5/104
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" серпня 2006 р.Справа № 5/104
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А.розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/104
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Донецьк
до відповідача: приватного підприємства "Європа Плюс", м. Кіровоград
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Вінниця
про звернення стягнення на заставлене майно та визнання права власності на заставлене майно
Представники:
від позивача - Старовецький В.І., довіреність № б/н від 10.09.05 представник
від відповідача - участі не брали
від третьої особи - Дьяченко Н.В., довіреність № б/н від 29.06.06, представник.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" подано позов про звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави № 1 від 12.05.2004 року та визнання права власності на наступне заставлене майно: КАМАЗ 5511 самоскид, реєстраційний номер 03096ОН, 1990 року випуску - вартістю 16000 грн., КАМАЗ 5511 самоскид, реєстраційний номер 10293ОН, 1988 року випуску - вартістю 15000 грн., КАМАЗ 5410 сідельний тягач, реєстраційний номер 10178ОН, 1983 року випуску - вартістю 12000 грн., КАМАЗ 5320 самоскид, реєстраційний номер 14143ОН, 1987 року випуску - вартістю 15000 грн., причіп бортовий ЛТ 101, реєстраційний номер 07616ОН, 1992 року випуску - вартістю 5000 грн., легкові автомобілі ЗАЗ комбі реєстраційні номери 04136ОН - вартістю 4000 грн. та 05529ОН вартістю 5000 грн., 2002 та 2003 року років випуску, трактор МТЗ-80 - вартістю 10000 грн. на загальну вартість - 82000 грн.
Розглянувши наявні матеріали справи заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між приватним підприємством "Європа-Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" 31.12.2003 року укладено договір відповідального зберігання.
Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору відповідального зберігання перша сторона (відповідач у справі) зобов'язалася передати другій стороні (третій особі у справі) складське приміщення для зберігання продукції, друга сторона - надати насіння соняшнику для зберігання його у наданому першою стороною приміщенні, право власності на насіння соняшнику, переданого на зберігання належить другій стороні.
У якості забезпечення виконання зобов'язання 12.05.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" та відповідачем укладено договір застави № 1.
У відповідності до абзацу 2 п. 1.1 вказаного договору заставодавець надає заставодержателю в заставу майно (групу об'єктів), що знаходяться у власності заставодавця, та на його балансі станом на 07.05.2004 року, а саме: норії Н-20 в кількості 6 комплектів, завальний бункер в кількості 2 шт., вагонні лебідки в кількості 2 шт., очищувальна машина ОВС-25 в кількості 2 шт., навантажувач шнековий в кількості 2 шт., пєткус "Гігант" - 1 шт., розкидач міндобрив - 2 шт., сушілка ДСП-10 - 1 шт., два електрогенератори, причіп буртозбиральний - 1 шт., покритий тік розміром 102х24 м., вантажні автомобілі КАМАЗ 55102 самоскид реєстраційний номер 14146ОН, 1986 року випуску, КАМАЗ 5320 самоскид реєстраційний номер 13963ОН, 1986 року випуску, КАМАЗ 5511 самоскид, реєстраційний номер 03096ОН, 1990 року випуску, КАМАЗ 5511 самоскид, реєстраційний номер 10293ОН, 1988 року випуску, КАМАЗ 5410 сідельний тягач, реєстраційний номер 10178ОН, 1983 року випуску, КАМАЗ 5320 самоскид, реєстраційний номер 14143ОН, 1987 року випуску, причіп ГКБ 8527 реєстраційний номер 12783ОН 1987 року випуску, причіп бортовий ЛТ 101, реєстраційний номер 07616ОН, 1992 року випуску, причіп ГКБ 8352 реєстраційний номер 13048ОН, 1990 року випуску, причіп ЦЗАП 85510 реєстраційний номер 13049ОН, 1992 року випуску, легкові автомобілі ЗАЗ комбі реєстраційні номери 03066ОН, 04136ОН, 05529ОН, 2001, 2002 та 2003 року років випуску, ВАЗ 21110 реєстраційний номер 05559ОМ, 2003 року випуску, трактор МТЗ-80, екскаватор та паливозаправник всього 17 одиниць переліченого вище транспорту.
Вказане майно після укладення договору застави № 1 від 12.05.2004 року внесено до Державного реєстру застав рухомого майна 13.05.2004 року, запис № 1970-4554.
26.07.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" - Кредитор-1 (третя особа у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" - Кредитор-2 укладено договір відступлення права вимоги.
Згідно п. 1.1 договору відступлення права вимоги від 26.07.2004 року у відповідності із ст. 512 Цивільного кодексу України Кредитор-1 відступає Кредитору-2 право вимоги від приватного підприємства "Європа Плюс" (боржник) виконання зобов'язань по договору застави № 1 від 12.05.2004 року, укладеного з метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за договором відповідального зберігання насіння соняшнику від 31.12.2003 року.
Пунктами 3.1, 5.1 договору застави № 1 від 12.05.2004 року передбачено, що заставодержатель має право за рахунок заставленого майна (групи об'єктів ) задовольнити свої вимоги, що виникли на підставі договорів, у повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку (штраф, пеню), відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з простроченням та/або порушенням боржником та/або заставодавцем умов виконання зобов'язань за договорами та цим договором, витрати, пов'язані із зверненням стягнення на заставлене майно (включаючи усі необхідні для цього податки, державне мито та збори), витрати, необхідні для реалізації предмета застави і таке інше.
Погашення заборгованості за договорами за рахунок заставлено майна (групи об'єктів), може бути здійснене як шляхом реалізації заставленого майна (групи об'єктів) так і шляхом набуття заставодержателем права власності на заставлене майно (групу об'єктів). Право вибору способу погашення заборгованості за договорами за рахунок заставленого майна, залишається виключно за заставодержателем.
Відповідач в порушення вищезазначених умов договорів не повернув позивачу передане на зберігання насіння соняшника. Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2004 року у справі № 3/235 встановлено, що приватним підприємством "Європа-плюс" не забезпечено схоронність соняшнику, у місці схову на складі виявлено фактичну нестачу предмета договору відповідального зберігання від 31.12.2003 року. Зазначеним рішенням господарського суду стягнуто з приватного підприємства "Європа-плоюс" на користь ТОВ "Колос" заборгованість в сумі 747975,01 грн. у відшкодування вартості нестачі насіння соняшнику.
На виконання вказаного рішення господарського суду видано накази. Постановою відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції від 15.04.2005 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області від 30.08.2004 року у справі № 3/235 про стягнення 747975,10 грн.
Проте, приватним підприємством "Європа плюс" вказане рішення господарського суду Донецької області не виконано, заборгованість за договором відповідального зберігання від 31.12.2003 року, яка складає 747975,10 грн., не погашена.
Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставлено майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями частини 1 статті 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Також у відповідності до частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
У абзаці 2 пункту 5.1 договору застави № 1 від 12.05.2004 року зазначено, що погашення заборгованості за договорами за рахунок заставлено майна (групи об'єктів), може бути здійснене як шляхом реалізації заставленого майна (групи об'єктів) так і шляхом набуття заставодержателем права власності на заставлене майно (групу об'єктів). Право вибору способу погашення заборгованості за договорами за рахунок заставленого майна залишається виключно за заставодержателем. Тобто, за умовами договору застави позивач має право набути право власності на заставлене майно.
Захист права власності може бути здійснений, зокрема, шляхом визнання цього права, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Отже, після дослідження обставин справи господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно, згідно договору застави № 1 від 12.05.2004 року, що належить відповідачу в погашення частини суми 747975,10 грн. заборгованості за договором відповідального зберігання від 31 грудня 2003 року та визнання за позивачем права власності на заставлене майно.
Вартість заставленого майна договором застави не передбачена, сторони не робили оцінку заставленого майна. Позивач також не проводив експертну оцінку заставленого майна, тому господарський суд не має можливості визначити вартість майна щодо якого подано позов. Позивач у подальшому не позбавлений права зробити відповідну незалежну експертну оцінку заставленого майна з метою визначення його вартості.
Державне мито у справі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Звернути стягнення згідно договору застави № 1 від 12 травня 2004 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк та приватним підприємством "Європа плюс", м. Кіровоград, на заставлене майно, що належить приватному підприємству "Європа плюс" (адреса: м. Кіровоград, пров. Училищний, 6, кв. 1, ідентифікаційний код 22212895) в погашення частини суми 747975,10 грн. заборгованості за договором відповідального зберігання від 31 грудня 2003 р., а також господарських витрат у даній справі на державне мито в сумі 820 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (адреса: м. Донецьк, вул. Артема, 88/714, ідентифікаційний код 31198619) на заставлене майно: КАМАЗ 5511 самоскид, реєстраційний номер 03096ОН, 1990 року випуску; КАМАЗ 5511 самоскид, реєстраційний номер 10293ОН, 1988 року випуску; КАМАЗ 5410 сідельний тягач, реєстраційний номер 10178ОН, 1983 року випуску; КАМАЗ 5320 самоскид, реєстраційний номер 14143ОН, 1987 року випуску; причіп бортовий ЛТ 101, реєстраційний номер 07616ОН, 1992 року випуску; два легкові автомобілі ЗАЗ комбі реєстраційні номери 04136ОН та 05529ОН 2002 року та 2003 року випуску; трактор МТЗ-80.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржене в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.А. Змеул
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 74830 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Шевченко Світлана Луківна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні