Постанова

від 21.06.2018 по справі 511/502/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/502/17

Номер провадження: 1-кп/511/14/18

21 червня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих цивільних позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка є також законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача ТОВ «Роздільнатранссервіс» адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12016160000000608 від 28.09.2016 року у відношенні

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця р-пу Отрадний, Державинського району, Тургайської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, який працював водієм ТОВ «Роздільнатранссервіс», працює механіком ТОВ «Роздільнатранссервіс», одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 та падчерку 2002 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 28 вересня 2016 року приблизно о 12.10 год., перебуваючи на посаді водія маршрутного автобусу міського маршруту «Роздільна-Лиманське», працюючи на технічно справному автобусі «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Роздільнатранссервіс», у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, здійснював рух по асфальтному сухому дорожньому покриттю вул. П.Каплуна в с. Кучурган, Роздільнянського району Одеської області, на якій організовано двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, напрямки якого розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1, з боку автодороги «Одеса-Кучургани» в напрямку м. Роздільна Одеської області, зі швидкістю біля 70 км/год (згідно з висновком №4670/4671 від 27.12.2016 року судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи по дослідженню механізму та обставин зіткнення автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 з автомобілем "ВАЗ-21103", р/н НОМЕР_2 , яка перевищує установлену в населених пунктах швидкість руху.

Здійснюючи подальший рух та наближаючись до розташованого зліва будинку №2-А по вул. П.Каплуна, ОСОБА_4 був неуважним, рух керованого автобусу постійно не контролював, діючи самовпевнено, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну.

Діючи з необережності, гарантовано не забезпечив рух, керованого автобусу в межах своєї смуги, із забезпеченням безпеки собі та іншим учасникам руху, та на закругленні проїзної частини вправо по ходу його руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, перетнувши горизонтальну суцільну лінію дорожньої розмітки, допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху.

При цьому ОСОБА_4 , перед виїздом на смугу зустрічного напрямку не переконався, що вона вільна від транспортних засобів на достатній відстані, не переконався у тому, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Рухаючись по смузі зустрічного руху, маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, гарантовано не забезпечив безпечного інтервалу при зустрічному роз`їзді в межах своєї сторони проїжджої частини, заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, не застосував, скоїв зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який здійснював рух у зустрічному йому напрямку руху, по своїй смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та пасажири цього ж транспортного засобу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримали тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_12 та ОСОБА_15 загинули на місці.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №66/106 від 26.10.2016 року ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження від яких настала смерть на місці пригоди у вигляді тяжкої, не сумісної з життям закритої травми грудей, яка представлена множинними двосторонніми переломами ребер, переломами грудного відділу хребта і грудини з повним розривом стінки грудної частини аорти і масивними крововиливами у плевральні порожнини.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №67/106 від 26.10.2016 року ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження від яких настала смерть на місці пригоди, у вигляді тяжкої, не сумісної з життям закритої травми грудної клітки з розривами передньої стінки серця і грудного відділу аорти і настала майже миттєво від гострої масивної крововтрати.

Відповідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №293 від 15.01.2018 року у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження: у вигляді сполученої травми голови, лівої верхньої кінцівки, тазу та правої нижньої кінцівки, а саме: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, перелом кісток носу, обох виличних кісток, стінок правої орбіти та обох верхньощелепних пазух, травматичний вивих 1-5 зубів верхньої щелепи, забійна рана, гематоми та садна обличчя, закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці з відкривом шиловидного відростку, ліктьової кістки, закритий внутрі суглобовий перелом правої вертлюжної западини з вивихом головки правої стегневої кістки. Віддаленими наслідками ушкоджень (спричинених в умовах ДТП 28.09.2016 року) став розвиток у потерпілої ускладнень у вигляді: посттравматичного правостороннього коксартрозу з укороченням правої нижньої кінцівки та значно вираженого обмеження рухів в правому кульшовому суглобі та помірно-вираженого обмеження рухів в правому колінному суглобі з порушеннм функцій ходьби. Значно виражене обмеження рухів в правому кульшовому суглобі та помірно вираженого обмеження рухів в правому колінному суглобі у ОСОБА_8 відноситься до ст.142 б) "Таблиці втрати загальної працездатності в результаті різних травм" до "Інструкції про порядок організації та проведення лікарської-страхової експертизи (1986 р.) становить 35% постійної втрати працездатності. Тілесні ушкодження у ОСОБА_8 не були небезпечними для життя ні в момент їх спричинення, ні в наступному періоді, а викликали розлад здоров`я, пов`язаний зі стійкою втратою загальної працездатності не менше ніж на одну третину (а саме 35%) і за цим критерієм, відповідно до п.2.1.6 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку №17-501 від 20.02.2017 року, судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 з автомобілем «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , встановлено, що в умовах пригоди дії водія автобуса БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 . Регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 12.1, 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху згідно з якими забороняється перетинати суцільну лінію дорожньої розмітки яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків;

-п.12.1 ПДР водій повинен відповідно з дорожніми умовами (рельєфом, станом і видимістю дороги), з урахуванням технічного стану автомобіля, а також навичок водіння, вибирати таку швидкість руху, застосовувати такі прийоми управління, які б дозволили йому гарантовано контролювати напрям руху;

-п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

-п.13.3 ПДР під час зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Шляхом належного виконання вимог дорожньої розмітки 1.1. та пунктів 12.1, 12.4, 13.3 ПДР водій автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 в умовах події мав технічну можливість запобігти виїзд на зустрічну смугу й запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ.

Оскільки водій автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 належним виконанням вимог дорожньої розмітки 1.1 та пунктів 12.1, 12.4, 13.3 ПДР мав технічну можливість запобігти розглянуту подію, а водій автомобіля ВАЗ в умовах події перебував в аварійній ситуації та в причинному зв`язку з розглянутою подією знаходяться дії водія автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.1.5, п/п «б», п.2.3, п.п.12.1,12.3,12.4,13.3 та дорожньої розмітки п/п 1.1.) п.34 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року), що зобов`язують водія:

-п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху та інших осіб, не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавши матеріальних збитків»;

-п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

-п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

-п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»;

-п.13.3 «під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху»;

-п.34 «Горизонтальна розмітка має таке значення: п/п 1.1. (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей»;

-Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вчинив кримінальний злочин, передбачений ч.3 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб та спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, не заперечував обставин, викладених у обвинувальному акті та пояснив суду, що має водійський стаж з 1990 року. Він працював водієм ТОВ «Роздільнатранссервіс» з 16.02.2016 року та 28.09.2016 року виїхав на маршрут «Роздільна-Лиманське». На зворотньому шляху зробив зупинку в с.Кучурган, а потім біля млина, поїхав до повороту і його засліпило сонце. Він відволікся від управління та виїхав на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ. Автобус зупинився, він побіг до потерпілих і намагався допомогти їм. Двоє потерпілих: чоловік та жінка, а саме: водій та пасажир переднього сидіння, загинули на місці пригоди, а жінку та хлопця, які сиділи на задніх сидіннях доправили до лікарні. Він намагався зв`язатися із потерпілими та чимось допомогти, але не знав, де їх знайти. Коштів на поховання загиблих він не давав. ОСОБА_16 він намагався дати гроші в сумі 800 доларів США, але вона відмовилася їх брати. Позови потерпілих не визнає, вважає, що підприємство повинно відшкодовувати шкоду, бо є власником транспортного засобу.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина в вчиненні злочину підтверджується дослідженими судом доказами, поясненнями потерпілих та свідків.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судупояснили,що причиноюсмерті їхбатьків - ОСОБА_12 та ОСОБА_15 ,які загинулина місці,є злочиннідії обвинуваченого ОСОБА_4 ..Він ніякихкоштів напоховання їхбатьків таза пошкодженийавтомобіль їмне відшкодував,тому нимизаявлено цивільнийпозов у відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,яку просилистягнути звласника джерелапідвищеної небезпекиТОВ «Роздільнатранссервіс»та зістрахової компанії«ТАС».Наполягали насуворому покаранніобвинуваченого,бо наїх думку,він непокаявся,незробив належнихвисновків длясебе,про щосвідчила йогоповедінка,як всуді,так іпоза йогомежами. Підтвердили суду, що обвинувачений пропонував їм незначні кошти у відшкодування шкоди, але вони відмовилися від цієї подачки, щоб не було пом`якшення його вини.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що в результаті ДТП, що мала місце 28.09.2016 року, винуватцем якої є ОСОБА_4 , їй спричинені численні тілесні ушкодження, в результаті чого вона на сьогоднішній день стала інвалідом ІІ групи. Її неповнолітній син ОСОБА_9 , який перебував у машині разом з нею, також отримав легкі тілесні ушкодження. Нею заявлено цивільний позов в своїх інтересах та інтересах сина у відшкодування майнової та моральної шкоди, який вона просить задовольнити у повному обсязі. Наголосила, що шкода їй та її сину не відшкодована, обвинувачений не покаявся, не цікавився її самопочуттям, не відвідував у лікарні. Навіть на місці пригоди він не намагався допомогти потерпілим, про що їй повідомили свідки ДТП. Вона потребує оперативного втручання, операції на обличчі та заміни кульшового суглобу, на що потрібні значні кошти, але ні обвинуваченого, ні підприємство володільця джерела підвищеної небезпеки, її проблеми не цікавлять. Просила обрати до обвинуваченого максимально сувору міру покарання.

Неповнолітнійпотерпілий ОСОБА_9 суду пояснив,що 28.09.2016року він зматір`ю ОСОБА_8 мали їхатиу містоОдесу влікарню тазупинили попутнумашину,в якійзнаходились чоловікта жінка.Вони сілина задніпасажирські сидіннята встиглине дужедалеко проїхати,як їмназустріч виїхавмаршрутний автобус,який обганявКАМАЗ зпричепом тазіткнувся зїх машиною.Оскільки унього наколінах булиречі,то вінотримав ударслабший завсіх.Він вдарився об виступаючі деталі салону автомобіля та у нього запаморочилося у голові. Він погано пам`ятає події ДТП, але пригадує, що чоловік та жінка, які їхали в машині, загинули на місці, а його мати отримала численні ушкодження та була непритомна, а згодом її та його забрали у лікарню в м. Роздільну, де надавали допомогу. Його через деякий час виписали з лікарні, та він пішов до школи. У нього часто боліла голова, був поганий сон, слабка пам`ять, тому школу він закінчив без успіхів. Лікарі радили йому санаторно-курортне лікування, але їх сім`я не могла собі цього дозволити через тривалу хворобу мами. Він добре пам`ятає, що після ДТП водій автобусу до них не підходив та допомоги нікому не надавав. Підтримав позов, заявлений на його користь, у повному обсязі.

Свідки, допитані за клопотанням потерпілої ОСОБА_8 щодо обставин ДТП, надали суду наступні пояснення.

Так, свідок ОСОБА_17 зазначив, що восени 2016 року, ближче до обіду, він йшов з села Кучурган, вийшов на трасу в напрямку села Павлівка, зробив десь десять кроків і почув хлопок. Повернувши голову, він побачив, що автомобіль «Жигулі» вдарився в автобус, від чого задні колеса автівки піднялися у повітря, а потім опустилися і машина скотилася з дороги. Він зрозумів, що сталася аварія. Разом з іншими людьми підбіг до автомобіля та всі намагалися відкрити передні водійські двері, які заклинило. Почали збиратися ще люди, серед яких він знав ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Разом їм вдалося витягти жінку з переднього пасажирського сидіння, а також жінку та хлопця, які сиділи на задніх сидіннях. Хлопець вів себе неспокійно, бігав та було видно, що він не розуміє, що з ним відбулося. Жінка, ОСОБА_8 , була вся в крові, намагалася піднятися, але в неї не виходило. Водій «Жигулів» лежав на рульовій колонці та не подавав ознак життя. Їм вдалося витягти його з машини, але, коли взяли водія під руки та почали нести, зрозуміли, що все тіло чоловіка представляло місиво, а він був вже мертвий. Жінка, що сиділа спереду, була ще жива. Під`їхали представники місії ОБСЄ, що опинилися поблизу аварії, дістали аптечки та почали надавати допомогу потерпілим, а також викликали «Швидку» та поліцію. Водія автобусу він біля машини потерпілих не бачив та не може підтвердити, що останній надавав допомогу потерпілим.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що восени 2016 року, в кінці вересня, він знаходився в селі Кучурган біля повороту траси та бачив, що маршрутний автобус їхав з селища Лиманського до м. Роздільна. Йому хтось сказав, що сталася ДТП на повороті, і він побіг на місце, щоб допомогти постраждалим. Коли підбіг на місце події, побачив, що зіткнення сталося між автомобілем «Жигулі» та маршрутним автобусом, при цьому постраждали люди, що знаходились у салоні легкової машини. Передні водійські двері заклинило, то водія не змогли витягти з машини. Замітили, що на задніх сидіннях є пасажири, відкрили дверці та витягли жінку, яку він спочатку не впізнав. Хлопець був притомний, але нічого пояснити не міг. Від нього він дізнався, що постраждала ОСОБА_21 , яку він раніше добре знав. Впізнати її було важко, оскільки обличчя нагадувало кулю та вся вона було в крові, розмовляти не могла, втрачала свідомість. Біля машини лицем вниз лежала ще одна жінка. Він її підняв, взяв на руки, і вона померла у нього на руках. Він стверджує, що водія автобусу біля машини постраждалих не бачив і останній не надавав нікому допомогу.

Обидва свідка вважають, що обвинувачений не міг не замітити машину потерпілих, оскільки у той день погода була хороша, дорога суха, дощу та туману не було, видимість на дорозі була добра, тобто ніщо не заважало обвинуваченому уникнути зіткнення. Також вважають, що саме обвинувачений винуватий у ДТП.

За клопотаннямпредставника цивільноговідповідача усудовому засіданніу режимівідеоконференції допитанийсудово-медичнийексперт ОСОБА_22 ,який уповному обсязіпідтримав висновоккомісійної судово-медичноїекспертизи №293від 15.01.2018року потерпілої ОСОБА_8 та зазначив, що у результаті дослідження медичної документації, матеріалів кримінального провадження, безпосереднього огляду самої потерпілої, комісія дійшла висновку про спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень в результаті ДТП 28.09.2016 року, по критерію тривалого розладу здоров`я пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину (а саме 35%), як то зазначено у п.2.1.6 Правил. Будь-яка медична документація про наявність у підекспертної хронічних хвороб відсутня та на розгляд експертів не надавалися. Тривалий розлад здоров`я у потерпілої перебуває у прямому причинному зв`язку та пов`язаний з отриманими у результаті ДТП 28.09.2016 року травмами.

Судом не встановлено, що вказані свідки, допитані судом, заінтересовані у справі, оскільки всі вони, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих свідчень і за відмову від давання свідчень, приведені судом до присяги, заперечували наявність у них конфлікту з обвинуваченим ОСОБА_4 .. Їх пояснення у судовому засіданні послідовні та не суперечать іншим доказам, дослідженим судом. Наявність причин обмовляти обвинуваченого цими свідками, судом не встановлена.

Вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині підтверджується документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні, в яких викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

У витязі з кримінального провадження №12016160000000608, зазначено, що 28.09.2016 року внесені відомості в ЄРДР за фактом вчинення злочину за ч.3 ст.286 КК України, та фабула викладена наступним чином: 28.09.2016 року близько 12.10 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи маршрутним автобусом «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджій частині вул. П.Каплуна в с. Кучургани Роздільнянського району Одеської області, збоку а/д «Одеса-Кучургани» в напрямку м. Роздільна, при проїзді закруглення проїжджої частини вправо по ходу його руху, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , який здійснював рух у зустрічному йому напрямку руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 ОСОБА_12 та пасажир цього ж транспортного засобу ОСОБА_15 , отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці пригоди, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. ЖЄО Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області №5592 від 28.09.2016 (т.2, а.с.101).

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.09.2016 року (зі схемою ДТП та фото таблицею), вбачається, що слідчим з 14.00 год до 16.00 год за участю понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та водія ОСОБА_4 оглянуто місце ДТП та встановлено місце зіткнення автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 і автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , тобто місце контактування транспортних засобів, напрямок руху автомобіля та автобуса до зіткнення, гальмівний шлях автобуса та сліди юзу, гальмівний шлях автомобіля, розлив технічної речовини автомобіля, місцезнаходження трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , зафіксовано відсутність будь-яких транспортних засобів чи перешкод, які б закривали видимість на дорозі, а також зазначено, що «будь-які заяви та зауваження не надходили», протокол підписаний всіма учасниками огляду без застережень (т.2, а.с.102-110).

Протокол огляду транспортного засобу від 28.09.2016 року, згідно якого слідчим оглянуто транспортний засіб «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , за участю понятих та водія автобуса ОСОБА_4 , підтверджує та фіксує пошкодження та деформації даного автомобіля в результаті зіткнення, а саме: деформовано передній бампер, капот, решітка радіатора, переднє ліве крило, ліві передні двері, праве переднє крило; розбито: переднє вітрове скло, ліва передня бокова фара, передній держ.номер, зазначено, що рульове управління, гальмівна система, освітлювальні прибори та інші прилади потребують експертного огляду; під час огляду будь-яких зауважень не надходило (т.2, а.с.111-113).

Протокол огляду транспортного засобу від 28.09.2016 року, згідно якого слідчим за участю понятих та водія ОСОБА_4 оглянуто автобус «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, що належить ТОВ «Роздільнатранссервіс», підтверджує та фіксує пошкодження даного транспортного засобу, а саме: деформовано передній бампер зліва, решітка радіатора, ліве переднє крило, ліві двері (водій зняв), передній капот; розбито: ліву передню фару, передній держ.номер (т.2, а.с.114-1116).

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.09.2016 року, у ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено (т.2, а.с.117);

На підставі постанови від 29.09.2016 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, транспортні засоби - автомобіль «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 та автобус «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, приєднано до вказаного провадження та передано на зберігання на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів №1 СФДП МВС «Інформ ресурси» за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Вільямса,89-а (т.2, а.с.118);

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року накладено арешт на автомобіль «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 та автобус «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження і використання вказаних транспортних засобів власниками та іншими особами з подальшим зберіганням на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів СП в м. Роздільна, Одеської області (т.2, а.с.119-120).

Згідно ухвали слідчого судді від 26.10.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_25 про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України та передано на відповідальне зберігання власнику арештованого майна автобус «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ТОВ «Роздільнатранссервіс», Код ОКПО 32898146, до вирішення справи по суті, про що свідчить розписка від 26.10.2016 року (т.2, а.с.121,122).

Згідно ухвали слідчого судді від 11.10.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_26 про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України та передано на відповідальне зберігання власнику майна автомобіль марки «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , 2003 роу випуску, який належав ОСОБА_12 , до вирішення справи по суті, про що свідчить розписка від 11.10.2016 року (т.2, а.с.123,124).

Як вбачається зі свідоцтв про смерть, копії яких долучені до справи: ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 61 рік, про що 01.10.2016 року складено відповідний актовий запис №600; ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 64 років, про що 01.10.2016 року складено відповідний актовий запис №601, місце реєстрації Роздільнянський районний відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області (т.2, а.с.125,126).

Висновком експерта №66/106 від 26.10.2016 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , підтверджено наявність у нього ушкоджень, викладених у обвинувальному акті, зазначена дата їх спричинення 28 вересня 2016 року, характер та механізм спричинення, локалізація ушкоджень, та зроблено висновок про можливість їх спричинення від ударно-стискальної дії тупих предметів, у якості яких могли бути тверді поверхні салону автомобіля у момент його зіткнення з другим транспортним засобом. Встановлено, що смерть ОСОБА_12 знаходиться у прямому причинному зв`язку з отриманою внаслідок ДТП тяжкою, не сумісною з життям закритою травмою грудей, яка представлена множинними двосторонніми переломами ребер, переломами грудного відділу хребта і грудини з повним розривом стінки грудної частини аорти і масивними крововиливами у плевральні порожнини. Смерть постраждалого настала ІНФОРМАЦІЯ_8 у проміжок часу 12-13 годин дня. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_12 етиловий алкоголь не виявлений. (т.2, а.с.144-146 з додатками на а.с.147-148).

Висновком експерта №67/107 від 26.10.2016 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_15 , підтверджено наявність у неї ушкоджень, викладених у обвинувальному акті, зазначена дата їх спричинення 28 вересня 2016 року, характер та механізм спричинення, локалізація ушкоджень, та зроблено висновок про можливість їх спричинення від ударно-стискальної дії тупих предметів, у якості яких могли бути тверді поверхні салону автомобіля у момент його зіткнення з другим транспортним засобом. Встановлено, що смерть ОСОБА_15 знаходиться у прямому причинному зв`язку з отриманою внаслідок ДТП тяжкою, не сумісною з життям закритою травмою грудної клітки з розривами передньої стінки серця і грудного відділу аорти і настала майже миттєво від гострої масивної крововтрати. Смерть постраждалої настала ІНФОРМАЦІЯ_8 у проміжок часу 12-13 годин дня. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_15 етиловий алкоголь не виявлений. (т.2, а.с.149-151 з додатками на а.с.152-153).

Згідно всиновку експерта №316 від 21.02.2017 року у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , 2001 року народження, виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, садна обличчя, обох кистей. Вказані ушкодження спричинені дією тупих предметів, якими могли бути частини салону легкового автомобіля в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та автобуса), що мало місце 28.09.2016 року. Закрита черепно-мозкова травма (в єдиний комплекс якої входять струс головного мозку, садна обличчя) спричинила короткочасний розлад здоров`я строком понад 6-ть, але не більше як 21 день і за цим критерієм згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року (далі Правила), відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Садна обох кистей, як кожне окремо, так і в сукупності мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за цим критерієм згідно п.2.3.5 Правил відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (т.2, а.с.154-155).

Отримані в результаті ДТП ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки за спричинення таких тілесних ушкоджень не передбачена кримінальна відповільаність за ст.286 КК України, однак вони є підставою для цивільно-правової відповідальності за шкоду спричинену його здоров`ю джерелом підвищеної небезпеки.

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні не погодилась із висновком експерта №317 від 17.02.2017 року, згідно якого в результаті ДТП їй спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості (т.2, а.с.156-159). За її клопотанням за згодою всіх учасників судового розгляду ухвалою суду від 29.09.2017 року по даноу кримінальному провадженню призначена повторна комісійна судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_8 (т.2, а.с.227-231). Відповідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №293 від 15.01.2018 року у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження: у вигляді сполученої травми голови, лівої верхньої кінцівки, тазу та правої нижньої кінцівки, а саме: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, перелом кісток носу, обох виличних кісток, стінок правої орбіти та обох верхньощелепних пазух, травматичний вивих 1-5 зубів верхньої щелепи, забійна рана, гематоми та садна обличчя, закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці з відривом шиловидного відростку, ліктьової кістки, закритий внутрісуглобовий перелом правої вертлюжної западини з вивихом головки правої стегневої кістки. Віддаленими наслідками ушкоджень (спричинених в умовах ДТП 28.09.2016 року) став розвиток у потерпілої ускладнень у вигляді: посттравматичного правостороннього коксартрозу з укороченням правої нижньої кінцівки та значно вираженого обмеження рухів в правому кульшовому суглобі та помірно-вираженого обмеження рухів в правому колінному суглобі з порушеннм функцій ходьби. Значно виражене обмеження рухів в правому кульшовому суглобі та помірно вираженого обмеження рухів в правому колінному суглобі у ОСОБА_8 відноситься до ст.142 б) "Таблиці втрати загальної працездатності в результаті різних травм" до "Інструкції про порядок організації та проведення лікарської-страхової експертизи (1986 р.) становить 35% постійної втрати працездатності. Тілесні ушкодження у ОСОБА_8 не були небезпечними для життя ні в момент їх спричинення, ні в наступному періоді, а викликали розлад здоров`я, пов`язаний зі стійкою втратою загальної працездатності не менше ніж на одну третину (а саме 35%) і за цим критерієм, відповідно до п.2.1.6 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. (т.3, а.с.14-39 з додатками а.с.40-41)

Крімвказаного висновку,факт перебування ОСОБА_8 на довготривалому лікуванні у різних медичних установах від травм отриманих в результаті ДТП 28.09.2016 року підтверджується доказами, долученими потерпілою до позовів (т.1, а.с.82-86 (фото таблиця), т.1, а.с.88-101,188-191, т.3, а.с.108-112,121,123-126,134-147,160-166).

Висновком експерта №4673 від 20.12.2016 року судової авто технічної експертизи по дослідженню технічного стану систем керування та ходової частини автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 , підтверджено, що на момент ДТП гальмівна система, рульове управління і ходова частина автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 були працездатні, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки і не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості або відведення транспортного засобу від заданого маршруту (т.2, а.с.127-129).

Згідно висновку експерта №4672 від 20.12.2016 року судової авто технічної експертизи по дослідженню технічного стану систем керування та ходової частини автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , гальмівна система, рульове управління і ходова частина автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , на момент проведеного дослідження перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. В цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем (т.2, а.с.131-133).

З висновку №4670/4671 від 27.12.2016 року судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи по дослідженню механізму та обставин зіткнення автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 з автомобілем «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , вбачається, що первинний контакт мав місце передньою лівою частиною автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 з лівою передньою частиною автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 . Кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту складав близько 170 градусів, який відлічується в плані проти ходу годинникової стрілки від подовжньої осі автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 до подовжньої осі автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 . Встановити швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 в умовах пригоди експертним шляхом не представляється можливим з причин викладених у дослідницькій частині. Швидкість руху автобуса в умовах пригоди перевищувала 62 км/год. (т.2, а.с.135-141).

Згідно висновку №17-501 судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 з автомобілем «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , складеного 20.02.2017 року, вбачається, що в умовах пригоди дії водія автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 регламентувалися вимогами дорожньої розмітки 1.1 та пунктів 12.1, 12.4, 13.3 ПДР, згідно з якими забороняється перетинати суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків; -п.12.1ПДР водійповинен відповідноз дорожнімиумовами (рельєфом,станом івидимістю дороги),з урахуваннямтехнічного стануавтомобіля,а такожнавичок водіння,вибирати такушвидкість руху,застосовувати такіприйоми управління,які бдозволяли йомугарантовано контролюватинапрям руху;-п.12.4ПДР внаселених пунктахрух транспортнихзасобів дозволяєтьсяіз швидкістюне більше60км/год; -п.13.3ПДР підчас зустрічногороз`їзду необхіднодотримувати безпечногоінтервалу,щоб нестворювати небезпекидля дорожньогоруху. Шляхом належного виконання вимог дорожньої розмітки 1.1 та пунктів 12.1,12.4,13.3 ПДР водій автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 в умовах події мав технічну можливість запобігти виїзд на зустрічну смугу й запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ. З моменту об`єктивно можливого виявлення небезпеки для руху, дії водія автомобіля ВАЗ регламентувалися вимогами пункту 12.3 ПДР, які передбачають необхідність негайного застосування гальмування аж до зупинки транспортного засобу. З моменту застосування водієм автобуса мір по гальмуванню водій автомобіля ВАЗ своїми однобічними діями не мав технічної можливості запобігти зіткненню, перебував у аварійній ситуації. Оскільки водій автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 належним виконанням вимог дорожньої розмітки 1.1 та пунктів 12.1, 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти розглянуту подію, а водій автомобіля ВАЗ в умовах події перебував в аварійній ситуації, то в причинному зв`язку з розглянутою подією знаходяться дії водія автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 . (т.2, а.с.160-162).

Листок регулярності руху автобуса №556 від 28.09.2016 року, подорожній лист на вересень 2016 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00512-02780-16 від 11.07.2016 року з визначенням чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 11.01.2017 року, підтверджують той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 28.09.2016 року виїхав на технічно справному транспортному засобі на марштрут Роздільна-Ангелінівка-Одеса о 05.00 годині ранку (з заїздом у визначені листком руху населені пункти, зокрема об 11.30 год. в смт.Лиманське) та заїздом до м. Роздільна о 12.40 год. (т.2, а.с.164-167).

Перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ТОВ «Роздільнатранссервіс» підтверджується наказом №4-к від 16.02.2016 року про прийняття його на роботу водієм автобуса «Mersedes-Benz», наказом №15 від 03.08.2016 року «Про переведення на другу марку», згідно якого ОСОБА_4 переведено водієм автобуса «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 з 03.08.2016 року, листком проведення спеціальної підготовки і стажування водіїв, карткою проходження спеціальної стажування водія, який вперше поступив працювати на пасажирському транспорті або перевод на інші маршрути, тип автобуса, нарядом на роботу водіїв 28.09.2016 року, де значиться № маршрута 52-ІІ, № автобуса 2312, водій ОСОБА_4 (бригада №1) (т.1, а.с.52-56).

Відповідно дополісу №АЕ/8990080обов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів (дієна територіїУкраїни),код страховика078(строкдії з00год.00хв.12.07.2016року до00год.00хв.11.01.2017року включно),цивільно-правова відповідальністьТОВ «Роздільнатранссервіс»за шкоду,заподіяну життю,здоров`ю третіхосіб підчас експлуатаціїназемного транспортногозасобу,зокрема автобусу«БАЗ А079.23»,р/н НОМЕР_1 застрахованаПрАТ «Страховагрупа ТАС»згідно звимогами ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» від01.07.2004року №1961-!У(зізмінами)та узгодженастрахова сума(лімітвідповідальності)на одногопотерпілого:за шкоду,заподіяну життюта здоров`ю 200000гривень;за шкоду,заподіяну майну100000гривень (т.3, а.с.274-275).

З довідки Регіонального сервісного центру в Одеській області від 14.04.2017 року, вбачається, що транспортний засіб: автобус «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Роздільнатранссервіс», код ЄДРПОУ 32898146, яке має юридичну адресу: м.Роздільна, вул..Європйська,117, Одеської області (т.2, а.с.5-12).

Згідно постанови від 23.02.2017 року ТОВ «Роздільнатранссервіс», ідентифікаційний код 32898146) залучено у якості цивільного відповідача у даному кримінальному провадженні (т.2, а.с.168-171).

Автомобіль «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , рік випуску 2003, зареєстровано за ОСОБА_12 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 06.05.2004; дата реєстрації 16.09.2015 (т.2, а.с.35).

Згідно Акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості), складеної представником АТ «СГ «ТАС», визначено пошкодження вказаного автомобіля в результаті ДТП, та зазначено, що страхова компанія виплачує за усунення пошкоджень та заміну тих вузлів та деталей транспортного засобу, що вказані у даному акті огляду з урахуванням експлуатаційного зносу та про те, що виплата проводиться при узгодженні калькуляції проведених ремонтних робіт та підтвердженні фактично понесених витрат на ремонт (т.2, а.с.94)

Відповіднодо полісу№АК/0484537обов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів (дієна територіїУкраїни),код страховика037(строкдії з00год.00хв.20.09.2016року до00год.00хв.19.09.2017року включно),цивільно-правова відповідальність ОСОБА_12 зашкоду,заподіяну життю,здоров`ю третіхосіб підчас експлуатаціїназемного транспортногозасобу,зокрема автомобіля«ВАЗ 21103»,рік випуску2003, р/н НОМЕР_2 застрахованаПрАТ «Українськапожежно-страховакомпанія» (м.Одеса,вул.Буніна,18),згідно звимогами ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» від01.07.2004року №1961-!У(зізмінами)та узгодженастрахова сума(лімітвідповідальності)на одногопотерпілого:за шкоду,заподіяну життюта здоров`ю 200000гривень;за шкоду,заподіяну майну100000гривень (т.3, а.с.273).

Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У суду немає підстав для визнання недопустими доказів, наданих сторонами обвинувачення та захисту, оскільки їх збір та фіксація відповідають нормам КПК України.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, згідно з вимогами ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховуєступінь тяжкостівчиненого злочину,що відноситьсядо тяжких злочинів, особу обвинуваченого та враховуєті обставини,що вінхарактеризується позитивноза місцемпроживання та роботи (т.2, а.с.182, т.3, а.с.246-247),на облікуу лікаряпсихіатрата наркологане перебуває(т.2, а.с.175-176).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом визнаються визнання вини, каяття, те, що він раніше не судимий, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей 2012 та 2002 року народження, надає допомогу хворій матері-пенсіонерці. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлені.

Враховуючи всі пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, думку потерпілих, які наполягали на суворому покаранні, суд приходить до висновку, згідно ч.2 ст.65 КК України, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів, буде призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.75, ст.69 КК України суд не знаходить.

У даному кримінальному провадженні потерпілими заявлено цивільні позови.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пред`явили позов (уточнений в порядку ст.31 ЦПК України) до ТОВ «Роздільнатранссервіс», Акціонерного товариства «Страхова група ТАС», третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та просили стягнути з АТ «Страхова група ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_7 витрати, пов`язані з похованням в розмірі 14235 грн., витрати на поминальний обід у сумі 10000 грн., майнову шкоду, спричинену внаслідок аварійного пошкодження автомобіля в розмірі 39000 грн. та моральну шкоду у розмірі 17400 грн.; стягнути з АТ «Стахова група ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_6 витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 30900 грн., згідно договору №00001 від 01.02.2018 року з ФОП ОСОБА_27 та моральну шкоду у розмірі 17400 грн. Стягнути з АТ «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 200 000 грн. кожній - страхове відшкодування за смерть кожного з батьків, згідно страхового полісу АЕ/8990080. Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_7 залишкову вартість автомобіля, яка складає 31622 грн., витрати пов`язані з відповідальним зберіганням автомобіля в розмірі 5430 грн., та моральну шкоду в розмірі 750000 грн. Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_6 витрати пов`язані з оплатою арешт майданчику в розмірі 2494,27 грн. та моральну шкоду в розмірі 750000 грн. (т.3, а.с.75-81). До позовів долучені докази на підтвердження родинних відносин із загиблими, витрат на поховання, поминальний обід, виготовлення на установку надгробного пам`ятника, транспортування автомобіля, оплату штраф майданчика (т.1, а.с.22-25,59-60,72-74,158-168, т.2,а.с.79-89, т.3,а.с.84-94)

ОСОБА_8 , діюча в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9 , пред`явила позов (уточнений в порядку ст.31 ЦПК України) до ТОВ «Роздільнатранссервіс», Акціонерного товариства «Страхова група ТАС», третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та просила стягнути з АТ «Страхова група ТАС» (приватне) на її користь майнову шкоду у сумі 82696 грн., моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподяну здоровю 4134,80 грн. Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на її користь майнову шкоду за транспортні витрати в розмірі 1429,70 грн, відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення загальної працездатності по 930 грн. щомісячно, починаючи з 28.09.2016 року, та моральну шкоду в розмірі 900000 грн. Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь неповнолітнього ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 50000 грн. (т.3,а.с.95-102). До позову долучені докази, що підтверджують витрати на лікування, що включають в себе: перебування на стаціонарному лікуванні, придбання ліків, оплату діагностики, оперативне втручання, витрати на реабілітацію, транспортні витрати, а також докази, які підтверджують перебування ОСОБА_8 у трудових відносинах на момент ДТП, наказ про звільнення, копію трудової книжки, пропозицію про працевлаштування на інші посади, довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №896387 від 23.04.2018 року про встановлення їй ІІ групи інвалідності до 01.05.2019 року включно (т.1, а.с.88-117; т.3, а.с.112-147,160-166).

Представник цивільного відповідача ТОВ «Роздільнатранссервіс» адвокат ОСОБА_11 надав суду відзиви на позовні заяви потерпілих, згідно яких позови визнав частково та просив розглянути та вирішити цивільні позови у відповідності з вимогами закону, на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Щодо позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зазначив, що відповідач ТОВ «Роздільнатранссервіс» не заперечує відшкодувати витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, а також зазначив, що цивільно-правова відповідальність ТОВ застрахована ПрАТ «Страхова група ТАС» (поліс АЕ/8990080), де передбачена страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю у розмірі 200 тисяч гривень, а також, за шкоду заподіяну майну 100 тисяч гривень, отже підприємство відшкодовує шкоду у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Представник вважає, що розмір моральної шкоди, яку потерпілі оцінили в сукупності в 1,5 мільйона гривень, завищений і не доведений доказами, долученими до позовної заяви. (т.3, а.с.167-173).

Щодо позовних вимог ОСОБА_8 , пред`явлених нею в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9 , зазначив про те, що вимоги про стягнення моральної шкоди завищені, вимоги про стягнення транспортних витрат на суму 1429,70 грн. можуть бути задоволені підприємством лише при недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) відповідно до страхового полісу АЕ/8990080. Щодо вимоги про стягнення заробітку, втраченого внаслідок зменшення загальної працездатності по 930 грн. щомісячно, починаючи з 28.09.2016 року, вказав на ту обставину, що ОСОБА_8 не надала суду достовірних доказів на підтвердження вказаної вимоги. Згідно наказу по виробничому підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції «Одеса-Головна» №128/ОС від 08.02.2018 року «Про припинення трудового договору», який наданий суду позивачем, вбачається, що вона звільнена за посади «кухар 3 розряду» відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України, що не пов`язано з отриманими нею травмами 28.09.2016 року. Висновок про прямий та безпосередній зв`язок між дорожньо-транспортною пригодою 28.09.2016 року та втратою позивачем роботи, на думку представника цивільного відповідача, повинен базуватись на детальному вивченні та дослідженні у їх взаємозв`язку з усією наявною інформацією з даного питання (т.3, а.с.174-181).

Представник цивільного відповідача АТ «СГ «ТАС» в судове засідання не прибув, надав суду заперечення на позови ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 в її інтересах та інтересах ОСОБА_9 , де просив розглянути справу без його участі (т.1, а.с.134-138, т.2, а.с.30-34). В запереченнях зазначив, що позивачі на даний час не зверталися до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявами про страхове відшкодування, а тому немає правових підстав без їх звернення здійснити страхові виплати. У ОСОБА_7 відсутнє свідоцтво про право на спадщину на автомобіль ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_2 , тому вона матиме право на відшкодування за пошкодження вказаного автомобіля лише при наданні такого свідоцтва про спадкування. Виплата страхового відшкодування проводиться власнику або спадкоємцю в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу або різниці між ринковою вартістю до і після дорожньо-транспортної пригоди в разі фізичного знищення автомобіля. Моральна шкода відшкодовується рівними частинами дружині, батькам та дітям, а отже для встановлення розміру моральної шкоди, яка відшкодовується страховиком необхідно встановити кількість осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілих. Щодо витрат на поховання, зазначив, що у разі звернення з такою вимогою та надання документів, які підтверджують витрати на поховання, відшкодовуються документально підтверджені витрати, але не більше 12 мінімальних заробітних плат на дату ДТП. Страхове відшкодування на лікування ОСОБА_8 становить 29279,59 грн та 435,00 грн. у зв`язку із лікуванням ОСОБА_9 .. Розмір моральної шкоди у зв`язку із ушкодженням здоров`я ОСОБА_8 страховик визначив із розрахунку 5% страхової виплати, що становить 1463,98 грн. (29279,59:100х5) та 21,75 грн. (435:100х5) у зв`язку із ушкодженням здоров`я ОСОБА_9 . На підставі викладеного представник АТ «СГ «ТАС» просив відмовити у позовах у повному обсязі.

Розглядаючипозови потерпілихсуд керуєтьсянормами Цивільногокодексу України,Законом України«Про страхування»,Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,Законом України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні»,Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року (зі змінами).

Відповідно дост.22ЦК України(даліЦК),особа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування. Збиткамиє: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2)доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода). Збитки відшкодовуютьсяу повномуобсязі,якщо договоромабо закономне передбаченовідшкодування уменшому абобільшому розмірі. Відповіднодо статті 23 ЦК особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральна шкодаполягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4)у приниженнічесті тагідності фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи. Моральнашкода відшкодовуєтьсягрішми,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відмайнової шкоди,яка підлягаєвідшкодуванню,та непов`язаназ розміромцього відшкодування. Моральнашкода відшкодовуєтьсяодноразово,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Згідно статті1166ЦК майновашкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала.Стаття 1167ЦК передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду,а саме:1.Моральна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала,за наявностіїї вини,крім випадків,встановлених частиноюдругою цієїстатті. 2.Моральна шкодавідшкодовується незалежновід виниоргану державноївлади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала: 1)якщо шкодизавдано каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особивнаслідок діїджерела підвищеноїнебезпеки.Стаття 1168ЦК визначаєпідстави тапорядоквідшкодування моральноїшкоди,завданої каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особи,а саме: 1) моральнашкода,завдана каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я,може бутивідшкодована одноразовоабо шляхомздійснення щомісячнихплатежів. 2) моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Згідно ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джереломпідвищеної небезпеки,відшкодовується особою,яка навідповідній правовійпідставі (правовласності,інше речовеправо,договір підряду,оренди тощо)володіє транспортнимзасобом,механізмом,іншим об`єктом,використання,зберігання абоутримання якогостворює підвищенунебезпеку. Стаття 1194 ЦК передбачаєвідшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність та встановлює: 1) особа,яка застрахуваласвою цивільнувідповідальність,у разінедостатності страховоївиплати (страховоговідшкодування)для повноговідшкодування завданоїнею шкодизобов`язанасплатити потерпіломурізницю міжфактичним розміромшкоди істраховою виплатою(страховимвідшкодуванням).Згідно статті1195ЦК передбаченовідшкодуванняшкоди,завданої каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я,а саме: 1) фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо; 2) у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати; 3) шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів;4)договором абозаконом можебути збільшенийобсяг ірозмір відшкодуванняшкоди,завданої потерпіломукаліцтвом абоіншим ушкодженнямздоров`я.Стаття 1197ЦК передбачає порядок визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором:1)розмір втраченогофізичною особоювнаслідок каліцтваабо іншогоушкодження здоров`язаробітку (доходу),що підлягаєвідшкодуванню,визначається увідсотках відсереднього місячногозаробітку (доходу),який потерпілиймав докаліцтва абоіншого ушкодженняздоров`я,з урахуваннямступеня втратипотерпілим професійноїпрацездатності,а заїї відсутності-загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати; до втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку;до втраченогозаробітку (доходу)не включаютьсяодноразові виплати,компенсація заневикористану відпустку,вихідна допомога,допомога повагітності тапологах тощо. Устатті 1201ЦК (відшкодування витрат на поховання) вказано: 1)особа,яка завдалашкоди смертюпотерпілого,зобов`язанавідшкодувати особі,яка зробиланеобхідні витратина похованнята наспорудження надгробногопам`ятника,ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Закон України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,який набрав чинності з 1січня 2005року,(даліЗакон)визначає поняттястрахового випадку,а саме: страховим випадкомє дорожньо-транспортнапригода,що сталасяза участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якоїнастає цивільно-правова відповідальністьособи,відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю,здоров`ю та/абомайну потерпілого(стаття6Закону). Ст.9(п.9.4.)Закону визначає,що страховівиплати задоговорами обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності обмежуютьсястраховими сумами,які діяли на дату укладення договору та зазначенів договорі страхування. Ст.22 (п. 22.1) Закону зазначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Стаття 23 п.23.1.Закону визначає,що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілоговнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди,є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода,пов`язана зтимчасовою втратою працездатностіпотерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, щополягає уфізичному болюта стражданнях,яких потерпілий -фізична особазазнав узв`язку зкаліцтвом абоіншим ушкодженнямздоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Ст.24 (п.24.1.) Закону передбачає наступне: у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Стаття 26 Закону (п.26.1.) визначає, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпіли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України (435-15). П.26.2. визначає, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату

настання страховоговипадку. Пункт27.4.ст.27Закону визначає,що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодуванняособі,яка здійснила витрати на поховання та на спорудженнянадгробного пам`ятника, за умови надання страховику(МТСБУ)документів,що підтверджують такі витрати, тапред`явлення оригіналусвідоцтва про смерть.Загальний розміртакого відшкодуваннястосовно одногопомерлого не може перевищувати 12мінімальних заробітнихплат умісячному розмірі, встановлених законом на день настання страховоговипадку.Пункт 27.5.ст.27Закону зазначає,що відшкодуванняшкоди,пов`язаної ізсмертю потерпілого,може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентнихвиплат) за шкоду, заподіянужиттю таздоров`ю однієїособи,не можеперевищувати страховусуму затаку шкоду.Стаття 29Закону (шкода,пов`язаназ пошкодженнямтранспортного засобу)визначає,що зв`язкуз пошкодженнямтранспортного засобувідшкодовуються витрати,пов`язаніз відновлювальнимремонтом транспортногозасобу з урахуванням зносу,розрахованого упорядку, встановленомузаконодавством,включаючи витратина усуненняпошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди,з евакуацієютранспортного засобуз місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання тоговласника чи законного користувача транспортного засобу, якийкерував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортноїпригоди,чи домісця здійсненняремонту натериторії України.Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин,помістити настоянку, до розміру шкоди додаютьсятакож витратина евакуаціютранспортного засобудо стоянкита платаза послугистоянки. Стаття 30 Закону (шкода, пов`язана з фізичним знищенням транспортного засобу) визначає :п.30.1.-транспортний засіб вважається фізичнознищеним,якщо його ремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим, якщопередбачені згідно з аварійним сертифікатом(рапортом), звітом(актом)чи висновком про оцінку, виконанимаварійним комісаром,оцінювачем абоекспертом відповідно до законодавства, витрати навідновлювальний ремонт транспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди. П.30.2. - якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, проаналізувавши вказані норми матеріального права, з урахуванням пояснень позивачів, доказів наданих ними на підтвердження позовних вимог, відзивів та заперечень відповідачів, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовів, пред`явлених у даному кримінальному провадженні.

Цивільний позов, уточнений в порядку ст.31 ЦПК України, заявлений ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про стягнення з ТОВ «Роздільнатранссервіс», АТ «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди підлягає задоволенню частково. Суд стягує на користь позивача ОСОБА_7 з АТ «Страхова група «ТАС» документально підтверджені витрати на поховання у розмірі 14 235 грн., витрати на поминальний обід у розмірі 10 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 17 400 грн. Суд стягує на користь позивача ОСОБА_6 з АТ «Страхова група «ТАС» документально підтверджені витрати на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 30 900 грн. та моральну шкоду у розмірі 17 400 грн. На користь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд стягує з АТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу АЕ/8990080 у зв`язку з настанням страхового випадку: смерті батька ОСОБА_12 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхову суму 200 тисяч гривень (по 100 тисяч гривень кожному позивачу), у зв`язку з настанням страхового випадку: смерті матері ОСОБА_15 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхову суму 200 тисяч гривень (по 100 тисяч гривень кожному позивачу), а всього стягує на користь ОСОБА_6 200 тисяч гривень та на користь ОСОБА_7 200 тисяч гривень. Суд стягує з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_7 витрати, пов`язані з відповідальним зберіганням автомобіля в розмірі 5430 грн. та моральну шкоду у сумі 150 000 гривень. На користь ОСОБА_6 з ТОВ «Роздільнатранссервіс» суд стягує витрати пов`язані з оплатою арешт майданчику у розмірі 2494,37 грн. та моральну шкоду у сумі 150 000 гривень. Розмір моральної шкоди, заявлений у позові, суд вважає дещо завищеним, та враховує вимоги розумності і справедливості, а також те, що злочин вчинено з необережності, але при визначенні суми до стягнення суд враховує, що шкода потерпілим не відшкодована, загинули батьки позивачів та вони понесли глибокі душевні страждання у зв`язку із цією тяжкою втратою.

Не підлягає задоволенню позов ОСОБА_7 в частині стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» майнової шкоди, спричиненої внаслідок аварійного пошкодження автомобіля в розмірі 39000 грн. та з ТОВ «Роздільнатранссервіс» в частині стягнення залишкової вартості автомобіля в розмірі 31622 грн., оскільки розмір цієї шкоди на день ухвалення вироку документально не підтверджений, висновок авто товарознавчої експертизи відсутній, не надано свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, тобто позов у цій частині заявлено передчасно та ОСОБА_7 , як один із спадкоємців, не може вважатися належним позивачем за цією вимогою. Крім того, нею не надано жодних доказів, понесених нею особисто витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, що належав її батькові ОСОБА_12 , які б підлягали стягненню на її користь з відповідачів. Суд роз`ясняє право спадкоємців до майна померлого ОСОБА_12 на звернення до суду у порядку цивільного судочинства з вказаними позовними вимогами.

Цивільний позов, уточнений в порядку ст.31 ЦПК України, заявлений ОСОБА_8 в її інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9 про стягнення з ТОВ «Роздільнатранссервіс», АТ «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди підлягає задоволенню частково. Суд стягує на користь позивача ОСОБА_8 з АТ «Страхова група «ТАС» документально підтверджені витрати на лікування у сумі 82 696 грн та моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду спричинену здоровю у розмірі 4 134,80 грн. Суд стягує з ТОВ «Роздільнатранссервіс» на користь ОСОБА_8 витрати, пов`язані з її транспортуванням до лікувальних закладів в розмірі 1 429,78 грн. та моральну шкоду у сумі 100 000 гривень. На користь ОСОБА_9 з ТОВ «Роздільнатранссервіс» суд стягує моральну шкоду у сумі 10 000 гривень. Розмір моральної шкоди, заявлений у позові, суд вважає дещо завищеним, та враховує вимоги розумності і справедливості, а також те, що злочин вчинено з необережності, але при визначенні суми до стягнення суд враховує, що шкода потерпілим не відшкодована, ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час перебувала на лікуванні та потребує подальшого оперативного втручання, ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження, наслідки яких відчував тривалий час.

Позов ОСОБА_8 про стягнення з ТОВ «Роздільнатранссервіс» заробітку, втраченого внаслідок зменшення загальної працездатності по 930 гривень щомісячно, починаючи з 28.09.2016 року підлягає задоволенню частково, а саме: підлягає стягненню з відповідача по 930 гривень щомісячно за період з 09.02.2018 року по 01.05.2019 року включно, тобто з дня наступного за днем її звільнення по останній день строку встановлення їй ІІ групи інвалідності.

Суд роз`ясняє потерпілій ОСОБА_8 її право на звернення до суду у порядку цивільного судочинства до відповідачів із позовом про відшкодування документально підтверджених витрат, які будуть пов`язані з оперативним втручанням, реабілітацією, санаторно-курортним лікуванням та інших витрат на її лікування, а також про стягнення заробітку, втраченого внаслідок зменшення загальної працездатності у разі встановлення їй безстроково інвалідності, пов`язаної з ДТП.

З метою забезпечення прав спадкоємців майна померлого ОСОБА_12 суд вважає за необхідне на підставі ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.09.2016 року на автомобіль «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження і використання вказаного транспортного засобу власниками та іншими особами та вважати його повернутим ОСОБА_26 згідно розписки від 11.10.2016 року.

В зв`язку з тим, що майнова та моральна шкода потерпілим не відшкодована, суд залишає незмінною та не скасовує ухвалу від 23.06.2017 року про накладення арешту на майно ТОВ «Роздільнатранссервіс» з метою забезпечення цивільних позовів у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню у сумі: 880,80 гривень за проведення судової автотехнічної експертизи №4673 від 20.12.2016 року; 880,80 гривень за проведення судової авто технічної експертизи №4672 від 20.12.2016 року; 880,80 гривень за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №4670 від 27.12.2016 року, 880,80 гривень за проведення авто технічної експертизи №4671 від 27.12.2016 року, 2202,00 гривень за проведення судової авто технічної експертизи №17-501 від 20.02.2017 року, на загальну суму 5725,20 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст.208 КПК України 28.09.2016 року за підозрою у вчиненні злочину за ч.3 ст.286 КК України (т.2, а.с.190-194). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.09.2016 року у задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, починаючи з 17 годин 40 хвилин 30.09.2016 року до 17 годин 40 хвилин 30.11.2016 року (т.2, а.с. 195-198). Обвинувальний акт надійшов на розгляд суду 13.03.2017 року. Клопотання про обрання запобіжного заходу до обвинуваченого прокурором не заявлялись. Потерпілі заявляли клопотання про обрання запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Ухвалою суду від 23.06.2017 року узадоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 було відмовлено, оскільки за приписами ч.4 ст.176 КПК України потерпілі позбавлені права заявляти таке клопотання суду. На день ухвалення вироку запобіжний захід до ОСОБА_4 не обирався. Суд, призначаючи покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на певний строк, враховуючи думку потерпілих, висловлену ними у судових дебатах, вважає за необхідне обрати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.369-376, 392, 393,395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття під варту за даним вироком.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про стягнення з ТОВ «Роздільнатранссервіс», АТ «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65) на користь позивача ОСОБА_7 документально підтверджені витрати на поховання у розмірі 14235 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн., витрати на поминальний обід у розмірі 10000 (десять тисяч) грн., моральну шкоду у розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн., та страхову суму у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень згідно полісу АЕ/8990080 у зв`язку з настанням страхового випадку: смерті батька ОСОБА_12 та матері ОСОБА_15 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65) на користь позивача ОСОБА_6 документально підтверджені витрати на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 30900 (тридцять тисяч дев`ятсот) грн., моральну шкоду у розмірі 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн., та страхову суму у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень згідно полісу АЕ/8990080 у зв`язку з настанням страхового випадку: смерті батька ОСОБА_12 та матері ОСОБА_15 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» (ідентифікаційний код 32898146, що розташоване за адресою: 67400, Одеська область м. Роздільна, вул..Європейська, 117) на користь ОСОБА_7 витрати, пов`язані з відповідальним зберіганням автомобіля в розмірі 5430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. та моральну шкоду у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» (ідентифікаційний код 32898146, що розташоване за адресою: 67400, Одеська область м. Роздільна, вул..Європейська, 117) на користь ОСОБА_6 витрати пов`язані з оплатою арешт майданчику у розмірі 2494,37 грн. (дві тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні 37 коп.) та моральну шкоду у сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

Відмовити у позові ОСОБА_7 в частині стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» майнової шкоди, спричиненої внаслідок аварійного пошкодження автомобіля в розмірі 39000 грн. та з ТОВ «Роздільнатранссервіс» в частині стягнення залишкової вартості автомобіля в розмірі 31622 грн.

Роз`яснити право спадкоємців до майна померлого ОСОБА_12 на звернення до суду у порядку цивільного судочинства з вказаними позовними вимогами.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_8 в її інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9 про стягнення з ТОВ «Роздільнатранссервіс», АТ «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65) на користь ОСОБА_8 документально підтверджені витрати на лікування у сумі 82 696 (вісімдесят дві тисячі шістсот дев`яносто шість) грн та моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду спричинену здоров`ю у розмірі 4134,80 (чотири тисячі сто тридцять чотири грн. 80 коп.) грн.

Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» (ідентифікаційний код 32898146, що розташоване за адресою: 67400, Одеська область м. Роздільна, вул..Європейська, 117) на користь ОСОБА_8 витрати, пов`язані з її транспортуванням до лікувальних закладів в розмірі 1 429,78 грн. (одна тисяча чотириста двадцять девять грн. 78 коп) та моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» (ідентифікаційний код 32898146, що розташоване за адресою: 67400, Одеська область м. Роздільна, вул..Європейська, 117) на користь ОСОБА_8 заробіток, втрачений внаслідок зменшення загальної працездатності, по 930 (дев`ятсот тридцять) гривень щомісячно, починаючи з 09.02.2018 року по 01.05.2019 року.

Роз`яснити потерпілій ОСОБА_8 її право на звернення до суду у порядку цивільного судочинства до відповідачів із позовом про відшкодування документально підтверджених витрат, які будуть пов`язані з оперативним втручанням, реабілітацією, санаторно-курортним лікуванням та інших витрат на її лікування, а також на про стягнення заробітку, втраченого внаслідок зменшення загальної працездатності у разі встановлення їй безстроково інвалідності, пов`язаної з ДТП.

Стягнути з ТОВ «Роздільнатранссервіс» (ідентифікаційний код 32898146, що розташоване за адресою: 67400, Одеська область м. Роздільна, вул..Європейська, 117) на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню у сумі: 880,80 гривень за проведення судової автотехнічної експертизи №4673 від 20.12.2016 року; 880,80 гривень за проведення судової авто технічної експертизи №4672 від 20.12.2016 року; 880,80 гривень за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №4670 від 27.12.2016 року, 880,80 гривень за проведення авто технічної експертизи №4671 від 27.12.2016 року, 2202,00 гривень за проведення судової авто технічної експертизи №17-501 від 20.02.2017 року, на загальну суму 5725,20 гривень (п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять грн. 20 коп.).

З метою забезпечення прав спадкоємців майна померлого ОСОБА_12 на підставі ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 30.09.2016 року на автомобіль «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження і використання вказаного транспортного засобу власниками та іншими особами.

Речові докази, долучені до кримінального провадження, а саме: автобус «БАЗ А 079.23», р/н НОМЕР_1 та автомобіль «ВАЗ-21103», р/н НОМЕР_2 , після набрання вироком законної сили вважати повернутими відповідальним особам згідно розписок від 11.10.2016 року та 26.10.2016 року.

Залишити незмінною ухвалу суду від 23.06.2017 року про накладення арешту на майно ТОВ «Роздільнатранссервіс» з метою забезпечення цивільних позовів у кримінальному провадженні до виконання вироку в частині стягнення на користь потерпілих цивільних позивачів з відповідача майнової та моральної шкоди завданої злочином.

Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеська установа відбування покарань № 21", взяти його під варту із зали суду негайно.

Відповідно до абз. 1 ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, тобто з 28 вересня 2016 року по 30.09.2016 року за ст.72 КК України, в редакції, чинній на день його затримання.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя: ОСОБА_1

Вирок набрав законної сили _____

Суддя