Постанова

від 20.06.2018 по справі 826/6889/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 червня 2018 року

справа №826/6889/14

адміністративне провадження №К/9901/4420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року у складі судді Кузьменко О.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 у складі суддів Горяйнова А.М., Мамчура Я.С., Шостака О.О., у справі №826/6889/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райзін Трейд до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

21 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райзін Трейд" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними дії відповідача, які виразилися у проведенні зустрічної звірки Товариства, результати якої оформлені актом від 07 травня 2014 року №1271/26-55-22-01/38951168 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінфоскрін Бізнескомпані ЛТД" за березень 2014 року" (далі - акт звірки), зобов'язати відповідача вилучити з АІС "Податковий блок" інформацію про результати зустрічної звірки позивача, які оформлені актом звірки, зобов'язати відповідача відновити в АІС "Податковий блок" дані податкової звітності Товариства, шляхом внесення до них даних визначених ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2014 року та встановити відповідачу строк на виконання даного рішення суду п'ять робочих днів з дати набрання ним законної сили та подати звіт про виконання даного судового рішення у строк п'ять робочих днів з дати набрання ним законної сили.

23 червня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, позов Товариства задоволений частково. Судами попередніх інстанцій вирішено вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії податкового органу по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства, за результатами якої складено акт від 07 травня 2014 року №1271/26-55-22-01/38951168 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Райзін Трейд" (код ЄДРПОУ 38951168) з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінфоскрін Бізнескомпані ЛТД" (код ЄДРПОУ 36148060) за березень 2014 року". Судовими рішеннями зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту звірки та зобов'язано відновити в інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Райзін Трейд" у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено порушення способу реалізації владних управлінських функцій, що обумовило задоволення частини позовних вимог.

26 вересня 2014 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач доводить те, що ним при вчиненні дій, які є предметом судового оскарження дотримані вимоги Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року, що спростовує протиправність цих дій.

30 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №826/6889/14 з Окружного адміністративного суду м. Києва.

20 жовтня 2016 року справа №826/6889/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

15 січня 2018 року справа №826/6889/14 передана до Верховного Суду.

Заперечення або відзив від Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходили.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 38951168, перебуває на податковому обліку, є платником податку на додану вартість. Податковим органом складено акт від 07 травня 2014 року № 1271/26-55-22-01/38951168 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Євроінфоскрін Бізнескомпані ЛТД за березень 2014 року. На підставі вказаного акту відповідач здійснив відповідні коригування в електронній базі даних податкового органу.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність дій податкового органу, висновуючись на відсутності підстав складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки та внесенні відповідних змін до електронної бази даних, аналізі пункту 73.5 статті 73, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 53, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством - не передбачене. Не прийняття (та неможливість прийняття) податкового повідомлення - рішення за результатами не проведеної звірки, відсутність підстав для внесення до бази даних інших відомостей ніж зазначені Товариством у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, обумовлює протиправність вчинених відповідачем дій та доводить порушення способу реалізації податковим органом владних управлінських функцій.

Суд визнає неприйнятними посилання податкового органу на приписи Методичних рекомендацій, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (далі - Методичні рекомендації), з огляду на те, що ці Методичні рекомендації не зареєстровані Міністерством юстиції України, не є нормативно-правовими актами в розумінні статті 117 Конституції України, не підлягали застосуванню при вирішення справи судами попередніх інстанцій відповідно до положень принципу законності закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (до 15 грудня 2017 року) та не підлягають застосуванню як джерела права, які застосовуються судом відповідно до статті 7 цього кодексу (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року).

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі №826/6889/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер