний паспорт водного об'єкта після погодження 24.11.2017р. листом № 6716/3/11-17 від 24.11.2017 був відправлений на адресу відповідача.

Позивачами в Державному підприємстві «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут Землеустрою» було замовлено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для рибогосподарських потреб) із земель державної власності в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області» , яка згідно договору № 20658 від 30.08.2017р. була виготовлена 12.09.2017р. (№ 21/9), та по ній була проведена державна експертиза, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації від 03.10.2017р. № 987- 21/9, затверджений Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.

17.10.2017р. позивачі зверталися до Врадіївської районної ради Миколаївської області із заявою про включення до порядку денного та винесення на розгляд чергової сесії районної ради питання про затвердження вищевказаної технічної документації, яка була затверджена рішенням Врадіївської районної ради Миколаївської області № 21 від 21.12.2017р.

20.12.2017р. позивачі звернулися до відповідача із заявою про продовження терміну дії договору оренди водного об'єкту, до якої долучили: 3 копії установчих документів орендарів; оригінал та 3 копії раніше укладеного договору оренди; оригінал та 3 копії додаткової угоди від 22.10.2010р. до договору оренди; оригінал та 3 копії додаткової угоди від 20.12.2012р. до договору оренди; оригінал та 3 копії додаткової угоди від 01.03.2017р. до договору оренди; 3 копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.03.2017р.; оригінал та 3 копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; Витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; оригінал Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та оригінал Паспорту водного об'єкта

Листом № Т-1533-17 від 30.01.2018р. відповідач повідомив позивачів, що договір оренди оренди земель водного фонду діяв до 20.12.2017р. і за станом на цей час є припиненим та поновленню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 та ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 6 ЦК України передбачає, сторони вільну в укладенні договорів, які відповідають загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15, ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі.

Згідно ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 ЗК України, відповідно до якої обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , яка кореспондується з приписами ст. 777 ЦК України, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже законодавцем чітко визначено строк та порядок звернення орендаря до орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, а також строки та порядок розгляду вказаного питання.

В свою чергу, ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З сукупного аналізу приписів наведеного законодавства слідує, що реалізація орендарем права на поновлення договору оренди землі, та як наслідок порушення вказаного права, в першу чергу залежить від своєчасного звернення останнього, в порядку визначеного законодавством, до орендаря з листом-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а в другу чергу - від виконання орендодавцем приписів законодавства щодо розгляду вказаного листа-повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, та що не заперечується сторонами, позивачі звернулися до відповідача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земель водного фонду 20.12.2017р., тобто після спливу, визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» місячного строку.

В свою чергу, щодо тверджень позивачів про існування між сторонами попереднього узгодження щодо поновлення строку дії договору оренди земель водного фонду, яке вирішувалося в «робочому режимі» , до самого звернення з відповідною заявою, слід зазначати, що вказані обставини не підтверджуються жодними доказами наявними в матеріалах справи.

Водночас, слід також зазначити, що ст.ст. 638-654 ЦК України врегульовано порядок укладення договорів, в тому числі щодо пропозиції укласти договір та прийняття вказаної пропозиції, при чому ч. 1 ст. 635 ЦК України визначено можливість досягнення попередньої домовленості між сторонами договору про укладення останнього в майбутньому. Вказана домовленість виражається шляхом укладення попереднього договору у формі, встановленій для основного договору.

Таким чином, в даному випадку, у разі існування між сторонами попередньої домовленості про вирішення питання про поновлення дії договору оренди земель водного фонду шляхом укладення додаткової угоди, як про це стверджують позивачі, вона мала б бути виражена у попередньому договорі, який укладається в письмовій формі.

Крім того, з огляду на контекст ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , питання поновлення дії договору оренди землі вирішується лише після відповідного звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі.

Також слід наголосити, що згідно приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , до листа-повідомленням про поновлення договору оренди землі орендар зобов'язаний надати проект додаткової угоди, однак як вбачається з заяви позивачів від 20.12.2017р. ними вказана вимога закону не дотримана.

Тобто, в даному випадку, позивачі втратили право на поновлення договору оренди землі у зв'язку з невчасним звернення до відповідача з приводу вирішення вказаного питання, а відтак в даному випадку, зі сторони відповідача не вбачається порушення прав позивачів.

Внесення змін до законодавства, що регулює порядок надання в оренду водних об'єктів, та як наслідок дотримання вказаних вимог позивачами щодо виготовлення паспорта водного об'єкта та технічної документації, залежить виключно від своєчасності та повноти вчинення останніми та компетентними органами необхідних дій.

В свою чергу, законодавець пов'язує можливість реалізації права на поновлення договору оренди землі виключно із зверненням орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого долучається проект додаткової угоди, а не з виготовленням паспорта водного об'єкту та технічної документації.

Стосовно змісту позовних вимог, як способу захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, в контексті застосування аналогії закону та права, про що наголошено представником позивачів, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Посилання представника позивачів на необхідність застосування аналогії закону, а саме положення ст. 1272 ЦК України щодо наслідків пропуску строку для прийняття спадщини є помилковим, оскільки як зазначено вище аналогія закону застосовуються до подібних за змістом цивільних правовідносин, в той час, коли за правовою природою правовідносини щодо прийняття спадщини та щодо укладення договорів мають різний зміст, правову природу виникнення та реалізації.

Крім того місячний строк для звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, згідно приписів ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , є присічним (преклюзивним), тобто є строком існування прав та обов'язків, на які не поширюються загальні правила щодо зупинення, переривання та поновлення строків позовної давності, при чому нездійснення права або невиконання обов'язку в певний строк чи термін призводить до припинення цього права або обов'язку.

Отже чинним законодавством достатньо врегульовано питання щодо порядку та строку звернення орендаря до орендодавця про поновлення дії договору оренди землі та наслідків порушення строків такого звернення.

З огляду на вищевикладене, в даному випадку, не підлягає застосуванню ні аналогія закону, ні аналогія права.

Таким чином, в сукупності вищевикладеного вбачається, що вимоги позивачів є безпідставними, необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачами підлягають залишенню за останніми.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання пропущеного строку звернення з листом-повідомленням про поновлення договору оренди водного об'єкта таким, як пропущений з причин, що не залежали від орендарів, визначення додаткового строку для звернення до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди водного об'єкту - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ф.Г. Сокол