Постанова

від 19.06.2018 по справі 826/8908/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8908/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000191701,-

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з прозовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу №9-ДК від 17.03.2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

15.12.2016 року ФОП ОСОБА_2 подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року заяву ФОП ОСОБА_2 задоволеного, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 верерсня 2014 року скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано ППР від 12 березня 2014 року №0000191701.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, нововиявленою обставиною є та обставина, що позивачу стало відомо про наявність документального підтвердження відсутності доходу у позивача від операцій з інвестиційними активами у розмірі 1 107 000 грн.

Зокрема, позивачу стало відомо, що 18 листопада 2011 року відповідно до протоколу №18 загальних зборів ТОВ Томаш , ТОВ Регістр ЛТД вийшло зі складу засновників та продало свою частку в статутному капіталі товариства в розмірі 25%, що становить 1 107 000 грн на користь позивачки, а 08 грудня 2011 року ОСОБА_3, яка діяла за дорученням від імені позивачки та ТОВ Регістр ЛТД , підписала акт зарахування та припинення взаємної заборгованості, акт від 08.12.2011 року. Зазначена обставина свідчить, що купівля та продаж часток в статному капіталі ТОВ Українська марка та ТОВ Томаш не відбулося і позивачка не отримувала інвестиційний дохід.

Задовольняючи заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами та скасовуючи податкове повідомлення-рішення в частині, суд першої інстанції послався на зазначені позивачем у заяві документи, зокрема на акт зарахування та припинення взаємної заборгованості від 08 грудня 2011 року та прийшов до висновку, що за звітний період позивач продав корпоративні права, тобто отримала інвестиційний прибуток та купила корпоративні права, тобто отримала інвестиційний збиток на одну і ту ж саму суму у розмірі 1 107 000 грн, відповідно, загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами фактично дорівнює нулю, що виключає можливість його оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 зазначеної норми Закону визначені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Зазначені позивачем та судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні нововиявлені обставинами не є нововиявленими у розумінні вимог ст. 361 КАС України, а отже не можуть слугувати підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами.

Як убачається із матеріалів справи всі дії, пов'язані з купівлею-продажем частини частки здійснювались від імені позивачки її представником ОСОБА_4 на підставі довіреності від 05.11.2011 року, яка посвідчена нотаріально. Отже представник позивачки знала про всі рішення щодо виходу ОСОБА_5 зі складу учасників товариства шляхом відчуження (продажу) своїх часток, про перерозподіл часток учасників, про договір купівлі-продажу частини в статутному капіталі, про зарахування та припинення взаємної заборгованості.

Таким чином, зазначені позивачкою нововиявлені обставини, не є нововиявленими, так як на час ухвалення судового рішення про нього було достовірно відомо представнику позивачки.

Доказів того, що позивачці не було відомо про укладення протоколу №18 загальних зборів учасників товариства, остання до суду не надала, а її представники в ході апеляційного розгляду справи не надали обґрунтованих доводів, які б свідчили, що представник позивачки, знаючи про купівлю-продаж, про зарахування та припинення взаємної заборгованості, не повідомила позивачку про зазначені обставини.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata , тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу Рябих проти Росії .

Як встановлено судом, позивачка рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року фактично не оскаржила, а подана нею апеляційна скарга відповідно до ухвали суду від 31 жовтня 2014 року була повернута.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у справі відсутні нововиявлені обставини, які б могли стати підставою для перегляду судового рішення у порядку, визначеного ст. 361 КАС України, а зазначена у заяві позивачкою нововиявлена обставина не є нововиявленою у розумінні даної норми закону.

З цих підстав колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що на день ухвалення постанови суду від 1 вересня 2014 року позивачці не було відомо про укладення ОСОБА_3 від її імені правочинів і, як наслідок, не було відомо про наявність протоколу №18 загальних зборів учасників, про вихід ТОВ Томаш , ТОВ Регістр ЛТД зі складу засновників, про продаж своєї частки в статутному капіталі товариства, договору №2 купівлі-продажу частки та підписання від її імені представником акту зарахування та припинення взаємної заборгованості, які свідчать про те, що позивачка не отримувала інвестиційний дохід.

Тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами.

Відповідно до ст. 369 КАС України, у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення. ухвали за нововиявленими обставинами суд постановлює ухвалу.

Згідно статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (ст.. 317 КАС України).

Отже, оскільки суд першої інстанції неповно з ясував обставини, що мають значення для даної справи, відсутні докази, які б підтверджували, що позивачці не було відомо про обставини, які вона вважає нововиявленими, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити постанову про відмову у задоволенні заяви. При ухваленні судового рішення, суд керується вимогами ч.4 ст. 241 КАС України, яка передбачає, що перегляд судових рішень в апеляційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Керуючись ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 261-369 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року скасувати .

Ухвалити у справі нове рішення наступного змісту.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 20 червня 2018 року.