Постанова

від 19.06.2018 по справі 910/23524/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. Справа№ 910/23524/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сітайло Л.Г.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кізік А.М., адвокат, представник згідно ордеру серії КС №150778 від 18.06.18

від відповідача: Мізгарьов О.С. - Директор

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссенс-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року (повний текст складено 27.04.2018 р.)

у справі № 910/23524/17 (суддя Спичак О.М. )

за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссенс-Україна"

про стягнення 65 783,22 грн., -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссенс-Україна" про стягнення 10 038,86 грн. пені, 14 444,46 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів, 41 269,90 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості (а.с. 6-11).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №910/23524/17 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 102-110).

17 травня 2018 року ТОВ "Ніссенс-Україна" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №910/23524/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2018 року, апеляційна скарга ТОВ "Ніссенс-Україна" у справі №910/23524/17 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Сітайло Л.Г.

31 травня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Сітайло Л.Г.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23524/17, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Ніссенс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі № 910/23524/17 призначено на 19 червня 2018 року.

Представник ДП "Житомирський бронетанковий завод" у судове засідання 19 червня 2018 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив.

Представник ТОВ "Ніссенс-Україна" питання розгляду справи за відсутності представника позивача лишив на розсуд суду.

Представник ДП "Житомирський бронетанковий завод" про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411621809393 (а.с. 129).

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Також у судовому засіданні 19 червня 2018 року представник ТОВ "Ніссенс-Україна" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

16 червня 2017 року між ДП "Житомирський бронетанковий завод" (далі - позивач), як покупцем і ТОВ "Ніссенс-Україна" (далі - відповідач), як постачальником укладено Договір № 317/ДК, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікації, на умовах та в строки, передбачені Договором (а.с. 15-19).

За змістом п. 2.1 Договору, кількість, ціна та номенклатура продукції вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.

Передання продукції неналежної якості , не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором (п. 6.2 Договору).

У випадку порушення строків виконання постачальником умов Договору про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, поставки , доукомплектування, заміну продукції , про відшкодування покупцю всіх понесених ним видатків і збитків, пов'язаних з поставкою продукції неналежної якості (у т.ч. видатків зі зберігання, транспортування, утилізації всієї або частини продукції, усунення недоліків, оплати послуг незалежної експертної організації та інше), постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 7.2 Договору).

За змістом п. 7.3 Договору у випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості. Підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у т.ч. гарантійних) за Договором (п.10.5 Договору).

Відповідно до специфікації №1 (додаток 1 до Договору) сторонами погоджено, що поставці підлягає серцевина радіатора 631*1080*133мм у кількості 20 штук, загальною вартістю 581086,56 грн. з ПДВ (а.с. 20).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру від 04.07.2017 р. №СФ-0004753 на суму 294 785,04 грн. щодо партії у кількості 10 шт. (а.с. 21).

Відповідно до платіжного доручення від 07.08.2017 №10330 позивачем оплачено 294785,04 грн. з призначенням платежу "в опл. рах.№4753 від 04.07.2017 р. за серцевину радіатора по дог №316 від 16.06.2017 р." (а.с. 22).

Згідно видаткової накладної від 12.09.2017 №РН-0000709 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято: опис автозапчастини - серцевина радіатора 631*1080*133/сист 8/3мм/0,13/2mm; код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8708.91.35.00; артикул - G211861; од. - шт.; кількість - 10,000; ціна без ПДВ - 24 565,42 грн.; сума без ПДВ - 245 654,20 грн.; разом без ПДВ - 245 654,20 грн.; ПДВ - 49 130,84; всього з ПДВ - 294 785,04 грн. На вказаній видатковий накладній міститься в т.ч. відмітка штампу відділу вхідного контролю (а.с. 23).

Комісією у складі: голови комісії - начальника ВТК Мохорта О.В., членів комісії начальника ВМТЗ Щербакова О.В., контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів Колеснікова С.В., інженера з вхідного контролю Янковської І.В. здійснено перевірку майна, яке надійшло 13.09.2017 до позивача від відповідача за накладною від 12.09.2017 №РН-0000709, про що складено Акт №889 вхідного контрою, що був затверджений директором ДП "Житомирський БТЗ" 22.09.2017 р., яким встановлено наступне, серцевини радіатора в кількості 7 штук непридатні до подальшого використання за призначенням, відноситься до браку (не відповідає ТУ) та підлягає поверненню постачальнику для заміни на відповідне ТУ . Акт вхідного контролю підписано головою комісії, членами комісії і представником філії ПЗ №637 (а.с. 24-25).

Відповідно до накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 10.10.2017 № 94 позивачем передано відповідачу через директора ТОВ "Ніссенс-Україна" Мізгарьова О.С. серцевину радіатора 631*1080*133 у кількості 7 штук , загальною вартістю 206 349,53 грн. (а.с. 26, 27).

14 листопада 2017 року позивачем направлено відповідачу претензією від 13.11.2017 № 01-11/4223, у який викладено прохання в повному обсязі поставити позивачу продукцію за Договором та в добровільному порядку сплатити штрафні санкції загальною сумою 53597,49 грн. (7836,92+11863,85+33896,72) (а.с. 29-32, 33).

