Рішення

від 11.06.2018 по справі 906/1136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1136/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Рудченко М.М. - службове посвідчення №038664 від 11.01.16;

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 06.05.18;

ОСОБА_2 - ордер №35668 від 26.03.2018;

від третьої особи: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Забілоцької сільської ради Радомишльського району

до Дочірнього підприємства "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Житомирській області

про стягнення 96312,05 грн

Керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Забілоцької сільської ради Радомишльського району звернувся з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради 96312,05грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 19.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.03.2018, суддею Вельмакіною Т.М. справу № 906/1136/17 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 17.04 2018.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.05.2018.

В судовому засіданні 31.05.2018 оголошувалась перерва до 11.06.2018.

07.06.2018 через загальний відділ суду від представника відповідача надійшло клопотання №20 від 05.06.2018 про долучення додаткових доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат та їх стягнення з позивача, з додатками.

11.06.2018 через загальний відділ суду від позивача надійшов лист №278 від 04.06.2018 про розгляд справи за відсутності його представника.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовні заяві (т.1, а.с. 4-11) та відповіді на відзив (т.1, а.с.126-131). У вирішенні питання відшкодування відповідачу заявлених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, покладається на розсуд суду.

Представник відповідача щодо позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (т.1, а.с. 111-115), запереченнях на відповідь на відзив (т.1,а.с.166-179). Вкотре наголосив, що ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.01.2017 у справі №289/77/17 (1-кс/289/48/17), на підставі якої проводилася позапланова перевірка, скасовано, тому вважає акт перевірки від 25.01.2017 неналежним доказом у справі.

Представник третьої особи в судовому засіданні 31.05.2018 позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у поясненнях по справі від 13.02.2018 №43711-16 (т.1, а.с.137). Надав усні пояснення щодо здійснених перевірок.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням внесених змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності з 15.12.2017, про що зазначено в ухвалі суду від 23.03.2018 (т.1, а.с.154). Вказаною ухвалою, зокрема, визначено форму судового процесу, стадію розгляду справи та початок обрахування строку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає прокурор та вбачається з наданих до справи документів, 19.01.2017 слідчим суддею Радомишльського районного суду Житомирської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого Радомишльського ВП Дацюка Б.В. та надано дозвіл Державній екологічній інспекції в Житомирській області провести позаплановий контрольний захід щодо ДП "Радомишльський лісгосп АПК" з питань вирубки, ушкодження дерев і чагарників та виконання комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок на земельній ділянці в 10 кварталі 19 виділу Забілоцького лісництва ДП "Радомишльський лісгосп АПК". Державній екологічний інспекції в Житомирській області у найкоротший термін узгодити проведення спільного позапланового заходу, про що повідомити Радомишльське відділення поліції та Коростишівську місцеву прокуратуру. Вищевказана ухвала набрала законної сили 19.01.2017(т.1, а.с. 223).

25.01.2017 Державною екологічною інспекцією у Житомирській області, на підставі вказаної ухвали слідчого судді, наказу №3-П від 24.01.2017, направлення на перевірку №3 від 24.01.2017, у період з 25.01.2017 по 25.01.2017 проведено позапланову перевірку ДП "Радомишльський лісгосп АПК" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства, під час якої встановлено, що на території Забілоцького лісництва ДП "Радомишльський лісгосп АПК" в кварталі 10 виділі 19 виявлено факт незаконної порубки дерев, про що складено польову перелікову відомість від 25.01.2017, обчислено шкоду, заподіяну лісу, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів (т.1, а.с.17-22). Відповідальна за охорону навколишнього природного середовища особа - інженер ОЗЛ ДП "Радомишльський лісгосп АПК" - ОСОБА_1 підписав зазначений акт перевірки без зауважень та заперечень, про що свідчить відповідна відмітка в акті (т.1, а.с.21).

Вказана вирубка дерев кваліфікована як самовільна (незаконна), оскільки лісорубні квитки або інші дозволи, відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, на вирубку вищевказаних дерев не надавались.

Зазначені порушення також відображені у відомостях переліку пнів зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість та діаметри пнів, про що зазначено в польовій переліковій відомості від 25.01.2017(т.1, а.с.25).

Згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" №665 від 23.07.2008, Державною екологічною інспекцією у Житомирській області була розрахована шкода, заподіяна державі внаслідок самовільної вирубки дерев, яка становить в загальній сумі 96312,05 грн.(т.1, а.с.24).

Прокурор у своїй позовній заяві вказує, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення покладено на постійних лісокористувачів, до яких відноситься відповідач.

Доказом неналежного виконання працівниками відповідача службових обов'язків вважає наказ №54а по підприємству від 15.07.2016, яким інженеру з охорони і захисту лісу ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 26).

Вказує, що неналежний стан здійснення контролю за охороною та захистом лісів з боку відповідача, невжиття заходів щодо боротьби з незаконними рубками підтверджено також актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення шлісів від 25.01.2017.

Керівник Коростишівської місцевої прокуратури звернувся з даним позовом до суду інтересах держави в особі Забілоцької сільської ради Радомишльського району, оскільки вважає, що відповідач повинен нести повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, які виникли внаслідок незаконної порубки дерев та нанесення шкоди державі.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зсилається на ст. 131-1 Конституції України, ст.23 ЗУ Про прокуратуру , ст.ст. 5, 40, 41, 68, 69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , ст.63, 64, 86, 89, 90, 105,107 Лісового кодексу України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст.2, 29, 54, 56, 57, ГПК України.

Відповідач вважає вимоги прокурора та позивача безпідставними, оскільки:

- вина відповідача відсутня, тому останній не може нести деліктну відповідальність;

- відповідачем вживалися належні заходи щодо охорони лісів від незаконних порубок, доказом чого є притягнення до відповідальності ОСОБА_3 та повідомлення про вказаний факт поліції;

- акт перевірки від 25.01.2017 та польова відомість складалися через рік з моменту вказаного прокурором порушення, тому не можуть відображати достовірної інформації стосовно досліджуваних обставин;

- матеріали позапланої перевірки, проведеної 25.01.2017 Держекоінспекцією на виконання ухвали слідчого судді від 19.01.2017 у справі №289/77/17 (1-кс/289/48/17), могли бути підставою для винесення припису про усунення виявлених недоліків та направлення претензії про добровільне відшкодування в місячний термін шкоди, заподіяної лісу для примусового стягнення спричиненої шкоди саме з правопорушника ОСОБА_3, який вчинив незаконну порубку лісу, лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Крім того вказав, що прокурор належним чином не повідомив позивача до звернення до суду про представництво його інтересів, а також зауважив, що Забілоцька сільська рада мала можливість самостійно звернутись з позовом. Також зазначив, що відповідачем були понесені витрати, пов'язані з розглядом справи, які просив відшкодувати у повному обсязі.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, і, з огляду на зазначені норми прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування.

Наявність підстав для представництва позивачем не оскаржена. Жодних заперечень щодо заявленого позову останнім не подано.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 33 ЗУ "Про місцеве самоврядування", одним із повноважень виконавчого органу сільської ради є здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Кошти за порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно приписів Бюджетного кодексу України, повинні надходити на спеціальний рахунок сільської ради.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За приписами статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

За приписами ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Поряд з цим, варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи, що:

- 29.12.2016 Радомишльським відділенням поліції Коростишівського відділу Головного управління Національної поліції в Житомирської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що 15.02.2016 в 10 кварталі 19 виділу Забілоцького лісництва ДП "Радомишльський лісгосп АПК" було виявлено незаконну порубку чотирьох дерев породи дуб, двадцяти дерев породи граб та одного дерева породи осика (а.с. 222, т.1);

- проведення Державною екологічною інспекцією у Житомирській області 25.01.2017 позапланової перевірки Дочірнього підприємства "Радомишльський лісгосп АПК" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснено на підставі ухвали №289/77/17 від 19.01.2017, винесеної слідчим суддею Радомишльського районного суду Житомирської області у кримінальному провадженні - №289/77/17, 1- кс/289/48/17 (а.с. 88, т.1).

Оскільки вищевказані дії вчинялися з метою встановлення обставин у кримінальній справі і обвинувального вироку, що набрав законної сили, матеріали даної справи не містять, суд не розцінює поданий прокурором акт перевірки від 25.01.2017, як належний доказ існування підстав для деліктної відповідальності відповідача.

Крім того, матеріали справи містять ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27.04.2018р у справі №289/77/17, якою ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.01.2017, скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого Радомишльського ВП Дацюка Б.В. про надання дозволу на проведення позапланового контрольного заходу щодо ДП Радомишльський лісгосп АПК у кримінальному провадженні №12016060280000771 - відмовлено (т.2, а.с.8-10).

Зі змісту ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 27.04.2018 у справі №289/77/17 вбачається, що ухвалу від 19.01.2017 скасовано з тих підстав, що вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій. КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) перевірки, більш того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань. Ухвала Апеляційного суду Житомирської області від 27.04.2018р у справі №289/77/17 набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Тобто, вищенаведеними обставинами підтверджується, що акт позапланової перевірки ДП "Радомишльський лісгосп АПК" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією у Житомирській області 25.01.2017, не може розцінюватися як належний доказ.

Водночас, зважаючи на допущені порушення при отриманні вказаного документа, про які стало відомо суду під час розгляду справи, суд не розцінює акт позапланової перевірки ДП "Радомишльський лісгосп АПК" від 25.01.2017, як допустимий доказ.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Оскільки саме на результатах позапланової перевірки ДП "Радомишльський лісгосп АПК", відображених в акті від 25.01.2017, грунтуються позовні вимоги у даній справі, суд дійшов висновку про безпідставність позову.

Водночас судом взято до уваги, що на відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за шкоду, заподіяну порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом порубки дерев, також вказують наступні обставини, які свідчать, що вини, а, відповідно, і складу правопорушення у його діях не вбачається.

Так, наведені в акті перевірки від 25.01.2017 порушення, попередньо були відображені в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.03.2016, складеного інженером з ОЗЛ Дочірнього підприємства "Радомишльський лісгосп АПК" ОСОБА_1М.(т.1, а.с.92).

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства, 23.03.2016, інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_4 ДП "Радомишльський лісгосп АПК", було складено протокол про адміністративне правопорушення за №1 та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №1/41 від 23.03.2016, якими визнано громадянина ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбачених ст. 65 КУпАП та постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 (т.1 а.с.93-94).

Зазначеною вище постановою про накладення адміністративного стягнення було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. та відповідно штрафу у розмірі 7800,93 грн., які були ним сплачені у добровільному порядку, про що свідчать копії квитанцій №0.0.526525058.1 від 24.03.2016 на суму 7800,93грн. та №0.0.526525274.1 від 24.03.2016 на суму 85,00грн.(т.1, а с. 95).

Постановою Радомишльського відділу поліції від 26.03.2018 про визнання потерпілим та представником потерпілого, визнано ДП "Радомишльський лісгосп АПК" потерпілим в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060280000771 від 29.12.2016 (т.1, а.с.221).

Наведеним спростовуються доводи прокурора щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків з забезпечення охорони лісів на підвідомчій йому території від незаконної рубки та невжиття необхідних заходів до виявлення та притягнення до відповідальності винних осіб, які вчинили незаконну рубку дерев.

Також судом враховується, що :

- проведеною Державною екологічною інспекцією у Житомирській області з 15.08.2016р по 05.09.2016 плановою перевіркою ДП "Радомишльський лісгосп АПК" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства, не виявлено неналежного здійснення контролю за охороною та захистом лісів з боку постійного лісокористувача, вжиття заходів із незаконними рубками задовільний" (т.1,а.с.197-206);

- згідно пояснень третьої особи, незаконні порубки лісу, зважаючи на їх виявлення відповідачем та фіксацію у його журналі, не ввійшли до предмету планової перевірки, яка проводилася з 15.08.2016р по 05.09.2016, оскільки реагування по ним відбулося, що свідчить, про те, що жодною наступною перевіркою, в такому випадку, не повинні досліджуватися аналогічні обставини;

- акт перевірки від 25.01.2017 та польова відомість складалися майже через рік з моменту вказаного прокурором порушення, тому в силу ряду об'єктивних обставин (природньої зміни пнів дерев, проведення санітарної вибіркової рубки з 10.11.2016 по 31.12.2016 (а.с.99, т.1)), навіть у випадку дотримання порядку проведення такої перевірки, не можуть відображати достовірної інформації стосовно досліджуваних обставин;

- згідно п. 2.44 акту від 25.01.2017, стан здійснення контролю за охороною та захистом лісів з боку постійного лісокористувача, вжиття заходів із незаконними рубками взагалі не перевірялися, тому навіть у випадку дотримання порядку проведення такої перевірки, не може свідчити про її об'єктивність;

- матеріали справи не містять також доказів існування правових підстав для звернення до суду з заявленою вимогою, оскільки до справи не надавалися припис про усунення виявлених недоліків чи вимога про добровільне відшкодування шкоди.

Згідно з ч.1, 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки прокурором не доведено тих обставин, на які він зсилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі в розмірі 96312,05грн, позовні вимоги є безпідставними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Що стосується відшкодування заявлених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

23.03.2018р між адвокатом ОСОБА_2 та Дочірнім підприємством "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради укладено договір №5 про надання правової допомоги (далі - Договір №5) ( а.с. 158 - 159, т.1; а.с. 57-58, т.2).

Вказаний договір укладено для представництва інтересів ДП "Радомишльський лісгосп АПК", як у господарській справі, так і у кримінальній. Згідно пояснень представника відповідача, обумовлені Договором №5 суми в рівних долях розподіляються по кожній із вищевказаних справ.

Пунктом 3.4 договору №5 сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплачувати адвокату гонорар у розмірі 3723,00 гривень за заведення адвокатського досьє одноразово та у розмірі двох мінімальних заробітних плат (на момент оплати) у термін до 01 числа щомісячно під час всього періоду дії даного договору.

03.05.2018р між адвокатом ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір №8 "Про внесення змін до Договору від 23.03.2018 року №5", яким продовжено строк дії останнього до 31.12.2018 (а.с.59-60, т.2).

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат з оплати послуг адвоката, останній надав також до матеріалів справи заяву про визначення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, викладену в запереченнях №12 від 16.04.2018р, клопотанні про долучення додаткових доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат та їх стягнення з позивача №19 від 31.005.2018 та №20 від 05.06.2018 (т.2, а.с.30-34, 53-55).

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу надання правничих послуг та понесених відповідачем судових витрат у розмірі 15618,70грн, представником відповідача надано копії рахунків: №1 від 23.03.2018 (т.1, а.с.234), №2 від 25.04.2018 (т.2, а.с.11), №3 від 25.04.2018 (т.2,а.с.12), №4 від 28.05.2018 (т.2, а.с.37), копію товарного чека від 15.05.2018р (т.2,а.с.41), копію фіскального чека від 16.05.2018 (а.с. 43, т.2), копію акта №1 від 31.03.2018 здавання-приймання послуг з надання правової допомоги за період 23-31.03.2018 (т.1, а.с.236-237), копію акта №2 від 30.04.2018 здавання-приймання послуг з надання правової допомоги за квітень 2018 року (т.2, а.с.15), копію акта №3 від 31.05.2018 здавання-приймання послуг з надання правової допомоги за травень місяць 2018 року (т.2, а.с.39-40), копії платіжних доручень: №212 від 23.03.2018 на суму 13331,00грн (т.1,а.с.235), №312 від 27.04.2018 на суму 8935,20грн (т.2, а.с.13), №348 від 11.05.2018 на суму 42,29грн (т.2, а.с.14), №408 від 29.05.2018 на суму 8208,60грн (т.2, а.с.36,38).

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).

Аналогічний висновок міститься в Постанові ВГСУ № 914/434/17 від 22.11.2017.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів відповідача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, суд дійшов висновку, що вимога відповідача про стягнення з позивача та прокуратури судових витрат, підлягає задоволенню у розмірі 10416,10грн. При визначенні зазначеної суми, судом взято до уваги зміст п. 3.4 Договору №5 (а.с.58, т.2) та проаналізовано зміст наявних у матеріалах справи актів здавання-приймання послуг з надання правової допомоги №1, №2, №3. За вказаного, обгрунтовано заявлена до стягнення сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, складається з 1081,00грн щомісячного гонорару за березень (суму визначено в акті №1), 3723,00 грн - за квітень, 3723,00грн - за травень 2018, а також 1861,50 грн (3723,00 грн : 2 справи) за заведення адвокатського досьє та 27,60 грн за поштові послуги ЖД ПАТ"Укрпошта" (направлення третій особі копій документів по справі (а.с. 43, т.2)).

Решту заявлених відповідачем витрат суд вважає такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, суд відмовляє в стягненні 42,29 грн сплаченого судового збору за отримання копій судових рішень, оскільки судом така вимога не ставилась, а представником відповідача не доведена необхідність їх подання, при функціонуванні Єдиного державного реєстру судових рішень. Щодо заявлених до стягнення 18,00 грн витрат на виготовлення копій документів для справи, то по доданому до справи товарному чеку (а.с. 41, т.2) не можливо здійснити будь-яку ідентифікацію, яка б вказувала, що здійснена оплата пов'язана з розглядом даної справи.

Заявлені позивачем добові за відрядження до м. Житомира суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки належного обґрунтування їх необхідного розміру матеріали справи не містять. До того ж, явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, а також, відповідно до ст. 197 ГПК України, позивач мав право заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За вказаного, витрати відповідача, пов'язані з розглядом справи, підлягають частковому стягненню з позивача та прокуратури на суму 10416,10грн.

В решті заявлених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) на користь Дочірнього підприємства "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, м. Радомишль, вул. Старо Київська, ід. код 31124589) 5208,05 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. Стягнути з Забілоцької сільської ради Радомишльського району (12262, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Забілоччя, вул. Центральна, буд. 1-В, ід. код 04343760) на користь Дочірнього підприємства "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, м. Радомишль, вул. Старо Київська, ід. код 31124589) 5208,05 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.06.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу - (12262, Житомирська обл., Радомишльський р-н., с.Забілоччя, вул. Центральна, буд.1-в) - рек. з пов.;

3 - відповідачу - ( 12200, м.Радомишль, вул. Старокиївська, 22) - рек. з пов.;

4 - прокурору - (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера,11 ) - рек. з пов.;

5 - керівнику Коростишівської місцевої прокуратури - (12501, м. Коростишів, вул. Шевченка, 5 ) - рек. з пов.;

6 - третій особі Державній екологічній інспекції у Житомирській області - (10014, м. Житомир,вул. Леха Качинського, 12-А) - рек. з пов.