Постанова

від 21.06.2018 по справі 808/2148/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 рокусправа № 808/2148/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененко Я.В.

судді: Бишевська Н.А. Добродняк І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність та Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року (суддя - Татаринов Д.В., повний текст складено 09.04.2018р.) у справі №808/2148/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність до Головного управління ДФС у Запорізькій області, треті особи: ТОВ Альвис С , ТОВ Стенторс про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

ТОВ Співдружність звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.05.2017р.:

-№0005571401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 446 861 грн. та штрафних санкцій 361 715 грн., всього а суму 1 808 576, 00 грн.;

-№ НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 281 451,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 320 363 грн., всього на суму 1 601 814,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених у перевіреному періоді з такими контрагентами як ТОВ Агатоптторг , ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , ТОВ Стенсорс , і вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005581401 від 03 травня 2017 року, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Співдружність» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 633,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2408,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивовано недоведеністю контролюючим органом нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Агатоптторг . З приводу цих господарських операцій, суд першої інстанції зазначив те, що не надання до перевірки товарно-транспортних накладних, як і внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про досудове розслідування за фактом створення

фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, не може бути безумовною підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій.

Рішення суду, в частині відмови у задоволенні заявлених вимог, мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про наявність рішень судів, які набрали законної сили та які свідчать про фіктивність створення таких постачальників позивача як ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С . Крім цього, суд вказав на те, що контролюючим органом надано докази фіктивності і такого постачальника позивача як ТОВ Стенсорс , зокрема, протокол допиту свідка у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просять: позивач - скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі; відповідач - скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза у вагою той факт, що спірні господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами. При цьому, позивач вказує на те, що підприємство не може нести відповідальність за порушення, які можливо були допущені його постачальниками. Крім цього, позивач вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо нереальності господарських операцій з таким контрагентом як ТОВ Стенсорс , оскільки відносно вказаного постачальника не існує рішення суду, яким би був встановлений факт фіктивності цього підприємства, а протокол допиту свідка не може бути визнаний належним доказом такого факту.

Відповідач, в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично посилається на висновки перевіряючих осіб, які зроблені в акті перевірки відносно господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Агатоптторг , і яким, на думку відповідача, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач просить залишити без змін рішення суду, в частині відмови у задоволенні позову, з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що з 19 січня 2017 року по 01 березня 2017 року фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року, в якому зроблено висновки про порушення ТОВ «Співдружність» :

-пункту 44.2 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства ОСОБА_1 України №1213 від 28 вересня 2011 року підприємством: занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 1446861 грн., в тому числі по періодах: за 2013 рік на суму 706308 грн.; за 2014 рік на суму 740552 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту за жовтень-грудень 2013 року, січень-лютий, квітень-травень 2014 року на загальну суму 1580469 грн.

Такі висновки контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Співдружність» у податковому обліку відображені господарські операції з ТОВ Агатоптторг , ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , ТОВ Стенсорс з приводу придбання товарів, робіт (послуг).

Вказані господарські операції ДПІ вважає нереальними, у зв'язку з чим вказує на неправомірність формування ТОВ «Співдружність» по цим господарським взаємовідносинам витрат та податкового кредиту.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 03.05.2017р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0005571401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 446 861 грн. та штрафних санкцій 361 715 грн., всього а суму 1 808 576, 00 грн.;

-№ НОМЕР_1, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 281 451,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 320 363 грн., всього на суму 1 601 814,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, які зроблені під час розгляду справи, з огляду на наступне.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Агатоптторг , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Проведеною перевіркою було встановлено те, що позивачем у податковому обліку відображені господарські операції ТОВ Агатоптторг з приводу придбання транспортних послуг.

Завищення позивачем податкового кредиту по цим господарським операціям, за розрахунками контролюючого органу, становить 9633,0грн.

Позиція контролюючого органу щодо нереальності цих господарських операцій полягає у наступному.

Так, в акті перевірки контролюючим органом зазначено те, що позивачем надано до перевірки акт виконаних робіт, але не було надано товарно-транспортні накладні, що за позицією відповідача, свідчить про нереальність цих господарських операцій.

Крім цього, у відзиві на адміністративний позов посилається на відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого «…внесено матеріали досудового розслідування №32014050000000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України, згідно з якими невстановлені особи діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом, постачанням товарів, виконання робіт або надання послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам зареєстрованим на території Донецької та інших областей України з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту і фактичних обсягів операцій по діяльності підприємств (резидентів) та прикриття незаконної діяльності 24 вересня 2013 року створили шляхом реєстрації в органах державної реєстрації та у подальшому використовували реквізити суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Агатоптторг» (код ЄДРПОУ 38910671)..» . В якості обґрунтування зазначеного відповідач додав до відзиву Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області по справі №265/6779/15-к (Провадження №1-кс/265/1441/15) про тимчасовий доступ до речей і документів.

Встановивши підстави для висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Агатоптторг , суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такою позицією контролюючого органу з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції з посиланням на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правильно вказав на те, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З цих підстав, суд першої інстанції правильно вказав на те, що сам факт не надання до перевірки ТТН не може бути безумовною підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій.

Необгрунтованими є і посилання відповідача на наявність кримінального провадження за фактом створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що контролюючим органом не було надано будь-яких доказів (пояснення свідків, засновників, посадових осіб підприємства тощо), які б вказували на фіктивну діяльність ТОВ Агатоптторг .

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не було доведено нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Агатоптторг .

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , ТОВ Стенсорс , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, на обґрунтування позиції щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Інтервенто контролюючим органом надано ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29 липня 2016 року по справі №202/4801/16-к (провадження №1 кп/0202/366/2016), у якій зазначено, що «…Козачек ОСОБА_2 діючи в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких зареєстроване кримінальне провадження та погодившись на їх пропозицію стати засновником та директором ТОВ «Інтервенто» (код ЄДРПОУ 38198809), не маючи наміру здійснювати передбачену статутом підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що створення ним вказаного підприємства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті такої діяльності може бути заподіяна шкода державним інтересам, 04 травня 2012 року зареєстрував ТОВ «Інтервенто» . Незважаючи на те, що вказане товариство зареєстроване на ОСОБА_3 в органах державної влади, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, останній взяв участь у його створенні без мети здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб…» .

Надаючи оцінку наданим відповідачем доказів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що хоча вказаною ухвалою кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, який визнав свою вину, закрите та його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності вчинення злочину, але вказана обставина не змінює факту вчинення злочину, а саме створення фіктивного підприємства ТОВ «Інтервенто» (код ЄДРПОУ 38198809).

На обґрунтування позиції щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Альвіс С відповідачем надано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року по справі №335/13457/16-к, у якому зазначено, що ОСОБА_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, «…14 січня 2014 року ОСОБА_4, маючи умисел на зайняття фіктивним підприємництвом, повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Запоріжжя ОСОБА_5, яка не будучи обізнаною у злочинних намірах ОСОБА_4, погодилась стати засновником та директором підприємства ТОВ «Альвіс - С» (код ЄДРПОУ 39054268). Так, ОСОБА_5, на прохання ОСОБА_4, підписала у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу протоколи загальних зборів учасників про придбання ТОВ «Альвіс - С» , реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, про зміст яких вона не була обізнана та наслідків своїх дій не усвідомлювала. 15 січня 2014 року внесення змін до статуту ТОВ «Альвіс - С» зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції за №11031020000035447. Відповідно до статутних документів ТОВ «Альвіс - С» зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ «Альвіс - С» на нового власника ОСОБА_5, ОСОБА_4 заволодів печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, відкрив 27 січня 2014 року поточний рахунок у відділенні № 20 Філії «Запорізьке РУ» АТ «ОСОБА_1 та Кредит» МФО 313371. Печатка ТОВ «Альвіс - С» , реєстраційні документи та банківські рахунки в подальшому використовувались ОСОБА_4 для здійснення незаконної фіктивної діяльності з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість наступним підприємствам:...- за квітень 2014 року:…ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» у сумі 369609,92 грн.…Таким чином, в період з 14 січня 2014 року по 01 липня 2014 року, описаним вище способом, ОСОБА_4 придбано ТОВ «Альвіс - С» та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам, внаслідок чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість на суму 170 317,95 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян… В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні ним злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 205 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо часу та місця скоєння інкримінованих ним злочинів. Зокрема, зазначив, що дійсно у період з 2013-2015 роки включно ним особисто, а також за допомогою підшуканих ним осіб, було зареєстровано та придбано суб'єкти підприємницької діяльності з метою зайняття фіктивною підприємницькою діяльністю. За даний період ним було зареєстровано 52 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, назви яких зазначено в обвинувальному акті і ним не оспорюються. Данні підприємства створювалися ним для створення видимості законної діяльності та прикриття незаконної діяльності у формуванні податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. В більшості ці операції були безтоварні. Осіб, на яких він реєстрував підприємства він підшукував самостійно у різних регіонах України, і відповідно реєстрація підприємств відбувалася у різних регіонах. Свою діяльність він здійснював знаходячись у місті Запоріжжі. Осіб, на яких він здійснював реєстрацію фіктивних підприємств, про свої наміри він не повідомляв. Печатки, реєстраційні та статутні документи всіх підприємств знаходилися у нього...» .

Також, відповідачем надано протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 28 квітня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_5 пояснила, що вона погодилась на пропозицію особи на ім'я ОСОБА_4, стати директором фірми ТОВ «Альвіс - С» , що ОСОБА_4 після підписання відповідних документів у нотаріуса всі установчі документи та печатку підприємства забрав собі, і після цього ОСОБА_5 зазначеного ОСОБА_4 не бачила та не спілкувалась із ним. ОСОБА_5 вказала, що їй невідомо, чим займалось підприємство, яке було оформлене на неї, а також жодних фінансових документів вона не підписувала, та жодної фінансово-господарської діяльності по підприємству не вела.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з позицією контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено факт фіктивності зазначених постачальників позивача.

Крім цього, погоджуючись з позицією контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Стенсорс , суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_4 (уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1) від 12 липня 2016 року, який підтвердив фіктивність підприємств ТОВ «Альвіс С» (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ «Стенторс» (Код ЄДРПУ 39148743). Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_4, маючи намір на зайняття фіктивним підприємством, ним було зареєстровано підприємство ТОВ Стенсор на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які погодилися стати засновником та директором ТОВ Стенсор . ОСОБА_4 заволодів печаткою та реєстраційними документами ТОВ Стенсор і використовував їх для здійснення незаконної фіктивної діяльності з незаконного формування витрат та податкового кредиту ряду підприємств.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані суду докази свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , ТОВ Стенсорс з огляду на встановлену фіктивність діяльності зазначених контрагентів позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про те, що вирішуючи спірні правовідносини, судом не було надано належної оцінки тому факту, що спірні господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них витрат до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту є безпідставними.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.01.2018р. №2а-7075/12/2670.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи та аргументи сторін, які викладені в апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність та Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у справі №808/2148/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.06.2018р.

Повне судове рішення складено 22.06.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк