Постанова

від 12.06.2018 по справі 630/553/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/553/17 Головуючий суддя І інстанції Малихін О. О.

Провадження № 22-ц/790/2211/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 630/553/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Дар'я про стягнення заборгованості за попереднім договором, з апеляційною скаргою Суслова Вадима Юрійовича, який діє в інтересах Приватного підприємства Дар'я , на заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 07 грудня 2017 року у складі судді Малихіна О.О., -

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 01 липня 2015 року між ним та Приватним підприємством Дар'я (ПП Дар'я ) було укладено попередній договір, за умовами якого сторони домовилися не пізніше 30 жовтня 2015 року укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. З метою виконання зобов'язань за договором ОСОБА_1 передав ПП Дар'я 100 000 гривень забезпечувального платежу, який підлягав поверненню йому під час укладання договору купівлі-продажу. Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна через невиконання відповідачем умов попереднього договору щодо підготовки документів та оформлення за собою права власності на нежитлову будівлю укладено не було, ОСОБА_1 просив стягнути з ПП Дар'я 100 00 грн. забезпечувального платежу, 100 000 грн. неустойки відповідно до п. 10 договору, 10 969 грн. 20 коп. - 3% річних від суми боргу, інфляційні втрати, а всього стягнути 249 604 грн. 05 коп.

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 07 грудня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ПП Дар'я на користь ОСОБА_1 249 604 грн. 05 коп. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 10 969 грн. 20 коп., 2 925 грн. 74 коп. судового збору.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 24 січня 2018 року у задоволенні заяви ПП Дар'я про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі Суслов В.Ю., який діяв в інтересах ПП Дар'я , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. В обґрунтування скарги зазначив, що ОСОБА_1 не було сплачено ПП Дар'я 100 000 грн. забезпечувального платежу, крім того, судом не надано часу для подання зустрічного позову.

В поданому відзиві ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу ПП Дар'я залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що факт отримання ПП Дар'я 100 000 гривень забезпечувального платежу підтверджується підписанням договору відповідачем, який не позбавлений права звернутися з позовом про визнання договору недійсним у загальному порядку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 01 липня 2015 року між ПП Дар'я та ОСОБА_1 було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу попередній договір, за умовами якого ПП Дар'я зобов'язалось не пізніше 30 жовтня 2015 року продати ОСОБА_1, а останній - купити, нежитлову будівлю (їдальню), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п.п 4, 6 попереднього договору від 01 липня 2015 року ПП Дар'я зобов'язалось також підготувати в строк до 30 жовтня 2015 року документи, які необхідні для укладення основного договору купівлі-продажу. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором ОСОБА_1 сплатив ПП Дар'я забезпечувальний платіж у розмірі 100000 грн., який підлягав поверненню під час укладення основного договору.

На підставі посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. договору купівлі-продажу від 18 вересня 2015 року ПП Дар'я набуло право власності на нежитлові об'єкти: літ. А-2 площею 975,7 кв.м, кіоск літ. Б-1 , сарай літ. В , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено та не заперечується представником відповідача, що основний договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ПП Дар'я укладено не було, оскільки вищевказане нерухоме майно було відчужено відповідачем на користь іншої особи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПП Дар'я взятих на себе за попереднім договором зобов'язань не виконало, правовими наслідками чого є стягнення на корись позивача 100000 грн. забезпечувального платежу, передбаченого умовами договору штрафу у розмірі 100000 грн., а також 3% річних та інфляційних втрат у сумі 60573 грн. 25 коп.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 10 попереднього договору від 01 липня 2015 року сторони передбачили, що у разі невиконання умов договору з вини ПП ДАР'Я , останнє повинно повернути ОСОБА_1 забезпечувальний платіж в розмірі 100000 грн., а також додатково сплатити таку ж саме суму.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов попереднього договору щодо укладення договору купівлі-продажу, 01 листопада 2015 року у ПП Дар'я виникло грошове зобов'язання повернути отримані від позивача 100000 грн., яке на час розгляду справи не виконане, а тому на вказані правовідносини поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів.

При цьому нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму неустойки законом не передбачено.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення слід змінити, стягнути з ПП Дар'я на користь ОСОБА_1 100000 грн. отриманих відповідачем за попереднім договором, 100000 грн. передбаченої п. 10 договору неустойки, 23200 грн. інфляційних втрат та 590 грн. 41 коп. - 3% річних, а всього стягнути 228690 грн. 41 коп.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ПП Дар'я на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2576 грн. 75 коп., а з останнього на користь відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, у розмірі 478 грн.28 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Суслова Вадима Юрійовича, який діє в інтересах Приватного підприємства Дар'я , задовольнити частково.

Заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 07 грудня 2017 року змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Дар'я на користь ОСОБА_1 заборгованість за попереднім договором від 01 липня 2015 року у розмірі 228690 грн. 41 коп.

Стягнути з Приватного підприємства Дар'я на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2576 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Дар'я судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, у розмірі 478 грн.28 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 червня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова