Рішення

від 28.11.2011 по справі 2-3337/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

Справа № 2-3337/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Юдіної С.Г.

при секретарі Поночковій О.І.

за участю представника позивача Залізко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою простягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що 29.12.2007 року між ним та відповідачкою був укладений договір № DNQ1F8206370188 відповідно до якого остання отримала строковий кредит у розмірі 13431,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.12.2009 року. Проте, в порушення умов Договору, відповідачка належним чином не виконала зобов'язання, передбачені цим Договором, в зв'язку з чим, виникла заборгованість. Відповідно розрахунку, заборгованість по кредитному договору станом 08.04.2011 року складає 5786,94 грн., з яких 5035,18 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 251,76 грн. штраф (процентна складова). Просив суд стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 5786,94 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові та на свої пояснення надані у судовому засіданні.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, пояснила суду що дійсно між нею та позивачем був укладений кредитний договір і вона отримала кредит. Наприкінці 2008 року їй подзвонили з банку та запропонували погасити суму боргу повністю і тоді їй спишуть пеню за користування кредитом. Вона виплатила банку повністю заборгованість по тілу кредиту і її запевнили працівники банку, що ніяких претензій банк до неї не буде мати. Звідки у неї взялася пеня вона не розуміє, вважає претензії банку безпідставними. Просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що у задоволені позову необхідно відмовити за наступних обставин.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Як встановлено у судовому засіданні, сторони перебували в договірних правовідносинах, а саме між позивачем ОСОБА_3) та відповідачем 29.12.2007 року був укладений договір № DNQ1F8206370188 згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 13431,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.12.2009 року (а.с.7,8).

Відповідно розрахунку, заборгованість по кредитному договору № DNQ1F8206370188 від 29.12.2007 року станом 08.04.2011 року складає 5786,94 грн., з яких 5035,18 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 251,76 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 6,7).

В судовому засіданні відповідачка просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом відповідачкою останній платіж було здійснено 26.11.2008 року, таким чином, початок строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором починається з 27.11.2008 року.

Позивачем позов пред'явлений до суду 11.07.2011 року, тобто більше ніж через два роки після внесення відповідачем останнього платежу за договором.

Оскільки чинним законодавством України до даної категорії спорів передбачена спеціальна позовна давность, тому до неї застосовується положення ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Представник позивача в позовній заяві питання про поновлення строку позовної давності не ставить, а тому, згідно з положеннями ст. 11 ЦПК України, суд в даному контексті процесуальних дій, питання про поновлення строків позовної давності не розглядає.

Крім того, представник позивача не надав жодних доказів того факту, що строки позовної давності звернення до суду були пропущенні із поважних причин, як того вимагає положення ст. 60 ЦПК України.

Таким чином, позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності для звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищезазначене, суд вважає доводи представника позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором необґрунтованими, натомість погоджується з доводами відповідачки та вважає, що ПАТ КБ Приватбанк необхідно відмовити у задоволені позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-61, 76, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк Приватбанк у задоволені позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які не були присутні при його оголошення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Г. Юдіна