Рішення

від 19.06.2018 по справі 922/504/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р.Справа № 922/504/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Полімет" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Цеваліхіна Я.І., довіреність № 17/14 від 16.02.18р.

відповідача - Мала Н.О., довіреність № б/н від 12.02.18.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" 05.03.2018 звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Полімет" про стягнення 500 000,0грн. штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем пункту 10.8 договору постачання товару № 15/624 від 05.08.2016 року щодо передачі постачальником третім особам повністю або частково своїх прав або обов'язків або укладення договору поручительства за цим договором без попередньої письмової згоди покупця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 203,215,512-519,530 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 07.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/5044/18; справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання призначено на "27" березня 2018 р. о(об) 09:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2018 відкладено підготовче засідання до 25 квітня 2018 року о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 15 травня 2018 о 10:30 год.

14.05.2018 представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву за вх. № 13500, який долучений судом до матеріалів справи.

15.05.2018 представником позивача до суду подано заяву за вх. № 13827 стосовно понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи. Заява долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2018 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30 травня 2018 року об 12:00 год.

У судовому засіданні30.05.2018 судом, в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.06.2018.

До господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 17577 від 18.06.2018) про долучення документів до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 19.06.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.06.2018 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 19.06.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши прийнятті докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма ПОЛІМЕТ - Постачальником та Публічним акціонерним товариством ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ - Покупцем, 05 серпня 2016 року був укладений договір постачання товару за № 15/624.

Відповідно до умов п.1.1. договору, сторонами передбачено, що у порядку та на умовах , визначених цим договором, постачальник передає у вартість покупцю, а покупець приймає і оплачує товар (продукцію), загальну кількість, одиниці виміру, ціну за одиницю виміру і загальну ціну , виробник якого визначений сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору .

Відповідно до п.2.1. договору , ціна продукції вказується у в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Сторони узгоджують еквівалент ціни продукції в іноземній валюті евро і вказують його в специфікаціях.

Відповідно до п.2.2. договору, загальна сума договору є величиною змінною і складається із суми всіх специфікацій , оформлених до цього договору, але не може бути більшою 833 333,33грн. без ПДВ , ПДВ -166 666,67грн, всього з ПДВ -1000000,0грн.

Пунктом 10.8. Договору передбачено, що в разі передачі Постачальником третім особам повністю або частково своїх прав і / або обов'язків або укладення договору поручи тельства за цим договором без попередньої письмової згоди Покупця, Постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 50% від суми договору.

Згідно п.13.2,.13.3. сторонами передбачено строк дії договору до 31.12.2016 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності із а його порушення , яке мало місце в період дії цього договору .

Згідно пункту 14.4 даного договору жодна зі сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права та / або обов'язки за цим договором, а також укладати договори поруки без попередньої письмової згоди іншої сторони.

Однак, як вказував позивач у позові 07.02.2018 року листом ТОВ фірма Полімет (відповідач) поставило до відома позивача про укла дення з ТОВ Компані Плазмма Договору про відступлення права вимоги від 24.01.2018 року без згоди ПАТ "ЕМСС".

Втім, як зазначає позивач, Договір відступлення права вимоги від 24.01.2018 року, укладеній між ТОВ фірма Полімет та ТОВ Компані Плазмма , суперечить чинному законодавству України, а саме вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України в частині передачі ТОВ "Компані Плазма" права ТОВ фірма Полімет без обов'язкового узгодження з Позивачем заміни кредитора в зобов'язанні за договором поставки.

В свою чергу, відповідач у своєму письмовому відзиві проти задоволення позову заперечив, зазначаючи про те, що 16 лютого 2018р. між ТОВ фірма ПОЛІМЕТ та ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА було укладено додаткову угоду, якою було припинено дію договору відступлення права вимоги від 24.01.2018р.

20 лютого 2018р. ТОВ фірма ПОЛІМЕТ направило листа, додатком до якого була вищезгадана додаткова угода, яким повідомив, що дію договору про відступлення права вимоги від 24.01.2018р. припинено. Цей лист позивач отримав 22 лютого 2018р.

Відповідач стверджує, що зобов'язання між ТОВ фірма ПОЛІМЕТ та ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА було припинено, тим самим право вимоги основного боргу згідно договору постачання товару за № 15/624 від 05 серпня 2016р. з ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ повернулось до ТОВ фірма ПОЛІМЕТ .

Оцінюючи подані сторонами та прийняті судом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, оглянувши оригінали наявних у справі документів, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями ч. 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статей 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дійсно, як встановлено судом в процесі розгляду справи 24 січня 2018р. між ТОВ фірма ПОЛІМЕТ та ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА був укладений договір відступлення права вимоги.

Також, судом встановлено, що 16 лютого 2018р. між ТОВ фірма ПОЛІМЕТ та ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА було укладено додаткову угоду, якою було припинено дію договору відступлення права вимоги від 24.01.2018р.

Оригінал вказаного договору та додаткової угоди судом оглянуто в судовому засіданні.

Розірвавши договір уступки права вимоги, сторони цього договору припинили його дію, наслідком чого є відновлення попереднього кредитора у зобов'язальних правовідносинах з боржником.

Судом встановлено, що згідно з п. 13.3. договору поставки сторонами передбачено строк дії договору до 31.12.2016 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності і за його порушення, яке мало місце в період дії цього договору .

В той час, як частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Проаналізувавши норми діючого законодавства та матеріали справи, господарський суд констатує, що положення договору поставки містять імперативні норми щодо застосування відповідальності за порушення основного договору лише тоді, коли порушення мало місце в період дії договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, на виключення із загального правила щодо заміни кредитора в зобов'язанні, сторони договору можуть домовитись про заборону можливості відступлення кредитором права вимоги третій особі.

Тобто, на переконання суду, сторони договору є вільними у включенні в зміст договору умови про заборону заміни кредитора, але лише в період дії основного договору, оскільки строк дії договору сторонами визначено до 31.12.2016 року, більше того в матеріалах справи відсутні докази пролонгації вищеозначеного договору поставки, що також не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, а укладення договору щодо відступлення права вимоги відбулось 24.01.2018 року, тобто поза часом дії основного договору, господарський суд констатує про відсутність правових підстав позивача щодо нарахування штрафу в сумі 500000,0грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та прав позивача на момент подання даного позову, суд, за результатом оцінки поданих доказів, досліджених в судовому засіданні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.06.2018 р.

Суддя О.О. Присяжнюк