Відповідно до видаткової накладної від 17.11.2017 №РН-0000867 відповідачем поставлено позивачу серцевину радіатора 631*1080*133/сист 8/3мм/0,13/2mm, код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8708.91.35.00, артикул - G211861, од. - шт., кількість - 7,000, ціна без ПДВ - 24 565,42 грн., сума без ПДВ - 171 957,94 грн., разом без ПДВ - 171 957,94 грн., ПДВ - 34 391,59 грн., всього з ПДВ - 206 349,53 грн. вказаний документ в т.ч. містить відмітку відділу технічного контролю позивача (а.с. 28).

Листом від 23.11.2017 № 2 відповідач повідомив позивача про те, що постачальником не надавалася згода на одностороннє приймання продукції, виклик його представника не здійснювався, не відбулося залучення покупцем експертів та інших компетентних третіх осіб, Акт не містить всіх визначених п. 29 Інструкції №П-7 реквізитів, недотримано вимоги п. 16, 20 Інструкції №П-7, з огляду на що відповідачем висловлено сумніви у достовірності інформації, викладеної в акті вхідного контролю і неможливості такого акту слугувати належним підтвердженням поставки неякісної продукції; "зі складеного акта також не випливає, що покупцем було додержано вимог ТУ виробника при проведенні перевірки якості"; зазначено про відсутність підстав для нарахування та сплати штрафних санкцій (а.с. 34-36).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині поставки товару у обсязі та строки, визначені договором №317/ДК

У апеляційній скарзі відповідач, разом із доводами аналогічними до тих, що викладені у відзиві на позов також зазначає щодо помилковості висновку суду про те, що приймання по якості продукції проводиться в односторонньому порядку та не враховано п. 6.1 Договору, а отже шляхом одностороннього приймання продукції позивачем порушено п.п. 16, 20 Інструкції, яким визначено, що для приймання продукції і складання двостороннього акту викликається постачальник продукції, а одностороннє приймання продукції здійснюється за згодою постачальника; складений позивачем акт всупереч положенням п.п. 14, 16-20, 24, 25, 29-31, 33, 37 Інструкції №п-7 не містить опис процедур, які були проведені під час приймання товару по якості та зазначає, що могла виникнути ситуація, коли недоліки продукції могли виникнути з вини позивача через порушення порядку випробування продукції. Також апелянт зазначає, що судом не враховано того, що строк заміни продукції відповідно до п. 2.5 Договору відраховується від моменту отримання від покупця вимоги і від даної вимоги мають нараховуватись штрафні санкції та те, що заміна поставленого товару не свідчить про наявність вини відповідача.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Моментом поставки продукції та передачі її покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 3.1 Договору).

Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної-вимоги (п. 3.3. Договору).

У специфікації №1 (додаток 1 до Договору) зазначено, що поставка здійснюється за рахунок постачальника в термін 30 календарних днів з моменту отримання коштів на поточний рахунок постачальника (а.с. 20).

Враховуючи викладене та те, що позивачем перераховано вартість товару відповідачу 07.08.2017 р. , - продукція (у кількості 10 шт.) мала бути поставлена до 06.09.2017 (включно), проте поставлена 13.09.2017 р. за видатковою накладною від 12.09.2017 р. з якої 17.11.2017 р. здійснено заміну 7 одиниць неякісної продукції, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000867.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 ГК України).

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ДСТУ, технічній документації) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція яка є предметом поставки за Договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам Договору щодо якості та номенклатури (п. 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору у разі, якщо чинними стандартами, технічними умовами на продукцію не встановлено іншого, гарантійний строк експлуатації продукції становить 24 місяці з моменту складання накладно-вимоги; строк гарантії збільшується на час, протягом якого продукція не могла експлуатуватися у зв'язку з її невідповідністю умовам Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору, якість продукції , що є предметом Договору перевіряється відділом технічного контролю покупця , що підтверджується актом вхідного контролю , на кожну окрему партію продукції.

У разі виявлення недоліків під час приймання продукції за якістю, номенклатурою, комплектністю, умовами Договору, постачальник зобов'язується здійснити заміну продукції на таку, що відповідає вимогам Договору, упродовж 30 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги . Продукція відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою. Витрати з заміни продукцію здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, в тому числі витрати пов'язані з транспортуванням продукції (п.2.5 Договору).

Тобто умовами Договору передбачено, що якість продукції підтверджується актом вхідного контролю, складеного за результатами перевірки продукції відділом технічного контролю позивача, положень щодо необхідності залучення представників в т.ч. продавця для приймання продукції по якості умови договору не містять і у випадку виявлення покупцем на етапі прийняття продукції недоліків в т.ч. за якістю продукції продавець повинен виправити такі недоліки протягом 30 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги, а продукція відносно якої проводиться заміна вважається непоставленою.

У п.6.1 Договору сторони встановили, що до відносин за Договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7. Сторони зобов'язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів . Приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання.

Пунктом 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція №П-7), встановлено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності , маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов , кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт , в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів .

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі .

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виготовлювача (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності та складання акту є обов'язковою.

Тобто положеннями зазначеного пункту передбачено складання одержувачем одностороннього акту після призупинення приймання продукції за результатами невідповідності якості продукції, у якому мають бути зазначені кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів і тільки після цього у випадку, якщо зазначене передбачено умовами договору, викликати для подальшого приймання продукції представника постачальника.

Разом з тим, умовами Договору не передбачено зобов'язання одержувача викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника відправника, а тому доводи відповідача щодо не складення такого акту сторонами є безпідставними.

За змістом ст.ст. 6, 627 та 628 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, саме Акт вхідного контролю визначено сторонами договору підтвердженням якості та номенклатури поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

За змістом пп. а) п. 6 Інтрукції №П-7 приймання продукції по якості і комплектності здійснюється на складі отримувача у наступні строки: при іногородній поставці - не пізніше 20 днів.

Умови договору не містять положень щодо строку повідомлення покупцем постачальника про порушення останнім умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Комісійний Акт №889 вхідного контрою затверджено 22.09.2017 р. (а.с. 24-25), 10.10.2017 р. позивачем передано відповідачу товар у кількості 7 штук відповідно до накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від № 94 (а.с. 26, 27), а претензію від 13.11.2017 № 01-11/4223з проханням поставити позивачу в повному обсязі продукцію надіслано відповідачу 14.11.2017 р. (а.с. 29-32, 33).

Отже про порушення договору позивачем повідомлено відповідача у відповідності із чинним законодавством.

Факт отримання повернутого товару свідчить про обізнаність відповідача з тим, що цей товар відповідно до умов договору є непоставленим.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано те, що заміна відповідачем продукції неналежної якості свідчить про визнання ним факту поставки неякісного товару.

Матеріали справи свідчать про те, що продукцію повернуто відповідачу, проте останнім не надано доказів на підтвердження своїх доводів про те, що недоліки продукції могли виникнути з вини позивача через порушення порядку випробування продукції, як і не надано доказів того, що вказаний товар відповідач по якості.

Вказані твердження відповідача також викликають сумнів і з підстав того, що за доводами відповідача, в подальшому продукція неналежної якості, яка була замінена відповідачем, ним була реалізована третій особі (на підтвердження чого надано Видаткову накладну №РН-0000815 від 26.10.2017 та ттн (а.с. 90, 90), що виключає можливість призначення експертизи для з'ясування рівня якості такої продукції, про що також було вірно зазначено судом першої інстанції.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України ).

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст.230 ГК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 Договору передання продукції неналежної якості , не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором.

У випадку порушення строків виконання постачальником умов Договору про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, поставки , доукомплектування, заміну продукції , про відшкодування покупцю всіх понесених ним видатків і збитків, пов'язаних з поставкою продукції неналежної якості (у т.ч. видатків зі зберігання, транспортування, утилізації всієї або частини продукції, усунення недоліків, оплати послуг незалежної експертної організації та інше), постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 7.2 Договору).

Згідно з умовами п. 2.5 Договору, у разі виявлення позивачем недоліків під час приймання продукції за якістю, відповідач зобов'язався здійснити заміну продукції упродовж 30 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. Продукція відносно якої проводиться заміна вважається непоставленою.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що умовами п. 2.5. Договору сторони погодили те, що поставка продукції неналежної якості вважається непоставкою взагалі такої продукції.

Моментом поставки продукції та передачі її покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 3.1 Договору).

Датою видаткової накладної за якою відповідачем поставлено, а позивачем прийнято замінений товар визначено 17.11.2017 р. (а.с. 28).

Враховуючи положення специфікації № 1, в частині строків оплати та поставки, здійснення позивачем попередньої оплати (07.08.2017) та момент поставки (17.11.2017), колегія суддів зазначає про те що прострочення виконання відповідачем зобов'язання тривало з 07.09.2017 р. по 16.11.2017 р.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, нарахованої позивачем у зв'язку з простроченням здійснення поставки продукції (п. 7.2 Договору), а також враховуючи відсутність клопотання про збільшення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована в межах заявленого позивачем періоду (з 07.09.2017 по 16.11.2017) пеня у розмірі 10038,86 грн.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг) ; за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 ГК України ) .

Оскільки позивач є суб'єктом господарювання, який належить до державного сектора економіки, з урахуванням того, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання понад 30 днів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно нараховано 14 444,46 грн. (206349,53х7%) штрафу за порушення строків поставки продукції понад 30 днів на підставі ст. 231 ГК України.

Також позивачем проявлено до стягнення 41 269,90 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості.

За змістом п. 7.3 Договору у випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості. Підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця.

Враховуючи те, що, сторонами у Договорі погоджено, що підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця, а актом вхідного контролю від 11.09.2017 № 889 встановлено неналежну якість продукції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20% штрафу у розмірі 41269,90 грн. (206349,53х20%) також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №910/23524/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссенс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №910/23524/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч.1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссенс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі № 910/23524/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі № 910/23524/17 залишити без змін.

3. Справу №910/23524/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

Л.Г. Сітайло

Дата складення повного тексту - 20.06.2018 р.