Постанова

від 18.06.2018 по справі 910/21153/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2018 р. Справа№ 910/21153/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 у справі №910/21153/17 (суддя Демидов В.О., м. Київ, повний текст складено - 29.03.2018) за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" про зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства.

ВСТАНОВИВ наступне.

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" надати їй наступні документи для ознайомлення та зняття копій своїм пристроєм:

- всі статути Товариства за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно;

- всі протоколи та інші рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно;

- всі протоколи, акти та висновки ревізійної комісії Товариства за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно;

- всі річні (та проміжні) баланси та звіти про фінансово-господарську діяльність Товариства за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідачем порушуються його законні права, як учасника товариства, на отримання інформації щодо діяльності ТОВ "Ринок Вигурівський".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 у справі №910/21153/17 позов задоволено повністю: зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" надати ОСОБА_2 такі документи для ознайомлення та зняття копій своїм пристроєм:

- всі статути товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно;

- всі протоколи та інші рішення загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно;

- всі протоколи, акти та висновки ревізійної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно;

- всі річні (та проміжні) баланси та звіти про фінансово-господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" за період з 06.09.2006 по 13.08.2017 включно.

При ухваленні даного рішення суд першої інстанції, встановивши обставини невиконання відповідачем свого обов'язку щодо надання учаснику інформації про діяльність товариства, задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 у справі №910/21153/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неотримання від позивача заяв про надання інформації щодо діяльності товариства та вказує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.02.2018, позивач є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 з 06.12.2017, а інші засновники Товариства та директор не мають доступу до квартири за вказаною адресою, відповідно і поштові повідомлення, які надходять за цією адресою, отримуються позивачем одноособово як власником житла та особою, що постійно в ній проживає.

Крім цього, скаржник вказує на те, що згідно наказу директора Товариства Козачка М.Б. від 15.11.2017 №11 оригінали статутних та бухгалтерських документів Товариства були направлені на тимчасове зберігання за межі України до держави Ізраїль.

Сторони правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Так, зокрема, відповідачу поштова кореспонденція була направлена за юридичною та фактичною адресами, а також за адресою для кореспонденції.

Підтвердженням отримання відповідачем ухвали суду про відкладення розгляду справи на 18.06.2018, яка була направлена за адресою для кореспонденції, є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Позивач є учасником (засновником) Товариства, якому належить 33,33% статутного капіталу Товариства.

З метою одержання інформації про діяльність товариства позивачем 12.07.2017 було надіслано відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, заяву від 11.07.2017 щодо реалізації прав учасника товариства та одержання інформації про діяльність товариства, документів щодо підтвердження діяльності товариства.

Направлення вказаної заяви підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 12.07.2017 і фіскального чеку від 12.07.2017 (а.с.37).

Відповідно до копії конверта, наявної в матеріалах справи, поштове відправлення повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Крім того, позивачем було надіслано відповідачу заяву від 11.07.2017 на адресу: 02152, м. Київ, вул. Бальзака, 94. Як зазначено позивачем, вказана адреса є фактичним місцем розташування Товариства.

Конверт з адреси: 02152, м. Київ, вул. Бальзака, 94, повернуто позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку "досилання: за місцем обслуговування".

Також, заяву від 12.07.2017 було надіслано директору Товариства Козачку М.Б. на адресу: 02152, АДРЕСА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згодом, а саме 24.11.2017 позивачем було повторно надіслано Товариству на адресу: АДРЕСА_1, заяву від 24.11.2017 щодо реалізації прав учасника товариства та одержання інформації про діяльність товариства, документів щодо підтвердження діяльності товариства, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 24.11.2017 і фіскального чеку від 24.11.2017, штрихкодовий ідентифікатор №0407130900561.

Згідно з інформацією з офіційного сайту публічного акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення вручене 11.12.2017.

Відповіді щодо розгляду заяви позивача від 24.11.2017 Товариством ОСОБА_2 надіслано не було, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Згідно визначення, що міститься у ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 88 також передбачає, що учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 36, 37 постанови від 24.10.2008р. №13 роз'яснив, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII "Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.

Таким чином, на законодавчому рівні закріплено право учасника товариства, у даному випадку позивача, одержувати інформацію про діяльність товариства, а також встановлений обов'язок товариства надати такому учаснику для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Як вже було зазначено, позивач звертався до відповідача із заявами про надання документів для ознайомлення.

Так, позивачем 12.07.2017 було надіслано відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, заяву від 11.07.2017 щодо реалізації прав учасника товариства та одержання інформації про діяльність товариства, документів щодо підтвердження діяльності товариства.

Направлення вказаної заяви підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 12.07.2017 і фіскального чеку від 12.07.2017 (а.с.37).

Відповідно до копії конверта, наявної в матеріалах справи, поштове відправлення повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Крім того, позивачем було надіслано відповідачу заяву від 11.07.2017 на адресу: 02152, м. Київ, вул. Бальзака, 94. Як зазначено позивачем, вказана адреса є фактичним місцем розташування Товариства.

Конверт з адреси: 02152, м. Київ, вул. Бальзака, 94, повернуто позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку "досилання: за місцем обслуговування".

Також, заяву від 12.07.2017 було надіслано директору Товариства Козачку М.Б. на адресу: 02152, АДРЕСА_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згодом, а саме 24.11.2017 позивачем було повторно надіслано Товариству на адресу: АДРЕСА_1, заяву від 24.11.2017 щодо реалізації прав учасника товариства та одержання інформації про діяльність товариства, документів щодо підтвердження діяльності товариства, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 24.11.2017 і фіскального чеку від 24.11.2017, штрихкодовий ідентифікатор №0407130900561.

Згідно з інформацією з офіційного сайту публічного акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення вручене 11.12.2017.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1.

Також, скаржник зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.02.2018, позивач є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 з 06.12.2017, а інші засновники Товариства та директор не мають доступу до квартири за вказаною адресою, відповідно і поштові повідомлення, які надходять за цією адресою, отримуються позивачем одноособово як власником житла та особою, що постійно в ній проживає.

Крім цього, скаржник заперечує своє фактичне місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 94, що підтверджується інформаційною довідкою від 16.02.2018 №114358776 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; у зазначеній інформаційній довідці відсутня інформація щодо володіння та/або користування Товариством приміщеннями та/або його частиною за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 94.

Стосовно вказаних доводів, слід зазначити наступне.

Статтею 10 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1.

Крім того, вказана адреса зазначена в статуті Товариства як місцезнаходження відповідача.

У зв'язку з викладеним, звернення позивача до Товариства за адресою: АДРЕСА_1 є належним, а тому посилання скаржника на те, що позивач є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 з 06.12.2017, а інші засновники Товариства та директор не мають доступу до квартири за вказаною адресою, відповідно і поштові повідомлення, які надходять за цією адресою, отримуються позивачем одноособово є необґрунтованими.

Стосовно направлення позивачем заяви директору товариства, то положення чинного законодавства України не містять обов'язку надсилання вимог учасника товариства про надання йому для ознайомлення статутних і бухгалтерських документів керівнику юридичної особи.

Отже, позивач, звертаючись до відповідача, реалізував своє право учасника на отримання інформації про діяльність товариства. Натомість, відповідач свого обов'язку ознайомити учасника товариствам з документами вказаними у згаданій вище ст.10 Закону України "Про господарські товариства", не виконав, а тому доводи апелянта про відсутність у позивача порушеного права відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Посилання апелянта на те, що згідно наказу директора Товариства Козачка М.Б. від 15.11.2017 №11 оригінали статутних та бухгалтерських документів Товариства були направлені на тимчасове зберігання за межі України до держави Ізраїль, а також на те, що відповідач не зобов'язаний зберігати документи фінансової звітності товариства понад три роки, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову та відповідно наведені обставини не можуть обмежувати права позивача на отримання інформації про діяльність товариства, оскільки законодавством на останнього покладено обов'язок надавати на вимогу учасника для ознайомлення документи звітного характеру та інформацію, що міститься в установчих документах товариства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги були обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Вигурівський" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 у справі №910/21153/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 21.06.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко