ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
Справа №2-а-1162/08
«10» жовтня 2008 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Терьохіна С.Є,
при секретарі - Лапшинської Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом громадянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеської міської ради, про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що вони є співвласниками житлового будинку розміщеного за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 256, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 01.04.1987р. Р№4-1615, свідоцтва про право на спадщину від 24.07.2007р. Р№3-1616 та договору дарування від 07.10.2004р. Р№8293, які належним чином зареєстровані в ОМБТІ та РОН.
Посилаючись на ст.ст.86, 89, 120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України та у зв'язку із фактом набуття права власності на зазначений житловий будинок, позивачі стверджують про набуття права спільної приватної власності на земельну ділянку на якій будинок розташований, розміром 0, 1139га, із призначенням -для обслуговування житлового будинку.
З метою належного оформлення права власності позивачі виготовили та узгодили технічну документацію, що необхідна для винесення позитивного рішення відповідачем -Одеською міською радою, стосовно передання у власність зазначеної земельної ділянки, реєстрації та видачі державного акту.
Проте 15.07.2005р. Одеська міська рада ухвалила рішення №4296-IV, згідно із яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7, 2649га, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Київський район, мікрорайоні «Д» житлового району IV-5 «Південний» та надав її в оренду Управлінню капітального будівництва Виконавчого комітету Одеської міської ради, включивши у її склад земельну ділянку площею 0, 1139га, що належить позивачам.
Після чого позивачі зіткнулися з фактичною відмовою та бездіяльністю відповідача з задоволення зазначеного клопотання про передання ділянки у власність (з посиланням на вищезазначене рішення відповідача), які позивачі вважають протиправними та такими, що вказують на невизнання їхнього права власності на зазначену земельну ділянку та такими, що перешкоджають у здійсненні права власності у її відношенні, а саме володіти, користуватися та розпоряджатися. Наведені вище обставини і стали причиною звернення до суду за захистом їх прав, свобод та законних інтересів.
10.10.2008 року, позивачі подали до суду додаткові докази в підтвердження факту належності їм зазначеної земельної ділянки.
Одеська міська рада є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, тому на підставі п.1 ч.1 ст.18 КАС України справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси та повинна розглядатися за правилами КАС України.
У судовому засідання позивачі підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач - Одеська міська рада - проти позову заперечував з підстав відсутності
у позивачів оформленого права на спірну земельну ділянку, але письмових заперечень на позов не надав, в остаточне судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про місце, час і дату судового засідання був сповіщений належним чином, що дозволило суду в порядку ст. 128 КАС України, розглянути справу а відсутністю суб'єкта оскарження.
Вислухавши пояснення позивача, ОСОБА_1, представника позивачів та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливість задоволення адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав:
З наявних в матеріалах справи доказів, а саме свідоцтва про право на спадщину від 01.04.1987р. Р№4-1615, свідоцтва про право на спадщину від 24.07.2007р. Р№3-1616 та договору дарування від 07.10.2004р. Р№8293 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є співвласниками житлового будинку, що розміщений за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 256. Часткове співвідношення позивачів складається наступним чином - 5/6 частини будинку є власністю ОСОБА_1, а 1/6 частина будинку є власністю ОСОБА_2 З додатково наданих позивачами доказів, а саме з протоколу №8 засідання правління колгоспу імені К.Лібкнехта від 27.03.1957р., витягу з рішення виконкому Київської райради депутатів трудящих №324 від 04.06.1971р., витягу із журналу реєстрації земельних ділянок Агрофірми «Нива» (колишній колгосп імені К.Лібкнехта), довідки Агрофірми «Нива» №124 від 08.08.2005р., довідки Агрофірми «Нива» від 09.07.2004р., довідки Агрофірми «Нива» №237 від 09.07.2004р. вбачається, що земельна ділянка площею 0, 11га була надана батьку ОСОБА_3 та чоловіку ОСОБА_4 - ОСОБА_5 із земель колгоспу ім..К.Лібкнехта (правонаступник АФ «Нива») для будівництва житлового будинку, який в подальшому за зазначеними правовстановлювальними документами перейшов у власність позивачів. Як вбачається з матеріалів справи вищезазначені документи були зареєстровані в КП «ОМБТІ та РОН»: договір дарування - 13.10.2004р., свідоцтво про право на спадщину від 01.04.1987р. Р№4-1615 - 05.02.1988р., свідоцтвом про право на спадщину від 24.07.2007р. Р№3-1616 -30.11.2007р.
Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно із ч.2 ст.1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства позивачі є правомочними власниками будинку, що розміщений за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дор.256.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-111, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Згідно із ст.377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Статею 86 Земельного кодексу України встановлен, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно із ст.89 Земельного кодексу України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.
Відповідно до Висновку №1259-В від 10.11.2006р. Одеського міського управління земельних ресурсів при Держкомземі України за результатами розгляду технічної документації щодо земельної ділянки площею 0, 1139га, розташованої за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дор., 256 надано позитивний висновок щодо передачі позивачам у власність вищезазначеної земельної ділянки. Також позитивний висновок отримано від Управління архітектури та містобудування, управління капітального будівництва Виконавчого комітету Одеської міської ради відповідно до висновків №1864пр-к/4604 07.10.2005р. і №96/юр від 06.09.2005р. Також позивачами було узгоджено межі земельної
ділянки в натурі та отримано кадастровий номер на неї - 5110136900:37:001:00005, що свідчить про факт внесення відповідної інформації до земельно-кадастрової документації земельного кадастру України. Відповідно до акту узгодження в натурі меж земельної ділянки та індексно-кадастрового плану земельної длянки її площа становить 0, 1139га.
З метою належного оформлення свого права позивачі звернулися до Одеської міської ради з клопотанням про передачу їм у сумісну власність земельної ділянки загальною площею 0, 1139га, розташованої за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога 256, необхідної їм для експлуатації житлового будинку та господарських будівель.
Однак не надавши позивачкам позитивної відповіді, 15.07.2005р. Одеська міська рада ухвалила рішення №4296-ІV, згідно із яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7, 2649га, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Київський район, мікрорайоні «Д» житлового району IV-5 «Південний» та надав її в оренду Управлінню капітального будівництва Виконавчого комітету Одеської міської ради, включивши у її склад земельну ділянку площею 0, 1139га, що належить позивачам.
Після чого позивачі зіткнулися з фактичною відмовою та бездіяльністю відповідача з задоволення зазначеного клопотання про передання ділянки у власність (з посиланням на вищезазначене рішення відповідача), які є протиправними та такими, що вказують на невизнанням права власності позивачів на зазначену земельну ділянку та такими, що перешкоджають у здійсненні права власності у її відношенні, а саме володіти, користуватися та розпоряджатися.
Як встановлено постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2008р., ухваленої у адміністративній справі №2а-560/08, рішення Одеської міської ради №4296-IV від 15.07.2005р., в частині включення до складу земельної ділянки, що надана у користування Управлінню капітального будівництва Виконавчого комітету Одеської міської ради, земельної ділянки площею 0, 1139га, розташованої за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дор.256, що належить позивачам на праві власності, визнано протиправним та скасовано.
Отже на сьогоднішній день відсутні будь-які законні перешкоди в оформленні права власності позивачів та видачі державного акта на належну їм земельну ділянку. Таким чином, бездіяльність відповідача, яка полягає у невинесенні рішення про передачу у власність земельної ділянки не вмотивована законними підставами та є протиправною.
Згідно із ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Отже за відсутності державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку, позивачі позбавлени можливості в повній мірі її використовувати за призначенням та наше право власності не захищено та є уразливим.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, встановлюється принцип призумпції винності та обовязок доведення правомірності своїх дії, покладений на суб’є.кт оскарження. Разом із тим, відповідач у справі, не довів перед судом законної мотивації факту небажання оформити позивачкам право вланості на належну їм ділянку, а з іншого боку, не спростував наявність у позивачок такого права.
Відповідно до ч.3 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За таких обставин, суд вважає за можливе допустити поновлення оспорюваного відповідачем права власності позивачок, саме через його визнання.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.2, 6, 10, 17, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов громадянки ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати дії Одеьскої міської ради з ухилення від ухвалення рішення про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0, 1139га, розташованої за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дор.256 та ненадання згоди на видачу державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 1139га, розташованої за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дор.256, на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - протиправними.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0, 1139га, розташовану за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога 256, кадастровий номер -5110136900:37:001:0005.
Зобов'язати Одеську міську раду не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перешкод в отриманні державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 1139га, розташованої за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога 256, кадастровий номер - 5110136900:37:001:0005.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови може бути подана до суду протягом 10-ти днів, після її проголошення.
Апеляційна скарга на дану постанову суду, протягом 20-ти днів, від дня звернення із заявою про оскарження постанови, може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси.
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2008 |
Оприлюднено | 22.01.2010 |
Номер документу | 7483549 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Приморський районний суд м.Одеси
Терьохін С.Є.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Трещова О.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні