Рішення

від 08.06.2018 по справі 906/117/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2018р. Справа №906/117/18

За позовом: ОСОБА_1 сільської ради (11651, Житомирська область, Малинський район, с. Горинь, вул. Центральна, 30; ідент.код 04346273)

до відповідача: Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 18; ідент.код 03348465)

про стягнення боргу у сумі 366000,00грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача: ОСОБА_2 - голова сільської ради;

Відповідача: ОСОБА_3 - Довіреність б/н від 31.12.2017.

Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.02.2018 передано, за належною територіальною підсудністю, справу №906/117/18 за позовом ОСОБА_1 сільської ради з вимогою про стягнення з ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс заборгованості у сумі 366000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2018 прийнято справу до розгляду.

Позивач, викладаючи (у Позовній заяві та Доповненні до позову) обгрунтування заявленої вимоги, зокрема, зазначив:

-24.06.2017 Львівським комунальним підприємством Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (Відповідач, Замовник) та Комунальним підприємством Екоресурс Малинської міської ради Житомирської області (Виконавець) укладено Договір №24/06/17 щодо організації Виконавцем переробки та утилізації (захоронення) відходів Замовника;

-оскільки Відповідач відходи (сміття) завозив на територію сміттєзвалища, що знаходиться на території ОСОБА_1 сільської ради, біля села Горинь, його мешканці не давали згоди на такі дії і перешкоджали завезенню відходів із адміністративної території Львівської міської ради, що зумовило надання Підприємством Львівспецкомунтранс ОСОБА_1 сільській раді пропозиції щодо укладення Договору про співпрацю, умовами якого передбачено обов'язок Сільської ради сприяти у безперешкодному доступі автомобілів-сміттєвозів Відповідача до полігону ТПВ та обов'язок Відповідача оплачувати такі послуги за встановленими тарифами;

-Договір про співпрацю (проект якого надано Відповідачем) укладено 03.07.2017, згідно з умовами якого (п.2.1) Відповідач зобов'язаний оплатити Позивачу послуги, надані у липні-вересні місяцях 2017, загальною вартістю 366000,00грн. (виходячи з розрахунку: 2000,00грн. за кожен автомобіль - сміттєвіз, яких, згідно з даними Комунального підприємства Екоресурс , на сміттєзвалище заїхало 183);

-Договір про співпрацю затверджено Рішенням сесії ОСОБА_1 сільської ради від 12.07.2017;

-Позивач виконав усі договірні зобов'язання щодо усунення перешкод у проїзді автомобілів - сміттєвозів Відповідача, що підтверджує Рішення зборів мешканців села Горинь від 03.07.2017, яким вирішено не чинити перешкод у заїзді автомобілів Відповідача у випадку укладення Договору про співпрацю, за яким Відповідач сплачуватиме відповідні кошти;

-після укладення Договору Відповідач сплатив кошти у загальній сумі 160000,00грн., проте, факт зазначення у Платіжних документах невідповідного призначення платежу (що не відповідав умовам Договору) зумовив здійснення Позивачем повернення цих коштів (Платіжним дорученням №2 від 08.09.2017);

-05.10.2017 Позивачем надіслано Відповідачу ОСОБА_4 (№213) з проханням: внести зміни у Договір щодо Реквізитів ОСОБА_1 сільської ради, а також - сплатити вартість послуг у загальній сумі 366000,00грн. (за період з 03.07.2017 по 30.09.2017);

-Відповідач не виконав грошових зобовязань за Договором і, при цьому, 19.12.2012 надіслав ОСОБА_1 з пропозицією про розірвання Договору (з безпідставним обгрунтуванням);

-оскільки дійсні підстави для розірвання Договору були відсутніми, Позивач 27.12.2017 надіслав ОСОБА_1 із запереченнями та відповідними обгрунтуваннями, а 28.12.2017 надіслано також Претензію Відповідачу з вимогою про сплату заборгованості.

Представник Позивача надав (усно) пояснення стосовно обставин спору і, зокрема, зазначив:

-Комунальне підприємство Екоресурс невправі було приймати відходи від Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , так як земельну ділянку, на якій зазначене Підприємство здійснює захоронення відходів, виділено із земель запасу ОСОБА_1 сільської ради, Рішенням Житомирської обласної ради від 29.11.2001, виключно для потреб міста Малина;

-оскільки Відповідачем та Комунальним підприємством Екоресурс , усупереч цільовому призначенню сміттєзвалища (створеного для потреб міста Малина), 24.06.2017 було укладено Договір щодо прийняття та захоронення відходів з адміністративної території Львівської міської ради, тому, - мешканці села Горинь виявили свою незгоду з такими протиправними діями та перешкоджали проїзду автомобілів-сміттєвозів Відповідача на територію полігону ТПВ, що знаходиться поблизу села;

-зважаючи на неодноразові прохання Відповідача про досягнення певної домовленості, на зборах громадян села Горинь було досягнуто компромісу:розуміючи складну ситуацію з відходами у місті Львові, мешканці погодились надати можливість проїзду сміттєвозів Відповідача (до сміттєзвалища) за умови сплати Відповідачем певних коштів за кожен такий автомобіль;

-Відповідач погодився з умовами щодо сплати коштів за сприяння у безперешкодному проїзді сміттєвозів до полігону ТПВ та надав проект Договору про співпрацю, який і було підписано 03.07.2017;

-після укладення Договору, Відповідач двічі сплатив Позивачу обумовлену ним суму, проте, - зазначив невідповідне призначення платежів, що зумовило повернення Позивачем вказаних коштів;

-Відповідач відмовився сплачувати кошти із зазначенням належного призначення платежу, а згодом - відмовився від виконання Договору повністю.

Відповідачем подано Відзив на позов, у якому викладено обґрунтування безпідставності позовної вимоги і, зокрема, зазначено:

-Позивач скористався критичною ситуацією з вивезенням та захороненням ТПВ, яка склалася у місті Львові з червня місяця 2016 року (що є загальновідомим фактом);

-Відповідач, на підставі Договору від 24.06.2017, укладеного із Комунальним підприємством Екоресурс Малинської міської ради Житомирської області, здійснював вивіз ТПВ на полігон біля села Горинь, проте мешканці села перешкоджали вільному пересуванню автомобілів Відповідача до полігону, що змусило укласти Договір із Позивачем на невигідних умовах;

-ОСОБА_1 сільська рада порушила публічний порядок, оскільки правочин спрямований на незаконне заволодіння коштами Підприємства, так як господарські операції між Сторонами відсутні ;

-згідно з нормою ч.2 ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; а відповідно до норми ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення;

- вимагання Позивачем коштів за Договором від 03.07.2017 може вказувати на протиправність дій посадових осіб та зловживання посадовими обов'язками ;

-кошти були сплачені Відповідачем (Позивачу) з тих міркувань, що машини заїжджають на полігон, який розташований в межах території, на яку поширюються повноваження ОСОБА_1 сільської ради, - за захоронення та утилізацію ТПВ ;

-Позивач жодного разу не надавав Відповідачу інформацію про вжиті ним заходи щодо забезпечення безперешкодного доїзду автомобілів Відповідача до полігону;

-відсутні акти приймання-передавання послуг за Договором;

-непідтвердженою є кількість машин (183), яким ніби сприяв Позивач у безперешкодному доїзді, і фактично зазначено загальну кількість автомобілів, які заїхали на полігон за певний період, що зовсім не підтверджує сприяння у цьому Позивача ;

-Відповідач надсилав Позивачу ОСОБА_4 від 19.12.2017 з пропозицією про розірвання Договору про співпрацю;

-Договір від 03.07.2017 (про співпрацю) припинив свою дію у зв'язку з припиненням дії Договору від 24.06.2017, укладеного Відповідачем та Комунальним підприємством Екоресурс , - у день укладення нового Договору від 10.01.2018.

Представник Відповідача надав (усно) пояснення стосовно обставин спору і, зокрема, зазначив про перевищення Позивачем повноважень при укладенні Договору, так як, згідно з нормами статей 27, 33 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , правочин вправі укладати лише Виконавчий комітет Ради.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив :

Правовідносини Сторін виникли на підставі Договору №11-17/Л від 03.07.2017, згідно з умовами якого:

-ОСОБА_1 сільська рада (Позивач) зобов'язалась сприяти Львівському комунальному підприємству Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (Відповідач) у безперешкодному вивезенні твердих побутових відходів, - із адміністративної території Львівської міської ради на полігон ТПВ, що знаходиться на території ОСОБА_1 сільської ради, - яке здійснюється Відповідачем згідно з умовами Договору №24/06/17 від 24.06.2017, укладеного із Комунальним підприємством Екоресурс Малинської міської ради Житомирської області (п.1.1);

-Відповідач зобов'язався брати участь у заходах, спрямованих на покращення благоустрою території, на яку поширюються повноваження ОСОБА_1 сільської ради, та здійснювати оплату у сумі, визначеній за кількістю автомобілів з ТПВ, прийнятих полігоном згідно з умовами Договору №24/06/17 від 24.06.2017, з розрахунку: 2000,00грн. за 1 автомобіль (п.п.1.1, 2.1);

-Позивач зобов'язався, при необхідності, надавати Відповідачу інформацію та документи (акти виконаних робіт, акти приймання-передавання, тощо), необхідні для виконання Договору, на підтвердження витрат Відповідача (п.2.3);

-Відповідач вправі припинити виплату Позивачу коштів, передбачених Договором, у випадку неналежного виконання ОСОБА_1 сільською радою своїх зобов'язань, - до моменту усунення порушень (п.3.1.2);

-Договір діє до моменту припинення строку дії Договору №24/06/17 від 24.06.2017 (п.п.4.1, 4.4).

Отже, виходячи з норми ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Сторонами укладено Договір про надання Позивачем (Виконавець) послуг Відповідачу (Замовник) щодо сприяння у безперешкодному доступі автомобілів-сміттєвозів Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс до полігону твердих побутових відходів (для захоронення ТПВ), який знаходиться на території ОСОБА_1 сільської ради Житомирської області.

Проект зазначеного Договору підготовлено Відповідачем, тобто, - усі умови правочину ним визначено свідомо, виходячи з наявних обставин.

Оскільки Сторонами погоджено умови Договору №11-17/Л від 03.07.2017 та підписано даний правочин, тому, згідно з нормою ч.1 ст.626 ЦК України, такий Договір встановив відповідні взаємні права та обов'язки.

Відповідно до норми ст.629 ЦК України, Договір №11-17/Л від 03.07.2017 є обов'язковим до виконання.

Безпідставним є ствердження Відповідача, що зазначений Договір, виходячи з норм статей 228 (ч.2), 236 ЦК України, є нікчемним, а тому - є недійсним з моменту його вчинення, так як наведене обґрунтування не відповідає дійсним обставинам справи, що підтверджується наступним:

1)Згідно з нормою ч.1 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на: порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина; знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади чи незаконне заволодіння таким майном.

Проте, Відповідачем не надано жодних належних, допустимих і достовірних доказів вчинення Позивачем протиправних дій, передбачених нормою ч.1 ст.228 ЦК, у тому числі - незаконного заволодіння майном Відповідача (про яке стверджено у Відзиві).

При цьому, важливо, що дії з незаконного заволодіння майна - це злочин, факт вчинення якого повинен бути встановлений відповідно до вимог закону. Проте, факт наявності відповідного кримінального провадження - відсутній.

2)Згідно з нормою ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки підстави для визнання Договору №11-17/Л від 03.07.2017 нікчемним - відсутні, і такий правочин недійсним судом - не визнавався (Відповідачем позов про визнання Договору недійсним - не заявлено), тому, виходячи з норм статей 204, 629 ЦК України, такий Договір є правомірним та обов'язковим до виконання.

3)Сторонами, Договором №11-17/Л від 03.07.2017 (проект якого підготовлено Відповідачем), добровільно погоджено взаємні права та обов'язки, у тому числі - грошові зобов'язання Підприємства ТФ Львівспецкомунтранс стосовно сплати Позивачу обумовлених коштів, що зумовлює безпідставність ствердження Відповідача про введення його ОСОБА_1 сільською радою в оману та про вимагання коштів за Договором.

