Постанова

від 21.06.2018 по справі 915/1283/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1283/17 м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання:

за участю представників сторін:

від прокуратури:

- ОСОБА_1 (посвідчення № 031420 від 19.01.2015)

- ОСОБА_2 (посвідчення № 043710 від 14.07.2016)

від Миколаївської обласної державної адміністрації: не з'явився

від Березанської районної державної адміністрації: не з'явився

від ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» : ОСОБА_3 (свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 002898 довіреність № б/н від 01.05.2018)

від ДП «Очаківське лісомисливське господарство» : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від „14» березня 2018 року, повний текст якого складено та підписано « 21» березня 2018 року

по справі № 915/1283/17

за позовом: Заступника прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

- Березанської районної державної адміністрації

- Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство»

про визнання розпорядження № 1601 від 28.12.2007 незаконним, визнання недійсним на майбутнє договору оренди зобов'язання повернути орендовану земельну ділянку

головуючий суддя - Коваль С.М.

місце ухвалення ухвали: Господарський суд Миколаївської області

В судовому засіданні 21.06.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 року Заступник прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Березанської районної державної адміністрації, Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ» , про:

- визнання незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №1601 від 28.12.2007 про затвердження проекту землеустрою та надання приватному підприємству „Алькон Траст" в оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення кемпінгу земельної ділянки площею 0,99 га з них: 0,7832 га пасовищ за рахунок ДП „Очаківське лісомисливське господарство", 0,2068 га пасовищ за рахунок земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнання недійсним на майбутнє укладений 28.12.2007 між Березанською районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Алькон Траст" договір оренди щодо земельної ділянки площею 0,99 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0351 за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, який 29.12.2007 зареєстрований за №040700700083.

- Приватному підприємству „Алькон Траст" повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,99 га нормативною грошовою оцінкою 546 579 грн. з кадастровим номером 4820983900:09:000:0351 за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року у справі № 915/1283/17 (суддя Коваль С.М.) позов Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідачів: Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ» задоволено у повному обсязі.

Висновок суду мотивований тим, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, знаходиться за межами населеного пункту та була надана „Алькон Траст"» для комерційного використання під розміщення готельного комплексу, а відтак, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належали до компетенції Миколаївської обласної державної адміністрації, крім того, зазначив, що на час укладання договору оренди землі від 28.12.2007 року вона перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство» , відносилась до земель лісогосподарського призначення. У зв'язку з чим, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що розпорядження №1601 від 28.12.2007 року прийняте в порушення вимог чинного законодавства та є незаконним, а відтак, договір оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року є недійсним, відповідно до положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, що є підставою для повернення спірної земельної ділянки у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство „Алькон Траст" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації відмовити у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Так, апелянт зазначає, що позивач ще у 2007-2008 року був обізнаний про відведення спірної земельної ділянки, що вбачається з проекту землеустрою спірної земельної ділянки, затвердженого Державною інспекцією по охороні пам'яток культури, яка є структурним підрозділом Миколаївської обласної державної адміністрації. З огляду на викладене, апелянт вважає, що у Миколаївської обласної державної адміністрації об'єктивно ще у 2007-2008рр. була можливість знати про відведення земельної ділянки. За таких обставин, скаржник вказує, що на момент звернення з відповідним позовом, строк позовної давності вже сплив.

Крім того, апелянт стверджує, що Керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 не мав повноважень на подання позову в інтересах Миколаївської обласної державної адміністрації, оскільки прокурором, з урахуванням ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не надано до суду жодного доказу неналежного здійснення адміністрацією своїх обов'язків щодо захисту державних інтересів у сфері земельних правовідносин щодо спірної земельної ділянки.

Також, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розпорядження Березанської районної державної адміністрації №1601 від 28.12.2007 року було прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до проекту землеустрою земельна ділянка була надана під розміщення готельного комплексу, а саме - для рекреаційних цілей, що не суперечить положенням Лісового кодексу України.

Разом з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про витребування доказів, яким апелянт просить суд витребувати у прокуратури Миколаївської області, прокуратури Березанського району Миколаївської області, Березанської районної державної адміністрації та Миколаївської обласної державної адміністрації будь-які документи, що містять інформацію щодо відведення Приватному підприємству „Алькон Траст" земельної ділянки площею 0,99 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0351 під розміщення готельного комплексу із земель Очаківського державного лісомисливського господарства та земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області за період з 01.01.2007р. до цього часу.

Колегією суддів у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, з підстав його необґрунтованості.

24.05.2018р. від Миколаївської обласної державної адміністрації до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги Приватному підприємству „Алькон Траст" - відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду залишити без змін.

04.06.2018 від Першого заступника прокурора Миколаївської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого також просив у задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства „Алькон Траст" - відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокуратури та представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 28.12.2007 року за №1601 Березанською районною державною адміністрацією прийняте розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду» , відповідно до якого:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Алькон Траст» загальною площею 0,99 га з них: 0,7832 га пасовищ за рахунок ДП „Очаківське лісомисливське господарство", 0,2068 га пасовищ за рахунок земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, для комерційного використання під розміщення кемпінгу в оренду терміном на 49 років за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- надано ПП «Алькон Траст» в оренду терміном на 49 років земельну ділянку для комерційного використання під розміщення кемпінгу площею 0,99 га з них: 0,7832 га пасовищ за рахунок ДП „Очаківське лісомисливське господарство", 0,2068 га пасовищ за рахунок земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- запропоновано землевпорядній організації здійснити встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки у відповідності з проектом відведення;

- рекомендовано ПП «Алькон Траст» укласти договір оренди на землю відповідно до чинного законодавства (а.с.25)

На виконання розпорядження № 1601 від 03.09.2007, між Березанською РДА (орендодавець) та ПП «Алькон Траст» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007 (надалі - Договір) (а.с.26-27), згідно якого орендодавець, відповідно до розпорядження № 1601 від 28.12.2007 надає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,99 га з них: 0,7832 га пасовищ за рахунок ДП „Очаківське лісомисливське господарство", 0,2068 га пасовищ - для комерційного використання під розміщення кемпінгу, яка розміщена за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до п.2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,99 га кадастровий номер 4820983900:09:000:0351.

За змістом п.6 договору, земельна ділянка надається в оренду на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору, що становить строк дії договору.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 90593 грн. 91 коп. згідно витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.3 договору).

Державна реєстрація зазначеного договору оренди відбулась в Березанському районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» .

Також сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Вважаючи, що розпорядження Березанської районної державної адміністрації «Щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду» від 28.12.2007 № 1601 є незаконним, прийнятим з порушенням земельного законодавства і підлягає скасуванню, а укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 03.09.2007р. на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, Керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом.

Судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Заступника прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ» підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Зі змісту позову прокурора вбачається, що основною метою є вимога прокурора повернути земельну ділянку належному власнику - державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування ДП "Очаківське ЛМГ".

Відповідно до ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного розпорядження, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, а саме: вихідної земельно-кадастрової інформації, експлікації земельних угідь, акту технічного обстеження «ДП «Очаківське ЛМГ» ділянки лісового фонду від 10.08.2007р., висновку Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря від 13.11.2007р. №3770/09, висновку Державного агентства земельних ресурсів України від 05.11.2007 р. про погодження проекту відведення земельної ділянки ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» ; висновку Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 06.11.2007 року, висновку Державного управляння охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області від 10.11.2017 року № 01-04/5394-05 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» , висновку служби охорони культурної спадчини від 06.11.2007 року, погодження санітарно-епідеміологічної станції від 22.10.2007 року, висновку Березанського районного відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Березанської райдержадміністрації Миколаївської області від 05.11.2007 року, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, зокрема, частково до земель лісогосподарського призначення та була надана ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення готельного комплексу.

За положеннями ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного розпорядження, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо) крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 8 ст. 149 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного розпорядження, обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Виходячи з правового аналізу зазначених частин ст. 149 Земельного кодексу України щодо повноважень органів державної влади при вилученні земельних ділянок державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні, рішення про вилучення земельної ділянки мала приймати обласна державна адміністрація з огляду на те, що ділянка фактично була вилучена не для сільськогосподарського використання, не для ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною 9 статті 149 ЗК України, не для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною 9 ст. 149 ЗК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Березанською райдержадміністрацією з перевищенням наданих їй повноважень замість Миколаївської обласної державної адміністрації фактично було вилучено з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» , зокрема, ділянку державного лісового фонду із подальшою передачею ділянки в довгострокову оренду ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» .

За таких обставин, приймаючи розпорядження 28.12.2007р. № 1601 та укладаючи на його підставі договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007р. Березанська районна державна адміністрація діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України повноважень.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги ті обставини, що розпорядження Березанської районною державною адміністрацією 28.12.2007р. № 1601 прийнято із суттєвим порушенням вимог закону, то, в силу приписів ст.ст.203, 215 ЦК України договір оренди землі від 28.12.2007р., укладений на підставі вищевказаного розпорядження, підлягає визнанню недійсним.

Поряд з викладеним, судова колегія вважає за необхідне врахувати приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на приписи ст.11 Господарського процесуального кодексу України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , згідно яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням Європейського суду з права людини «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» №44277/98 від 24.06.2003р. встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції» , тому визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

Відповідно до другого речення ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб'єктів власності і позбавити їх майна в розумінні Протоколу, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

Концепція «майна» , в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності» , а відтак і «майном» . До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999).

Тобто, право оренди земельної ділянки також є майном в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, мирно володіння яким з моменту прийняття оспорюваного розпорядження та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується нормами ст.ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004р. у справі «Трегубенко проти України» вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом» . Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» .

Отже, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, майнове право особи, зокрема, право оренди, може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Разом з тим, зазначаючи про наявність справедливої рівноваги між інтересами держави та однієї юридичної особи - ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» при позбавленні права, набутого останнім за незаконним розпорядженням Березанської РДА та укладеним на його підставі договором оренди землі, який автоматично визнається недійсним, з тих підстав, що звернення Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 до суду із позовом на захист інтересів держави спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стосовно розпорядження землями, що належать державі, прокурор не зазначив, в чому саме полягає шкода державі, завдана спірним розпорядженням та укладеним договором оренди: чи має місце ненадходження чи невідповідне надходження плати за користування земельною ділянкою, чи було позбавлено права на неї іншого потенційного землекористувача, чи передана в оренду земельна ділянка відповідно до закону не може використовуватися з метою, наведеною в договорі оренди, а також яким чином буде змінено наявну ситуацію в бік державних/суспільних інтересів щодо використання земельної ділянки в разі задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач та відповідач-1 є державними органами виконавчої влади і спірна земельна ділянка з державної власності не вибувала, фактично, спір у даній справі виник між державними органами, які відповідно до визначених законодавством повноважень здійснюють розпорядження відповідними землями державної форми власності, а, отже, при розв'язанні вказаного спору суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява №29979/04), згідно з якою Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування» , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» , п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (рішення у справі «Москаль проти Польщі» , п.73). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги наявність позитивних рішень (висновків) органів державної влади щодо відповідності зазначеного проекту землеустрою вимогам законодавства, на підставі якого було сформовано спірну земельну ділянку до відведення ії у довгострокову оренду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для скасування спірного розпорядження Березанської райдержадміністрації, а отже і задоволення позову в цілому.

Колегія суддів апеляційної інстанції залишає без розгляду доводи скаржника, викладені в позовній заяві щодо пропуску строку позовної давності позивача при зверненні до суду, з огляду на наявність обставин щодо відмови у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» задоволенню.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Миколаївську місцеву прокуратуру, оскільки апеляційна скарга ПП «АЛЬКОН ТРАСТ» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст.233, 240, 281-285 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ» - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2018 року у справі № 915/1283/17 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання розпорядженням № 1601 від 28.12.2007 року незаконним, визнання недійсним на майбутнє договору оренди зобов'язання повернути орендовану земельну ділянку - відмовити.

Стягнути з Миколаївської місцевої прокуратури (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73) на користь Приватного підприємства «АЛЬКОН ТРАСТ» (65000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34994449) 14 698,03 грн.

Видачу наказу за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „22» червня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький