Ухвала

від 20.06.2018 по справі 926/1016/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20 червня 2018 року Справа № 926/1016/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМКД»

до Приватного підприємства «Будмонтаж-2001»

про стягнення заборгованості у сумі 900 441,46 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, свідоцтво №000145 від 28.07.2017р.

Від відповідача - ОСОБА_2 - Довіреність від 30.11.2017 р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМКД» м. Київ звернулось з позовом до Приватного підприємства «Будмонтаж-2001» м. Чернівці про стягнення заборгованості за Договором поставки № 30/09/2/0916 від 30.09.2016 р. у розмірі 900441,46 грн., з яких 621258,29 грн. сума основного боргу, 97818,30 грн. пеня, 34169,21 грн. інфляційні втрати та 147195,66 грн. 46 % річних.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.05.2018 року, справу до розгляду в підготовчому засіданні призначено на 17.05.2018 року.

Ухвалами суду від 17.05.2018 року та 30.05.2018 р. підготовче засідання відкладено на 20.06.2018 року.

19.06.2018 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, а саме: Застосувати забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПП. Буд монтаж-2001 в межах ціни позову 900441,46 грн., які знаходяться на рахунках: в банках АТ УкрСиббанк та АБ Південний , або в інших банківських рахунках.

Заява мотивована тим, що з копій рішень та ухвал судів по справах №№ 926/3515/17, 926/1074/18, 910/6252/18 позивачу стало відомо, що загальна заборгованість відповідача перед кредиторами складає 1037500,86 грн. Дана сума є досить значною, що свідчить про складний фінансовий стан відповідача, що може потягти витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем та призвести до утруднення виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову.

В судовому засіданні 20.06.2018 р. представник позивача заву про забезпечення позову підтримав.

Представник відповідача в задоволенні заяви про забезпечення позову просить відмовити, оскільки рішення по справах на які посилається позивач не підтверджують тяжке фінансове становище відповідача.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові суми, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із подальшими змінами) (надалі - Постанова) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно абз. 2, 3, 4 пункту 3 зазначеної Постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком про повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. В той же час, ст. 79 ГПК України передбачає подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Між тим, із змісту заяви не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позову у спорі, оскільки сама лише наявність судових рішень не може підтверджувати тяжке фінансове становище відповідача. Крім того, з ухвали суду по справі № 910/6252/18 вбачається, що відповідачем у справі № 910/6252/18 виступає ТОВ Ворд Лімес , не як зазначає позивач ПП. Будмонтаж-2001 .

За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ТОВ СМКД про забезпечення позову від 19.06.2018 р. - відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Ухвала набрала законної сили 20.06.2018 р.

Суддя Миронюк С.О.