Факт укладення Відповідачем та Комунальним підприємством Екоресурс Малинської міської ради Житомирської області 10.01.2018 нового Договору №24/06/18, з метою припинення Договору №24/06/17 від 24.06.2017, зумовив, відповідно, припинення дії Договору №11-17/Л від 03.07.2017 (укладеного Позивачем та Відповідачем).

Проте, оскільки Договір №11-17/Л від 03.07.2017 був чинним упродовж 03.07.2017 - 10.01.2018, тому, його умови були обов'язковими до виконання Сторонами упродовж зазначеного часу.

Отже, грошові зобов'язання Відповідача щодо оплати послуг Позивача, за ціною, встановленою умовами п.2.1 Договору, є обов'язковими до виконання упродовж усього строку дії правочину (03.07.2017-10.01.2018), і правові підстави для звільнення від їх виконання - відсутні.

Ствердження Відповідача про невиконання Позивачем договірних зобов'язань та відсутність підстав для сплати обумовлених Договором коштів - безпідставні, так як:

1)Умовами Договору не передбачено обов'язку Позивача звертатись до Відповідача з інформуванням про вжиті заходи із забезпечення безперешкодного доїзду автомобілів-сміттєвозів до полігону.

Вимогу про надання такої інформації Відповідач не заявляв.

2)Умовами п.2.3 Договору передбачено обов'язок Позивача, у випадку необхідності, надавати Відповідачу інформацію та документи, необхідні для виконання Договору та підтвердження витрат Відповідача.

Оскільки Відповідач не повідомляв Позивача про необхідність подання будь-якої інформації чи документів, тому, - відсутній факт порушення Позивачем умов п.2.3 Договору.

3)Підстави для застосування, у даному випадку, умов п.3.1.2 Договору - відсутні, оскільки Відповідач міг припинити виплату коштів, обумовлених Договором, лише у випадку порушення зобов'язань Позивачем (до моменту їх усунення).

Оскільки факт порушення Позивачем зобов'язань за Договором - відсутній, тому, - у Відповідача відсутнім було право на припинення виплат.

При цьому, важливо, що упродовж 03.07.2017-19.12.2017 Відповідач не надсилав жодних повідомлень про неналежне виконання Позивачем договірних зобов'язань, і лише після отримання ОСОБА_1 сільської ради №213 від 05.10.2017 з проханням про сплату боргу у сумі 366000,00грн. надіслано ОСОБА_1 №734 від 19.12.2017 із запереченнями щодо необхідності виконання умов Договору.

4)Умовами п.2.1 Договору передбачено, що розмір плати за послуги Позивача визначається, виходячи із кількості автомобілів (сміттєвозів), прийнятих на полігон ТПВ відповідно до Договору №24/06/17 від 24.06.2017 (укладеного Відповідачем та Комунальним підприємством Екоресурс ), - з розрахунку: 2000,00грн. за 1 автомобіль.

У Відповідача наявні дані про кількість його автомобілів, що завезли відходи на полігон за Договором №24/06/17 від 24.06.2017, і такі дані не можуть відрізнятись від даних, зазначених його контрагентом, Комунальним підприємством Екоресурс , у ОСОБА_1 від 18.08.17, 04.09.17, 13.10.17 (надісланих Позивачу), відповідно до яких: упродовж 03.07.2017-30.09.2017 на сміттєзвалище заїхало 183 автомобілі-сміттєвози Відповідача.

Отже, виходячи з умов п.2.1 Договору, у Відповідача виник безумовний обов'язок з оплати послуг, наданих упродовж 03.07.2017-30.09.2017, загальною вартістю 36600,00грн. (183Ч2000).

При цьому, важливо, що Договором не обумовлено залежності оплати від того, скільком автомобілям-сміттєвозам було створено перешкоди у доступі до сміттєзвалища, що зумовлює безпідставність ствердження Відповідача, що обов'язок зі сплати коштів міг виникнути лише у випадку наявності дійсних перешкод у доступі автомобілів до полігону ТПВ.

Враховуючи, що Договір №11-17/Л від 03.07.2017 укладено Сторонами в умовах існування перешкод (мешканцями села) у доступі автомобілів-сміттєвозів Відповідача до полігону твердих побутових відходів, і такі перешкоди фактично були усунуті ОСОБА_1 сільською радою, - шляхом досягнення домовленості із мешканцями села Горинь, що підтверджує Рішення зборів громадян від 03.07.2017 (оформленого відповідним Протоколом), - тому, наявний факт належного виконання Позивачем своїх договірних зобов'язань щодо сприяння у безперешкодному завезенні Відповідачем твердих побутових відходів на полігон, що знаходиться на території ОСОБА_1 сільської ради.

Отже, лише у випадку виникнення (після укладення Договору) будь-яких перешкод у проїзді автомобілів Відповідача до сміттєзвалища наявним був би факт неналежного виконання Позивачем договірних зобов'язань, а відсутність таких перешкод підтверджує належне виконання ОСОБА_1 сільською радою зобов'язань за Договором.

Враховуючи, що Сторонами не визначено чіткого строку оплати Відповідачем послуг за Договором, тому, у даному випадку, згідно з нормою ч.2 ст.530 ЦК України, обов'язок зі сплати коштів виник після отримання ОСОБА_5 №295 від 27.12.2017 з вимогою про погашення боргу.

Безпідставним є також заперечення щодо позову, виходячи із ствердження (висловленого представником Відповідача при наданні усних пояснень) про перевищення Позивачем повноважень при укладенні Договору (а саме: правочин повинен був укладатись Виконавчим комітетом ОСОБА_1 сільської ради, а не Радою), оскільки спір про визнання правочину недійсним судом - не розглядається, і зазначена обставина виходить за межі доказування у даній справі.

Враховуючи, що предмет позову - стягнення боргу, що виник у зв'язку з невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань, тому, - предметом доказування у справі, згідно з нормою ч.2 ст.76 ГПК України, є виключно обставини, що, підтверджують (або спростовують) заявлену вимогу, а не обставини щодо дійсності (недійсності) Договору, які виходять за межі предмету доказування у справі.

Проте, суд дослідив також і питання щодо повноважень ОСОБА_1 сільської ради, виходячи з норм Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якими, зокрема, передбачено:

1)Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення і Рішення загальних зборів враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності (ст.8).

Рішенням зборів громадян села Горинь від 03.07.2017 доручено Сільському голові укласти Договір про співпрацю з Львівським комунальним підприємством, яке вивозить сміття на полігон, який розташований на території ОСОБА_1 сільської ради.

2)Сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (ст.10).

Укладення ОСОБА_1 сільською радою Договору про співпрацю вчинено за дорученням територіальної громади та в її інтересах.

3)Виконавчим комітетам сільських рад належать певні повноваження у сфері соціально-економічного розвитку (ст.27) і у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (ст.33), проте, - жодною нормою не передбачено виключного права Виконкому на укладення договорів про співпрацю.

Важливо також, що Договір №11-17/Л від 03.07.2017 (про співпрацю Позивача та Відповідача) затверджено Рішенням сесії ОСОБА_1 сільської ради від 12.07.2017, і таке Рішення - чинне (докази його скасування чи визнання неправомірним - відсутні).

Враховуючи відсутність у Відповідача правових підстав для невиконання грошових зобов'язань, передбачених Договором №11-17/Л від 03.07.2017, позовна вимога про стягнення з Підприємства ТФ Львівспецкомунтранс боргу, що виник за період з 03.07.2017 до 30.09.2017 (включно), у сумі 366000,00грн. - повністю обгрунтована, що зумовлює наявність підстав для задоволення позову (повністю).

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні також підстави для покладення на Відповідача судових витрат у справі (судового збору у сумі 5490,00грн.), понесених Позивачем.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 18; ідент.код 03348465) на користь ОСОБА_1 сільської ради (11651, Житомирська область, Малинський район, с. Горинь, вул. Центральна, 30; ідент.код 04346273): кошти у сумі 366 000 грн., - для погашення заборгованості за Договором №11-17/Л від 03.07.2017; а також - витрати на судовий збір у сумі 5490 грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження - після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Львівського апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження і відсутності факту скасування - після ухвалення Львівським апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 18.06.2018.

Суддя Стороженко О.Ф.